Охорона праці і техніка Безпеки.

Охорона праці - це широка система заходів направлених на сохранення здо-ров'я і працездатності трудящих.

Особливе значення охорона праці грає на шахтах, де навколишнє середови-ще є небезпекою для тих, що працюють:

-забруднена копальнева атмосфера продуктами вибухових робіт;

-можливість обвалення шматків вугілля і породи, струмопровідний вугільний пил;

-недолік кисню в копальневій атмосфері, її запилена, производство БВР, не-безпека раптових викидів вугілля і газу, завали вироблень;

-обмеженість робочого простору і ін.

Питанням охорони праці приділяється достатня увага але останнім часом ці питання були декілька упущені про що свідчать, аварії події на шахтах. Це зв'язано, перш за все з недостатньо високим економічним станом держави, недостатнім МТС шахт матеріалами, засобами захисту органів дихання, сві-тильниками, саморятувальниками, спецодягом, різними приладами, інстру-ментами і іншими СІЗ.

У галузі розроблені і діють документи, обов'язкові до виконання на шахтах:

- Правила Безпеки вугільних шахтах 2010г.

- Збірки інструкцій до Правил безпеки у вугільних шахтах 2004г.

- ЄПБ при вибухових роботах;

- Керівництво по боротьбі з пилом у вугільних шахтах;

- Керівництво по проектуванню вентиляції вугільних шахт;

- Інструкції по професіях, які видаються при навчанні кожному робітникові;

- Правила технічної експлуатації (ПТЕ) вугільних шахт;

- Керівництво по дегазації вугільних шахт.

Охорона праці - це не лише техніка безпеки, але і такі питання як скорочений робочий день у підземних робітників, збільшена продолжительность відпуски (66 дн), відхід на пенсію не за віком; забезпечення шахтеров спецодягом, спецвзуттею, СІЗ.

У вугільній промисловості є комплекс проблем, які необходимо вирішувати оперативно найближчим часом. До них відносяться:

- створення приладів дистанційного контролю окислу вуглецю;

- створення приладів контролю запиленої атмосфери безпосередньо на робочих місцях;

- створення приладів, що сигналізують про небезпеку вибухів і ін.

Курсовим проектом передбачаються заходи по охороні праці - це комплекс заходів по боротьбі з пилом з при веденні очисних і підготовчих робіт, засто-сування апаратури (Метан, ППІ) для контролю змісту метану в гірських ви-робленнях; відробіток пласта з введенням сейсмопрогноза або з гідрорихлен-ня пласта; інструктажі робітників про заходи безпеки праці, постачання ро-бітників СІЗ.

 

17. ПРОВІТРЮВАННЯ ЛАВИ І КОНТРОЛЬ ЗА ЗМІСТОМ|вмістом| МЕТАНУ

Кількість повітря, необхідна для провітрювання лави, визначається по насту-пних|слідуючих| чинниках|факторах|:

A) по газу метану:,

[12] с 122

де: I_л - середнє газовиділення в очисне вироблення, м³/хв абсолютна мета-нообільность I_л = 15,2 м³/хв.

К_н - коефіцієнт нерівномірності газовиділення (К_н =1,3)

С|із| – максимальна допустима концентрація газу метану у витікаючому струме-ні лави по ПБ. З|із| = 1%;

С₀ – концетрация газу метану в тій, що поступає в лаву струменів повітря

С₀ =0,05%

Б) по людях:

Q = 6 х П_ч, м³ / хв. [12], с. 122

де: 6 - норма повітря на одну людину, м³/хв.;

Пч - найбільше число одночасно зайнятих людей в лаві (П_ч =20).

Q = 6x20 = 120 м³ |м-кодів|³ / хв.

B) по пилу:

Q = 60·U_o·S·k_оз, м³/хв. [12Іс. 127

де: U₀ - оптимальна швидкість руху повітряного струменя в лаві, м/с (U_o приймається 1,6 м/с, [12] с. 127)

S - максимальна площа|майдан| привибійного| простору|простір-час| лави (S=4.2м² | ²²).

к _оз – коефіцієнт, що враховує рух повітря по виробленому простору, безпосе-редньо прилеглою до привибійному; приймається по [ 1] табл.6.4. к _оз = 1,3

Q = 60·1,6·4,2·1,3 = 525 м³/ хв.

За остаточну приймаємо найбільшу величину Q, отриману по газу

Q_оч = 2080 м³/хв. Враховуючи те, що курсовим проектом предусмат ривает-ся дегазація розрахуємо кількість повітря з урахуванням дегазації по форму-лі:

Q_дег = Q_оч(1- К_дег),м³/хв.

де: К_дег - коефіцієнт дегазації (К_дег =0,5)

Q_дег = 2080·(1-0,49)= 1061 м³/хв.

Прийнявши кількість повітря, визначаємо швидкість руху повітря по лаві відповідно до ПБ.

