Справи про стягення аліментів на дружину під час вагітності і у випадку проживання з нею дитини.

1. Свідоцтво про шлюб; свідоцтво про розірвання шлюбу (якщо ставиться питання про стягнення аліментів після розірвання шлюбу).

2. Довідка медичного закладу, що позивачка вагітна і на якому тижні.

3. Довідка медичного закладу про народження дитини, що дитина має недоліки фізичного і психічного розвитку і потребує постійного догляду зі сторони матері до досягнення 6-ти років.

4. Довідка з місця проживання позивачки, що дитина проживає з нею і знаходиться на її утриманні; копія рішення суду про визначення місця проживання дитини або про розірвання шлюбу, в якому визначено місце проживання дитини.

5. Довідка з місця роботи позивачки (якщо вона працювала) про те, що нею оформлена відпустка по догляду за дитиною на три роки без утримання.

6. Докази, які підтверджують, що відповідач має можливість виплачувати утримання дружині (колишній дружині) до 3-х років: довідка з місця роботи (служби), що він працює, і розмір з/п (прибутку); довідка із пенсійного фонду про розмір пенсії (якщо він пенсіонер); довідка про наявність земельної (присадибної) ділянки, сертифікат на землю і відомості про те, що ця особа здає землю і будівлі, які на ній знаходяться в оренду і отримує від цього прибутки; довідка про те, що відповідач є підприємцем, виписка із Реєстру прав власності на нерухоме майно про наявність на праві власності будівель; довідка органів ДАІ про наявність права власності на авто-, мототранспорт та ін.

7. Довідка з місця проживання відповідача про склад сім’ї, наявність утриманців або інших дітей, на утримання яких він виплачує аліменти, копія рішення суду про стягнення аліментів на інших осіб, про стягнення заборгованості за кредитом, відшкодування збитків, спричинених ДТП та ін.

8. Медичні довідки про стан здоров’я самого відповідача, про наявність інвалідності, про те, що він сам потребує постороннього догляду та ін.

 

5. Справи про визнання батьківства (материнства)

Справи про визнання батьківства розглядаються в позовному провадженні.

У таких справах позови приймаються до судового розгляду, якщо:

- дитина народжена матір'ю, яка не перебуває у шлюбі, немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду і запис про батька дитини в Книзі реєстрації народжень учинено за прізвищем матері, а ім'я та по батькові дитини записано за вказівкою матері (ч. 1 ст. 135 СК);

- у разі смерті матері, а також за неможливості встановити місце її проживання запис про неї та про батька дитини вчинено за заявою родичів, інших осіб або уповноваженого представника закладу охорони здоров'я, в якому народилася дитина (ч. 1 ст. 135 СК);

- батьки дитини невідомі і запис про них у Книзі реєстрації народжень учинено за рішенням органу опіки та піклування (ч. 2 ст. 135 СК).

Підсудність:

1) позови до фізичної особи пред’являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування (ч. 1 ст. 109 ЦПК);

2) позови про стягнення аліментів можуть пред’являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача (ч. 1 ст. 110 ЦПК).

Розмір ставки судового збору: за подання до суду позовної заяви немайного характеру розмір ставки судового збору становить 0,1 розміру мінімальної заробітної плати (п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).

Позивач:

— позов про визнання батьківства може бути пред’явлений матір’ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття;

— позов про визнання батьківства може бути пред’явлений особою, яка вважає себе батьком дитини (ч. 4 ст. 128 СК);

— особа, яка вважає себе матір’ю дитини, може подати до суду заяву про визнання свого материнства (ч. 1 ст. 131 СК).

Відповідач: особа, яка вважає себе батьком (матір’ю) дитини.

Предмет доказування:

— походження дитини від певної особи (батька або матері);

— факти, що підтверджують спільне проживання і ведення сумісного господарства відповідачем з матір’ю дитини до його народження: проживання в одному житловому приміщенні, сумісне харчування, взаємну турбота один про одного, придбання майна для сумісного користування і т.д.;

— факти участі фактичного батька дитини в його вихованні або утриманні (наприклад, зустрічає при поверненні з школи, бере до себе на канікули, на вихідні дні, надає систематичну допомогу в утриманні дитини);

— дитина народжена матір’ю, яка не перебуває у шлюбі, немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду і запис про батька дитини в Книзі реєстрації народжень учинено за прізвищем матері, а ім’я та по батькові дитини записано за вказівкою матері (ч. 1 ст. 135 СК);

— у разі смерті матері, а також за неможливості встановити місце її проживання запис про неї та про батька дитини вчинено за заявою родичів, інших осіб або уповноваженого представника закладу охорони здоров’я, в якому народилася дитина (ч. 1 ст. 135 СК);

— батьки дитини невідомі і запис про них у Книзі реєстрації народжень учинено за рішенням органу опіки та піклування (ч. 2 ст. 135 СК).

