Розділ 1. Основні види транспортних договорів

ЗМІСТ

 

ВСТУП………………………………………………………………………………

РОЗДІЛ 1. ОСНОВНІ ВИДИ ТРАНСПОРТНИХ ДОГОВОРІВ

1.1 Перевезення вантажів залізничним транспортом……………………………

1.2 Умови морського перевезення вантажів……………………………………..

1.3 Авіаперевезення вантажів…………………………………………………….

РОЗДІЛ 2. ДОГОВІР ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖУ.

2.1 Основні положення договору перевезення вантажу……………………….

 

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………….

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………….

ДОДАТКИ…………………………………………………………………………..

 

ВСТУП

 

Становлення Української держави в умовах ринкових реформ сьогодні залежить від розв`язання багатьох правових проблем, у тому числі у сфері транспортних послуг. Транспорт є однією з найважливіших галузей національної економіки, від функціонування якої залежать усі сфери суспільного виробництва і соціальний клімат у державі.

Актуальність теми дослідження обумовлена великим значенням перевезень вантажу для економіки України, недосконалістю правового регулювання відносин, які пов’язані з перевезеннями вантажу та відсутністю комплексних наукових досліджень. Сьогодення зумовлює необхідність визначення та однозначного розуміння базових понять договору перевезення вантажу транспортом в умовах реформи цивільного права та формування нової системи зобов’язань; заповнення прогалин у дослідженні цього договору, що мають місце у вітчизняній літературі; визначення співвідношення норм чинного Цивільного, Господарського та Повітряного кодексів України, які регулюють відносини перевезення вантажу.

Метою дослідження є комплексний науковий аналіз поняття договору перевезення вантажу як окремого інституту договірних зобов’язань, аналіз чинного законодавства України, теоретичних та практичних проблем, які виникають у сфері перевезень вантажу, вивчення договірної практики

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі основні задачі:

- розглянути загальні положення договору перевезення вантажу у цивільному праві України, зокрема визначити поняття договору перевезення вантажу;

- з’ясувати місце договору перевезення вантажу у системі цивільно-правових договорів;

- проаналізувати джерела регулювання договору перевезення вантажу;

- дослідити порядок укладення договору перевезення вантажу;

- розкрити правове становище учасників договору перевезення вантажу, зокрема права і обов’язки його сторін;

- встановити особливості цивільно-правової відповідальності при виконанні договору перевезення вантажу

Об'єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають із договору перевезення вантажу.

Предметом дослідження є національне законодавство, міжнародно-правові акти з питань перевезень, наукові літературні джерела, судова практика з розгляду спорів, що випливають із перевезень вантажу.

Методологічну основу дослідження становлять положення загальної теорії цивільного права. У процесі дослідження було застосовано такі методи: порівняльно-правовий, історико-правовий, формально-логічний, системно-структурний, догматичний, діалектичний, метод моделювання.

Наукова новизна дослідження полягає у особливостях цивільно-правової відповідальності при виконанні договору перевезення вантажу

Практичне значення дослідження полягає у тому, що отримані у роботі результати можуть бути використані при розробці навчальних курсів з права

РОЗДІЛ 1. ОСНОВНІ ВИДИ ТРАНСПОРТНИХ ДОГОВОРІВ

Авіаперевезення вантажів

 

Чартерне повітряне перевезення виконується на підставі договору чартеру (фрахтування повітряного судна), за яким одна сторона (фрахтівник) зобов'язується надати іншій стороні (фрахтувальнику) за плату всю місткість одного чи кількох повітряних суден на один або кілька рейсів для повітряного перевезення пасажирів, багажу, вантажу і пошти або для іншої мети, якщо це не суперечить чинному законодавству України.

Перевезення вантажів і буксирування плотів та суден внутрішніми водними шляхами здійснюються за планами, затвердженими у встановленому порядку.

Вантажовідправник зобов'язаний одночасно з пред'явленням вантажу надати пароплавству накладну. Накладна підписується вантажовідправником, супроводжує вантаж на всьому шляху його слідування і видається вантажоодержувачу в пункті призначення разом з вантажем.

На підставі накладної порт або пристань відправлення складає дорожню відомість, що також слідує разом з вантажем і після видачі вантажу в пункті призначення залишається у пароплавства.

На посвідчення приймання вантажу до перевезення вантажовідправникові видається квитанція.

Дата приймання вантажу до перевезення посвідчується календарним штемпелем порту або пристані відправлення на накладній, квитанції і дорожній відомості.

Накладні і квитанції складаються на ім'я певних вантажоодержувачів.

РОЗДІЛ 2. ДОГОВІР ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖУ.

 

ВИСНОВКИ

 

Цивільний кодекс України вніс низку істотних новел у правове регулювання договірних зобов’язань, викликаних потребами ринкових реформ. Відповідно на практиці виникає чимало труднощів у застосуванні нових положень Цивільного кодексу України

В ході дослідження проведено аналіз договірного регулювання перевезення вантажів. Основним правовим документом. Який регламентує договірні відносини при перевезенні вантажу є цивільний кодек.с

За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.

