Обмін житлового приміщення членом жбк та найм житлового приміщення в будинку жбк.

Право на обмін жилого приміщення у будинку ЖБК. Член ЖБК вправі за письмовою згодою проживаючих разом з ним членів сім'ї, провести обмін свого жилого приміщення з наймачем жилого приміщення в будинку державного чи громадського житлового фон­ду чи з іншим членом ЖБК, в тому числі з проживаючими в іншому населеному пункті.

Обмін жилими приміщеннями між членами того самого ЖБК провадиться за рішенням загальних зборів членів кооперативу. Уго­да про обмін жилими приміщеннями, в тому числі й між членами то­го ж самого кооперативу, набирає чинності з моменту одержання ордерів, що видаються виконавчим органом місцевої ради.

При обміні жилого приміщення в будинку державного чи гро­мадського житлового фонду на жиле приміщення в будинку ЖБК особа, яка вступає до кооперативу у зв'язку з обміном, зобов'язана внести на рахунок кооперативу в установі банку пайовий внесок, не менший від розміру паєнагромадження члена кооперативу, який вибув. Вона звільняється від внесення зазначеного пайового внеску за умови передачі їй паєнагромадження члена кооперативу, який вибув.

При обміні жилого приміщення в будинку ЖБК на інше жиле приміщення в будинку цього або іншого кооперативу провадиться зарахування однакових сум паєнагромаджень. Різниця у паєнагро­мадженнях має бути відповідно внесена новоприйнятим членом коо­перативу і одержана тим, хто вибуває з кооперативу.

Якщо між членом кооперативу і членами його сім'ї не досягнуто згоди про обмін, то член кооперативу, а також його дружина, що має право на частину паєнагромадження, можуть вимагати в судо­вому порядку примусового обміну їхньої квартири на жилі примі­щення в різних будинках (квартирах).

При обміні член ЖБК, який ще не набув права власності на квартиру, члени його сім'ї, яким належить право власності на час­тину паєнагромадження, якщо між ними не досягнуто згоди про об­мін, повинні керуватися Постановою Пленуму Верховного Суду Ук­раїни "Про практику застосування судами законодавства про жит­лово-будівельні кооперативи" (п. 10) від 18 вересня 1987 р. за № 9, тобто вони мають право вимагати проведення примусового обміну жилого приміщення. При вирішенні такого спору необхідно врахову­вати те, що повинні враховуватись інтереси членів сім'ї, які про­живають у жилому приміщенні і мають однакове право користуван­ня ним.

Надання відповідачеві в порядку примусового обміну жилого приміщення у будинку ЖБК можливе тільки тоді, коли загальні збо­ри членів кооперативу дали згоду прийняти його членом ЖБК і він не заперечує стати членом даного кооперативу.

Член сім'ї пайовика вправі провести обмін жилої площі, що при­падає на нього, у тому числі суміжної кімнати або частини кімнати, навіть тоді, коли пайовий внесок ще не сплачено повністю.

Член кооперативу або член його сім'ї також має право провести обмін жилої площі, що припадає на нього, в тому числі суміжної кім­нати або частини кімнати, за умови, що в'їжджаючий у порядку об­міну вселяється як член сім'ї тих, хто залишився проживати в цьому приміщенні.

Обмін частини жилої площі у квартирі ЖБК допускається лише за умови, якщо особа, з якою провадиться її обмін, є близьким ро­дичем члена кооперативу або членів його сім'ї, які залишилися про­живати в квартирі (батьки, діти, дід, баба, рідні брати й сестри), і вселяється до них як член сім'ї і у порядку обміну передає жиле приміщення, яким він користувався досі. Примусовий обмін у таких випадках чинне законодавство не передбачає.

За загальним правилом, збори членів ЖБК (до повної сплати па­йового внеску) не можуть відмовити в обміні жилих приміщень у будинку того самого ЖБК або у прийомі до членів ЖБК особи, яка вступає до кооперативу у зв'язку з обміном жилого приміщення, а виконавчий орган місцевої ради — у видачі ордера учасникам обмі­ну. Відмова у видачі ордера може бути обгрунтованою, якщо учас­никами обміну не подані необхідні документи (довідки установи банку про внесення особою, яка вступила до ЖБК, пайового внеску, правління кооперативу про передачу членом кооперативу, який вибув, паєнагромадження особі, яка є його близьким родичем) (п. 40 Примірного статуту ЖБК).

