Загальні передумови реорганізації

 

Необхідною передумовою реорганізації суб’єктів господарювання є відповідне рішення власників (чи інших уповноважених на це органів), яке приймається після детального економікоправового обгрунтування менеджментом підприємства доцільності такої операції. Доведення до носіїв рішень переваг реорганізації здійснюється в ході доповіді про реорганізацію. У ній акцентується увага на основних завданнях та мотивах реорганізації, в загальних рисах описується реорганізаційний процес та його фінансово-правові наслідки для власників.

Основний документ, що визначає права та обов’язки сторін у ході реорганізації і має забезпечувати оперативне її проведення та безперебійну роботу підприємств, є угода про умови проведення реорганізації (план реорганізації). Даний документ регламентує наступні питання:

· призначення комісій (персонально) для проведення реорганізації у складі представників підприємств, що реорганізуються;

· повний перелік та обсяг активів і пасивів підприємств, що реорганізуються, які підлягають прийому-передачі в обмін на корпоративні права правонаступника, а також терміни та порядок оформлення такої передачі;

· перелік документів фінансового та інших видів обліку, що підлягають прийому-передачі, а також терміни передачі;

· пропорції (коефіцієнти) обміну корпоративних прав реорганізованих підприємств на корпоративні права підприємств, які є правонаступниками, а також суми можливих доплат (чи компенсацій);

§ терміни обміну акцій (свідоцтв про внесення вкладу до статутного капіталу акціонерів (учасників) підприємства-правонаступника, порядок продажу акцій (часток) акціонерами (учасниками) та ін­ші організаційні питання, пов'язані з формуванням статутного капіталу;

§ права, які надаватимуться підприємством-правонаступником власникам корпоративних прав, інших цінних паперів та спеціальних прав, емітованих підприємствами, що припиняють свою діяльність у результаті реорганізації;

§ економіко-правові наслідки реорганізаційних заходів для працівників підприємств, що реорганізуються.

У разі реорганізації підприємства слід враховувати ряд зако­нодавчих передумов і вимог, а саме:

§ порядок державної реєстрації (перереєстрації) та ліквідації суб'єктів господарювання;

§ вимоги антимонопольного законодавства;

§ вимоги щодо захисту інтересів кредиторів підприємства, йо­го власників, персоналу тощо;

§ порядок емісії акцій (у разі реорганізації АТ);

§ можливі екологічні, демографічні та інші наслідки локаль­ного масштабу.

У результаті реорганізації підприємства виникає необхідність у скасуванні державної реєстрації одних суб'єктів господарю­вання і реєстрації або перереєстрації інших. У разі, якщо реорга­нізація пов'язана зі створенням на базі підприємств, що реєстру­ються, нових юридичних осіб, у засновницьких документах остан­ніх слід відобразити дану обставину.

Необхідність перереєстрації підприємства виникає, якщо рео­рганізація підприємства призводить до змін:

• організаційно-правової форми;

• форми власності;

• назви юридичної особи.

Відповідно до Положення про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності перереєстрація юридичних осіб здій­снюється в порядку, встановленому для їх реєстрації. У місячний термін з моменту настання зазначених змін в органи державної реєстрації слід подати документи для перереєстрації з підтвер­дженням опублікування у друкованих засобах масової інформації оголошення про відповідні зміни.

У результаті реорганізації у підприємств, до яких здійснюєть­ся приєднання або від яких відокремлюються певні структурні підрозділи, може виникнути необхідність внесення змін і допов­нень до установчих документів, які також підлягають державній реєстрації у вигляді окремих додатків або шляхом викладення установчих документів у новій редакції. У разі внесення до установчих документів змін, пов'язаних зі зміною складу засновників (учасників) суб'єкта підприємницької діяльності, подаються оформлені згідно з вимо­гами законодавства документи:

§ у разі добровільного виходу юридичної особи зі складу за­сновників (учасників) подається копія рішення засновника, фізи­чної особи — нотаріально посвідчена заява;

§ у разі примусового виключення засновників (учасників) по­дається рішення уповноваженого на це органу.

