Меры предосторожности против поражения током, пожара, несчастных случаев, связанных с применением электричества (согласно СОЛАС-74 ).

(СОЛАС-74,Правило 45)

1.1 Открытые металлические части электрических машин или оборудования, которые не должны быть под напряжением, но могут оказаться под напряжением вследствие их неисправности, должны заземляться, кроме случаев, когда машины или оборудование:

.1 питаются постоянным током, напряжение которого не превышает 55 В, или переменным током, среднеквадратичное значение напряжения которого между проводниками не превышает 55 В; причем для получения этого напряжения не должны применяться автотрансформаторы; или

.2 питаются.током, напряжение которого не превышает 250 В, от разделительных трансформаторов безопасности, питающих только одного потребителя; или

.3 изготовлены в соответствии с принципом двойной изоляции.

1.2 Администрация может потребовать принятия дополнительных мер предосторожности в отношении переносного электрооборудования, используемого в тесных или исключительно сырых помещениях, где может существовать особая опасность, обусловленная проводимостью.

1.3 Все электрические аппараты должны быть изготовлены и установлены таким образом, чтобы при их нормальном обслуживании или прикосновении к ним они не вызывали травм.

2 Главный и аварийный распределительные щиты должны быть устроены так, чтобы обеспечивать удобный доступ персонала к аппаратам и оборудованию. Боковые и тыльные, а если необходимо, и лицевые стороны щитов должны быть снабжены надлежащим ограждением. Открытые токоведущие части, напряжение в которых по отношению к земле превышает напряжение, предписываемое Администрацией не должны размещаться на лицевой стороне таких распределительных щитов. Там, где это необходимо, с лицевой и тыльной сторон щита должны предусматриваться токонепроводящие маты или решетки.

3.1 Система распределения тока, в которой корпус судна используется в качестве второго провода, не должна применяться на танкерах ни для каких целей, а на любом другом судне валовой вместимостью 1 600 рег. т и более она не должна применяться для силовых, отопительных и осветительных цепей.

3.2 Требования пункта 3.1 не исключают применения в условиях, одобренных Администрацией, следующего:

.1 катодных систем защиты с наложенным током;

.2 ограниченных и местно заземленных систем; или

.3 устройств контроля уровня изоляции при условии, что ток утечки при самых неблагоприятных условиях не превышает 30 мА.

3.3 Если корпус судна используется в качестве второго провода, все конечные ответвления, т.е. все цепи, подключенные после последнего защитного устройства, должны быть двухпроводными, при этом должны быть приняты специальные меры предосторожности, отвечающие требованиям Администрации.

4.1 Заземленные системы распределения тока не должны использоваться на танкерах. В исключительных случаях Администрация может разрешить на танкерах заземление нейтрального провода для силовых цепей переменного тока напряжением 3000 В (линейное напряжение) и более при условии, что любой возможный в результате этого ток не будет проходить непосредственно через любое из опасных помещений.

4.2 В случае, когда применяется незаземленная первичная или вторичная система распределения тока для силовых, отопительных или осветительных цепей, должно быть предусмотрено устройство, обеспечивающее непрерывный контроль за уровнем изоляции относительно земли и подачу звукового или светового сигнала, указывающего на ненормально низкую величину изоляции.

5.1 Кроме случаев, допускаемых Администрацией в исключительных обстоятельствах, броня и металлическая оплетка всех кабелей должны изготовляться электрически непрерывными и заземляться.

5.2 Все электрические кабели и электропроводка, находящиеся вне оборудования, должны быть по крайней мере такого типа, который не распространяет пламя, и быть проложены так, чтобы не ухудшались их первоначальные свойства в отношении нераспространения пламени. Администрация может разрешить, когда то необходимо для определенных целей, использование кабелей специальных типов, таких, как радиочастотные, которые не отвечают упомянутому выше требованию.

5.3 Кабели и электропроводка, питающие ответственные или аварийные силовые цепи, а также освещение и внутрисудовую связь или сигнализацию, должны, насколько это практически возможно, прокладываться в обход камбузов, прачечных, машинных помещений категории А и их шахт и прочих зон высокой пожароопасности. Кабели, соединяющие пожарные насосы с аварийным распределительным щитом, если они проходят через зоны высокой пожароопасности, должны быть огнестойкого типа. Все такие кабели должны, если это практически возможно, быть проложены та к, чтобы они не могли прийти в негодность вследствие нагрева переборок, который может быть вызван пожаром в смежном помещении.