Приблизний перелік необхідних доказів:

— копія актового запису про народження дитини;

— копія свідоцтва про народження дитини;

— довідка про місце проживання дитини, знаходження її на утриманні особи, що звернулася до суду, знаходження під опікою, піклуванням;

— копія свідоцтва про смерть матері дитини, довідка органів внутрішніх справ про розшук матері, копія рішення суду про визнання матері недієздатною або про позбавлення її батьківських прав, постанова органу опіки і піклування про відмову в наданні згоди особі, що бажає зареєструвати своє батьківство в органі РАГС;

- докази, що підтверджують походження дитини від конкретної особи: 1) висновок судово-біологічної експертизи крові матері, дитини і передбачуваного батька для встановлення їх групової приналежності; 2) висновок комісійної експертизи медичних документів для встановлення часу зачаття дитини; 3) висновок експертизи для перевірки доказів передбачуваного батька про неможливість його батьківства; 4) висновок молекулярно-генетичної експертизи; 5) висновок судово-почеркознавчої експертизи (при необхідності доведення батьківства на підставі письмових доказів, що підтверджують визнання відповідачем батьківства, у разі заперечення автентичності документа.

6. Справи про оспорювання батьківства (материнства)

В судовому порядку батьківство може бути оспорено як у випадках, коли в Книзі реєстрації народжень батьками дитини записано осіб, які перебували у шлюбі між собою (статті 122, 124 СК), так і тоді, коли при реєстрації народження дитини її батьком на підставі спільної заяви батьків або заяви чоловіка, котрий визнавав себе батьком, записано особу, яка не перебувала у шлюбі з матір'ю дитини (статті 126, 127 СК).

Відповідно до ст. 136 СК оспорювання батьківства можливе тільки після реєстрації народження дитини і до досягнення нею повноліття, а в разі її смерті не допускається.

Крім того, СК (ст. 139 СК) передбачає і можливість оспорення материнства жінки, яка в Книзі реєстрації народжень записана матір'ю дитини, - про виключення відомостей про неї як матір з актового запису про народження дитини, або за позовом жінки, яка вважає себе матір'ю дитини, - про визнання її материнства і внесення змін до актового запису про народження дитини, в якому записано матір'ю іншу жінку. У разі народження дитини в результаті імплантації зародка, зачатого подружжям, в організм іншої жінки або зародка, зачатого чоловіком, який перебуває у шлюбі та іншою жінкою, - в організм його дружини (частини 2, 3 ст. 123 СК) материнство оспорено бути не може.

Підсудність:

1) позови до фізичної особи пред’являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування (ч. 1 ст. 109 ЦПК);

2) позови про стягнення аліментів можуть пред’являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача (ч. 1 ст. 110 ЦПК).

Розмір ставки судового збору: за подання до суду позовної заяви немайного характеру розмір ставки судового збору становить 0,1 розміру мінімальної заробітної плати (п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).

Позивач: 1) особа, яка записана батьком дитини, має право оспорити своє батьківство, пред'явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини (ч. 1 ст. 136 СК);

2) якщо той, хто записаний батьком дитини, помер до народження дитини, оспорити його батьківство мають право його спадкоємці, за умови подання ним за життя до нотаріуса заяви про невизнання свого батьківства (ч. 1 ст. 137 СК);

3) якщо через поважні причини особа не знала про те, що записана батьком дитини, і померла, оспорити батьківство можуть її спадкоємці: дружина, батьки та діти (ч. 3 ст. 137 СК);

4) жінка, яка народила дитину у шлюбі, має право оспорити батьківство свого чоловіка, пред'явивши позов про виключення запису про нього як батька дитини з актового запису про народження дитини (ч. 1 ст. 138 СК).

5) жінка, яка записана матір'ю дитини, може оспорити своє материнство (ч. 1 ст. 139 СК);

6) жінка, яка вважає себе матір'ю дитини, має право пред'явити позов до жінки, яка записана матір'ю дитини, про визнання свого материнства (ч. 2 ст. 139 СК).

Відповідач: 1) особа, яка записана батьком (матір’ю) дитини; 2) державний орган реєстрації актів цивільного стану.

Предмет доказування:

— факт відсутності кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною;

— у момент реєстрації себе батьком дитини особа знала, що не є батьком;

— особа дала згоду на штучне запліднення своєї дружини;

— не закінчився строк позовної давності в один рік (до вимоги матері про внесення змін в актовий запис про народження дитини - від дня реєстрації народження дитини; до вимог про визнання материнства - від дня, коли особа дізналася або могло дізнатися, що є матір’ю дитини).

Приблизний перелік необхідних доказів:

— копія свідоцтва про народження дитини;

— докази по суті заявленої вимоги (медичні документи, що підтверджують неможливість особи мати дітей, висновок експертизи про батьківство (материнстві) конкретної особи, наявність (відсутність) згоди сурогатної матері та ін.);

— докази відсутності волевиявлення при записі чоловіка батьком дитини.