Поняття, зміст і структура митної справи України.

Поняття, зміст і структура митної справи України.

Згідно ст. 7 МКУ Державна митна справа – це встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи.

Зміст митної справи складають її напрямки, та компетенція державних митних та інших органів, суб'єктивні права і юридичні обов'язки учасників митних правовідносин. (Напрямки у визначенні)

Структуру митної справи складають різноманітні суспільні відносини у таких сферах: переміщення через митну територію товарів і транспортних засобів та інших предметів; митні режими; митне регулювання; встановлення та справляння митних платежів; митне оформлення; митний контроль; валютний контроль; надання митних пільг; ведення митної статистики та товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності (ТН ЗЕД); боротьба із контрабандою та іншими порушеннями митного законодавства; дізнання у митних органах; притягнення винних осіб до відповідальності за скоєні ними порушення; провадження у даних справах; інформаційна, консультативна та роз'яснювальна діяльність; прийняття, відміна чи відкликання попередніх рішень; звернення переміщених з порушеннями митного законодавства предметів та товарів у власність держави та розпорядження вилученими товарами та транспортними засобами; оскарження і розгляд рішень, дій чи бездіяльності митних органів та їх посадових осіб; регулювання порядку проходження служби в митних органах та внутрішніх взаємовідносин; співробітництво із митними органами інших країн та міжнародними організаціями в галузі митної справи та митного регулювання.

Засади державної митної справи визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

Митна політика та митна справа, їх співвідношення.

Відповідно до ст. 5 МКУ Державна політика у сфері державної митної справи - це система цілей, принципів, функцій, напрямів, засобів і механізмів діяльності держави, спрямованих на забезпечення національних митних інтересів та безпеки України, регулювання зовнішньої торгівлі та захист внутрішнього ринку, розвиток національної економіки та її інтеграцію до світової економіки, наповнення державного бюджету, які реалізуються через:

1) механізми тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності;

2) участь у митних союзах, зонах вільної торгівлі та міжнародних договорах (конвенціях) з митних питань;

3) встановлення порядку переміщення товарів через митний кордон України та здійснення їх митного контролю;

4) законодавство України з питань державної митної справи.

Митна справа визначається у ст. 7 МКУ як встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи.

Виходячи з цих визначень можна зробити висновок, що митна політика більш широке поняття ніж митна справа, оскільки саме митна політика визначає цілі принципи, функції митної справи та реалізується через митну справу. А митна справа, діяльність митних органів у цій сфері спрямовані на реалізацію митної політики.

Поняття, предмет і метод митного права України.

Митне право – це комплексна галузь права України, система встановлених, санкціонованих державою правових норм, що регулюють відносини у сфері митної справи та ситної політики.

Предмет – 1) відносини, що виникають між органами влади, що здійснюють управління у галузі митної, 2) відносини в середини митних органів, 3) відносини пов’язані зі здійсненням митного контролю, 4) відносини що виникають в результаті закріплення результатів митн. контролю, 5) відносини у сфері валютного контролю, 6) справляння митних платежів, 7) митні режими, 8) ведення митної статистики, 9) відносини у сфері консультування інформування, 10) провадження справ по злочинам ті ін. право поруш. 11)звертання у власність товарів, транспортних засобів…, 12) оскарження рішень митних органів та посадових осіб, 13) організація держ. митної служби, 14) міжнародне співробітництво у сфері митної справи…

Метод. Для МП. Характерно застосування імперативного методу. Цей метод характеризується 1) Юр. Нерівність сторін, 2) Нормативно-правове регулювання прав і обов’язків учасників, 3) Юр факти закріплені в нормативних актах, 4) Санкції – переважно каральні.

 

Система і джерела митного права України.

Система митного права України – це внутрішня побудова галузі. Митне право України можна поділити на загальну і особливу частини.

У загальну частину входять норми, що закріплюють поняття і зміст митної справи, митної політики і її цілі, митної території і митного кордону України та інші терміни і поняття, що належать до регламентації митної справи. До загальної частини митного права відносять також розділ про суб'єкти митного права; систему, форми і методи діяльності митних органів; способи забезпечення законності у митній сфері та ін.

