Назвіть причини які обумовили прийнятя акту незалежності україни його історичне значення.

24 серпня на позачерговій сесії Верховної Ради з доповіддю про політичну ситуацію виступив Л. Кравчук. Спільну доповідь зробили народні депутати О. Мороз – від більшості, та І. Юхновський – від опозиції.

У доповіді й співдоповідях висловлювалася єдина думка про необхідність вжиття рішучих заходів щодо захисту суверенітету України. Йшлося про структури суверенітету та механізм його практичної реалізації. Голова Верховної Ради запропонував створити Раду оборони України та Національну Гвардію. Пропонувалось ухвалити закон про статус військ, розташованих на території України, вирішити питання про департизацію правоохоронних органів республіки, вжити заходів щодо забезпечення економічного суверенітету. Зокрема, уряд мав організувати перехід у власність України підприємств і організацій союзного підпорядкування.

У серпні ці заходи означали утвердження незалежного статусу України. УРСР припиняла своє існування, народжувалася самостійна Україна. Щоб надати цілковитої легітимності цим доленосним рішенням, І. Юхновський від Імені Народної ради запропонував проголосити акт, в якому мав бути зафіксований новий державний статус України, а потім підтвердити цей акт на Всенародному референдумі. Одночасно Народна рада виступила з вимогою заборонити діяльність комуністичної партії України.

У другій половині дня Верховна Рада проголосила Акт незалежності України.

«Виходячи зі смертельної небезпеки, яка нависла була над Україною у зв'язку

з державним переворотом в СРСР 19 серпня 1991 року, – зазначалося в цьому документі,

Референдум на підтвердження Акта проголошення незалежності України мав відбутися 1 грудня 1991 р. одночасно з виборами Президента України.

Історичне значення дозволило Україні затвердитися на міжнародній арені як незалежній державі. До 1 грудня 1991 р. формально незалежну Україну не визнала жодна держава. Протягом тільки грудня 1991 р. вона була визнана понад 40 державами світу.

Всеукраїнський референдум перекреслив рішення березневого референдуму про збереження Союзу РСР, його підсумки створили правову основу для перетворення декларованої незалежності в реальну.

I референдум 1991 p., і президентські вибори підтвердили бажання переважної більшості громадян України жити в незалежній демократичній державі, самостійно вирішувати внутрішні політичні й економічні проблеми..

Вікова мрія українського народу про незалежність знайшла політичне оформлення.

Молода держава стала будувати відносини з іншими державами на основі взаємної поваги суверенітету, незалежності і територіальної цілісності, невтручання в їхні внутрішні справи, розвитку всебічних політичних, економічних і культурних зв'язків.

Дати

1. 23 серпня 39,22 червня 41:

23 серпня 39р. – підписання договору між СРСР і Німеччиною про ненапад, а також таємні угоди про розмежування сфер і інтересів у Східній Європі.

22 червня 41р. – напад Німеччини на СРСР, тобто розрив даного договору.

2. 1932-33рр.:

Протягом 1932-33 років на Україні був період голоду,який спричинений тоталітарною владою СРСР.

3. Грудень 42, жовтень 44р:

Грудень 42р. визволено перший населений пункт на Україні – с.ПівнівкаМіловського р-ну Волшировградської обл.

Жовтень 44р. – визволення усієї території УРСР.

4. 1921-1928:

Період 1921-1928рр. називається періодом Нової економічної політики.

5. 22 червня 1941р, 8 травня 1945р.:

22 червня 1941р - напад Німеччини на СРСР.

8 травня 1945р – капітуляція Німеччини.

6. 30 грудня 1922р – затвердження декларації про утворення СРСР і союзного договору.

7. 17 вересня 1939р. – перехід радянськими військами польського кордону.

8. 14 березня 1923р. –приєднання Східної Галичини і Західної Волині до Польщі.

9. 28 червня 1996р. – прийняття Верховною Радою Конституції України.

10. 4 березня 1917р, 29 квітня 1918р:

4 березня 1917р – утворення Центральної Ради.

29 квітня 1918р – ухвалення Центральною Радою Конституції УНР, утворення гетьманату, розпад Центральної Ради.

11. 30 червня 1941р – Акт про відновлення Української держави.

12. 24 серпня 1942р. –приєднання СРСР до Атлантичної хартії.

13. 1 вересня 1939р. 17 вересня 1939р.:

1 вересня 1939р.- початок Другої світової війни, напад Німеччини на Польщу.

17 вересня 1939р. – захоплення Польщі, перехід радянськими військами польського кордону.

14. 22 липня 1942р – захоплено останній населений пункт м.Свердловськ, повн окупація України.

15. 10 червня 1917, 11 січня 1918:

10 червня 1917–І універсал Центральної Ради.

11 січня 1918 - ІV універсал Центральної Ради.

16. 21 березня 1921р. – перехід до НЕПу.

17. 29 квітня 1918, 14 листопада 1918:

29 квітня 1918 - ухвалення Центральною Радою Конституції УНР, утворення гетьманату, розпад Центральної Ради.

14 листопада 1918 – антигетьманське повстання.

