Методика гідравлічного розрахунку внутрішніх газопроводів.

1. Гідравлічний розрахунок газопроводів виконується, як правило, на комп’ютері за допомогою програмного забезпечення, з урахуванням оптимального розподілу розрахункової втрати тиску між ділянками мережі.

При неможливості чи недоцільності виконання розрахунку на комп’ютері (наприклад, відсутність відповідної програми) гідравлічний розрахунок має бути виконаний за наведеними нижче формулами або за номограмами, складеними за цими формулами.

2. Розрахункові втрати тиску в газопроводах високого та середнього тисків приймаються в межах категорій тисків, прийнятих для газорозподільних мереж.

3. Розрахункові сумарні втрати тиску газу в газопроводах низького тиску (від джерела газопостачання до найбільш віддаленого приладу) приймаються не більше 180 даПа, у тому числі в підвідних газопроводах - 120 даПа, газопроводах-вводах і внутрішніх газопроводах - 60 даПа.

Для приватної забудови розподіл розрахункових втрат допускається в підвідних газопроводах - 150 даПа, газопроводах-вводах і внутрішніх газопроводах - 30 даПа.

4. У разі коли газопостачання зрідженим вуглеводневим газом (далі - ЗВГ) є тимчасовим (з подальшим переводом на газопостачання природним газом), газопроводи необхідно проектувати за можливості їх використання в майбутньому на природному газі. При цьому кількість газу необхідно визначати як еквівалентну (за теплотою згорання) розрахунковим витратам ЗВГ.

5. Значення розрахункової втрати тиску газу при проектуванні газопроводів усіх тисків для промислових, сільськогосподарських та побутових підприємств і організацій комунально-побутового обслуговування приймаються залежно від тиску газу в місці підключення з урахуванням технічних характеристик, що приймаються до установки газового обладнання, пристроїв автоматики безпеки і автоматики регулювання технологічного режиму теплових агрегатів.

6. Падіння тиску в газопроводах низького тиску визначається залежно від режимів руху газу по газопроводу та числа Рейнольдса (R _е), за формулою

 

де	Q	-	витрата газу, м-^3/г, при температурі 0°С і тиску 0,10132 МПа;
	d	-	внутрішній діаметр газопроводу, см;
	υ	-	коефіцієнт кінематичної в’язкості газу, м-^2/с (при температурі 0°С і тиску 0,10132 МПа).

Залежно від значення R _е падіння тиску в газопроводах визначається за такими формулами:

для ламінарного режиму руху газу R _е≤ 2000:

для критичного режиму руху газу R _е =2000-4000:

для турбулентного режиму руху газу при R _е >4000:

де	Н	-	падіння тиску, Па;
	ρ	-	щільність газу, кг/м-^3, при температурі 0°С і тиску 0,10132 МПа;
		-	розрахункова довжина газопроводу постійного діаметру, м;
	n	-	еквівалентна абсолютна шорсткість внутрішньої поверхні стінки стальних труб - 0,01; для поліетиленових труб - 0,002;
	Q, d, υ	-	означає те саме, що для формули

 

7. Розрахункову витрату газу на дільницях розподільних навантажень газопроводів низького тиску, що мають попутні витрати газу, необхідно приймати як суму транзитного газу і 0,5 попутної витрати газу на цій дільниці.

Гідравлічний розрахунок газопроводів середнього та високого тисків по всій області турбулентного режиму руху газу виконується за формулою

де	Р1	-	абсолютний тиск газу на початку газопроводу, МПа;
	Р2	-	те саме в кінці газопроводу, МПа;
	1, n, d, υ, ρ, Q	-	означає те саме, що для формули (4).

Падіння тиску від місцевих опорів (коліна, трійники, запірна арматура тощо) допускається враховувати шляхом збільшення розрахункової довжини газопроводів на 5-10%.

8. Для зовнішніх надземних і внутрішніх газопроводів розрахункова довжина газопроводів визначається за формулою

 

l=l ₁ + Σξ⋅ ld,

де	l1	-	фактична довжина газопроводу, м;
	Σξ	-	сума коефіцієнтів місцевих опорів дільниці газопроводу довжиною l1;
	ld	-	еквівалентна довжина прямолінійної дільниці газопроводу (м), втрати тиску на якій дорівнюють втратам тиску в місцевому опорі із значенням коефіцієнта ξ=1.

Еквівалентна довжина газопроводу визначається залежно від режиму руху газу в газопроводі за такими формулами:

для ламінарного режиму руху газу:

для критичного режиму руху газу:

для усієї області турбулентного режиму руху газу:

9. Падіння тиску в трубопроводах рідкої фази ЗВГ визначається за формулою

де	λ	-	коефіцієнт гідравлічного опору;
	V	-	середня швидкість руху зріджених газів, м/с.

З урахуванням протикавітаційного запасу середні швидкості руху рідкої фази необхідно приймати: у всмоктуючих трубопроводах - не більше 1,2 м/с; у напірних трубопроводах - не більше 3 м/с.

ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № 8