Поділ квартири між членом ЖБК і його дружиною допускається в разі розірвання шлюбу між ними, якщо пай є спільною власністю подружжя і якщо є змога кожному з колишнього подружжя виділи­ти ізольоване жиле приміщення у квартир, яку вони займають. По­діл квартири провадиться за згодою між колишнім подружжям, а в разі відсутності згоди — за рішенням суду.

Якщо кожному з учасників спільної власності на квартиру в бу­динку ЖБК неможливо виділити ізольоване жиле приміщення, суд вправі за відповідним позовом встановити порядок користування ві­докремленими кімнатами, при якому окремі підсобні приміщення (кухня, коридор тощо) можуть бути залишені в загальному користу­ванні учасників спільної часткової власності.

Для прикладу можна розглянути такий випадок.

У січні 1995 р. П. Т. пред'явила позов до свого колишнього чолові­ка П. М. про розподіл паю, визнання права власності на квартиру і все­лення. Позивачка зазначала, що під час шлюбу з відповідачем у січні 1985 р. їм на сім'ю у складі чотирьох осіб було надано чотирикімнатну кооперативну квартиру, членом кооперативу є відповідач. Хоча шлюб між ними було розірвано в 1991 р., вони до 1993 р. жили з останнім однією сім'єю. Пай на квартиру повністю було виплачено у 1992 р. По­силаючись на те, що відповідач перешкоджає користуватися зазначе­ною квартирою, позивачка просила визнати за нею право на половину паю і квартири, виділити їй з урахуванням інтересів дітей кімнати пло­щею 19, 10 і 11 м² та вселити її з дітьми у квартиру.

Ухвалою від 18 січня 1996 р. Жовтневий районний суд м. Луган­ська визнав частково недійсним свідоцтво про право власності на спір­ну квартиру, а також визнав за П. Т. право власності на 59/100 спір­ної квартири з виділом їй кімнат площею 19 і 12,6 м² з балконом, а за П. М. — на 41/100 квартири з виділом кімнат площею 10,9 і 11 м². У загальному користуванні залишено коридор, кухню, ванну, туалет, ко­мору. Постановлено вселити П. Т. у спірну квартиру і стягнути з неї на користь П. М. грошову компенсацію.

Цілком правильно судова колегія в цивільних справах Верховно­го Суду України від 9 листопада 1996 р. скасувала попередні судові рішення і вказала, що суд не врахував роз'яснень Пленуму Верхов­ного Суду України, викладених у п. 6 Постанови "Про практику за­стосування судами законодавства, що регулює право власності гро­мадян на жилий будинок" від 4 жовтня 1991 р. за № 7 і п. 6 Поста­нови "Про практику застосування судами законодавства про житло­во-будівельні кооперативи" від 18 вересня 1987 р. за № 9. Угода між колишнім подружжям про поділ паю є обов'язковою для ЖБК і виконавчого органу місцевої ради при вирішенні питання про членство іншого з подружжя в кооперативі. При наявності рішення суду про поділ паю особа визнається членом ЖБК з моменту наб­рання рішенням суду законної чинності.

Відповідно до п. 43 Примірного статуту ЖБК з часу набрання за­конної сили рішенням суду про поділ квартири колишній з подруж­жя визнається членом кооперативу. Тому суд не повинен покладати обов'язок на ЖБК на прийом цього подружжя до кооперативу.

Якщо поділити квартиру неможливо, один з колишнього подруж­жя, за яким визнано право на частину паєнагромадження, вправі вимагати від другого, який є членом ЖБК, виплати йому суми, що відповідає його частині паєнагромадження. Після одержання зазна­ченої компенсації він зобов'язаний звільнити приміщення, яке зай­має, а в разі відмови — підлягає виселенню в судовому порядку без надання іншого жилого приміщення.

Вимоги про його вселення у зв'язку з одержанням компенсації за частку в паї можуть бути заявлені тим з подружжя, який випла­тив компенсацію, а у разі його смерті або вибуття з кооперативу — особами, до яких перейшло право користування квартирою.

При розгляді спорів про поділ квартири між подружжям, за п. 6 зазначеної вище Постанови слід враховувати те, що пай, внесений подружжям у ЖБК в період сумісного проживання, а після повної сплати пайового внеску — квартира є їхнім спільним майном і під­лягає поділу на загальних підставах. При поділі слід враховувати і боргові зобов'язання подружжя.

Пай, внесений одним з подружжя до вступу в шлюб, є його осо­бистим майном. Якщо паєнагромадження згодом збільшилися за ра­хунок коштів, одержаних одним з подружжя у дар або в порядку спадкування чи за рахунок дошлюбного майна, то ці кошти також є особистою власністю того з подружжя, який їх одержав. При поділі квартири на цю суму може бути збільшена його частка в паєнагро­мадженні.

