VII. Вивчення щедрівки «Павочка ходить».

1. Слухання щедрівки у виконанні вчителя чи фонограми +.

2. Робота над щедрівкою.

3. Робота в зошиті.

VIII. Підсумок уроку. Релаксація.

 

 

Життя — це одна довга, солодка пісня, тож почніть його з музики.

Рональд Рейган

УРОК 14 X

Тема. Роль інтонації в пісні-грі. Основні поняття: інтонація, музична інто- ^]ку нація, «зерно»-інтонація, виражальна інтонація, зображальна інтонація,

імпровізація. «Гра в зайчика» в обробці Миколи Леонтовича — слухан­ня. «Коза» — українська народна пісня-гра — розучування (с. 54-56).

Мета. Дізнатися, навіщо музиці «ім’я» і чи допоможе воно визначити, про що

даний музичний твір, яку роль відіграє інтонація в грі; вчити визначати образний зміст і характер музичних творів; розвивати співацькі навички, почуття ритму, уміння аналізувати прослухану музику і розповідати про неї; підтримувати бажання учнів брати активну участь у народних іграх; виховувати любов до народних традицій, бажання їх зберігати та відтво­рювати.

Методично-дидактичне забезпечення уроку. Музичний інструмент (за наявності — фортепіано, баян, акордеон), музично-темброві інструменти, програвач СО, «Хрестоматія» та «Фонохрестоматія» з музики 3 клас.

Хід уроку

І. Організаційна частина.

Дзвоник всім нам дав наказ:

До роботи швидше в клас!

Біля парти станем чемно —

Плине час хай недаремно.

Будемо уважні і старанні всі,

Сядемо рівненько на місця свої.

1. Вхід до класу під звучання пісні (за вибором учителя).

2. Музичне привітання.

 

III. Ритмічні вправи.

 

 

Качка йде

 

IV. Повідомлення теми уроку.

1. Робота з підручником, с. 54.

2. Пізнавальна бесіда.

3. Музична гра Василя Верховинця «У дзбаночку молочко» (див. урок № 13).

V. Слухання музики.

«Гра в зайчика» в обробці Миколи Леонтовича.

1. Загальні відомості про композитора.

Микола Дмитрович Леонтович — український компози­тор, хоровий диригент, громадський діяч, педагог. Автор широковідомих обробок українських народних пісень для хору «Щедрик», «Дударик», «Козака несуть».

Його обробка «Щедрика» відома у всьому світі як різдвяна колядка «Carol of the Beils».

Народився 13 грудня 1877 р. в селі Монастирку Брац- лавського повіту Подільської губернії в сім’ї сільського священика.

Раннє дитинство минуло у селі Шершнях Тиврівської волості Вінницького повіту.

Початкову музичну освіту Микола здобув у батька, який грав на віолон­челі, скрипці, гітарі та деякий час керував хором семінаристів. Мати навчила сина народних пісень.

1887 року Леонтович вступив до Немирівської гімназії. 1888 року, через брак коштів, батько переводить його до Шар городе ького початкового духовно­го училища, де вихованці утримувалися на повному пансіоні. Тут майбутній композитор опанував спів по нотах і міг вільно читати складні партії в церков­них хорових творах.

1892 року Леонтович вступив до Подільської духовної семінарії в Кам’янці- Подільському, де вивчав теорію музики та хоровий спів, опанував скрипку, фортепіано, деякі духові інструменти, почав обробляти народні мелодії, беручи за взірець обробки М. Лисенка.

1898 року Леонтович закінчив духовну семінарію та вирішив працюва­ти вчителем у сільських школах і водночас самотужки удосконалювати свою музичну освіту. У селі Чукові він організував самодіяльний симфонічний ор­кестр, який виконував українські мелодії та п’єси російських і українських композиторів. 1901 року він видав перший збірник пісень з Поділля. 1903 року вийшов другий збірник подільських пісень з посвятою М. Лисенкові.

Восени 1904 року залишає Поділля і переїздить на Донбас, де влаштову­ється викладачем співу та музики у місцевій залізничній школі. Під час ре­волюції 1905 року Леонтович організував хор робітників, який виступав на мітингах. Діяльність Леонтовича привернула увагу поліції, він змушений був повернутися на Поділля, у місто Тульчин, де викладав музику і спів у Туль­чинському єпархіальному жіночому училищі для дочок сільських священиків. З 1909 року музикант навчається під керівництвом відомого теоретика музики Б. Яворського, якого він періодично відвідує у Москві та Києві.