5.4 Если кабели, проложенные в опасных зонах, создают опасность пожара или взрыва в случае неисправности Электрического происхождения в этих зонах, то должны быть приняты специальные меры предосторожности, отвечающие требованиям Администрации.

5.5 Кабели и провода должны быть установлены и закреплены таким образом, чтобы избежать перетирания или другого повреждения.

5.6 Подключение и соединение всех проводников должно быть выполнено таким образом, чтобы сохранялись первоначальные электрические и механические свойства кабеля, а также его свойства относительно нераспространения пламени и, в случае необходимости, огнестойкие свойства.

6.1 Каждая отдельная электрическая цепь должна быть защищена от короткого замыкания и от перегрузки, кроме случаев, предусмотренных правилами 11-1/29 и 30, или случаев, когда Администрация может допустить исключение.

6.2 Номинальное значение или соответствующая установка устройства защиты от перегрузки для каждой цепи должны быть постоянно указаны в месте расположения защитного устройства.

7 Осветительная арматура должна быть устроена так, чтобы предотвратить повышение температуры, которое может повредить кабели и проводку, а также предотвратить чрезмерный нагрев окружающих материалов.

8 Все осветительные и силовые цепи, заканчивающиеся в угольном бункере или в грузовом помещении, должны быть снабжены многополюсными выключателями, устанавливаемыми вне этих помещений, для их отключения.

9.1 Аккумуляторные батареи должны быть соответствующим образом укрыты, а помещения, используемые главным образом для их размещения, должны иметь надлежащую конструкцию и эффективную вентиляцию.

9.2 Кроме случаев, предусмотренных в пункте 10, в этих помещениях не должно устанавливаться электрическое и другое оборудование, которое может явиться источником воспламенения воспламеняющихся паров.

9.3 Аккумуляторные батареи не должны размещаться в спальных помещениях, кроме случаев, когда аккумуляторные батареи герметизированы в соответствии с требованиями Администрации.

10 Никакое электрическое оборудование не должно устанавливаться в помещениях, в которых возможно скопление воспламеняющихся смесей, включая помещения на танкерах, или в помещениях, предназначенных в основном для размещения аккумуляторных батарей, а также в малярных, кладовых для хранения ацетилена или в подобных помещениях, если только Администрация не убеждена в том, что это оборудование:

.1 необходимо для эксплуатационных целей;

.2 такого типа, который исключает возможность воспламенения данной смеси;

.3 рассчитано на установку в данном помещении; и

.4 подтверждена безопасность его использование в местах возможного скопления пыли, паров или газов.

11 На пассажирском судне системы распределения тока должны быть выполнены таким образом, чтобы пожар в какой-либо главной вертикальной зоне, определение которой дано в правиле II-2/3.9, не мешал работе устройств и систем, необходимых для обеспечения безопасности, расположенных в любой другой такой зоне. Это требование будет считаться выполненным, если главные и аварийные фидеры, проходящие через любую такую зону, будут расположены как по горизонтали, так и по вертикали на практически возможно большем расстоянии друг от друга.

Требования СОЛАС-74 к пусковым устройствам для аварийных генераторных агрегатов

(СОЛАС-74,Правило 44)

1 Аварийные генераторные агрегаты должны быть способны легко запускаться из холодного состояния при температуре 0°С. Если это практически невозможно или предполагается возможность более низких температур, то в целях обеспечения быстрого пуска генераторных агрегатов должны быть приняты отвечающие требованиям Администрации меры по обеспечению средствами обогрева

2 Каждый аварийный генераторный агрегат, устройство которого предусматривает автоматический пуск, должен оснащаться одобренными Администрацией пусковыми устройствами с запасом энергии, достаточным по меньшей мере для трех последовательных пусков. Должен быть предусмотрен второй источник энергии для производства дополнительных трех пусков в течение 30 мин, если не может быть доказана эффективность ручного пуска

3 Запас энергии должен постоянно поддерживаться следующим образом:

