Заглавная страница
Избранные статьи
Случайная статья
Познавательные статьи
Новые добавления
Обратная связь
FAQ
Написать работу

ТОП 10 на сайте

Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации

Техника нижней прямой подачи мяча.

Франко-прусская война (причины и последствия)

Организация работы процедурного кабинета

Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний

Коммуникативные барьеры и пути их преодоления

Обработка изделий медицинского назначения многократного применения

Образцы текста публицистического стиля

Четыре типа изменения баланса

Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву

Мы поможем в написании ваших работ!

ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Влияние общества на человека

Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации

Практические работы по географии для 6 класса

Организация работы процедурного кабинета

Изменения в неживой природе осенью

Уборка процедурного кабинета

Сольфеджио. Все правила по сольфеджио

Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления

Главная Избранные Случайная статья Познавательные Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу

Для 5 класу ЗНЗ з російською мовою навчання

↑

⇐ ПредыдущаяСтр 9 из 9

(автор Г.І.Кононенко, обсяг – 12 авт.арк[1].);

Рецензований рукопис реалізує Концепцію підручника української мови для шкіл з російською мовою навчання. Його створення зумовлене необхідністю пошуку нових інтенсивних шляхів і засобів мовної освіти, що переходить на новий зміст і терміни навчання, що, безумовно, потребує застосування нової сучасної методики. Таким чином, рецензований рукопис репрезентує новостворюване покоління підручників для 12-річної середньої освіти.

Пропонована автором методика базується на найновіших здобутках мовознавчої, педагогічної, методичної та психологічної наук, враховує положення компаративної лінгвістики, забезпечує додержання принципів особистісно зорієнтованого навчання, комунікативно-діяльнісного підходу, а також наступності й перспективності з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей п’ятикласників.

Структура підручника чітка: визначено зміст і обсяг обов’язкових для засвоєння теоретичних відомостей, окреслено логіку й послідовність їх засвоєння учнями відповідно до вимог навчальної програми. Належний науковий рівень викладу теоретичного матеріалу вдало поєднується з його доступністю.

У підручнику застосовано функціональний підхід до вивчення мовних явищ. Вони подаються у їх функціонуванні в зв’язному висловлюванні – тексті у зв’язках і взаємодії з усіма елементами мовної системи. Таке групування різнорівневих мовних явищ забезпечує школярам можливість простежити функціональні зв’язки між мовними одиницями різних рівнів, збагнути їх взаємозалежність, взаємодію і саме так підвести дітей до розуміння певних закономірностей та сприйняття або самостійного формулювання правил.

Безперечним позитивом підручника є значна увага автора до розвитку умінь і навичок аудіювання, що для учнів шкіл з російською мовою навчання є особливо важливим. Розроблено систему завдань на основі аудіотексту, виконання яких сприятиме формуванню вміння сприймати на слух і розуміти не лише фактичний зміст прослуханого, а й головну думку аудіотексту, причиново-наслідкові зв’язки між висвітленими в ньому подіями та явищами, розвивати уяву, сприймати створені письменником художні образи.

Дбаючи про належний розвиток у п’ятикласників навичок читання, автор підручника прагне виховати в них потребу в самостійному читанні та сформувати відповідні вікові читацькі інтереси. Ним вибудовано систему роботи, спрямовану на удосконалення вміння читати і сприймати тексти різних стилів і жанрів із поєднанням різних типів мовлення, а також на вдосконалення вміння читати вголос і мовчки, вдаючись до різних видів читання. На особливе схвалення заслуговує те, що підручник забезпечує розвиток уміння виділяти в тексті незнайомі слова та різними способами з’ясовувати їх значення.

Особливий інтерес становить подана в підручнику система ситуативних вправ для розвитку умінь і навичок усного діалогічного спілкування, що є важливою умовою повноцінного опанування мови.

Групування мовного матеріалу довкола тексту дає змогу авторові забезпечити комплексне і систематичне повторення раніше вивченого: на кожному уроці вчитель зможе повернутись до пройденого та, з’ясувавши рівень засвоєння школярами навчального матеріалу, продовжити формування навичок застосовування здобутих знань на практиці.

