IX. Пізнавальний екскурс в минуле.

1. Аналіз почутого.

2. Цікаві розповіді.

3. Робота в зошиті. '

X. Підсумок уроку. Релаксація.

 

Більшість людей використовують музику як диван, вони хочуть, щоб вона була м’якою подушкою, втішала від стресу у повсякденному житті. Але сер­йозна музика ніколи не повинна викликати сон.

Ларон Копленд

 

УРОК 13

Тема. Емоційна виразність музичних інтонацій. Імпровізація. Вплив тембру на яскравість інтонації. Жуль Массне «Елегія» — слухання. Щедрівка «Павочка ходить» — розучування (с. 51—53). '

Мета. Дати уявлення про імпровізацію, збагачувати музичні враження від про- слуховування українських народних танців; розвивати творчі здібності, виконавські навички; удосконалювати співацькі навички; засобами укра­їнської народної творчості виховувати любов до музики, рідного народу.

Методично-дидактичне забезпечення уроку. Музичний інструмент (за наявності — фортепіано, баян, акордеон), музично-темброві інструменти, програвач СО, «Хрестоматія» та «Фонохрестоматія» з музики 3 клас.

Хід уроку

І. Організаційна частина.

Наш урок цікавим буде!

Казку люблять усі люди!

І дорослі, і малі,

Тобто — й наші школярі.

Будемо ми працювати Й руку вправно піднімати.

Казка кличе нас усіх,

Починаємо мерщій!..

1. Вхід до класу під звучання пісні (за вибором учителя).

2. Музичне привітання.

 

 

IV. Повідомлення теми уроку.

1. Робота з підручником, с. 51.

2. Музична гра Василя Верховинця.

У дзбаночку молочко

Дійові особи

Киця.

Реквізит:

стільчик,

іграшковий кухлик, маска для Киці, мотузок — «хвостик».

Опис гри

Посеред кімнати на стільчику стоїть дзбанок (кухлик) з молочком. Трохи осторонь навпочіпки дрімає Киця, схиливши голову на «лапки».

Круг стільчика зальотним рухом 1 вліво обертається замкнене дитяче коло. Хода на носках із трохи зігнутими колінами, властива зальотному руху, буде якоюсь мірою відтворювати м’яку котячу ходу.

Під час руху перед початком пісні діти ритмічно нявкають, причому так, щоб перше «няв» припадало на крок лівої ноги, друге — на крок правої. Тре­тє — знову на ліву, а на праву — пауза.

Отже схема пересування виглядатиме так:

 

1 2 1 2

няв няв няв пауза і т. д.

л п л п

де 1—2 («раз—два») — це тактування 1 для зальотного руху. Літери «л» і «п» означають — ліва нога і права нога.

Якщо коло обертатиметься проти руху годинникової стрілки, то літери «л»

і «п» поміняються місцями.

Дитячі голоси розбудили Кицю. Вона встає, потягується, позіхає, проги­нає спинку, випускає і ховає кігтики, розпушує хвостик, чепуриться. Киця голодна, їй хочеться молочка. Нишком (зальотним рухом) підкрадаючись до стільчика, вона заздрісно дивиться на дзбаночок і в той же час з острахом оглядається, чи не стежить бува хто за нею.

Крок за кроком наближається Киця навшпиньки до мети. Кроки дівчинки супроводжуються аналогічними рухами рук (перебирання передніми лапками у повітрі).

Кожній дитині, звичайно, не раз доводилось бавитися з домашніми тва­ринами, і свої спостереження за їхніми звичками та поведінкою вихованці можуть успішно використати у цій грі.

Нарешті Киця біля стільчика. Діти зупиняються, перестають нявкати і, по­вернувшись обличчям до середини, за сигналом виховательки починають піс­ню:

У дзбаночку молочко...

Ох, то штука ловка!

Як його покуштувать?

Не влізе головка.

Протягом першого куплету до слів «Не влізе головка» Киця пританцьовує і плеще в долоні. Дівчинка може виконувати колисання або ритмічно присідати, ледь згинаючи та випростовуючи ноги в колінах.

Наприкінці куплету Киця перестає танцювати, нахиляється над дзбаноч- ком, немов хоче встромити в нього голівку.

Проте кухлик вузенькнй, голівка не влазить, і Киця, зажурена, ходить по кімнаті, жалібно співаючи: «Няв, няв, няв! Няв, няв, няв!» (хор мовчить).