.1 электрические и гидравлические системы пуска должны обслуживаться с АРЩ;

.2 системы пуска сжатым воздухом могут питаться от главного или вспомогательного баллона со сжатым воздухом через соответствующий невозвратный клапан или от аварийного воздушного компрессора, который, если он имеет электрический привод, должен питаться от аварийного распределительного щита,

.3 все эти пусковые, зарядные и аккумуляторные устройства должны размещаться в помещении аварийного генератора, эти устройства не должны использоваться для целей, иных, чем обеспечение работы аварийного генераторного агрегата. Это не исключает питания воздушного баллона аварийного генераторного агрегата от главной или вспомогательной системы сжатого воздуха через невозвратный клапан, установленный в помещении аварийного генератора.

4.1 Если автоматический пуск не требуется, допускается ручной пуск, например с помощью пусковых рукояток, инерционных пусковых устройств, заряжаемых вручную гидравлических аккумуляторов или патронов с пороховым зарядом, если может быть доказана их эффективность.

4.2 В случаях, когда ручной пуск практически невозможен, должны соблюдаться требования пунктов 2 и 3, за исключением того, что пусковые устройства могут быть приведены в действие вручную.

Требования СОЛАС-74 к аккумуляторным батареям, их размещению.

9.1 Аккумуляторные батареи должны быть соответствующим образом укрыты, а помещения, используемые главным образом для их размещения, должны иметь надлежащую конструкцию и эффективную вентиляцию.

9.2 Кроме случаев, предусмотренных в пункте 10, в этих помещениях не должно устанавливаться электрическое и другое оборудование, которое может явиться источником воспламенения воспламеняющихся паров.

9.3 Аккумуляторные батареи не должны размещаться в спальных помещениях, кроме случаев, когда аккумуляторные батареи герметизированы в соответствии с требованиями Администрации.

Какой документ определяет процедуру присвоения званий лицам командного состава морских судов

