VIII. Підсумок уроку. Релаксація.

 

 

 

Ви самі стаєте музикою, поки вона грає.

Томас Еліот

УРОК 7

Тема. Пісенність, танцювальність, маршовість в українській народній музиці і творах композиторів-класиків. Поняття про увертюру. Основні поняття і терміни: пісенність, танцювальність, маршовість, увертюра, танцюваль­на пісня, пісня-марш. Жорж Бізе, увертюра до опери «Кармен» — слу­хання. Музика і слова Анатолія Загрудного «Будем козаками» — повто­рення (с. 29—31).

Мета. Продовжувати вчити визначати пісню-танець та пісню-марш; переві­рити рівень знань, умінь та навичок з даної теми; розвивати музичні здібності учнів, почуття ритму, уяву, увагу, уміння відтворювати асоці­ації; виховувати любов до народних традицій, бажання їх переймати та примножувати.

Методично-дидактичне забезпечення уроку. Музичний інструмент (за наявності — фортепіано, баян, акордеон), музично-темброві інструменти, програвач СЭ, «Хрестоматія» та «Фонохрестоматія» з музики 3 клас.

Хід уроку

І. Організаційна частина.

Пролунав дзвінок —

Починається урок.

Працюватимем старанно,

Щоб почути у кінці,

Що у нашім третім класі Діти — просто молодці!

1. Вхід до класу під звучання пісні (за вибором учителя).

2. Музичне привітання.

 

III. Ритмічні вправи.

Сорока-ворона

Поспівка

 

Сорока-ворона

на припічку сиділа,

діткам кашку варила,

ополоником мішала,

діток годувала.

IV. Повідомлення теми уроку.

1. Робота з підручником, с. 29.

2. Пізнавальна бесіда (з використанням підручника, с. 29—30).

а) Місто Опер.

б) Поняття про увертюру.

3. Музична гра Василя Верховинця.

Гляньте всі

Дійові особи

Галя

Дві пари дітей — дівчатка і хлопчики.

Опис гри

Діти стоять у замкненому колі обличчям до середини. Це — дитячий садок.

Десь за межами кола перебувають дійові особи. Починається пісня: Гляньте всі! Галя йде І маленьких діточок У садочок наш веде.

Всі чистесенькі, чепурнесенькі...

На ці слова у «садок» заходить Галя, а за нею дві пари дітей. Там, де їм треба пройти, коло розривається (або робляться ворота).

Як тільки Галя з дітьми опиниться в колі, воно замикається (чи «зачиняють­ся ворота»), і дитячий гурт ходить за нею під пісню аж до слова «чепурнесенькі».

Маршируючи по колу, всі дійові особи ритмічними рухами голови вкло­няються то вліво, то вправо, ніби вітають своїх друзів по садочку. Далі пісня продовжується:

Всі чистенькі, чепурненькі,

Он які! Он які!

На слова «Всі чистенькі» коло розривається. Діти простягають руки в бік дійових осіб: гляньте, які вони охайні, як люблять чистоту.

Виспівуючи: «Он які! Он які!», на кожне «он» усі, хто стоїть у колі, плещуть у долоні, а дійові особи повертаються на перше «он» обличчям до центру кола і злегка розводять руки в сторони долонями назовні, немов пишаються своїм чепурним виглядом.

На друге «он» вони виконують той же рух у протилежний бік, тобто облич­чям до лінії кола, на якій стоять їхні товариші.

Після закінчення пісні кожна дійова особа торкається якоїсь ди­тини із кола. Ті, до кого торкнулися, залишають «садок» і стають но­вими дійовими особами. Колишні дійові особи займають їхні місця,

і гра починається знову.

Мета гри. Прищеплювати дітям любов до чистоти та охайності.

Гляньте всі

V. Слухання музики.

Жорж Бізе, увертюра до опери «Кармен».

1. Загальні відомості про композитора.

Жорж Бізе народився в Парижі 25 жовтня 1838 р. Батько

був перукарем, що не заважало йому займатися також співом.

Маги добре грала на фортепіано, зналася на музиці і заохо­чувала сина до цього. Вона вклала багато зусиль у вихован­ня хлопчика, з яким пов’язувала всі свої надії. Малий Жорж охоче опановував музичну грамоту і виділявся здібностями.

Він досить легко склав іспити і в 10 років став студентом Па­ризької консерваторії з правом безоплатного навчання.