Соціокультурна проблематика включених до підручника текстів забезпечить засвоєння дітьми духовних та культурних цінностей і моральних норм, сприятиме їх естетичному розвиткові. Мислення й мовлення учнів розвиватиметься у процесі їх відповідей на подані до текстів запитання, а також при коментуванні окремих фрагментів текстів та нескладної їх інтерпретації (наприклад, характеристики дійових осіб, умотивованої оцінки їхніх вчинків), прогнозування змісту тощо. Слід відзначити, що дібраний автором текстовий матеріал є різноаспектним за змістом, різноманітним за стилями й жанрами, цінним у виховному плані, розвивальним, цікавим для сучасних дітей.

На нашу думку, на особливе схвалення заслуговує застосований автором підручника диференційований підхід до учнів, що реалізується через варіанти виконання творчих завдань, можливість вибору тематики творчих робіт, а також уключення завдань підвищеної складності. Цінним є враховане в підручнику раціональне поєднання індивідуальних, групових та колективних форм роботи.

Дозволимо собі висловити кілька рекомендацій, що, на нашу думку, могли б поліпшити зміст підручника:

1.Більш повно розкрити значення мови в житті суспільства, особливо наголосити на державному статусі української мови (вступ).

2.Не всі подані в підручнику правила проілюстровано прикладами (С.С. 55, 63-69, 71, 93), що, на нашу думку, необхідно зробити.

3.Деякі теоретичні відомості варто подати у вигляді схем (роль мови у житті суспільства, види мовленнєвої діяльності (С.4), роль у реченнях вставних слів (С. 33), розділові знаки при однорідних членах речення (С.56) та в реченнях з узагальнювальними словами при однорідних членах (С.60).

4.Правило про правопис складних слів (С.243) доповнити інформацією про слова з першою частиною типу кіно-, фото-, авіа- та слова, перша частина яких утворена від числівника у формі родового відмінка (семиповерховий).

5.Збільшити кількість вправ для закріплення вивченого про узагальнювальні слова при однорідних членах речення, чергування приголосних при творенні іменників на – ств (о), - цтв (о), - зтв (о), чергування приголосних при творенні іменників із суфіксом – ин-

6.Звернути увагу п’ятикласників на особливості інтонування речень, ускладнених однорідними членами (С. 57) звертаннями (С. 63), вставними словами (С.65) та конструкцій з прямою мовою (С. 71).

7.Чіткіше сформулювати завдання до деяких вправ (121, 163, 528).

8.Готуючи школярів до твору-опису тварини та роботи над твором-оповіданням, більш повно використати міжпредметні зв’язки (українська та зарубіжна література).

9.Удосконалити систему умовних позначень (виокремити ситуативні вправи, творчі роботи, вправи підвищеного рівня складності, завдання на повторення та порівняння).

10.Ужиті в правилах та умовах вправ іншомовні слова, а саме: функції (С.4), об’єкти (С.247), еквівалент – (впр. 203), фрагмент – (впр. 246) і под. замінити українськими відповідниками, вираз записати [слово] фонетичною транскрипцією замінити на передати звукописом.

11.Пам’ятки, вміщені в тексті підручника (С.С. 72, 114, 215), винести в додатки для зручності користування і надання учням можливості неодноразового самостійного до них звернення.

Висловлені зауваження ніяк не применшують вартісності рецензованого підручника, навчання за яким безумовно сприятиме ґрунтовному опануванню школярами української мови та підвищенню культури їхнього мовлення, причому за своїм змістом і структурою підручник виглядає новаторським.

Відзначаючись нетрадиційним підходом до вивчення української мови, рецензований підручник повністю відповідає сучасним вимогам до підручників нового покоління. Його необхідно видати належним накладом.

Рецензент: кандидат педагогічних наук, доцент кафедри методики навчання української мови N-ського педагогічного університету

Д.О.Калиниченко

Власноручний підпис Д.О.Калениченка засвідчую:

Ректор N-ського педагогічного університету

В.С.Боровко.

24.05.08.

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Оцінка:___________________

Розписка

Розписка – документ, який підтверджує передавання й отримання документів, грошей, товарів, матеріальних цінностей від установи чи окремої особи.

Бувають особисті (приватні) та службові розписки.

Текст р озписки може мати довільну форму, але обов’язково має містити такі реквізити:

1. Назва документа (посередині сторінки).

2. Текст розписки, де зазначено:

а) прізвище, ім’я, по батькові, посада особи (назва установи, де ця особа працює), яка видає розписку і підтверджує отримання цінностей;

б) прізвище, ім’я, по батькові та посада особи, яка передала цінності;

в) найменування матеріальних цінностей, їх кількість і вартість, точна сума коштів – цифрами і, обов’язково, словами (у дужках);

г) підстава для передавання й отримання цінностей (для службової розписки).