Постановлением КМУ N 373 от 5 марта 2007 г. „Положення про порядок присвоєння звань особам командного складу морських суден ” Кому и в каком порядке присваиваются звания судовых электромехаников( Положення про порядок присвоєння звань особам командного складу морських суден, на языке оригинала)«3. Звання осіб командного складу присвоюються громадянам України, які закінчили навчальні заклади, що здійснюють підготовку моряків, а також іноземцям, які закінчили морські навчальні заклади України, колишнього Радянського Союзу та у передбачених міжнародними договорами України випадках.4. Особам командного складу можуть присвоюватися такі звання:судноводіям - капітан далекого плавання, капітан малого плавання, капітан прибережного плавання, штурман далекого плавання, штурман, судноводій-механік 1 класу, судноводій-механік 2 класу, судноводій-механік 3 класу, судноводій малотоннажного судна, судноводій-механік малотоннажного судна;судновим механікам - механік першого розряду, механік другого розряду, механік третього розряду, механік малотоннажного судна;судновим електромеханікам - електромеханік першого розряду, електромеханік другого розряду, електромеханік третього розряду;судновим радіоспеціалістам - радіоелектронік ГМЗЛБ першого класу, радіоелектронік ГМЗЛБ другого класу, радіооператор першого класу, радіооператор другого класу, оператор ГМЗЛБ, оператор-радіотелефоніст;судновим рефрижераторним механікам - рефрижераторний механік першого класу, рефрижераторний механік другого класу, рефрижераторний механік третього класу.Звання штурман малого плавання, яке було присвоєне особі командного складу до прийняття цього Положення, відповідає званню штурман, яке передбачене цим Положенням.Особи, яким присвоєно звання капітан далекого плавання або механік першого розряду, мають право на носіння відповідних нагрудних знаків у порядку, встановленому Мінтрансзв'язку.5. Особи командного складу, яким присвоєно відповідне звання,
можуть займати такі посади:судноводії - капітана, старшого помічника капітана, другого помічника капітана, вахтового помічника капітана, капітана-механіка, змінного помічника капітана, шкіпера, помічника шкіпера;суднові механіки - старшого механіка, другого механіка, вахтового механіка;суднові електромеханіки - старшого електромеханіка, другого електромеханіка, електромеханіка;суднові радіоспеціалісти - радіоелектроніка ГМЗЛБ, начальника радіостанції, радіооператора;суднові рефрижераторні механіки - механіка суднових рефрижераторних установок.6. Рішення щодо присвоєння або підтвердження звання приймається Державною кваліфікаційною комісією (далі – Кваліфікаційна комісія), яка утворюється Інспекцією з питань підготовки та дипломування моряків. Порядок роботи Кваліфікаційної комісії визначається Мінтрансзв'язку.7. Звання осіб командного складу присвоюються особам віком не молодше 18 років, а звання капітана - віком не молодше 20 років, які:закінчили схвалені навчальні заклади, що здійснюють підготовку моряків за навчальними програмами, погодженими Мінтрансзв'язку (далі - морські навчальні заклади), і здобули освіту, що відповідає міжнародним вимогам та законодавству України з питань підготовки та дипломування моряків (далі – національні вимоги) і дає право на присвоєння звань осіб командного складу та отримання дипломів або кваліфікаційних свідоцтв. Перелік морських навчальних закладів встановлюється МОН;мають документально підтверджену необхідну спеціальну або спеціалізовану підготовку згідно з вимогами Конвенції та національними вимогами у схвалених підприємстві, установі, організації, що здійснюють підготовку моряків
(навчально-тренажерні заклади), і документально підтверджений стаж плавання на суднах згідно з вимогами Конвенції та національними вимогами (далі - стаж плавання). Перелік підприємств, установ, організацій, що здійснюють підготовку моряків, визначається Мінтрансзв'язку; є придатними до роботи на судні за станом здоров'я. Порядок встановлення придатності моряків до роботи на судні за станом здоров'я визначається МОЗ за погодженням з Мінтрансзв'язку;підтвердили свою кваліфікацію в Кваліфікаційній комісії.8. Випускники денного відділення морського навчального закладу за умови наявності необхідного стажу плавання та проходження спеціальної або спеціалізованої підготовки згідно з вимогами Конвенції та національними вимогами мають право підтверджувати кваліфікацію на відповідність вимогам
Конвенції та національним вимогам безоплатно під час проходження державної атестації на спільному засіданні державної екзаменаційної комісії морського навчального закладу та Кваліфікаційної комісії. Оплата роботи членів Кваліфікаційної комісії здійснюється за рахунок навчального закладу в розмірі,
встановленому для членів екзаменаційної комісії. На підставі протоколу спільного засідання комісій та документів, що засвідчують необхідні стаж плавання і практичну підготовку, випускник має право протягом 12 місяців з дати проведення засідання отримати у капітана морського порту диплом або кваліфікаційне свідоцтво, які засвідчують присвоєння зазначеного в протоколі звання особи командного складу, та підтвердження диплома або кваліфікаційного свідоцтва. Порядок