Якщо квартира в будинку ЖБК може бути поділена, тобто кож­ному з колишнього подружжя можливо виділити ізольоване жиле приміщення, то такий поділ приміщень провадиться відповідно до виділених часток у паєнагромадженні або визначених у праві влас­ності на квартиру.

При цьому проводиться оцінка окремих приміщень. Витрати на обладнання балконів, вбудованих шаф тощо, які є тільки в одному жилому приміщенні квартири, слід включати до вартості цього при­міщення. Якщо пай за надану квартиру внесено повністю, але вар­тість квартири перевищує кошторисну, яка визначається проектною організацією, дійсна вартість квартири може бути визначена за по­годженням сторін, а при недосягненні такої згоди — шляхом при­значення експертизи. У тому разі, коли при поділі квартири вартість приміщення, виділеного одному з колишнього подружжя, переви­щує розмір його частки в паєнагромадженні, другому з подружжя в порядку компенсації можуть бути передані інші предмети із спільно­го майна або стягнута на його користь грошова сума.

Особі, яка вибула з ЖБК, повертається внесена нею сума пає­нагромадження. Повернення провадиться після внесення відповід­ної суми новоприйнятим членом кооперативу. Вступний внесок і кошти, внесені членом кооперативу на проведення капітального ре­монту жилого будинку (будинків) та інші цілі, поверненню не підля­гають. Заборгованість особи, яка вибула з ЖБК, за платежами коо­перативу стягується в установленому порядку.

Члени сім'ї, які проживають разом з членом ЖБК, мають одна­кове з ним право користування жилим приміщенням. Таке саме пра­во набувають особи, які вселилися в жиле приміщення в будинку ЖБК як члени сім'ї, якщо при їхньому вселенні не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.

Члени сім'ї ЖБК, крім того з подружжя, що має право на части­ну паєнагромадження, не вправі вимагати поділу приміщення, його обміну і здачі в найом, а також вселення інших осіб, за винятком

неповнолітніх дітей.

До членів сім'ї члена ЖБК належать ті, хто проживають разом з ним, дружина члена ЖБК, їхні діти і батьки. Членами сім'ї ЖБК може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство.

Припинення сімейних відносин з членом ЖБК не позбавляє ко­лишніх членів сім'ї права користування жилим приміщенням, яке

вони займають.

Якщо член ЖБК виключений з кооперативу, помер або вибув з нього з інших причин, чи переселився на іншу квартиру в будинку того самого кооперативу, члени його сім'ї, які проживали разом з ним, зберігають право користування жилим приміщенням за умови вступу до ЖБК одного з них. Член сім'ї, який виявив бажання всту­пити до ЖБК замість колишнього члена кооперативу, має перевагу

перед іншими особами.

Члени сім'ї ЖБК, які перебувають на обліку бажаючих вступити до кооперативу, за умови вступу до ЖБК мають переважне право на одержання жилого приміщення, що звільнилося в будинку (будин­ках) цього ЖБК.

8.Користування житловим приміщенням членом сім"ї члена ЖБК.

Начало формы

Стаття 145. Користування жилим приміщенням членами сім'ї члена житлово-будівельного кооперативу

Члени сім'ї, які проживають разом з членом житлово-будівельного кооперативу, мають рівне з ним право користування жилим приміщенням. Такого ж права набувають особи, які вселилися в жиле приміщення в будинку житлово-будівельного кооперативу як члени сім'ї, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням. Члени сім'ї члена кооперативу, крім дружини, що має право на частину паєнагромадження, не вправі вимагати поділу приміщення, його обміну і здачі в найом, а також вселення інших осіб, за винятком неповнолітніх дітей.

Якщо член житлово-будівельного кооперативу виключений з кооперативу (крім випадків, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 7 статті 147), помер або вибув з нього з інших причин чи переселився в іншу квартиру в будинку того ж кооперативу, члени його сім'ї, які проживали разом з ним, зберігають право користування жилим приміщенням за умови вступу до кооперативу одного з них. Член сім'ї, який виявив бажання вступити до кооперативу замість попереднього члена кооперативу, має перевагу перед іншими особами. Дружині члена кооперативу, що має право на частину паєнагромадження, надається перевага на вступ до кооперативу перед іншими членами сім'ї. При відсутності дружини, що має право на частину паєнагромадження, а також при відмовленні її від вступу до кооперативу така перевага надається спадкоємцям члена кооперативу, які проживали разом з ним.

