Проміжні і внутрішні деталі.

Обвідка - смужка шкіри або штучного матеріалу, що кріпиться за периметром неходової поверхні підошви і забезпечує її щільне при­лягання до сліду взуття. Кранець - деталь, що кріпиться до верхнього фліка каблука для його щільного прилягання до підошви.

Підложка за формою і розмірами відповідає підошві, застосову­ється переважно у взутті комбінованих методів кріплення для поліп­шення гігієнічних і теплозахисних властивостей взуття.

Платформа за формою відповідає носково-пучковій частині пі­дошви по всій її поверхні. Виготовляється з картону, повсті, шкіри з обтяжкою торця матеріалом верху.

Геленок - проміжна деталь із сталі, пластмаси або картону, яка розміщується між підошвою й устілкою для забезпечення пружності і міцності геленкової частини низу взуття.

Простилка - проміжна деталь, що заповнює об'єм, обмежений краями затяжного пруга сліду затягнутого взуття; підвищує аморти­заційні, гігієнічні і теплозахисні властивості низу взуття.

Жорсткий підп'яток відповідає формі п'яткової частини основної устілки, підвищує міцність кріплення каблука.

Устілка - основна внутрішня деталь і основна деталь взуття як конструкції. До неї кріпиться затягнений пруг заготовки верху і деталі низу взуття. У Напівустілка - внутрішня або проміжна деталь, як за формою і розмірами відповідає п'ятково-геленковій частині основної устілки. Застосовується у взутті на високому каблуці. Виготовляється з кар­тону підвищеної жорсткості.

 

2) форм структури тканин на ткацькому верстаті.

Не зваж на конструктивні ос-ті безлічі видів і різновидів ткацьких верстатів, принцип їх будови і роботи однаковий. При обертанні валу верстата ексцентрики перемінно змінюють положення важелів-підніжок, що з’єднані ремінцями з двома начиннями.при піднятті першого начиння (непарні нитки) і опусканні другого (парні) утв кут/фак, в який з допом човника прокладають нитку спіткання. після цього ляда, в якій знах блят, приводиться в рух шатунно-кривошипним валом і прибиває нитку спіткання до краю тканини. Ексцентрики, обертаючись,змінюють своє положення і положення спіткання. Прокинута нитка спіткання заробляється в структуру тканини з одноч утв нового факу для прокладання наст нитки.Процес ткання продовж безперервно.готова тканина періодично намот.на тов вал. З допом жаккардової машини можна підіймати будь-яку к-ть ниток основи для отрим факу. Це дає змогу отрим на тканині мал. найскладн композицій.для отрим відпов мал. вигот набір перфокарт, кожна з якого відповідає розмірові однієї грані призми.на кожній карті відпов до вимог мал. прорубані отвори.карти зєдн послідовно в одне безперервне полотно і перекидають через призму.

 

Топографічні зони ВРХ: чапрак, вороток, поли. Чапрак - центральна ділянка шкури. Вороток - передня ділянка шкури. Займає близько 20 % площі шкури. Поли - крайні бокові ділянки шкури, розташовані по обидва боки чапрака і воротка.

 

№10.

1) Характеристика асортименту хутряних головних уборів.

Основні деталі голов уборів – козирок, навушки, затильник, клинці ковпака.

Тулія – вн.деталь шапки-вушанки.

Розмір голов.уборів визнач.довжиною окружності по вн стороні нижнього борта.

1.За розміром (дит, підліткові, чол., жін)

2.За статево-віковою ознакою - чол., жін., дит, молодіжні, підліткові.

3.За призначенням – побутові, спортивні, виробничі, форменні

Побутові головні убори - це повсякденні і нарядні вироби. Повсякденні головні убори повинні бути простої форми і зручними у використанні.

Виробничі головні убори виготовляють для залізнич­ників, мисливців, лісорубів, чабанів та ін.

Спортивні головні убори можуть бути суцільнохутряними і комбінованими.

Формені головні убори - це елемент обмундирування для людей різних професій.

4.За матеріалами – За видом н/ф, суцільно хутряні, комбіновані

У суцільнохутряних головних уборах усі деталі верху виготовляють з натурального хутра.

У комбінованих - для частини деталей використовують тканину, шкіру, штучне хутро, велюр.

5.За моделями - шолом,берет, «боярка»

6.Спосіб виговлення м*які,формовані.

У м'яких - форма ство­рюється шляхом конструювання моделі з використанням деталей певної форми.

Формованим - надають форму за допомогою вологотеплової обробки на спеціальних болванках.

