Відповідальність овв та омс за порушення права власності на землю та за видання актів, які порушують права власності земельних ділянок.

Ст..154 ЗКУ встановлює, що ОВВ та ОМС, за загальним правилом, не мають права втручатись у здійснення власником повноважень щодо володіння, користування і розпорядження належною йому з/д або встановлювати непередбачені законодавчими актами додаткові обов'язки чи обмеження.

ОВВ та ОМС несуть відповідальність за шкоду, заподіяну їх неправомірним втручанням у здійснення власником повноважень щодо володіння, користування і розпо­рядження земельною ділянкою.

Отже, закон забороняє необґрунтовані втручання ОВВ та ОМС у здійснення власником своїх повноважень щодо володіння, користування та розпоряджання з/д.

Якщо ОВВ чи ОМС видасть акт, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним. Збитки, завдані власникам земельних ділянок внаслідок видання зазначених актів, підлягають відшкодуванню в повному обсязі органом, який видав акт.

Відповідно до ст. 56 КУ, "кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування не лише матеріальної, а і моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю одв,омс їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень ". Коментована норма безпосередньо пов'язана із ст.ст. 1173-1175 ЦК У, якими передбачена можливість відшкодування шкоди, заподіяної незаконними діями або актами овв або омс. (..ліричний відступ: по суті, положення ЗК і ЦК дублюються з цього питання і ЗК не створює додаткової можливості для захисту земельних прав – це так, додатково...вчити то не обов’язково J)

Особливістю даних норм є те, що шкода відшкодовується незалежно від вини відповідних органів, їх посадових та службових осіб.

 

 

Відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам.

- це є ще однією гарантією прав громадян на землі.

Поняття збитків визначається в ЦКУ:

Збитками є:

1. реальні збитки – втрати, яких особа зазнала у зв’язку з знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права;

2. упущена вигода – доходи, які б особа могла реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.

Загальні засади відшкодування заподіяної шкоди закріплені у ЦКУ (глава 82). Особливий порядок відшкодування збитків встановлений ЗКУ у главі 24. Він стосується відшкодування збитків як при вчиненні правопорушень, так і при вчиненні деяких правомірних дій, котрі можуть спричинити збитки.

На відміну від цивільного зак-ва, земельне передбачає відшкодування збитків, заподіяних не тільки протиправною поведінкою, а й правомірними діями.

збитки, заподіяні неправомірними діями, відшкодовуються незалежно від того, чи підпадають вони під положення норми ЗКУ, на підставі загальних положень цивільного та господарського законодавства.

Збитки власникам землі та землекористувачам підлягають відшкодуванню в повному обсязі не залежно від того правомірними чи неправомірними діями вони заподіяні.

+див.наступне питання

 

67.Умови та порядок відшкодування збитків.

Власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок:

а) вилучення (викупу) сільськогосп. угідь, лісових земель та чагарників для потреб, не пов'язаних із с/г і лісогосподарським ви-твом;

б) тим час. зайняття с\г угідь, лісових земель та чагарників для інших видів використання;

в) встановлення обмежень щодо використання з/д;

г) погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей с/г угідь, лісових земель та чагарників;

ґ) приведення с/г угідь, лісових земель та чагарників у непридатний для використання стан;

д) неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

ПКМУ «Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам» - Відповідно до цього порядку, 3. Відшкодуванню підлягають:

вартість житлових будинків, виробничих та інших будівель і споруд, включаючи незавершене будівництво;

вартість плодоягідних та інших багаторічних насаджень;

вартість лісових і деревно-чагарникових насаджень;

вартість водних джерел (колодязів, ставків, водоймищ, свердловин тощо), зрошувальних і осушувальних систем, протиерозійних і протиселевих споруд;

понесені витрати на поліпшення якості земель за період використання земельних ділянок з урахуванням економічних показників, на незавершене с/г виробництво (оранка, внесення добрив, посів, інші види робіт), на розвідувальні та проектні роботи;

інші збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані ( для обґрунтування неодержаних доходів береться до уваги середній показник за попередній звітній період )

Розміри збитків визначаються в повному обсязі відповідно до реальної вартості майна на момент заподіяння збитків, проведених витрат на поліпшення якості земель (з урахуванням ринкової або відновної вартості).

За загальним правилом, розміри збитків визначаються комісіями, створюваними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад.

У ряді випадків передбачається можливість договірного порядку визначення розміру збитків. Наприклад, при тимчасовому зайнятті земельних ділянок для розвідувальних робіт… збитки визначаються за угодою між власниками землі або землекористувачами та п,у,о - замовниками таких робіт з обумовленням розмірів збитків і порядку їх відшкодування в договорі.

Збитки відшкодовуються власникам землі і землекористувачам, у тому числі орендарям, підприємствами, установами, організаціями та громадянами, що їх заподіяли, за рахунок власних коштів не пізніше одного місяця після затвердження актів комісій.

шкода (збитки) підлягають відшкодуванню особою, яка її завдала

Коло суб'єктів, на яких закон покладає обов'язок відшкодовувати збитки власникам землі та землекористувачам, визначає ст. 157 ЗК України. Згідно з цією нормою, відшкодування земельно-правових збитків здійснюють овв, омс, громадяни та ю.о. у разі використання відповідних земельних ділянок або коли їх діяльність обмежує права власників земельних ділянок і землекористувачів чи погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу,...

Особливість відшкодування земельно-правових збитків полягає в тому, що такі збитки можуть відшкодовувати не самі заподіювачі шкоди, а той суб'єкт, в інтересах якого діяв заподіювач шкоди.

Вирішення земельних спорів.

Земельні спори — це особливий вид правових відносин щодо розв'язання конфлікту, який виникає у зв'язку з пору­шенням прав та законних інтересів власників ЗД, землекористувачів, у т.ч. й орендарів ЗД та інших суб'єктів.

ЗКУ передбачає можл. вирішення земельних спорів в адміністративному та судовому порядку.

земельні спори вирішуються:

· Виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження ЗД, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

· ОМС виріш. земельні спори у межах насел. пунктів щодо меж ЗД, що переб. у власності і корист. громадян, та додерж. громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмеж. меж районів у містах.

· ОВВ з питань земельних ресурсів вирішують земельні спори щодо меж земельних ділянок за межами населених пунктів, розташування обмежень у використанні земель та земельних сервітутів.

У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням омс, овв з питань земельних ресурсів спір вирішується судом.

Земельні спори розглядаються в порядку цивільного, господарського та адміністративного судочинства.

Суд не вправі відмовити особі у прийнятті позовної заяви чи скарги лише з тієї причини, що її вимоги можуть бути розглянуті у передбаченому законом досудовому порядку. Разом із тим, неправильно абсолютно відкидати захист земельних прав громадян у адміністративному порядку без звернення до суду. Цей порядок є більш оперативним і може використовуватися не менш ефективно ніж судовий.

Тобто, закон надає можливість вибору органу, до якого можна звернутися для забезпечення захисту порушеного права на землю: чи безпосередньо до суду, чи до іншого органу, якому згідно із законом підвідомчий земельний спір

Підставою для початку процедури вирішення земельного спор у є подання належним чином оформленої заяви, у якій викладено сутність спору та вимоги заявника. Оскільки закон не містить спец. вимог до форми і змісту заяви, вона повинна відповідати загальним вимогам до звернення громадян

Вирішення земельного спору пов'язане з додержанням вимог певної процесуальної форми. Вона здійснюється у межах таких стадій: порушення справи; підготовка до розгляду; розгляд і вирішення спору по суті та винесення рішення; оскарження рішення; виконання рішення.