У разі відмови в прийомі до кооперативу осіб, зазначених у частині другій цієї статті, спір може бути вирішено в судовому порядку.

Повнолітні члени сім'ї члена кооперативу зобов'язані брати участь в оплаті витрат по експлуатації і ремонту будинку та квартири.

До членів сім'ї члена житлово-будівельного кооперативу належать особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу. Припинення сімейних відносин з членом кооперативу не позбавляє колишніх членів його сім'ї права користування займаним жилим приміщенням. У разі відсутності угоди між членом кооперативу і колишнім членом його сім'ї про безоплатне користування жилим приміщенням до цих відносин застосовуються правила, встановлені частиною п'ятою статті 144 цього Кодексу.

1. З метою розгляду прав та обов'язків членів сім'ї члена кооперативу щодо користування займаним приміщенням у будинку кооперативу, необхідно визначитись з тим, хто відноситься до членів такої сім'ї. Такими є - проживаючі разом із ним інше подружжя, їх діти та батьки. Членами сім'ї члена кооперативу можуть бути визнані і інші особи, якщо вони постійно проживають із членом кооперативу та ведуть із ним спільне господарство (див. абз. 3 п. 54 Примірного статуту ЖБК). Склад сім'ї члена сім'ї кооперативу може змінюватися внаслідок вибуття, а також вселення в установленому порядку інших осіб (пп. 2 п. 30 Примірного статуту ЖБК).

2. Відповідно до ч. 1 даної статті члени сім'ї, які проживають разом з членом житлово-будівельного кооперативу, мають рівне з ним право користування жилим приміщенням. Такого ж права набувають і інші особи, зокрема, ті, які вселилися в жиле приміщення в будинку житлово-будівельного кооперативу як члени сім'ї, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням. Наприклад, при вселенні невістки або зятя може бути обумовлено, що ця особа набуває право користування частиною кімнати, яку займає відповідно її чоловік або жінка - дитина члена кооперативу.

Члени сім'ї, як і член кооперативу, можуть проживати в жилому приміщенні, користуватися кухнею, ванною кімнатою, коридором тощо. У випадку виникнення спору щодо користування приміщенням вони вправі вимагати визначення порядку користування ним, у тому числі шляхом звернення до суду (пп. "г" п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.09.87 р. "Про практику застосування судами законодавства про житлово-будівельні кооперативи"). При вирішенні такого спору до уваги береться порядок користування жилим приміщенням, що вже склався.

3. Необхідно враховувати також положення, відповідно до якого при тимчасовій відсутності члена сім'ї члена житлово-будівельного кооперативу, якому належить право на частину паєнагромадження, за ним зберігається жиле приміщення незалежно від причин і строку відсутності. У разі вибуття на інше постійне місце проживання цей член сім'ї може бути визнаний таким, що втратив право на жиле приміщення. При тимчасовій відсутності інших членів сім'ї члена кооперативу жиле приміщення за ними зберігається у випадках і в межах строків, встановлених ст. 71 ЖК України, а також за умови бронювання жилого приміщення у порядку, встановленому для членів сім'ї наймача жилого приміщення в будинку державного і громадського житлового фонду. Після закінчення зазначених строків або строку броні член кооперативу вправі вимагати в судовому порядку визнання цих членів сім'ї такими, що втратили право на жиле приміщення (п. 57 Примірного статуту ЖБК). Встановивши, що член сім'ї пайовика був відсутній понад зазначені строки з поважних причин, суд може продовжити пропущений строк (п. 14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.09.87 р.).

Крім того, члени сім'ї члена житлово-будівельного кооперативу, які перебувають на обліку бажаючих вступити до кооперативу, за умови вступу до кооперативу мають переважне право на одержання жилого приміщення, що звільнилося в будинку (будинках) цього кооперативу, якщо відсутні члени житлово-будівельного кооперативу, які потребують поліпшення житлових умов або вони від одержання жилого приміщення, що звільнилося, відмовилися. Надання членам сім'ї члена кооперативу зазначеного жилого приміщення провадиться з додержанням вимог п. 28 Примірного статуту. У разі виникнення спору питання вирішується в судовому порядку (див. п. 56 Примірного статуту ЖБК).

4. Член ЖБК вселити у займане ним жиле приміщення своє подружжя, дітей, батьків, а також інших осіб має право лише за письмовою згодою всіх членів сім'ї, які проживають разом з ним, у встановленому порядку. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей зазначеної згоди не потрібно (пп. 2 п. 30 Примірного статуту ЖБК). Лише за згодою членів сім'ї член ЖБК має право провести обмін займаного жилого приміщення (ч. 1 ст. 143 ЖК), а також здавати в найом частину жилого приміщення (ч. 1 ст. 144 ЖК).

