Яка послідовність опрацювання результатів психологічних досліджень. За якими критеріями проводиться групування первинних результатів.

Заключний етап емпіричного соціологічного дослідження припускає обробку, аналіз та інтерпретацію даних, отримання емпірично обгрунтованих узагальнень, висновків і рекомендацій.

Обробка даних включає в себе наступні компоненти:

1) Редагування та кодування інформації.

2) Створення змінних. Зібрана на підставі анкет інформація в ряді випадків прямо відповідає на ті питання, які необхідно вирішити в дослідженні. Зараз же необхідно провести зворотну процедуру, тобто перевести дані у форму, яка б відповідала на питання дослідження.

3) Статистичний аналіз. Цей крок є ключовим у процесі аналізу соціологічних даних. Під час статистичного аналізу виявляються деякі статистичні закономірності і залежності, які дозволяють зробити певні узагальнення і висновки.

Якщо психолог певну частину інформації витягує з документальних джерел, то він використовує два основних методи аналізу документів: неформалізовані(традиційний) і формалізований (контент-аналіз).

1.Традиційний аналіз заснований на сприйнятті, розумінні, осмисленні й інтерпретації змісту документів відповідно до мети дослідження.

2. Формалізована аналіз документальних джерел (контент-аналіз - аналіз змісту) розрахований навитяг інформацій з великих масивів документальних джерел, недоступних традиційному інтуїтивного аналізу. Він заснований навиявленні деяких кількісних статистичних характеристик текстів.

Під час обробки та аналізу даних, широко застосовуються методи ранжування,

шкалювання,

кореляції та ін

Завершується емпіричне дослідження формуванням висновків, пропозицій і рекомендацій. Висновки, пропозиції і рекомендаціїповинніноситиконкретний, реалістичний характер, мати необхідні обгрунтування в матеріалах дослідження, підтверджуватися документальними і статистичними даними.

якісний аналіз – визначення рівнів, відсоткових співвідношень отриманих емпіричних даних;

кількісний аналіз – використання різноманітних видів статистичного аналізу кількісних даних (кореляційний, порівняльний, факторний, кластерний, дисперсійний, регресійний тощо), отриманих під час емпіричного дослідження

 

Які проблеми вимагають психодіагностичного дослідження в школі, інших освітніх закладах, дошкільних установах та на підприємстві?

 

Проблеми що вимагають діагностичного дослідження в школі:

Діагностування здібностей (інтересів, нахилів);

Корекція поведінки;

Оцінювання особистості;

Оптимізація процесів навчання та виховання;

Діагностика порушень розвитку;

Профвідбір, профконсультація, професійне навчання;

Проблеми що вимагають діагностичного дослідження в дошкільних установах:

- вимірюють довільність, внутрішній вольовий контроль та опосередкованість мовленням основних пізнавальних процесів - сприйняття, уваги, пам'яті, уяви, мислення.

- психодіагностування має не тільки забезпечувати спостереження за дітьми в індивідуальній предметній діяльності, а й у колективній сюжетно-рольовій грі.

- психодіагностування дітей дошкільного віку повинне спрямовуватись і на детальне вивчення розвитку мимовільних пізнавальних процесів, і на своєчасне виявлення, точний опис довільних когнітивних дій і реакцій.

- найважливішими для розвитку дітей дошкільного віку є моторна і пізнавальна сфери, мова і соціальна поведінка. У дослідженні їх слід дотримуватися принципу природності поведінки дитини, що передбачає мінімальне втручання експериментатора у звичні, повсякденні форми поведінки дітей.

1. Проблеми що вимагають діагностичного дослідження на підприємстві:

- Проведення професійно-психологічного відбору кандидатів на роботу.

- Розробка і оптимізація критеріїв профвідбору різних посадових і професійних категорій працівників.

- Підбір і стандартизація методик профвідбору.

- Робота з оцінки та атестації персоналу.

- Участь у роботі атестаційної комісії.

