Діяльність і повноваження митних перевізників.

Митний перевізник – юридична чи фізична особа – суб’єкт господарської діяльності, який здійснює перевезення між митними органами товарів, що перебувають під митним контролем, без застосування при цьому передбачених законодавством заходів забезпечення доставки товарів у митний орган і має відповідну ліцензію, видану Державною митною службою України. Відносини митного перевізника з власником товарів визначаються відповідним договором.

Вимоги до провадження посередницької діяльності митного перевізника. Організаційні та кваліфікаційні вимоги до митного перевізника. Керівник підприємства повинен мати вищу освіту та досвід роботи не менше 3 років у галузі надання послуг з міжнародних перевезень. Митний перевізник повинен забезпечити умови здійснення перевезень товарів і мати у своєму штаті працівників, які мають здійснювати перевезення товарів, що перебувають під митним контролем, і які володіють знанням основ митного законодавства.

Технологічні вимоги до митного перевізника. Митний перевізник повинен: а) доставляти в митні органи товари та товаросупровідні документи без будь-якої зміни їх упаковки або стану; б) дотримувати встановленого митним органом строку доставки товарів; в) без дозволу митного органу не перевозити разом із товарами, що перебувають під митним контролем, інші товари; г) розміщувати товари, що надійшли до митниці призначення, у зонах митного контролю; ґ) після доставки товарів не залишати їх без дозволу митного органу без догляду, не змінювати місце стоянки, не здійснювати вивантаження чи перевантаження; д) подавати митному органу документи, що містять відомості, потрібні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів; е) бути присутнім при митному оформленні товарів та сприяти посадовим особам митного органу під час митного оформлення цих товарів і транспортних засобів; є) здійснювати на вимогу митного органу навантаження, вивантаження, перевантаження, визначення кількості товарів, усунення пошкоджень упаковки, відкриття упаковки, пакування чи перепакування товарів, що підлягають митному оформленню, а також відкриття приміщень та інших місць, де можуть міститися ці товари; ж) інформувати митні органи про пошкодження тари й упаковки, невідповідність товарів відомостям про них, зазначеним у товаросупровідних документах; з) сприяти в разі потреби проведенню санітарно-епідеміологічного, ветеринарного, фітосанітарного, радіологічного, екологічного контролю та контролю за переміщенням культурних цінностей; и) дотримувати умов і обмежень щодо використання товарів та розпорядження ними, якщо митне оформлення не завершено та ін.

Технічні вимоги до митного перевізника. Митний перевізник для забезпечення своєї діяльності повинен: а) мати в наявності належні йому на правах власності або користування транспортні засоби (за умови їх належного обладнання для здійснення перевезень товарів під митним контролем); б) мати ліцензію на провадження посередницької діяльності митного перевізника. Митний перевізник повинен застрахувати власну діяльність на суму не менш як 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Митний орган реєструє митних перевізників у регіоні діяльності цього органу. Реєстрація проводиться на підставі заяви митного перевізника.

Одержана від власника товарів чи уповноваженої ним особи та на підставі документів, що стосуються цих товарів, інформація є комерційною, банківською або іншою таємницею, що охороняється законом. Ця, а також інша конфіденційна інформація, що стосується товарів, довірених перевізникові, не повинна розголошуватися, використовуватися митним перевізником та його працівниками для власних цілей, передаватися третім особам, а також державним органам, за винятком випадків, передбачених актами законодавства України.

 

Порядок створення та діяльність митних ліцензійних складів.

Відповідно до Порядку надання складським об’єктам статусу «митний склад» та позбавлення такого статусу, надання складському об’єкту статусу «митний склад» здійснюється шляхом внесення інформації про суб’єкта господарювання до Реєстру митних складів (далі – Реєстр МС). Позбавлення такого статусу здійснюється шляхом виключення складського об’єкта з Реєстру МС. Утримувачем МС може бути виключно резидент. МС є зоною митного контролю. Утримувачем МС відкритого типу може бути суб’єкт господарювання, що має ліцензію на здійснення митної брокерської діяльності.

Вимоги до облаштування МС. Як МС може вважатися один або декілька складських об’єктів за умови їх розташування за однією адресою або в межах нерозривної огородженої по периметру території. Утримувач МС забезпечує: наявність прилеглої до МС території з твердим покриттям, обладнаної для стоянки вантажних транспортних засобів; наявність і функціонування на в’їзді прилеглої до МС території контрольно-пропускної системи, що забезпечує реєстрацію та облік транспортних засобів, які доставляють товари на МС; цілодобову охорону та/або функціонування охоронної та протипожежної сигналізації (крім функціонування таких сигналізацій на майданчиках), наявність засобів пожежогасіння; освітлення МС та прилеглої до МС території згідно із санітарними нормами й правилами та ін.

Утримувач МС зобов’язаний: 1) дотримуватись вимог законодавства України з питань державної митної справи, виконувати вимоги митниці щодо конструкції, облаштування, стану і місця розташування МС; 2) виключити можливість несанкціонованого доступу на МС сторонніх осіб, а також вилучення з нього товарів, що перебувають під митним контролем; 3) забезпечувати безперешкодний доступ посадових осіб митниці під час здійснення ними службових обов’язків до товарів, розміщених на МС, та документів на них, створювати цим особам належні умови для роботи на МС, надавати необхідні для роботи приміщення, комп’ютерну техніку, обладнання й засоби зв’язку; 4) вести облік товарів, що розміщуються на цьому МС та випускаються з нього, та щоквартально подавати митниці звіт про рух товарів на МС за попередній квартал в електронному вигляді і т.д.

Суб’єкт господарської діяльності, який має намір відкрити МС, подає до митниці заяву про відкриття МС. До заяви додаються: 1) засвідчені у визначеному законодавством порядку копії документів, що підтверджують право власності на складські об’єкти або право користування ними; 2) засвідчені заявником копії: акта прийняття до експлуатації системи передавання тривожних сповіщень (щодо пожежної сигналізації); наказу підприємства про створення власного підрозділу охорони та положення про такий підрозділ; технологічної схеми із зазначенням засобів контролю та обліку (для МС, призначених для зберігання наливних та насипних товарів); технічних паспортів на обладнання СВС; 3) проект процедури експлуатації МС.

Митницею у строк, що не перевищує 10 робочих днів з дати отримання заяви, здійснюється огляд складських об’єктів, прилеглої до МС території, перевірка відомостей, зазначених у поданих документах. У разі визнання відповідності складського об’єкта вимогам, встановленим Порядком, митниця у строк, що не перевищує 3 робочих днів з дати складання акта, видає наказ про прийняття рішення щодо надання дозволу на відкриття та експлуатацію митного складу. Протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення про надання Дозволу митниця направляє заявнику витяг з Реєстру МС.

Митний ліцензійний склад може бути відкритого або закритого типів: митний ліцензійний склад відкритого типу – склад, який може використовувати для зберігання товарів будь-яка особа (за договором із його власником); митний ліцензійний склад закритого типу – склад, який використовується для зберігання товарів, що належать тільки власнику складу.