Таким чином, права членів кооперативу у певній мірі обмежені повноваженнями проживаючих разом із ним членів сім'ї.

5. Проте на відміну від члена кооперативу члени сім'ї члена кооперативу, крім того з подружжя, що має право на частину паєнагромадження, не вправі вимагати поділу приміщення, його обміну і здачі в найом, а також вселення інших осіб, за винятком неповнолітніх дітей, що передбачено коментованою статтею.

6. Відповідно до правил п. 31 Примірного статуту ЖБК, член кооперативу має право за згодою загальних зборів членів кооперативу передати свій пай будь-кому з постійно проживаючих з ним членів сім'ї, які досягли вісімнадцятирічного віку або одружилися чи влаштувалися на роботу, в передбачених законом випадках, до досягнення зазначеного віку. Пай, який є спільною власністю подружжя, може бути переданий тільки при наявності згоди іншого з подружжя. Спори, що виникають у зв'язку з передачею паю, вирішуються в судовому порядку.

7. Частиною 2 коментованої статті встановлено, що якщо член житлово-будівельного кооперативу виключений з кооперативу (крім випадків, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 7 статті 147), помер або вибув з нього з інших причин чи переселився в іншу квартиру в будинку того ж кооперативу, члени його сім'ї, які проживали разом з ним, зберігають право користування жилим приміщенням за умови вступу до кооперативу одного з них. Член сім'ї, який виявив бажання вступити до кооперативу замість попереднього члена кооперативу, має перевагу перед іншими особами. Подружжю члена кооперативу, що має право на частину паєнагромадження, надається перевага на вступ до кооперативу перед іншими членами сім'ї. При відсутності подружжя, що має право на частину паєнагромадження, а також при відмові її від вступу до кооперативу така перевага надається спадкоємцям члена кооперативу, які проживали разом з ним. Таким чином, у вказаних випадках подружжя члена кооперативу має особливу перевагу перед іншими особами (перед усіма претендентами, у тому числі іншими членами сім'ї).

Слід також врахувати правила п. 55 Примірного статуту ЖБК, відповідно до яких до кооперативу може бути прийнято стільки спадкоємців, скільки є ізольованих кімнат у квартирі. При цьому, відповідно до п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.09.87 р., суд вправі провести поділ квартири між спадкоємцями померлого члена кооперативу, якщо є можливість надання їм ізольованих кімнат, за умови вступу їх до кооперативу. При неможливості такого поділу спадкоємці, які прийняті до кооперативу, компенсують іншим спадкоємцям, які прийняли спадщину, спадкову частку в паєнагромадженні.

Враховуючи, що член ЖБК, який повністю вніс пайовий внесок за квартиру, набуває право приватної власності на таке жиле приміщення, він вправі розпоряджатися ним на свій розсуд, у тому числі заповідати будь-якій особі.

8. Даною статтею ЖК передбачено, що у випадку відмови в прийомі до кооперативу осіб, зазначених у частині другій ст. 145 ЖК, спір може бути вирішено у судовому порядку.

Водночас, відповідно із правилами абз. 3 п. 55 Примірного статуту ЖБК спадкоємці, які не мають права на вступ до кооперативу або відмовилися від цього права, успадковують паєнагромадження померлого члена кооперативу в установленому законом порядку.

9. Поряд із правами члени сім'ї члена кооперативу несуть і визначені обов'язки. Зокрема, як встановлено ч. 4 коментованої статті, повнолітні члени сім'ї члена кооперативу зобов'язані брати участь в оплаті витрат по експлуатації і ремонту будинку та квартири.

10. Припинення сімейних відносин із членом кооперативу не позбавляє колишніх членів його сім'ї права користування займаним жилим приміщенням. Зокрема, припинення зазначених відносин саме по собі не створює члену кооперативу права на виселення проживаючих разом із ним осіб. Підстави для їх виселення визначені законом.

Колишні члени сім'ї члена кооперативу, які проживають у займаному ним жилому приміщенні, зберігають не лише колишні права, проте і несуть визначені обов'язки. На вимогу члена кооперативу вони повинні відшкодовувати експлуатаційні витрати на жиле приміщення (частину жилого приміщення), а також відповідну частину витрат на оплату комунальних послуг. За згодою члена кооперативу колишній член його сім'ї може користуватися займаним жилим приміщенням безоплатно.