1857 року Жорж закінчив Паризьку консерваторію. Брав участь в конкурсах. Серед ранніх творів — кантата «Кловіс і Клатільда», опера «Диво-лікар». Участь в конкурсі від Французької академії принесла молодому композиторові Римську премію і право на подорож до Італії.

У 1858—1860 pp. жив в Італії. Перебування в Римі використав для про­довження власної освіти й опанування іншими жанрами образотворчих мис­тецтв, якими так багата Італія.

1860-ті роки для Бізе — час творчого становлення. Написав ліричні опери «Шукачі перлин» і «Пертська красуня» (за романом Вальтера Скотта). Проте обидва твори не набули широкої популярності.

У 70-ті роки — період творчої зрілості маестро — створена опера «Джамі- ле» (за поемою «Намуна» Альфреда Мюссе, 1871), музика до драми Альфонса Доде «Арлезіанка» (1872).

Опанувавши ритмоінтонаційними особливостями народних наспівів, май­же не вдаючись до цитат, Бізе вірогідно відтворив у цьому творі характер схід­ної і провансальської музики.

Та не було в житті композитора все так гладко. Фактичний провал остан­нього зі своїх творів маестро переживав у Буживалі (поблизу Парижа).

Якогось дня він купався в холодній воді Сени і після цього захворів на гнійну ангіну. Стан хворого швидко погіршувався, і 2 червня композитор утра­тив пам’ять. З червня 1875 р. Ж. Бізе помер. Поховання відбулося на цвинтарі Пер-Лашез.

2. Аналіз прослуханого твору.

Прагнення композитора до демократизації оперного мистецтва, бажання позбутися театральних штампів та умовностей дістали своє яскраве вираження в опері «Кармен» (за новелою Проспера Меріме, 1874). Лібрето опери створи­ли Людовік Галеві, двоюрідний брат дружини Жоржа Бізе, з якою він побрався 1869 року, та Анрі Мельяк. Більша частина музики була написана за два місяці в передмісті Парижа Буживалі, де родина мала дачний будинок.

Головну роль доручили співачці Селестині Галлі-Мар’є. Вона не була за­доволена хабанерою, і композитор неодноразово переробляв її. Тему хабанери він «запозичив» з твору іспанського композитора Себастьяна Іроде, що було тоді розповсюдженою практикою. Але зробив з неї музичний твір, що має са­мостійну вартість.

Уперше на французькій оперній сцені виступили представники «нижчих класів» — робітниця сигарної фабрики і солдат. Правдиво розкриті переживан­ня і пристрасті людей низького, нешляхетного походження. В опері втілений іспанський національний музичний колорит, багатоплановість і розмаїття на­родних сцен; драматичні події відбуваються стрімко і напружено. На прем’єрі в театрі Опера комік (1875) «Кармен» сприйняли несхвально. Буржуазна пу­бліка не побачила ані шляхетних персонажів, ані шляхетних стосунків між за­коханими. Несприйняття нової опери й обурення буржуа підтримала і тодіш­ня буржуазна преса. Газети друкували статті, де оперу обзивали «соціальним сміттєзвалищем». Дикувата циганка і солдат, поведінка яких на межі патології не могли навчити шляхетності добропорядних дочок з буржуазних родин. Д(того ж, неодружена ще Кармен гине заради свободи власних почуттів...

3. Музична абетка (с. 31 підручника).

4. Музичний калейдоскоп (с. 31 підручника).

VI. Фізкультхвилинка.

Ми йдемо полювати па лева

Учасники стають в коло один за одним. Тренер промовляє слова, які су проводжуються певними рухами, а всі повторюють за ним:

Ми йдемо полювати на лева! (впевнений хід по колу).

Не боїмося нікого! (заперечувальні рухи руками).

Ой, а це що? Це болото! Чав! Чав! Чав! (хід, високо піднімаючи коліна).

Ой, а це що? Це море! Буль! Буль! Буль! (імітація плавання)

Ой, а це що? Це поле! Туп! Туп! Туп! (гучне тупотіння)

Ой, а це що? Такий великий, такий пухнастий, такий м’якенький (пока зують, який)

Ой, так це ж лев! (показують, як злякалися, далі рухи повторюються) Побігли додому! Через, поля! Туп! Туп! Туп!

Через моря! Буль! Буль! Буль!

Через болото! Чав! Чав! Чав!

Побігли додому! Двері зачинили! Які ми молодці! Які ми хоробрі (показу ють мімікою). Похвалимо себе (погладжують себе по голові).