Після Кициного соло діти починають другий куплет:

Наша Киця дуже мудра,

Способу добрала —

У дзбаночок цей вузенький Хвостика вмочала.

Тут Киця зупиняється, підносить пальчика до лоба і замислюється над тим, що ж їй робити далі.

Раптом Киця веселішає, співаючи: «Няв, няв, няв! Няв, няв, няв!» Спочат­ку боязко, а потім все сміливіше вона бере свій «хвостик» — мотузок і в ритмі співу вмочує в «молочко» у дзбаночку.

Діти весело переглядаються між собою, показуючи пальчиком на Кицю - дивіться, мовляв, яка вона мудра!

Знову після «нявкання» вступає дитячий хор:

Киця кухлих не звалила,

Зробила обачно.

Тепер хвостик витягає,

Облизує смачно.

У ритмі пісні Киця продовжує «вимочувати» мотузок, а нід слів «Тепер хвостик» — витягає його із дзбаночка і, прицмокуючи, удає, що облизує з хвостика молочко.

Наприкінці третього куплету після слова «смачно» Киця ще раз хотіла було встромити «хвостика» в дзбаночок, але раптом хтось затупотів ногами, і вона, перелякана, утекла з кола.

Сховавшись за дитячі спини, втікачка відв’язує від себе «хвостик» — моту­зок, чіпляє його будь-якій дівчинці — новій Киці, сама займає її місце в колі, і фа починається знову.

Мета гри. Виховувати у дітей спостережливість. Розвивати дитячу фантазію та артистичні здібності. Ознайомити дітей з найпростішими танцювальними рухами (зальотним та колисанням).

У дзбаночку молочко...

Ох, то штука ловка!

Як його покуштувать?

Не влізе головка.

Няв, няв, няв!

Няв, няв, няв!

Наша кицька дуже мудра, Способу добрала —

У дзбаночок цей вузенький Хвостика вмочала.

Няв, няв, няв!

Няв, няв, няв!

Киця кухлик не звалила, Зробила обачно.

Тепер хвостик витягає, Облизує смачно! Ня-а-а-в!

V. Слухання музики.

Жуль Масс не «Елегія».

1. Загальні відомості про композитора.

Жуль Массне — французький композитор. Народився 12 травня 1842 р. (Монто, поблизу м. Сент-Етьєна) в родині директора заводу, музичну освіту здобув у Паризькій консерваторії по класах фортепіано в Лорана, гармонії в Ребера й композиції вТома. Незабаром після закінчення консерваторії Массне одержав Римську премію за кантату «Давид Ріцціо», а ще через якийсь час на­був широкої популярності після першого виконання його оркестрової сюїти.

1867 року в театрі «Опера-комік» була поставлена перша опера Массне «Двоюрідна бабуся». Публіка прийняла її схвально, і композитор створив ще кілька робіт у цьому жанрі: «Дон Сезар де Базан», «Марія Магдалина», «Ко­роль Лахорський». Остання, поставлена в 1877 році, принесла авторові за­гальноєвропейську популярність, високо оцінив її Чайковський та ряд інших композиторів і критиків. На наступний рік Массне одержав місце професора класу композиції в Паризькій консерваторії і викладав там до самої смерті. Серед його учнів — Гюстав Шарпантьє, Ернест Шоссон, Джордже Енеску й інші відомі згодом музиканти.

Помер композитор 13 серпня 1912 року в Парижі.

Творча спадщина композитора налічує кілька десятків опер, серед яких найвідомішими є «Манон» (1884), «Вертер» (1892) і «Дон Кіхот» (1910), три балети, оркестрові й камерні твори, численні романси.

2. Обговорення твору.

3. Робота з підручником, с. 52.

4. Музична абетка.

а) Ознайомлення з нотою «ля».

б) Музичний калейдоскоп.

VI. Фізкультхвилинка.

Стоїть в полі теремок, (пальці розведені)

Він закритий на замок, (по/іьці сплетені)

В замок дрік-дрок, дрік-дрок — (рухи кистями ліворуч)

Біжить в полі коток: (праворуч)

Скок-скок, скок-скок. (рухи від себе — до себе)

Відчинив ключем замок — (пальці розімкнути)

Цок!!! (два кулачки)