Справи про стягнення аліментів

Справи про стягнення аліментів

В даній категорії справ ми розглянемо:

- справи про стягнення аліментів на неповнолітніх дітей;

- справи про стягнення аліментів на повнолітніх дітей;

- справи про стягнення аліментів на непрацездатних батьків;

- справи про стягнення аліментів одному з подружжя.

Справи про стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. Відповідно до ст. 180 СК батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (п. 15 ППВСУПро застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів від 15.05.2006 р. № 3).

При цьому слід звернути увагу, що укладення шлюбу неповнолітньою особою не припиняє обов’язку батьків утримувати таку особу до досягнення повноліття.

Якщо дитина постійно проживає у закладі охорони здоров’я, навчальному або іншому дитячому закладі, а батьки не беруть участі в її утриманні, адміністрація цього закладу має право пред'явити до них позов в інтересах дитини, оскільки виконує функції опікуна та піклувальника згідно зі ст. 245 СК (п. 15 ППВСУ № 3 від 15.05.2006 р.).

Згідно з ч. 1 ст. 181 СК способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.

Батьки мають право укласти договір про сплату аліментів на дитину, умови якого (про розмір аліментів, строки їх виплати тощо) не повинні порушувати її права (ч. 1 ст. 189 СК). При цьому розмір аліментів сторони визначають за домовленістю між собою, але за жодних обставин він не може бути меншим ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 СК (визначення розміру аліментів у твердій грошовій суммі). (ч. 2 ст. 182 СК). Якщо розмір аліментів визначено у твердій грошовій сумі, до договору треба включати умови про індексацію, як вимагає ч. 2 ст. 184 СК.

Договір має бути укладений письмово та підлягає нотаріальному посвідченню. У разі невиконання батьком (матір'ю) свого обов'язку за договором стягнення аліментів здійснюється не за судовим рішенням, а на підставі виконавчого напису нотаріуса органом державної виконавчої служби (п. 16 ППВСУ № 3) (ст. 189 СК).

За відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. Згідно з ч. 3 ст. 181 СК аліменти на дитину присуджуються:

1) в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст. 183 СК);

2) в твердій грошовій сумі (ст. 184 СК)

і виплачуються щомісячно.

У разі виїзду одного з батьків на постійне проживання в державу, з якою Україна не має договору про правову допомогу, аліменти за рішенням суду можуть бути стягнені з нього до його виїзду за межі України за весь період до досягнення дитиною повноліття (ч.6 ст. 181 СК).

Розмір аліментів

Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення (ч. 1 ст. 182 СК).

Як уже зазначалося, розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК (Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком, коли розмір аліментів визначається у твердій грошовій суммі). (ч. 2 ст. 182 СК). Якщо розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, менше мінімального розміру, передбаченого ч. 2 ст. 182 СК, то дитині призначається відповідно до закону державна допомога в розмірі різниці між визначеним розміром аліментів і 30 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ч. 3 ст. 184 СК).

Максимальний розмір аліментів, які стягуються з боржника не повинен перевищувати 50 відсотків заробітної плати цієї особи (ч. 3 ст. 70 ЗУ “Про виконавче провадження”).

Той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо) (ч. 1 ст. 185 СК).

Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення (ч. 2 ст. 185 СК).

Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно (абз. 2 ч. 2 ст. 185 СК).

За рішенням суду батьки можуть бути звільнені від обов'язку утримувати дитину, якщо її дохід набагато перевищує дохід кожного з них і повністю забезпечує її потреби (ч. 1 ст. 188 СК). Якщо дитина перестала отримувати дохід або її дохід зменшився, заінтересована особа має право звернутися до суду з позовом про стягнення аліментів (ч. 2 ст. 188 СК).

Батьки мають право з дозволу органу опіки та піклування укласти між собою договір про припинення права на аліменти для дитини у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно (житловий будинок, квартиру, земельну ділянку тощо), який підлягає нотаріальному посвідченню й державній реєстрації (ст. 190 СК). Укладення такого договору не звільняє того з батьків, хто проживає окремо від дитини, від обов'язку брати участь у додаткових витратах на неї, викликаних особливими обставинами (ст. 185 СК).

Згідно з ч. 6 ст. 190 СК договір про припинення права на аліменти суд визнає недійсним на вимогу відчужувача майна в разі виключення відомостей про нього як батька з актового запису про народження дитини.

Договір також може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі його істотного порушення другою стороною (ч. 2 ст. 651 ЦК).

Розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених СК.