проведення спільного засідання комісій визначається Мінтрансзв'язку за погодженням з МОН.9. Особи командного складу для присвоєння чергового звання і підтвердження диплома або кваліфікаційного свідоцтва повинні пройти курси підвищення кваліфікації у морських навчальних закладах відповідного рівня акредитації і отримати свідоцтво встановленого зразка.10. Присвоєння звання та надання права на зайняття відповідної посади на судні засвідчується дипломом або кваліфікаційним свідоцтвом - документами, що визначають кваліфікацію осіб командного складу.11. Диплом і кваліфікаційне свідоцтво вважаються дійсними за наявності відповідного підтвердження, що є невід'ємною частиною диплома і кваліфікаційного свідоцтва і надає право займати посади або виконувати певні обов'язки згідно з вимогами Конвенції та національними вимогами на суднах визначеного типу, місткості, потужності та виду рухової установки, району плавання. Підтвердження видається на строк, що не перевищує п'яти років від дати прийняття рішення Кваліфікаційною комісією.12. Диплом, кваліфікаційне свідоцтво та їх підтвердження видаються на підставі протоколу засідання Кваліфікаційної комісії та інших документів у порядку, що визначається Мінтрансзв'язку.13. Порядок підтвердження кваліфікації та дипломування осіб командного складу суден у прибережному плаванні, а також тих, що здійснюють плавання виключно у внутрішніх водах, у межах захищених вод чи у безпосередній до них близькості і в районах дії портових правил, та у випадках, передбачених главою VII Конвенції, а також порядок підтвердження кваліфікації та дипломування осіб командного складу, для яких цим Положенням не передбачено присвоєння звань, персоналу яхт, що не займаються комерційними перевезеннями, та осіб суднової команди морських суден, а також видачі їм відповідних кваліфікаційних документів визначається Мінтрансзв'язку.14. В окремих випадках, якщо це не створює небезпеки для людей, майна або довкілля, за поданням судновласника особам командного складу, які мають відповідну кваліфікацію та практичний досвід, капітаном морського порту може бути виданий пільговий дозвіл, який дає право на зайняття посади на категорію вище, ніж
це передбачено дипломом або кваліфікаційним свідоцтвом, у порядку, що визначається Мінтрансзв'язку.15. Інформація про видані дипломи, кваліфікаційні свідоцтва та їх підтвердження вноситься до Єдиного державного реєстру документів моряків, порядок ведення якого визначається Мінтрансзв'язку.16. Позбавлення звання та вилучення диплома або кваліфікаційного свідоцтва здійснюється за рішенням суду.17. Особам, які претендують на присвоєння звання, необхідно мати:6) для присвоєння звання механіка третього розряду та отримання права на зайняття посади вахтового механіка відповідно до Правила III/1 Конвенції та національних вимог:- освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче молодшого спеціаліста за спеціальністю "Експлуатація суднових енергетичних установок" чи "Автоматизоване управління технологічними процесами" із спеціалізацією "Автоматизоване управління судновими енергетичними установками" або освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста чи магістра за спеціальністю "Електричні системи і комплекси транспортних засобів" із спеціалізацією "Експлуатація суднових автоматизованих систем" чи "Суднові енергетичні установки та устаткування" із спеціалізацією "Експлуатація, випробування та монтаж суднових енергетичних установок" і відповідати стандарту компетентності, визначеному в розділі А-III/1 Кодексу, та національним вимогам;- стаж плавання не менш як шість місяців на самохідних суднах у складі машинної команди з виконанням обов'язків з несення вахти та обслуговування суднових енергетичних установок під контролем вахтового механіка; виконання схваленої програми підготовки на судні повинно бути документально підтверджено записами в Книзі реєстрації підготовки;- стаж роботи, пов'язаної з ремонтом суднового механічного обладнання, не менш як шість місяців або пройти виробничу практику відповідно до планів морських навчальних закладів;7) для присвоєння звання механіка другого розряду та отримання права на зайняття посади другого механіка відповідно до Правила III/2 Конвенції та національних вимог:- освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче бакалавра за спеціальністю "Експлуатація суднових енергетичних установок" або спеціаліста чи магістра за спеціальністю "Автоматизоване управління технологічними процесами" із спеціалізацією
"Автоматизоване управління судновими енергетичними установками" або "Електричні системи і комплекси транспортних засобів" із спеціалізацією "Експлуатація суднових автоматизованих систем" чи "Суднові енергетичні установки та устаткування" із спеціалізацією "Експлуатація, випробування та монтаж суднових енергетичних установок" і відповідати стандарту компетентності, визначеному в