3. Дата складання документа.

4. Підпис особи, яка отримала цінності.

5. Засвідчення підпису (у приватній розписці).

Якщо передають суму грошей, у розписці вказують адресу, паспорт, інші відомості того, хто їх отримує. Підпис особи, яка дає розписку, за певних обставин засвідчує нотаріус. Розписку пишуть тільки в одному примірнику. Виправлення у розписці не допускаються.

Зразок розписки

Розписка

Я, викладач кафедри кріофізики фізичного факультету Донецького національного університету Деркач Софія Степанівна, отриимала від завідувача методичного кабінету 25 (двадцять п’ять) примірників методичного посібника «Основи елементарної фізики» на суму 127 (сто двадцять сім) гривень для проведення підсумкового (модульного) контролю у студентів І курсу.

Підстава: наказ декана фізичного факультету № 134 від 23.11.12 р.

11.12.12 (Підпис)

Оцінка:___________________

Список

Це документ, який містить перелік осіб, предметів, об’єктів, документів у певному порядку і складається з метою інформації або реєстрації. Реквізити: Штамп установи. Номер. Назва виду документа. Заголовок. Текст. Підпис. Дата. Печатка. Список складається в алфавітному або хронологічному порядку. Іноді елементи списку розміщуються в послідовності від більш значущого до менш значущого. Зразок 1:

До доручення №______від_____200__р.

Список №______

робітників___________________________________________________________________

(назва установи)

і службовців, за заявами яких перераховуються суми на їх рахунки в Ощадбанку №_____
____________________________________________________________________________

(адреса Ощадного банку)

№ пор.	Номер рахунка в Ощадбанку або слово „новий”	Прізвище, ім’я та по батькові особи на рахунок якої перераховується сума	Сума	Для відміток Ощадбанку
1.
2.
3.

Усього________________________________________________________________________

(сума словами)

Керівник установи	________________________________________ (підпис)
Головний бухгалтер	________________________________________ (підпис)

Печатка

Зразок 2:

Список використаної літератури

1. Бек Ульрих. Что такое глобализация? – М.: Прогрес-Традиція, 2001. – 304 с.
2. Хейлз Кетрін Н. Як ми стали постлюдством: Віртуальні тіла в кібернетиці, літературі та інформатиці. – К.: Ніка-Центр, 2002. – 430 с.
3. Іван Павло ІІ. Переступити поріг надії. – Київ-Львів: Свічадо-Кайрос, 2000. – 171 с.
Виклик глобалізації / Збірка наукових праць. – К.: Стилос, 2001. – 206с.
4. Ваньє Жан. Бути людиною. – Київ-Львів: Свічадо-Кайрос, 2000. – 156 с.
5. Культурологічний Часопис „Ї”. – Львів, 2000. – №19. – 283с.
6. Encykliki Ojca Swietego Jana Pawla II. (Krakow: Wydawnictwo Sw. Stanislava B. M. Archidiecezij Krakowskiej, 1996)
7. Душпастирська Конституція про Церкву в сучасному світі // Документи Другого Ватиканського Собору. – Львів: Свічадо, 1996. – С. 499-619

Стаття

Цей термін використовується для назви:
1. наукового або публіцистичного твору невеликого за розміром у збірнику, журналі, газеті;
2. самостійного розділу, параграфа, пункту в юридичному документі, описі, словнику тощо.
Як науковий та публіцистичний твір стаття містить думки, судження, спостереження автора. Стаття може мати різний обсяг. У тексті статті робляться посилання на використану літературу.
Реквізити:
1. Заголовок.
2. Текст, що складається з таких частин:
- вступ;
- основна частина;
- висновок
3. Підпис.
4. Місце написання (якщо потрібно).
5. Дата (при потребі).
Оформлення статті (наявність дати та місця написання, розташування та форма підпису) залежить переважно від вимог друкованого органу, куди її подано. Так, наприклад підпис може мати такі варіанти розташування:
- перед заголовком;
- після заголовка;
- після тексту статті.
Варіанти оформлення підпису:
- ім'я та прізвище;
- ініціали та прізвище.
Крім цього, у підписі можуть подаватися відомості про посаду та/або науковий ступінь автора тощо.
Як окремий розділ у документі, словнику стаття містить думки колективу авторів, погляди комісій. Текст такої статті більш стандартизований та уніфікований, обсяг не має чітких меж.
Цей різновид містить такі реквізити:
1. Назва виду документа (в юридичних ділових паперах).
2. Заголовок.
3. Текст.