Розмір аліментів може бути зменшено, якщо дитина перебуває на утриманні держави, територіальної громади або юридичної особи, за заявою батьків, уповноваженого територіальної громади, юридичної особи, на утриманні якої перебуває дитина, та за згодою органу опіки і піклування (ст. 192 СК).

У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Підсудність:

1) позови до фізичної особи пред’являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування (ч. 1 ст. 109 ЦПК);

2) позови про стягнення аліментів можуть пред’являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача (ч. 1 ст. 110 ЦПК).

Розмір ставки судового збору: від сплати судового збору звільняються: позивачі - за подання позовів про стягнення аліментів (п. 3 ч. 1 ст. 5 ЗУ “Про судовий збір”).

Строк розгляду справи: Суд розглядає справи про стягнення аліментів протягом розумного строку, але не більше одного місяця з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду справи, суд ухвалою може подовжити розгляд справи, але не більш як на п'ятнадцять днів (ст. 157 ЦПК).

Позивач: 1) особа, на утриманні якої знаходиться неповнолітня дитина;

2) неповнолітня дитина до досягнення нею повноліття.

Відповідач: особа, до якої пред’являється вимога про стягнення аліментів.

Предмет доказування:

- наявність батьківських правовідносин між неповнолітньою дитиною і особою (особами), до якої пред’являється вимога про стягнення аліментів;

— знаходження неповнолітньої дитини на утриманні особи, що пред’явила позов про стягнення аліментів на її утримання;

— наявність або відсутність між батьками угоди про сплату аліментів;

— ненадання утримання неповнолітній дитині або невідповідність утримання, що надається, розміру, встановленому законом;

- наявність або відсутність постійного місця роботи, наявність регулярного заробітку або іншого доходу (при визначенні розміру аліментів у частці від заробітку (доходу);

— наявність у платника аліментів нерегулярного, мінливого доходу, частину якого він одержує в натурі;

— стан здоров’я та матеріальне становище дитини;

— стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів;

— наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

- інші обставини, що мають істотне значення.

Приблизний перелік необхідних доказів:

— Свідоцтво про шлюб, про народження дітей, рішення суду про встановлення батьківства, про встановлення факту визнання батьківства, рішення суду про усиновлення;

— Довідка про заробітну плату (прибуток) батька (матері);

— Довідка про те, що дитина проживає з позивачем (відповідачем) і знаходиться на його (її) утриманні;

— Довідка про те, що відповідач не виплачує аліменти на інших дітей або осіб, які знаходяться на його утриманні;

Приблизний перелік доказів, які необхідно подавати при визначенні розміру аліментів:

а) Стан здоров'я і матеріальний стан дитини:

- довідки про стан здоров'я дитини та платників аліментів, які видаються медичними закладами;

- довідка про прибутки дитини, яка видається Державною фіскальною службою України, органом місцевого самоврядування; органом опіки і піклування, а також про прибутки сім'ї, я в якій проживає дитина, наявність вітчима;

б) Стан здоров'я і матеріальний стан платника аліментів:

- довідка про стан здоров'я, яка видається медичним закладом;

- довідка або пенсійне посвідчення, які підтверджує про наявність групи інвалідності, про немічний стан (лежачий хворий, який знаходиться без руху і т. ін.);

- довідка про заробітну плату, яка видається за місцем роботи, довідка про прибутки, яка видається ДФС України;

- довідка про наявність садиби; особистого транспорту, - видається ДАІ;

- довідка, яка видається місцевим органом влади про наявність фермерського господарства, про наявність земельної ділянки, яка здається в оренду;

- документи, які підтверджують заняття підприємницькою діяльністю, наявність майна, яке здається в оренду;

в) Наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина:

- свідоцтво про народження дітей, про шлюб, про народження самого відповідача, яке підтверджує відомості про батьків;

- рішення суду про те, що платник аліментів виплачує аліменти на інших дітей, на батьків;

- довідка про склад сім'ї платника аліментів;

- документи, які підтверджують, що дружина/чоловік непрацездатні і знаходяться на утриманні відповідача;

- дані про те, що відповідач за виконавчими листами відшкодовує іншим особам матеріальний збиток, виплачує кредит, позику, яку брав для купівлі квартири для сім'ї, для будівництва житлового будинку, для підприємницької діяльності: виховує і утримує дітей чоловіка/дружини;

- дані про те, що діти відповідача знаходяться на повному державному уртиманні, що його батько знаходиться в місцях позбавлення волі і т. ін.