- Проведення психологічного аналізу трудового вкладу і потенційних можливостей атестуються співробітників.

- Проведення роботи щодо психологічної профілактики посадових злочинів і порушень трудової дисципліни.

- Участь у розстановці кадрів відповідно до індивідуально-психологічними особливостями працівників.

- Проведення роботи з аналізу соціально-психологічних процесів у структурних підрозділах та вироблення рекомендацій щодо управління ними.

- Здійснення динамічного психологічного спостереження за співробітниками (регулярне повторне тестування, аналіз поведінкових фактів в побуті і на роботі і т. д.).

- Проведення психологічного аналізу управлінської діяльності посадових осіб та кадрових рішень (за рішенням першої особи організації).

- Навчання персоналу основам психологічних знань.

- Навчання співробітників прийомам ефективного спілкування та вирішення конфліктних ситуацій.

- Проведення психолого-педагогічного навчання керівників структурних підрозділів.

- Навчання персоналу прийомам саморегуляції психічного стану.

 

 

Опишіть основні принципи професійної етики і розкрийте їх зміст. Які вимоги ви поставили б до психологічної підготовки практичного психолога? Чому? Наведіть приклади відповідно до певної галузі проф. діяльності психолога.

 

Етичні принципи покликані забезпечити:

· рішення професійних завдань у відповідності з етичними нормами;

· захист законних прав людей, з якими психологи вступають в професійну взаємодію,

· збереження довіри між психологом і клієнтом;

· зміцнення авторитету психологічної служби освіти серед учнів, вихованців, батьків та педагогічної громадськості.

Основними етичними принципами є:

Принцип конфіденційності. Принцип компетентності. Принцип відповідальності. Принцип етичної та юридичної правомочності. Принцип кваліфікованої пропаганди психології. Принцип благополуччя клієнта. Принцип професійної кооперації. Принцип інформування клієнта про мету і результати обстеження. Дані принципи узгоджуються з професійними стандартами, прийнятими в роботі психологів у міжнародному співтовариств

формування особистості практичного психолога проходить три етапи:

1. Світоглядний, що передбачає формування професійної свідомості майбутнього спеціаліста;

2. Професійний, який спрямований на оволодіння необхідною системою знань, технологією практичної діяльності майбутнього психолога, формування його психологічної культури.

3. Особистісний, метою якого є формування професійно важливих якостей особистості, гуманістичної спрямованості, "діалогічності", здатності до професійної ідентифікації (прийняття провідних професійних ролей, цінностей, норм, наявність мотиваційних структур, які спонукають особистість до ефективної діяльності). Формування професійної ідентифікації пов'язане з самопізнанням (самодіагностикою), самокорекцією, самоаналізом та самореабілітацією.

Вимоги до психо-діагностів:

1) повинен знати і застосовувати практично загальні теоретико-методологічні принципи ПД, володіти основами психометрики, слідкувати за методичною літературою з ПД, мати власну бібліотеку методик тощо.

2) Психолог відповідає за рішення, які приймаються на основі отриманих результатів тестування, запобігає суб’єктивізму, можливим помилкам дослідженні, яке здійснюється непрофесіоналом.

3) Користується переважним правом на проведення ПД в певній галузі, на отримання методичних матеріалів.

4) Добираючи батарею методик, психолог керується вимогою максимальної ефективності діагностики: максимум інформації і її надійності при мінімумі затрат;

5) Поряд з практикою психодіагностики, психолог веде науково-методичну роботу, аналізує ефективність своїх досліджень;

6) Визначаючи найбільш ймовірну гіпотезу, психолог повинен розглядати й альтернативну діагностичну гіпотезу, застосовуючи в ПД принци, подібний до судочинства – «презумпція невинності»;

7) Психолог дотримується принципів професійної етики;

8) Психолог повідомляє в регіональні чи центральні органи Товариства психологів про: - цікаві результати дослідження певних явищ; - про виявлені порушення нормативних принципів психодіагностики.