Зразок

С.В.Шевчук

Мистецтво ділового спілкування

Листи — це найпоширеніший вид документації, один із засобів обміну

інформацією. Саме за допомогою листів установлюються офіційні, ділові,

партнерські контакти між установами, підприємствами, інституціями, державами, а також налагоджуються приватні стосунки між людьми.

Написання ділового листа — це справжнє мистецтво, адже тексти листів менш за все трафаретизовані й уніфіковані. Зазвичай ми дбаємо лише про те, щоб чітко й лаконічно викласти інформацію, а забуваємо, що «ця кореспонденція — не просто важлива частина бізнесу, а й ваше обличчя». Щоб оволодіти мистецтвом листування, треба засвоїти правила ведення ділової кореспонденції.

Отже, на рівень серйозного ділового спілкування не можна виходити, не

засвоївши етикету цієї сфери. Треба пам'ятати золоте правило ведення ділової кореспонденції: ввічливість, коректність, тактовність, аргументованість.

Оцінка:___________________

Тези

Тези —це стисло сформульовані основні положення прочитаного чи почутого, тобто статті, лекції, доповіді. Вони розкривають суть всієї інформації.

Розрізняють два види тез:

-Ф- відбір автором цитат з першоджерела;

<Ф- формулювання основних положень статті чи розділу книги власними словами.

Для тез потрібно вибирати основні ідеї та положення, розмістивши їх в певній послідовності. Складаючи тези, треба обов'язково вказати:

прізвище, ім'я, по батькові автора статті, книги;

заголовок;

місце написання і рік видання.

Зразок тез:

Лексика української мови з погляду сфер вживання // Сучасна українська літературна мова / За ред. А. IX Грищенка. — К.: Вища шк., 1997. — С. 204—212.

1. Загальновживана лексика. Це слова, використовувані всіма носіями літературної мови незалежно від будь-яких соціолінгвістичних умов,

У її межах виділяють:

а) групи слів, що позначають предмети побуту;

б) явища природи;

в) процеси трудової діяльності;

г) суспільно-політичні, економічні, морально-етичні поняття.

2. Спеціальна лексика. Цій лексиці властиві обмежувальні ознаки, зумовлені функціонуванням відповідних слів:

а) у різних сферах професійної діяльності людей;

б) на територіях поширення української мови, які становлять окремі діалектні ареали;

в) у мовленні груп людей, які формуються за різними ознаками соціального плану.

3. Діалектна лексика. Слова, вживання яких властиве територіальним діалектам української мови. Розрізняють такі типи лексичних діалектизмів:

Телеграма

СЛУЖБОВІ ТЕЛЕГРАМИ
Телеграма — узагальнена назва різноманітних за змістом документів, переданих, як правило, по телеграфу.
Телеграми надсилаються у найтерміновіших випадках,
коли інші види зв'язку не можуть забезпечити своєчасного до-
ставлення інформації адресатові. Текст телеграми містить лише словесну інформацію (знаки №,— (мінус), + (плюс), 0, % (процент), цифри пишуться
словами).
Гранична стислість мови телеграм виявляється у тому, що кількість дієслівних форм мінімальна, прикметники майже відсутні, прислівники вживаються рідко. Заперечення «не» не вилучають. Телеграми можуть бути написані шифром або кодом. Розділові знаки у вигляді скорочень «крпк», «км» вживають тоді, якщо вони впливають на зміну змісту.
Телеграма пишеться суцільним текстом без переносів. Розпочинається дієсловом у множині чи однині. Службові телеграми пишуть у двох примірниках: 1-й — до відділення зв'язку; 2-й — до справи (копія).
У випадку, коли телеграми надсилають службові особи, що перебувають у відрядженні, під рискою відправник зазначає, крім власного прізвища, ще й посаду, ким і за яким номером видано йому посвідку про відрядження, а також серію, номер, місце і дату, якщо йому видано паспорт.
Телеграми пишуться на друкарських машинках, комп'ютерах великими літерами із двома інтервалами між рядками. Від руки треба писати великими літерами, чітким, розбірливим почерком темним чорнилом. Між окремими словами роблять пропуск у два інтервали. Текст відокремлюється від адреси трьома інтервалами. Телеграми пишуть лише з лицьового боку телеграфного бланка або чистого аркуша паперу.Підпис ставлять окремим рядком, відступивши від тексту.
Якщо телеграма є відповідаю на одержану кореспонденцію, то вихідний номер останньої ставлять перед початком тексту телеграми, а вихідний номер телеграми-відповіді —- у кінці тексту, перед підписом.