 

Справи про стягнення аліментів

В даній категорії справ ми розглянемо:

- справи про стягнення аліментів на неповнолітніх дітей;

- справи про стягнення аліментів на повнолітніх дітей;

- справи про стягнення аліментів на непрацездатних батьків;

- справи про стягнення аліментів одному з подружжя.

Справи про стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. Відповідно до ст. 180 СК батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (п. 15 ППВСУПро застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів від 15.05.2006 р. № 3).

При цьому слід звернути увагу, що укладення шлюбу неповнолітньою особою не припиняє обов’язку батьків утримувати таку особу до досягнення повноліття.

Якщо дитина постійно проживає у закладі охорони здоров’я, навчальному або іншому дитячому закладі, а батьки не беруть участі в її утриманні, адміністрація цього закладу має право пред'явити до них позов в інтересах дитини, оскільки виконує функції опікуна та піклувальника згідно зі ст. 245 СК (п. 15 ППВСУ № 3 від 15.05.2006 р.).

Згідно з ч. 1 ст. 181 СК способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.

Батьки мають право укласти договір про сплату аліментів на дитину, умови якого (про розмір аліментів, строки їх виплати тощо) не повинні порушувати її права (ч. 1 ст. 189 СК). При цьому розмір аліментів сторони визначають за домовленістю між собою, але за жодних обставин він не може бути меншим ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 СК (визначення розміру аліментів у твердій грошовій суммі). (ч. 2 ст. 182 СК). Якщо розмір аліментів визначено у твердій грошовій сумі, до договору треба включати умови про індексацію, як вимагає ч. 2 ст. 184 СК.

Договір має бути укладений письмово та підлягає нотаріальному посвідченню. У разі невиконання батьком (матір'ю) свого обов'язку за договором стягнення аліментів здійснюється не за судовим рішенням, а на підставі виконавчого напису нотаріуса органом державної виконавчої служби (п. 16 ППВСУ № 3) (ст. 189 СК).

За відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. Згідно з ч. 3 ст. 181 СК аліменти на дитину присуджуються:

1) в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст. 183 СК);

2) в твердій грошовій сумі (ст. 184 СК)

і виплачуються щомісячно.

У разі виїзду одного з батьків на постійне проживання в державу, з якою Україна не має договору про правову допомогу, аліменти за рішенням суду можуть бути стягнені з нього до його виїзду за межі України за весь період до досягнення дитиною повноліття (ч.6 ст. 181 СК).

Розмір аліментів

Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення (ч. 1 ст. 182 СК).

Як уже зазначалося, розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК (Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком, коли розмір аліментів визначається у твердій грошовій суммі). (ч. 2 ст. 182 СК). Якщо розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, менше мінімального розміру, передбаченого ч. 2 ст. 182 СК, то дитині призначається відповідно до закону державна допомога в розмірі різниці між визначеним розміром аліментів і 30 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ч. 3 ст. 184 СК).

Максимальний розмір аліментів, які стягуються з боржника не повинен перевищувати 50 відсотків заробітної плати цієї особи (ч. 3 ст. 70 ЗУ “Про виконавче провадження”).

Той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо) (ч. 1 ст. 185 СК).

Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення (ч. 2 ст. 185 СК).

Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно (абз. 2 ч. 2 ст. 185 СК).

За рішенням суду батьки можуть бути звільнені від обов'язку утримувати дитину, якщо її дохід набагато перевищує дохід кожного з них і повністю забезпечує її потреби (ч. 1 ст. 188 СК). Якщо дитина перестала отримувати дохід або її дохід зменшився, заінтересована особа має право звернутися до суду з позовом про стягнення аліментів (ч. 2 ст. 188 СК).

Батьки мають право з дозволу органу опіки та піклування укласти між собою договір про припинення права на аліменти для дитини у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно (житловий будинок, квартиру, земельну ділянку тощо), який підлягає нотаріальному посвідченню й державній реєстрації (ст. 190 СК). Укладення такого договору не звільняє того з батьків, хто проживає окремо від дитини, від обов'язку брати участь у додаткових витратах на неї, викликаних особливими обставинами (ст. 185 СК).

Згідно з ч. 6 ст. 190 СК договір про припинення права на аліменти суд визнає недійсним на вимогу відчужувача майна в разі виключення відомостей про нього як батька з актового запису про народження дитини.

Договір також може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі його істотного порушення другою стороною (ч. 2 ст. 651 ЦК).

Розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених СК.