Система особливої частини митного права сформована з урахуванням специфіки відповідних інститутів митної справи. Вона включає правове регулювання порядку переміщення через митний кордон товарів і транспортних засобів; митного тарифу і справлення мита; митного оформлення; митного контролю; ведення товарної номенклатури зовнішньо-економічної діяльності (ТН ЗЕД). Сюди входять також організаційно-правові основи боротьби з контрабандою та іншими злочинами в митній сфері, інститути відповідальності та провадження у справах про порушення митних правил, засади міжнародного співробітництва.

Зміст загальної і особливої частин митного права взаємозалежні і являють собою єдине ціле.

Джерелами митного права - є правові акти, що містять норми митного права. До них належать: Конституція України, закони, нормативні акти Президента, Кабінету Міністрів України, міністерств, та інших органів виконавчої влади. Норми митного права містяться також у деяких актах регіональних митних управлінь. До джерел митного права слід віднести також ті міжнародні договори і угоди в сфері митної справи, що визнає і в яких бере участь Україна.

Мп. Договори: Віденська конвенція про дипломатичні зносини (1963 р.), Віденська конвенція про представництво держав у їх зносинах із міжнародними організаціями універсального характеру (1975 р.), Конвенція про спеціальні місії (1969 р.), Угода про ввіз матеріалів освітнього, наукового, культурного характеру (1950 р.) та ін.

 

Зона митного контролю.

У пунктах пропуску через державний кордон України, на територіях морських і річкових портів, аеропортів, на залізничних станціях та на територіях підприємств, вільних митних зон, митних складів, складів тимчасового зберігання, а також в інших місцях створюються зони митного контролю.

Зони митного контролю можуть бути постійними, у разі регулярного розміщення на їх території товарів, що підлягають митному контролю, або тимчасовими, які утворюються на час здійснення митного контролю.

Митні органи мають право у примусовому порядку зупиняти і повертати в зони митного контролю транспортні засоби та громадян, які без дозволу митних органів увійшли із зони митного контролю на митну територію України, а також морські та річкові судна, які без дозволу митних органів вийшли із зони митного контролю за межі митної території України і не перебувають у територіальних водах інших держав.

Режим зони митного контролю - це встановлені законодавством України з питань державної митної справи приписи, заборони та/або обмеження щодо перебування в зоні митного контролю товарів, транспортних засобів комерційного призначення та громадян, розташування в ній споруд та об’єктів, а також проведення у цій зоні господарських робіт.

 

Етапи митного оформлення

І – прийняття, реєстрація, облік митної декларації та інших необхідних документів.

ІІ – перевірка правильності визначення коду товару відповідно до товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності (ТНЗЕД), коду походження товару, а також дотримання заходів нетарифного регулювання ЗЕД.

ІІІ – здійснюється валютний контроль і контроль митної вартості

ІV – перевірка фактичного надходження грошових сум на відповідні рахунки та наявність заборгованості.

V – перевірка проходження документів І-ІV етапів, при потребі приймаються рішення щодо проведення митного огляду товарів та транспортних засобів комерційного призначення.

 

Правовий статус декларанта

Декларант виконує всі обов’язки і несе у повному обсязі відповідальність, передбачену цим Кодексом, незалежно від того, чи він є власником товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, митним брокером чи іншою уповноваженою особою. Декларант зобов’язаний: -здійснити декларування товарів і транспортних засобів відповідно до порядку, встановленого Митним Кодексом; -на вимогу митного органу пред’явити товари і транспортні засоби для митного контролю і митного оформлення; -надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних процедур; сплатити податки і збори.

При визначенні правового статусу декларанта законодавство особливо звертає увагу на те, що, незалежно від того, чи є декларант власником товарів і транспортних засобів та самостійно переміщує їх через митний кордон України,або митним брокером (посередником), який представляє інтереси підприємств і громадян у відносинах з митними органами, він виконує всі обов’язки та несе в повному обсязі відповідальність, передбачену Митним кодексом України.

Умовою набуття обов’язків та відповідальності є належним чином підтверджені повноваження декларанта щодо конкретних товарів і транспортних засобів.

До обов’язків декларанта віднесені:

1.Здійснення декларування товарів і транспортних засобів відповідно до порядку, встановленого Митним Кодексом. Зазначений обов’язок передбачає вимогу заявлення декларантом за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій)точних відомостей про товари і транспортні засоби, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

2. На вимогу митного органу пред’явити товари і транспортні засоби для митного контролю і митного оформлення.

3. Надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних процедур.

Митний кодекс визначає термін “митних процедур” як операції, пов’язані із здійсненням митного контролю за переміщенням товарів і транспортних засобів, а також із справлянням передбачених законом податків і зборів.

4. Сплатити податки та збори.

Отже, декларантзобов’язаний сплатити всі податки та збори, передбачені законодавством України стосовно переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон Укрїни.

Слід зазначити, що положення даної статті не обумовлюють виконання декларантом своїх обов’язків певним місцем, часом митного контролю, митного оформлення або видом митних процедур, які при цьому застосовуються.

Поняття та види мит.

Мито - це загальнодержавний податок, встановлений Податковим кодексом України та Митним кодексом, який нараховується та сплачується відповідно до законодавства України.

В Україні застосовуються такі види мита:

1) ввізне мито;

2) вивізне мито;

3) сезонне мито;

4) особливі види мита: спеціальне, антидемпінгове, компенсаційне.

Забороняється застосовувати інші види мита, крім тих, що встановлені цим Кодексом.

Ввізне мито встановлюється на товари, що ввозяться на митну територію України.

Вивізне мито встановлюється на українські товари, що вивозяться за межі митної території України.

На окремі товари законом може встановлюватися сезонне мито на строк не менше 60 та не більше 120 послідовних календарних днів з дня встановлення сезонного мита.

У випадках, передбачених законодавством України, з метою захисту економічних інтересів України та українських товаровиробників у разі ввезення товарів на митну територію України, незалежно від інших видів мита, можуть застосовуватися особливі види мита:

1) спеціальне мито;

2) антидемпінгове мито;

3) компенсаційне мито.

Особливі види мита встановлюються на підставі рішень Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі про застосування антидемпінгових, компенсаційних або спеціальних заходів.

Спеціальне мито встановлюється:

1) як засіб захисту національного товаровиробника, у разі якщо товари ввозяться на митну територію України в обсягах та/або за таких умов, що їх ввезення заподіює або створює загрозу заподіяння значної шкоди національному товаровиробнику;

2) як заходи у відповідь на дискримінаційні та/або недружні дії інших держав, митних союзів та економічних угруповань, які обмежують реалізацію законних прав та інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності України.

Антидемпінгове мито встановлюється у разі ввезення на митну територію України товарів, які є об’єктом демпінгу, що заподіює шкоду або створює загрозу заподіяння шкоди національному товаровиробнику.

Компенсаційне мито встановлюється у разі ввезення на митну територію України товарів, які є об’єктом субсидованого імпорту, що заподіює шкоду або створює загрозу заподіяння шкоди національному товаровиробнику.

Ставки кожного з мит, підстави звільнення від їх сплати та особливості застосування визначені Митним та Податковим кодексами.

Поняття, зміст і структура митної справи України.

Згідно ст. 7 МКУ Державна митна справа – це встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи.

Зміст митної справи складають її напрямки, та компетенція державних митних та інших органів, суб'єктивні права і юридичні обов'язки учасників митних правовідносин. (Напрямки у визначенні)

Структуру митної справи складають різноманітні суспільні відносини у таких сферах: переміщення через митну територію товарів і транспортних засобів та інших предметів; митні режими; митне регулювання; встановлення та справляння митних платежів; митне оформлення; митний контроль; валютний контроль; надання митних пільг; ведення митної статистики та товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності (ТН ЗЕД); боротьба із контрабандою та іншими порушеннями митного законодавства; дізнання у митних органах; притягнення винних осіб до відповідальності за скоєні ними порушення; провадження у даних справах; інформаційна, консультативна та роз'яснювальна діяльність; прийняття, відміна чи відкликання попередніх рішень; звернення переміщених з порушеннями митного законодавства предметів та товарів у власність держави та розпорядження вилученими товарами та транспортними засобами; оскарження і розгляд рішень, дій чи бездіяльності митних органів та їх посадових осіб; регулювання порядку проходження служби в митних органах та внутрішніх взаємовідносин; співробітництво із митними органами інших країн та міжнародними організаціями в галузі митної справи та митного регулювання.

Засади державної митної справи визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.