В залежності від виду транспортного засобу існує специфіка запровадження договірних відносин.

В ході роботи проаналізовано загальні правила, які повинні завжди виконуватися при здійсненні вантажних перевезень.

У цій курсовій роботі розглянуто лише найзагальніші правила договору перевезення вантажу. На практиці ж при перевезеннях конкретним видом транспорту виникає безліч нюансів і діють свої спеціальні правила.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

 

1. Конституція України від 28.09.1996 // Відомості Верховної Ради України. – 1996. № 30. – Cт. 141.

2. Цивільний кодекс України. Прийнятий Верховною Радою України 16.01.2003 р. — К.: Атіка, 2003.

3. Господарський кодекс України від 16.01.2003 р.// ВВР. – 2003. - № 18. – ст. 144.

4. Цивільний кодекс Української РСР від 18 липня 1963 р.

5. Закон України «Про транспорт» від 10 листопаду 1994 року.// ВВР. – 1994. - № 51. – Ст. 446.

6. Закон України «Про перевезення небезпечних вантажів» від 6 квітня 2000 року.// ВВР. – 2000. - № 28. – Ст. 222.

7. Закон України «Про транзит вантажів» від 20 жовтня 1999 року.// ВВР. – 1999. - № 51. – Ст. 446.

8. Закон України «Про залізничний транспорт» від 4 липня 1996.// ВВР. – 1996. - № 40. – Ст. 183.

9. Закон України «Про ціни і ціноутворення» від 03.12.1990. // ВВР. – 1990. - № 52. – 650.

10. Закон України «Про державні монополії» від 20.04.2000. // ВВР. – 2000. - № 30. – 238.

11. Статут залізниць України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 р. № 457 // ОВУ. — 1998. — № 14. — Ст. 548.

12. Правила оформлення перевізних документів, затверджені Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 (z0861-00).

13. Правила планування перевезень вантажів затверджені наказом Мінтрансу № 873 від 9 грудня 2002 року.

14. Конвенція про міжнародні залізничні перевезення від 9 травня 1980 року.

15. Угода про міжнародне залізничне вантажне сполучення від 1 листопада 1951 року.

16. Бізнес. Бухгалтерія. - 2000. - № 6. – С.83.

17. Витрянский В.В. Договор перевозки. — М., 2001. — С. 6.

18. Фроня Н. Перевозка железнодорожным транспортом. // Юридическая практика. - № 47 (362). – 23 ноября 2004 г. – С. 1, 20,21.

19. Хозяйство и право. - 1992. - №1.

20. Цивільне право України: Академічний курс: Підручник.: У двох томах / За заг. ред. Я.М. Шевченко. – Т. 2. Особлива частина. – К.: Концерн „Видавничий Дім „Ін Юре”, 2003. – 408 с.

21. Цивільне право України: Підручник / Є.О.Харитонов, Н.О. Саніахметова. – К.: Істина, 2003. – С. 448.

22. Цивільний кодекс України (науково-практичний коментар). – Х.: ООО «Одіссей», 2000. - 800 с.

ДОДАТКИ

ДОДАТОК А

 

ДОГОВІР

перевезення вантажу

м. ____________ "___"___________ ____ року

_____________________________________________________________

(назва підприємства, організації, установи)

(надалі іменується "Перевізник") в особі __________________________________________________________________,

(посада, прізвище, ім'я, по батькові)

що діє на підставі ______________________________________________________,

з одного боку,

та

_____________________________________________________________

(назва підприємства, організації, установи)

(надалі іменується "Відправник") в особі __________________________________________________________________,

(посада, прізвище, ім'я, по батькові)

що діє на підставі ____________________________________________,

з другого боку,

уклали цей Договір перевезення вантажу (надалі іменується "Договір") про таке.

Предмет Договору

1.1. В порядку та на умовах, визначених цим Договором, Перевізник бере на себе зобов'язання доставити ввірений йому для перевезення вантаж (згідно із транспортною накладною) з місця призначення, яким є _____________________, до пункту призначення, яким є __________________, і видати його уповноваженій на одержання вантажу особі ______________________________________________

(повна назва організації-одержувача)

(надалі іменується "вантажоодержувач"), а Відправник бере на себе зобов'язання сплатити плату за перевезення вантажу, яка становить __________ грн.

Умови Договору

2.1. Окрім безпосереднього здійснення перевезення, Перевізник зобов'язується за окрему плату надати Відправникові пов'язані із перевезенням вантажу транспортно-експедиційні послуги та виконати наступні операції: ______ __________________________________.

2.2. Перевізник не відповідає за якість та масу нетто вантажу, який був затарений, упакований або оплом­бований Відправником.

2.3. Оформлений подорожній лист, завірений Перевізником, при пред'явленні водієм, який виконує обов'язки експедитора, є підставою для одержання ним вантажу для перевезення та покладення матеріальної відповідальності за схоронність такого вантажу на Перевізника.

2.4. Навантаження та розвантаження вантажу здійснюється _______________ _________________________________________________.

(вказати місце і час навантаження і розвантаження вантажу)

2.5. ________________________________________________________.