що задовольняє вимогам ПБ

Для оцінки якості повітря, правильності його розподілу по вирабкам і визна-ченнях газоносності повинна проводитися перевірка состояння шахтного по-вітря і виміри його витрати у витікаючих струменях очисних і тупикових ви-роблень виємкових ділянок і шахти в цілому.

Контроль за станом внутрішньошахтної атмосфери здійснює ІТР ділянки ВТБ шахти, основними завданнями якого є:

- контроль за станом провітрювання вироблень і шахти в цілому;

- розрахунок і забезпечення вироблень, що діють, достатньою кількістю сві-жого повітря;

- встановлення і перевірка категорії шахт по газу і небезпеці по пилу;

- контроль за дотриманням пилегазового режиму всіма ділянками служби шахти;

- складання вентиляційних планів з позначеннями на них напрямів повітря-них струменів, а також всіх вентиляційних і протипожежних устройств, ск-ладання планів ліквідації аварій один раз в півріччя;

- підтримка в справному стані вентиляційних вироблень і вентиляціоних спо-руд; регулярне ведення звітності по вентиляції.

План вентиляції шахти складається начальником ВТБ і затверджується го-ловним інженером шахти. План вентиляції шахти повинен знаходитися у на-чальника ВТБ, головного інженера шахти і гірського диспетчера. Плани лік-відації аварії і вентиляції повинні систематично поповнюватися і не рідше за один раз в півріччя складається наново.

Завдання контролю за провітрюванням шахти:

- визначення кількість повітря що поступає в шахту і правильність його роз-поділу по крилах, пластах, ділянках окремих вироблень і вибоях;

- визначення складу копальневої атмосфери;

- спостереження за станом пилегазового режиму і вентиляційних споруд;

- спостереження за депресією гірських вироблень і шахти в цілому. Безперервний контроль за змістом метану здійснюється переноснимі і ста-ціонарні автоматичні прилади. Переносні: СМП і Сигналами-2,5,7 анало-гічні по пристрою до стаціонарних приладів АМТ і ТМР

 

ПИЛЕПОДАВЛЕННЯ НА ДІЛЯНЦІ

Для знепилювання в очисному вибої застосовуємо комплекс забезпечую-чих заходів:

- зволоження вугілля в масиві;

- зрошування при роботі виємкового| комплексу (зрошування на комбайні і в місцях|місце-милях| перевантаження);

- обеспилевання| вентиляційного струменя;

- змив|змивання| вугільного пилу з боків гірських|гірничих| вироблень;

- осланцювання гірських|гірничих| вироблень;

- білення|побілка| гірських|гірничих| вироблень.

Нагнітання води у вугільний пласт проводимо за допомогою високого –на-пірной насосної установки УНРО-2 через свердловини. Згідно [додатку 1, 11 «Керівництво по боротьбі з пилом у вугільних шахтах»] приймаємо типо-вую схему нагнітання води у вугільний масив через свердловини за допомогою насосної установки. Довжина свердловин до 120м, діаметр свердловин 45- 90мм, відстань між свердловинами 10- 30м, тиск води 90300 кгс/ см², що наг-нітається.

Пилеподавленіє при роботі комбайна проводиться|виробляє| за допомогою зроси-тельних| пристроїв|устроїв| вбудовуваних на комбайні і форсунки|, що є. Форсунки встановлюються на робочі спіралі шнеків, створюючих внутрішнє зрошуван-ня, а форсунки на корпусах основні і поворотні редуктори - зовнішнє зрошу-вання. Загальна|спільна| кількість зрошувачів, що одночасно працюють на комбайні, має бути 19.

Безпосередньо на шнеках встановлюють 32 зрошувачі,з|із| яких в роботі знаходиться|перебуватимуть| 21. Комбайни оснащені зрошувальними приладами| з|із| синхро-нізаторами, що дозволяють подавати воду тільки|лише| до тих зросителям|, які нап-равлені|спрямовані| в зону руйнування вугілля. Підрахуємо|підсумовуватимемо| необхідни| кількість води і форсунок.

Розрахунок води визначається по формулі:

Q = A=q, т/хв. [11], с. 35

де: А - продуктивність комбайна, т/хв.; 11, с. 286;

q - питома витрата води (q =40 л/т)

Визначаємо продуктивність комбайна:

А = m·r·U_p·γ, т/хв.

де: m - потужність пласта, м|м-код|;

г - захоплення|захват| виконавського органу комбайна, м|м-код|;

U_p - робоча швидкість комбайна, м/хв.;

γ- щільність вугілля, т/м³.

А = 1,5·0,63·4,5·1,35 =5,74 т/ хв.

Q = 5,74·40 = 230 л/хв.

Згідно|згідно з| додатку|застосуванню| 14 [11] с. 285 приймається тип форсунки (зазвичай|звично| прий-мають ЗФ-3,3-75) і згідно її характеристики і тиску|тиснення| води в ставі підраховують|підсумовують| число форсунок:

де, Qрасх – витрати води л/мін, одній, форсункою (витрати =11,4 л/хв.).