Зразок:

ТЕЛЕГРАМА І
Львів Л-18
Львівський державний університет
ПРОРЕКТОРОВІ
ПРОСИМО ВЗЯТИ УЧАСТЬ КОНФЕРЕНЦІЇ 9-12
БЕРЕЗНЯ 2005 р. ПРОФЕСОРА ВОЗНОГО ЗАПРОШЕННЯ
ВИСЛАНЕ ПОШТОЮ
ОРГКОМІТЕТ
ПРОРЕКТОР Д. КУЛИК
Київ 48 Володимирська вул. 55
Київський національний університет
ім. Т. Г. Шевченка
і Оргкомітет конференції.

Оцінка_____________________

27. Т елефонограма
Телефонограма — термінове повідомлення, передане адресатам по телефону; це один із видів усної ділової кореспонденції.
Зміст тексту передають адресатові по телефону, текст диктується і записується; правильність тексту перевіряють повторним читанням.
Реквізити:
назва-заголовок документа;
номер, дата;
назва адресата, установи, яка передає телефонограму;
прізвище, посада особи, що підписала документ;
назва організації й службової особи — одержувача
телефонограми;
посади й прізвища осіб, які передали й прийняли
телефонограму;
час;
текст.
Текст телефонограм має бути стислим, без слів, що важко вимовляються, і складних зворотів. Слова пишуть повністю без скорочень. У тексті має бути не більше 50 слів.

Формуляр-зразок:

Телефонограма №
Від кого
Кому
год. хв.
від "_"

Телефон
Прийняв
(текст)
(підпис)
57
*
_ Передав___________________________20_р.

28.УХВАЛА
Ухвала — правовий акт, що приймається місцевими радами, держадміністраціями, виконавчими комітетами.
Ухвалою оформляють також результати діяльності інших колегіальних органів — колегій міністерств та відомств, наукових рад тощо.
Групи
Нормативна
Індивідуальна
Що є

Групи	Що є змістом	Хто готує
Нормативна	Про роботу підприємств торгівлі, побутового обслуговування населення тощо	Члени держадміністрацій, місцевих, рад, постійні комісії, депутати,
Індивідуальна	Про прийняття до експлуатації будівлі, встановлення опіки тощо	спеціалісти та зацікавлені організації

В ухвалі зазначається територія, коло осіб, на які вона поширюється, конкретні посадові особи, установи, ЩО зобов'язані контролювати виконання документи/ 3 ухвалою
ознайомлюють населення через засоби масової інформації.
Реквізити:
герб України; назва вищої установи; зазначення місця видання; назва виду документа (ухвала); дата або дата й номер; заголовок; текст ухвали; підписи голови та
секретаря держадміністрації чи іншої вищої установи; печатка.
Зразок:

Дарницька районна державна І
адміністрація в
м. Києві
УХВАЛА
«» 20 р. м. Київ №
Про затвердження...
Структура тексту
I. Констатаційна частина (стан питання).
II. Ухвальна частина (перелік заходів із зазначенням термінів
реалізації' поставлених завдань, а також тих, на кого
покладено контроль за виконанням рішення).

ВИРІШИВ:
1.
2.
3.
Голова (підпис) Розшифрування підпису

Секретар (підпис) Розшифрування підпис

29. ФАКС
Факс — узагальнена назва різноманітних за змістом документів, що безпосередньо за допомогою телекомунікативного зв'язку та принтера надходять до організації, установи, підприємства, фірми.
Реквізити:
назва документа (факс);
дата;
назва адресата, установи, яка передає факс;
прізвище, посада особи, що підписала документ;
назва організації й службової особи — одержувача факс

⇐ Предыдущая 1 2 3 4 5 6 7 89

Познавательные статьи:

Формы дистанционного обучения

Передача мяча двумя руками снизу

Значение правильной осанки для жизнедеятельности человека

Основные ошибки при выполнении передач мяча на месте

Последнее изменение этой страницы: 2016-08-06; просмотров: 292; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.144.38.184 (0.01 с.)