Антимонопольним законодавством України передбачено, що в окремих випадках з метою запобігання монополізації ринків такі види реорганізації, як злиття, поглинання, приєднання, можуть бути здійснені лише за умови одержання згоди на це Антимоно­польного комітету України (АКУ). У зв'язку з цим, до складу ро­бочих груп з питань реорганізації можуть входити також пред­ставники АКУ. Зазначимо, що в Україні монопольним вважається становище підприємця, частка якого на ринку певного товару пе­ревищує 35 %.

Після прийняття загальними зборами власників підприємств рішення щодо реорганізації про це слід письмово повідомити кожного з кредиторів. У разі злиття, приєднання, виділення, поділу чи перетворення слід дотримуватися законодавчих ви­мог щодо захисту інтересів кредиторів, зокрема стосовно переведення боргу на правонаступників. Ці вимоги зводяться до такого:

а) перевід боржником свого боргу на іншу особу допускається
лише за згодою кредитора;

б) новий боржник вправі висувати проти вимоги кредитора всі
заперечення, засновані на відносинах між кредитором і первісним боржником;

в) порука і встановлена третьою особою застава припиняються з переведенням боргу, якщо поручитель або заставодавець не виявив згоди відповідати за нового боржника;

г) уступка вимоги і перевід боргу, основані на угоді, укладеній у письмовій формі, повинні бути вчинені в простій письмовій
формі.

Реорганізація не може бути завершена до вирішення питання заборгованості. При цьому кредитор може зверну­тися з письмовою вимогою про здійснення підприємством-боржником однієї з дій: забезпечення виконання зобов'язань шляхом укладання договорів застави чи поруки; дострокового виконання зобов'язань та відшкодування збитків, якщо інше не передбачено угодою між підприємством, що реорганізується, та боржником.

У разі, якщо у процесі реорганізації задіяне акціонерне това­риство, то, здійснюючи цей процес, слід дотримуватися відпові­дних положень і рекомендацій Державної комісії з цінних папе­рів та фондового ринку, зокрема Положення про порядок реєст­рації випуску акцій і інформації про їх емісію при реорганізації товариства. Дане Положення регламентує послідовність дій гос­подарського товариства у разі реорганізації у тому випадку, якщо в реорганізації бере участь хоча б одне акціонерне товариство або хоча б одне акціонерне товариство створюється в результаті реорганізації.

Відкриті акціонерні товариства, що формуються в результаті реорганізації шляхом злиття, поділу, виділення та перетворення, а також товариства, до яких здійснюється приєднання, зо­бов'язані зареєструвати інформацію про емісію акцій. Для цього, окрім стандартного набору документів, який подається при зви­чайній емісії, слід подати такі документи:

• нотаріально посвідчену копію договору про злиття (приєднання, поділ, виділення, перетворення);

• рішення вищих органів кожного з підприємств, які беруть
участь у реорганізації;

• передатний (роздільний) баланс.

Реєстрація інформації про емісію акцій АТ, які створені шля­хом реорганізації, здійснюється до державної реєстрації зазна­чених товариств як суб'єктів підприємницької діяльності.

Приймаючи фінансові рішення в процесі реорганізації під­приємств, слід враховувати податковий аспект. Зокрема, мо­жливість виникнення об'єкта оподаткування в результаті за­свідчення в звітності прихованих резервів. При здійсненні передачі майнових прав та обов'язків слід враховувати те, що передача активів від одного підприємства до іншого не опода­тковується лише в тому випадку, якщо ця передача здійсню­ється як внесок одного підприємства в статутний капітал іншо­го для формування цілісного майнового комплексу останнього в обмін на його корпоративні права. Реорганізаційний прибу­ток для власників може виникнути в тому разі, якщо вартість чистих активів, що передаються правонаступнику, перевищує номінальну вартість корпоративних прав, емітованих реоргані­зованим підприємством.