Розмір аліментів може бути зменшено, якщо дитина перебуває на утриманні держави, територіальної громади або юридичної особи, за заявою батьків, уповноваженого територіальної громади, юридичної особи, на утриманні якої перебуває дитина, та за згодою органу опіки і піклування (ст. 192 СК).

У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Підсудність:

1) позови до фізичної особи пред’являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування (ч. 1 ст. 109 ЦПК);

2) позови про стягнення аліментів можуть пред’являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача (ч. 1 ст. 110 ЦПК).

Розмір ставки судового збору: від сплати судового збору звільняються: позивачі - за подання позовів про стягнення аліментів (п. 3 ч. 1 ст. 5 ЗУ “Про судовий збір”).

Строк розгляду справи: Суд розглядає справи про стягнення аліментів протягом розумного строку, але не більше одного місяця з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду справи, суд ухвалою може подовжити розгляд справи, але не більш як на п'ятнадцять днів (ст. 157 ЦПК).

Позивач: 1) особа, на утриманні якої знаходиться неповнолітня дитина;

2) неповнолітня дитина до досягнення нею повноліття.

Відповідач: особа, до якої пред’являється вимога про стягнення аліментів.

Предмет доказування:

- наявність батьківських правовідносин між неповнолітньою дитиною і особою (особами), до якої пред’являється вимога про стягнення аліментів;

— знаходження неповнолітньої дитини на утриманні особи, що пред’явила позов про стягнення аліментів на її утримання;

— наявність або відсутність між батьками угоди про сплату аліментів;

— ненадання утримання неповнолітній дитині або невідповідність утримання, що надається, розміру, встановленому законом;

- наявність або відсутність постійного місця роботи, наявність регулярного заробітку або іншого доходу (при визначенні розміру аліментів у частці від заробітку (доходу);

— наявність у платника аліментів нерегулярного, мінливого доходу, частину якого він одержує в натурі;

— стан здоров’я та матеріальне становище дитини;

— стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів;

— наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

- інші обставини, що мають істотне значення.

Приблизний перелік необхідних доказів:

— Свідоцтво про шлюб, про народження дітей, рішення суду про встановлення батьківства, про встановлення факту визнання батьківства, рішення суду про усиновлення;

— Довідка про заробітну плату (прибуток) батька (матері);

— Довідка про те, що дитина проживає з позивачем (відповідачем) і знаходиться на його (її) утриманні;

— Довідка про те, що відповідач не виплачує аліменти на інших дітей або осіб, які знаходяться на його утриманні;

Приблизний перелік доказів, які необхідно подавати при визначенні розміру аліментів:

а) Стан здоров'я і матеріальний стан дитини:

- довідки про стан здоров'я дитини та платників аліментів, які видаються медичними закладами;

- довідка про прибутки дитини, яка видається Державною фіскальною службою України, органом місцевого самоврядування; органом опіки і піклування, а також про прибутки сім'ї, я в якій проживає дитина, наявність вітчима;

б) Стан здоров'я і матеріальний стан платника аліментів:

- довідка про стан здоров'я, яка видається медичним закладом;

- довідка або пенсійне посвідчення, які підтверджує про наявність групи інвалідності, про немічний стан (лежачий хворий, який знаходиться без руху і т. ін.);

- довідка про заробітну плату, яка видається за місцем роботи, довідка про прибутки, яка видається ДФС України;

- довідка про наявність садиби; особистого транспорту, - видається ДАІ;

- довідка, яка видається місцевим органом влади про наявність фермерського господарства, про наявність земельної ділянки, яка здається в оренду;

- документи, які підтверджують заняття підприємницькою діяльністю, наявність майна, яке здається в оренду;

в) Наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина:

- свідоцтво про народження дітей, про шлюб, про народження самого відповідача, яке підтверджує відомості про батьків;

- рішення суду про те, що платник аліментів виплачує аліменти на інших дітей, на батьків;

- довідка про склад сім'ї платника аліментів;

- документи, які підтверджують, що дружина/чоловік непрацездатні і знаходяться на утриманні відповідача;

- дані про те, що відповідач за виконавчими листами відшкодовує іншим особам матеріальний збиток, виплачує кредит, позику, яку брав для купівлі квартири для сім'ї, для будівництва житлового будинку, для підприємницької діяльності: виховує і утримує дітей чоловіка/дружини;

- дані про те, що діти відповідача знаходяться на повному державному уртиманні, що його батько знаходиться в місцях позбавлення волі і т. ін.