 

2) Властивості текстильних волокон. Текстильні волокна - тонкі видовжені тіла, в яких S поперечного перерізу набагато менша за довжину, а міцність і еластичність такі, що дають можливість, скручуючи, переробляти їх на пряжу і полотна. До геометричних відносять в-ті в-н, що характеризують розміри і форму поздовжньої осі в просторі. Показниками цих властивостей є довжина, грубість (товщина), хвилястість або звитість волокон. Довжина волокон оцінюється найбільшою відстанню між кінцями розпрямленних волокон. Грубість (тонкість) оцінюють багатьма кількісними характеристиками, S поперечного перерізу, d (мм), номером (м/г), лінійною густиною (текс, г/км). Хвилястість або звитість волокон. - Сприяє збільш чіпкості волокон при їх скручуванні в пряжу, підвищує еластичність ниток. Є природна хвилястість, та штучна(внаслідок теплової, механічної, тепловологої обробки). Оцінюють хвилястість переважно відсотком хвилястості (Хв, %). До механічних відносять в-ті волокон, що характеризують їх відношення до дії різних сил – стискання, згинання, розтягнення тощо. Результатом дії сил розтягнення волокон може бути: а)повне руйнування (розрив); б) вияв здатності до деформації; в) стійкість зношування через утому. Якщо волокна розтягують до їх руйнування, випробування наз. напівцикловим. Отрим.при цьому такі хар-ки: Розривне навантаження – максим зусилля, яке отримує волокно до розриву. Розривна напруга – відношення розривного навантаження до S поп перерізу волокна. Відносне розривне навантаження – відношення розривного навантаження волокна до його лінійної густи6ни. Подовження абсолютне – збільшення довжини волокна внаслідок розтягнення до розриву. Подовження відносне – відношення у відсотках приросту довжини волокна до його початкової довжини. Якщо волокна протягом певного часу навантажують зусиллям, меншим за розривне, а потім розвантажують і залишають у спокої, то такі випробування відносять до одноциклових. Їх можна проводити різними способами, проте найпоширенішим є спосіб розтягнення волокна зусиллям постійної величини із застосуванням релаксометрів. Отримають: Повна абсолютна деформація – подовження, яке волокно отримує під дією зусилля Р=const (мм). Пружна деформація – частина повної деформації, що зникає після розвантаження волокна за дуже короткий час. Еластична деформація – частина повної, що зникає в процесі релаксації протягом певного часу. Пластична деформація – частина повної деформації, що не зникає у волокні після закінчення експерименту. Якщо волокна розтягують багаторазово і прикладають зусилля, значно менші за розривне навантаження, то такі випробування назив. багаторазовими. До головних фізичних властивостей волокон відносять густину, об’ємну масу, гігроскопічність, електризування, колір. Густина – маса одиниці об’єму волокна. Об’ємна маса – маса одиниці об’єму волокна, розрахованого за його зв контурами. Гігроскопічність – це здатність волокон поглинати водяну пару і віддавати її у навколишнє сер. Її оцінюють хар-ками вологості (фактичної, нормальної, кондиційної). Електризування – здатність накопичувати статичні заряди, різні за величиною і знаками. Колір волокон – п-к оптичних властивостей. Кольори бувають ахроматичні і хроматичні.

3) нетканні матеріали:класф.і асорт.

Класифікація нетканих текстильних матеріалів:

• за волокнистим складом — бавовняні, напівшерстяні, шовкові і лляні;

• за призначенням - побутові, обтиральні, тарні, пакувальні, матер1али для взуття, основа для штучної шкіри, прокладочні, фільтрувальні i меблеві

Побутові, у свою чергу, поділяють на матер1али для виго­товлення одягу i вироб1в домашнього побуту (рушники, простирадла, ковдри, покриття для стін, меблево-декоративні, тентов1 полотна);

• за способом виробництва - скріплені механічним спо­собом: прошивним, голкопробивним, валяльним; клейовим чи комбінованим способом;

• за структурою полотна - волокна, спрямовані в один бік; з перехресними волокнами; з хаотичним розміщенням волокон; з комбінованим розміщенням волокон;

• за типом основи – полотно-прошивані нитко-прошивані i тканино-прошивні полотна;

• за обробкою - гладкокрашені (однотонні), набивні, меланжеві, з начосом;

• за характером поверхні - різні, в1зерунков1, рельєфні, войлокоподібні, моxеpoвi, вopcoвi.

Неткані полотна випускаються переважно шириною 142-160 см (від 70 до 184 см) i відносною щільністю від 100 до 700 г/м

 

Партія взуття - кіль­кість пар взуття, що одночасно пред'являються до здавання (прийман­ня) однієї й тієї самої групи (за масою і товщиною стінок), однакового призначення, забарвлення.

Штучна шкіра - волокнисті матеріали з покриттям композиціями з готових полімерів.

№9.