У той час створив багато хорових обробок, зокрема славнозвісний «Ще­дрик», а також «Піють півні», «Мала мати одну дочку», «Дударик», «Ой зійшла зоря» та ін. У Тульчині знайомиться з композитором Кирилом Стеценком. 1916 року разом з хором Київського університету виконує свою обробку «Ще­дрика», яка принесла йому великий успіх.

Із постанням Української Народної Республіки Леонтович переїздить з Тульчина до Києва, де починає активну діяльність як диригент і компо­зитор. Ряд його творів увели до свого репертуару професійні та самодіяльні колективи України. На одному з концертів великий успіх мала «Легенда» Миколи Вороного (оригінальний твір Леонтовича). Після приходу більшовиків маестро працює деякий час у музичному комітеті при Народному комісаріаті освіти, викладає у Музично-драматичному інституті ім. М. Лисенка, разом з композитором і диригентом Г. Верьовкою працює у Народній консерваторії, на курсах дошкільного виховання, організовує кілька хорових гуртків.

Під час захоплення Києва ЗІ серпня 1919 року денікінцями, які переслі­дували українську інтелігенцію, змушений виїхати до Тульчина, де засновує першу в місті музичну школу. 1919—1920 року працює над першим великим симфонічним твором — народно-фантастичною оперою «На русалчин Велик­день» за однойменною казкою Б. Грінченка, яку не закінчив.

Восени 1920 р. у Тульчині відбулися гастролі хорової капели під керівниц­твом К. Стеценка та Павла Тичини як другого диригента. Під час концертів капели виконувалися тйори Леонтовича.

У ніч з 22 на 23 січня 1921 р. композитор перебував у свого батька в селі Марківка Гайсинського повіту, де його убив агент ВЧК Грищенко/який на­просився в хату переночувати, назвавшись чекістом, що проводить боротьбу з бандитизмом. Вранці невідомий пограбував будинок, застреливши Миколу Леонтовича. Текст рапорту, що розкриває ім’я вбивці композитора, оприлюд­нили лише у 1990-х роках.

VI. Фізкультхвилинка.

Лапки в боки, вушка вгору, (руки на поясі)

Скачуть білочки по бору, (стрибки)

Кожний ранок на галяві (зупинились)

Спритно роблять вільні вправи, (довільні вправи)

Притомилися звірята (слідом за вихователем

І пішли відпочивати,(сідають на місця)

VII. Вивчення пісні.

Українська народна пісня-гра «Коза» — розучування.

1. Слухання пісні у виконанні вчителя чи фонограми +.

2. Робота над піснею.

3. Робота з підручником, с. 56.

VIII. Пізнавальний екскурс в минуле. Різдвяні свята.

1. Аналіз почутого.

1. Добрий вечір, люди, вашій теплій хаті,

Щоб були ви завжди щедрі і багаті.

Хай Різдво Христове вас благословляє,

Бог ся рождає.

Хай Різдво Христове вас благословляє,

Бог ся рождає.

2. Всім колядникам ви відчиняйте двері

І просіть до столу, до своєй вечері.

Хай у вашій хаті нині все співає,

Бог ся рождає.

Хай у вашій хаті нині все співає,

Бог ся рождає.

3. Гарно колядуйте і святкуйте нині,

Ми бажаєм щастя вашій всій родині.

Весь наш рід великий нині освятився,

Бог народився.

Весь наш рід великий нині освятився,

Бог народився.

 

 

Колядка

Сл. В. Багірової Муз. М. Павлюка

 

 

 

Ясна зірка Вифлеєму

Світу об’явила,

Що Пречиста Діва-Мати

Сина породила.

 

Породила не в палаті,

А в простій яскині,

Породила людям Спаса.

Привітаймось нині.

 

Ясна зірка Вифлеєму —

Диво світу цього —

Світлом Духа Пресвятого

Нас вітає Богом.

 

Нас вітає в кожній хаті,

В бідній, а чи в панській,

Порідняймось колядою,

Люди християнські!

 

Ясні зірці Вифлеєму

Відкриваймо двері,

Запросімо її в хату

На Святу вечерю.

 

Буде з нами Діва-Мати

1 святе Дитятко,

А ми будемо із ними,

Як малі ягнятка.

2. Цікаві розповіді.

3. Робота в зошиті.