(інші умови)

Обов'язки Перевізника

3.1. Визначити типи та кількість автомобілів, необхідних для перевезення вантажу, визначеного цим Договором та у заявці, що була подана Відправником.

3.2. Забезпечити своєчасне подання автотранспорту для завантаження відповідно до заявки та при­датного для перевезення вантажів.

3.3. Забезпечити збереження вантажу з моменту його прийняття для перевезення і до моменту видачі вантажоодержувачу.

Обов'язки Відправника

4.1. До прибуття автомобіля для завантаження підготувати вантаж для перевезення (опломбувати, заповнити товаротранспортні накладні тощо).

4.2. Перевірити придатність наданого транспорту (в тому числі контейнера чи кузова) для забезпе­чення фізичного збереження вантажу під час перевезення і вимагати заміни транспорту, якщо він не відповідає цим умовам.

4.3. Забезпечити своєчасне та повне оформлення у встановленому порядку транспортних документів і подорожніх листів, відмічати в товаротранспортних накладних фактичний час прибуття та відправлення автомобілів із пунктів навантаження.

4.4. Дрібнооптові вантажі по можливості пред'являти для перевезення сформованими у більш великі пакети, на піддонах або в контейнери.

Відповідальність Сторін

6.1. У випадку порушення своїх зобов'язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність, визначену цим Договором та чинним в Україні законодавством.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

6.2. Сторони не несуть відповідальності за порушення своїх зобов'язань за цим Договором, якщо воно сталося не з їх вини.

Сторона вважається невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів для належного виконання зобов'язання.

Порядок вирішення спорів

7.1. Усі спори, що пов'язані із цим Договором, його укладанням або такі, що виникають в процесі виконання умов цього Договору, вирішуються шляхом переговорів між представниками Сторін.

Якщо спір неможливо вирішити шляхом переговорів, він вирішується в судовому порядку за встановленою підвідомчістю та підсудністю такого спору у порядку, визначеному відповідним чинним в Україні законодавством.

ЗМІСТ

 

ВСТУП………………………………………………………………………………

РОЗДІЛ 1. ОСНОВНІ ВИДИ ТРАНСПОРТНИХ ДОГОВОРІВ

1.1 Перевезення вантажів залізничним транспортом……………………………

1.2 Умови морського перевезення вантажів……………………………………..

1.3 Авіаперевезення вантажів…………………………………………………….

РОЗДІЛ 2. ДОГОВІР ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖУ.

2.1 Основні положення договору перевезення вантажу……………………….

 

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………….

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………….

ДОДАТКИ…………………………………………………………………………..

 

ВСТУП

 

Становлення Української держави в умовах ринкових реформ сьогодні залежить від розв`язання багатьох правових проблем, у тому числі у сфері транспортних послуг. Транспорт є однією з найважливіших галузей національної економіки, від функціонування якої залежать усі сфери суспільного виробництва і соціальний клімат у державі.

Актуальність теми дослідження обумовлена великим значенням перевезень вантажу для економіки України, недосконалістю правового регулювання відносин, які пов’язані з перевезеннями вантажу та відсутністю комплексних наукових досліджень. Сьогодення зумовлює необхідність визначення та однозначного розуміння базових понять договору перевезення вантажу транспортом в умовах реформи цивільного права та формування нової системи зобов’язань; заповнення прогалин у дослідженні цього договору, що мають місце у вітчизняній літературі; визначення співвідношення норм чинного Цивільного, Господарського та Повітряного кодексів України, які регулюють відносини перевезення вантажу.

Метою дослідження є комплексний науковий аналіз поняття договору перевезення вантажу як окремого інституту договірних зобов’язань, аналіз чинного законодавства України, теоретичних та практичних проблем, які виникають у сфері перевезень вантажу, вивчення договірної практики

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі основні задачі:

- розглянути загальні положення договору перевезення вантажу у цивільному праві України, зокрема визначити поняття договору перевезення вантажу;

- з’ясувати місце договору перевезення вантажу у системі цивільно-правових договорів;

- проаналізувати джерела регулювання договору перевезення вантажу;

- дослідити порядок укладення договору перевезення вантажу;

- розкрити правове становище учасників договору перевезення вантажу, зокрема права і обов’язки його сторін;

- встановити особливості цивільно-правової відповідальності при виконанні договору перевезення вантажу

Об'єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають із договору перевезення вантажу.

Предметом дослідження є національне законодавство, міжнародно-правові акти з питань перевезень, наукові літературні джерела, судова практика з розгляду спорів, що випливають із перевезень вантажу.

Методологічну основу дослідження становлять положення загальної теорії цивільного права. У процесі дослідження було застосовано такі методи: порівняльно-правовий, історико-правовий, формально-логічний, системно-структурний, догматичний, діалектичний, метод моделювання.

Наукова новизна дослідження полягає у особливостях цивільно-правової відповідальності при виконанні договору перевезення вантажу

Практичне значення дослідження полягає у тому, що отримані у роботі результати можуть бути використані при розробці навчальних курсів з права

РОЗДІЛ 1. ОСНОВНІ ВИДИ ТРАНСПОРТНИХ ДОГОВОРІВ