розділі А-III/2 Кодексу, та національним вимогам;- диплом механіка третього розряду;- стаж плавання не менш як 24 місяці на посаді вахтового механіка на суднах з головною енергетичною установкою потужністю понад 750 кВт;8) для присвоєння звання механіка першого розряду та отримання права на зайняття посади старшого механіка відповідно до Правила III/2 Конвенції та національних вимог:- освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста чи магістра за спеціальністю "Експлуатація суднових енергетичних установок" або "Автоматизоване управління технологічними процесами" із спеціалізацією "Автоматизоване управління судновими енергетичними установками" або "Електричні системи і комплекси
транспортних засобів" із спеціалізацією "Експлуатація суднових автоматизованих систем" і відповідати стандарту компетентності, визначеному в розділі А-III/2 Кодексу, та національним вимогам;- диплом механіка другого розряду;- стаж плавання не менш як 24 місяці на посаді другого механіка на суднах з головною енергетичною установкою потужністю понад 3000 кВт або на посаді старшого механіка на суднах з головною енергетичною установкою потужністю понад 750 кВт;9) для присвоєння звання електромеханіка третього розряду відповідно до національних вимог:- освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче молодшого спеціаліста за спеціальностями "Експлуатація електрообладнання і автоматики суден" або "Електричні системи і комплекси транспортних засобів" із спеціалізацією "Експлуатація суднових автоматизованих систем" і відповідати стандарту компетентності, визначеному Мінтрансзв'язку;- стаж плавання не менш як шість місяців на самохідних суднах з виконанням обов'язків з обслуговування суднового електрообладнання під контролем електромеханіка або вахтового механіка;- стаж роботи, пов'язаної з ремонтом суднового електрообладнання, не менш як шість місяців або пройти виробничу практику відповідно до планів морських навчальних закладів;10) для присвоєння звання електромеханіка другого розряду відповідно до національних вимог:- освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавра за спеціальностями "Експлуатація електрообладнання і автоматики суден" або "Електричні системи і комплекси транспортних засобів" із спеціалізацією "Експлуатація суднових автоматизованих систем" і відповідати стандарту компетентності, визначеному Мінтрансзв'язку;- стаж плавання не менш як 24 місяці з дипломом або кваліфікаційним свідоцтвом електромеханіка третього розряду на посаді електромеханіка на самохідних суднах;11) для присвоєння звання електромеханіка першого розряду відповідно до національних вимог:- освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста або магістра за спеціальностями "Експлуатація електрообладнання і автоматики суден" або "Електричні системи і комплекси транспортних засобів" із спеціалізацією "Експлуатація суднових автоматизованих систем" і відповідати стандарту компетентності, визначеному Мінтрансзв'язку;- стаж плавання не менш як 24 місяці з дипломом або кваліфікаційним свідоцтвом електромеханіка другого розряду на посаді електромеханіка на самохідних суднах;23. Особи, яким присвоєно звання механіка третього розряду, мають право займати посади:- вахтового механіка на суднах з головною енергетичною установкою будь-якої потужності;- другого механіка на суднах з головною енергетичною установкою потужністю менш як 3000 кВт за наявності документа, що підтверджує стаж плавання не менш як 12 місяців на посаді вахтового механіка на суднах з головною енергетичною установкою потужністю понад 750 кВт;- старшого механіка на суднах з головною енергетичною установкою потужністю менш як 750 кВт за наявності стажу плавання не менш як 12 місяців на посаді вахтового механіка на самохідних суднах.24. Особи, яким присвоєно звання механіка другого розряду, мають право займати посади:- до другого механіка включно на суднах з головною енергетичною установкою будь-якої потужності;- старшого механіка на суднах з головною енергетичною установкою потужністю менш як 3000 кВт за наявності стажу плавання не менш як 12 місяців на посаді другого механіка на суднах з головною енергетичною установкою потужністю понад 750 кВт.25. Особи, яким присвоєно звання механіка першого розряду, мають право займати посади до старшого механіка включно на суднах з головною енергетичною установкою будь-якої потужності.26. Особи, яким присвоєно звання електромеханіка третього розряду, мають право займати посади:- до другого електромеханіка включно на суднах, що не мають гребних електродвигунів;
до другого електромеханіка включно на суднах з гребними електродвигунами загальною потужністю до 3000 кВт за наявності стажу плавання не менш як 12 місяців з виконанням обов'язків електромеханіка (вахтового електромеханіка) на суд ах з гребними електродвигунами потужністю до 3000 кВт.27. Особи, яким присвоєно звання електромеханіка другого розряду, мають право займати посади:- до старшого електромеханіка включно на суднах, що не мають гребних електродвигунів;
до другого електромеханіка включно на будь-яких суднах;- до старшого електромеханіка включно на суднах з гребними електродвигунами загальною потужністю до 3000 кВт за наявності стажу плавання не менш як 12 місяців з виконанням обов'язків другого електромеханіка на суднах з гребними електродвигунами загальною потужністю до 3000 кВт.28. Особи, яким присвоєно звання електромеханіка першого розряду, мають право займати посади до старшого електромеханіка включно на будь-яких суднах з будь-якою загальною потужністю електрообладнання».