Індивідуальний захист від пилу здійснюватиметься за допомогою проти-пилових распіраторов| типу|типа| Ф-65-ш, А-62, «Астра|айстра|»

 

ПРОТИПОЖЕЖНИЙ ЗАХИСТ

У проекті будівництва (реконструкції) кожної шахти має бути розроблен розділ протипожежного захисту.

На кожній шахті існує проект протипожежного захисту, розроблен проект-ною організацією, узгоджений з ДВГРС і затверджений головним інженером шахти і технічним директором ВАТ «Краснодонвугілля».

В процесі експлуатації відповідно до генеральних схем раскройки шахтного поля і річною програмою розвитку гірських робіт головний інженер шахти зобов'язаний щорік розглядувати проект і вносити до нього коректировки узгоджені з ДВГРС. Відповідальним за станом противопожежному захисту є

директор шахти. Відповідальними за перебуванням засобів протипожежного захисту на окремих ділянках і об'єктах шахти призначаються керівниками цих ділянок.

Всі гірські вироблення шахти, що діють, мають бути забезпечені пожежно-зрошительними трубопроводами.

Пожежа в шахті - це грізне явище, яке приводить до катастроф з великими людськими жертвами.

Пожежі бувають екзогенні і ендогенні.

Екзогенні пожежі викликаються зовнішніми джерелами теплового імпуль-су. Причини екзогенних пожеж в шахті:

-недбале поводження з відкритим вогнем (куріння, недотримання запобіжних засобів при роботах електрозварювань і автогенних і ін.);

-не правильна експлуатація електроустаткування;

-недотримання правил ведення вибухових робіт і погана якість ВМ; -чрезмерное тертя рухомих часток машин і механізмів;

-загоряння метану в забоях і вироблених просторах.

Ендогенні пожежі виникають під дією внутрішніх джерел тепла, физико-хі-мічних процесів, що утворюються в слідстві, происходящих у вугіллі, вуг-листих породах, сланцях, колчеданових і сірчаних рудах, схильних до само-окислювання і самовозгорання.

Профілактика ендогенних пожеж:

1. Польова підготовка і відробіток шахтних полів із застосуванням стовпо-вих систем розробки.

2. Не залишати у виробленому просторі вугілля.

3. Робота за бесцеликовой технологією - бутові смуги і ін.

4. Має бути організований поточний прогноз ендогенної небезпеки.

5. Провітрювання має бути возвратоточным на передні вироблення.

По ухилах і бремсбергам головних штреків прокладаються пожежно-зроси-тельни трубопроводи d= 100мм.

Трубопроводи обладналися пожежними кранами, у яких устанавливаються ящики з протипожежними рукавами і стовбуром. Ці ж трубопроводи вико-ристовуються для пилеподавлення. Крани ПК встановлюються на растоян-нях, залежно від призначення вироблення. На всіх разветвлениях встановлю-ються засувки. Для автоматичного гасіння на приводних голівках стрічкового конвеєра застосовуються установки УВПК. На дільничних підстанціях в 10м від неї у бік свіжого струменя в спеціальной ніші розташовуються засоби первинної пожежогасінні (вогнегасники і ящик з піском або з інертним пи-лом, об'ємом не мен-ше 0,2м^З). На конвеєрних штреках через 100м встанов-люються: ящик з піском (інертним пилом) не менше 0,2м^З, два вогнегасники (пінний або порошкові), ло-пата, ящик з рукавом і стовбурами. На сполучен-нях штреків в забоях підготов-чих вироблень, у вантажних пунктів не далі 200м від них встановлюються засоби первинної пожежогасінні. На головних штреках, бремсбергах, ухилах вста-новлюють металеві двері, закривающи по напряму вентиляційного струменя відповідно до проекту протипожежного захисту. Відстань між дверима 10м. Всі камери споруджуються з вогнестій-кого матеріалу. Згідно вимогам ПБ дільничні лінії пожежного трубопроводу мають бути прокладені:

-по похилих стовбурах;

-по ухилах, бремсбергам, ходкам;

-по відкатувальних, конвеєрних, вентиляційних (бортовим), ярусних (проме-жним) штреках.

На кожній шахті існує план ліквідації аварії для кожної ділянки. План роз-робляється головним інженером і командиром взводу ВГРЧ обслуговуючі дану шахту. Тут розглядуються вибухи, пожежі, затоплення і інші аварійні ситуації, а також дії робітників і ІТР в кожній з ситуацій. Складається один раз в півріччя.

Керівник ліквідації аварії - головний інженер, командир загону ВГРЧ –ру-ководитель аварійно-рятівних робіт.

Всі робітники і ІТР під час вступу на роботу мають бути навчені пользован-ня первинними засобами пожежогасінні з практичним гасінням пожеж на тренувальних полігонах (майданчиках) і повинні знати размещення засобів пожежогасінні в межах своєї робочої ділянки. Повторне навчання повинне проводитися не рідше за один раз на рік. Відмітка про навчання проводиться в "Книзі інст-руктажа по безпеці робіт".

[9], с.375-392; [10] §§271-275; [20], с.380-383; [21], с.166-168.

-168.