18. 19 серпня 1991-21 серпня 1991:

19-21 серпня 1991 – серпневий путч, спроба державного перевороту.

19. 30 грудня 1922, 8 грудня 1991:

30 грудня 1922 – утворення СРСР.

8 грудня 1991 – розпад СРСР.

20. 22 червня 1941, 9 травня 1945:

22 червня 1941р - напад Німеччини на СРСР.

9 травня 1945р – капітуляція Німеччини.

21. 8 грудня 1991р – розпад СРСР. Утворення СНД.

Терміни

1. Революція – переворот у житті суспільства, який зумовлює ліквідацію старого державного ладу і утвердження нового.

2. Демократія – тип держави, яка декларує і втілює принципи народовладдя, права і свободи громадян, рівноправ’я.

3. Конституція – основний закон держави, що закріплює суспільний і державний устрій, принципи організації державних устроїв, права та обов’язки громадян.

4. Тоталітаризм – політичний режим і система державної влади з насильницькими методами управління суспільством.

5. Метрополія — країна, що володіє колоніями; центр колоніальної імпер

6. Індустріа́льне суспі́льство — суспільство, в якому закінчено процес створення великої, технічно розвиненої промисловості (як основи і провідного сектора економіки) та відповідних соціальних і політичних структур; етап розвитку суспільства, коли основна маса населення зайнята на заводах і фабриках

7. Шістдеся́тники — назва нової генерації (покоління) радянської та української національної інтелігенції, що ввійшла у культуру (мистецтво, літературу тощо) та політику в СРСР в другій половині 1950-х — у період тимчасового послаблення комуністично-більшовицького тоталітаризму та хрущовської «відлиги» (десталінізації та деякої лібералізації) і найповніше себе творчо виявила на початку та в середині 1960-х років (звідси й назва).

8. Універса́л (від лат. Universalis — загальний, через пол. Uniwersał) — актовий документ, який доводить до загального відома певну постанову влади, її розпорядження адміністративно-політичного характеру.

9. Анта́нта (від фр. еntente — згода, початок виразу фр. Entente cordiale — сердечна угода) — військово-політичне угрупування, основними членами якого були Великобританія, Франція і Росія, створено в 1904—1907 роках.

10. Генеральний план «Ост» (нім. Ost, Generalplan Ost) — секретний план уряду Третього Рейху з проведення етнічних чисток на території Східної Європи, і її німецькій колонізації після перемоги над СРСР.

11. Трої́стий сою́з (Dreibund) — військово-політичний блок Німеччини, Австро-Угорщини та Італії, який склався в 1879—1882 і був спрямований проти Франції і Росії.

12. Пацифіка́ція (лат. pacificatio — умиротворення, замирення, успокоєння) — урядова політика, спрямована на замирення (певною мірою, пацифізм, що впроваджується насильницькими методами) злокалізованих етносів (національних меншин).

13. Громадянське суспільство — система інститутів поза межами державних та комерційних, яка забезпечує самоорганізацію та розвиток населення; це сукупність громадянських і соціальних інституцій і організаційних заходів, які формують базис реально функціонуючого суспільства у противагу і доповнення виконавчих структур держави (незалежно від політичної системи).

14.. Диссидент (отступник, инакомыслящий) — человек, политические взгляды которого радикально расходятся с господствующими в стране его проживания. Зачастую этот конфликт личных убеждений с господствующей доктриной приводит к гонениям, преследованиям и репрессиям со стороны официальных властей.

15. Політи́чна па́ртія — це зареєстроване згідно з законом України «Про політичні партії в Україні» добровільне об'єднання громадян — прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, що має своєю метою сприяння формуванню і вираженню політичної волі громадян, бере участь у виборах та інших політичних заходах.

16. Реформа - (латинського походження і означає "перетворюю", "поліпшую", "роблю кращим") перетворення, зміна, перевлаштування якої-небудь сторони суспільного життя (порядків, інститутів, установ), що не знищує основ існуючої соціальної структури

17. Історія (від дав.-гр. ἱστορία — оповідь, переказ про відоме, досліджене минуле[1]) — наука, яка займається вивченням минулого людства, покладаючись при цьому на письмові та матеріальні свідчення минулих подій.

18. Українізація — політичне просування і впровадження елементів української мови та української культури, в різних сферах життя.

19. Христия́нство (від грец. Χριστός — «помазанник», «мессія») — один з напрямків єдинобожжя. Поряд з ісламом та буддизмом входить в число трьох світових релігій. Характерною особливістю християнства, яка відрізняє його від інших напрямків єдинобожжя, є віра в Ісуса Христа як втілення і прояв Бога заради спасіння всього людства і людського суспільства і настанови в істині. На відміну від християнства іслам і іудаїзм не визнають Ісуса Христа як одну з іпостасей Всевишнього

20. Державна мова — закріплена традицією або законодавством мова, вживання якої обов'язкове в органах державного управління та діловодства, громадських органах та організаціях, на підприємствах, у державних закладах освіти, науки, культури, в сферах зв'язку та інформатики.[1]

21. Націонáльні менш́ини — групи громадян певної держави, які не є представниками титульного етносу, виявляють почуття національного самоусвідомлення та спільності між собою.