Завдання 8. Саморегулювання на ФР

Шляхом відвідування ознайомитися з роботою однієї із саморегулівних організацій (СРО) професійних учасників ФР. Проаналізувати внутрішні документи цієї СРО на відповідність вимогам діючого законодавства щодо забезпечення регулювання та контролю за діяльністю учасників ФР, яких об’єднує СРО. За результатами аналізу підготувати пропозиції щодо вдосконалення внутрішніх документів СРО.

Розробити пропозиції щодо структури та основних положень концепції функціонування і розвитку ФР України на середньострокову перспективу.

Результати виконання індивідуального завдання викласти у вигляді аналітичного звіту обсягом до 15 сторінок друкованого тексту з відповідними таблицями, схемами, графіками, діаграмами, оформленими на зразок наведених у відповідних розділах Звіту ДКЦПФР за рік, з додаванням, у разі необхідності, копій внутрішніх документів установи (організації), яка є базою практики.

Індивідуальне завдання є складовою частиною звіту з практики.

Звіт про виконання індивідуального завдання друкується на аркушах формату А4, шрифт Times New Roman, розмір кеглю 14, поля 2 см, нумерація сторінок у верхньому правому куті, міжрядковий інтервал 1,5.

На титульному аркуші друкується назва міністерства, університету, факультету, навчальної дисципліни. Нижче робиться запис: "Звіт про виконання індивідуального завдання студента (прізвище, ініціали, шифр академічної групи)".

Граничний термін подання звіту про виконання завдання на кафедру менеджменту (корпус 1, кімната 242) — за 2 тижні до початку екзаменаційної сесії. Звіти, що надійдуть на кафедру пізніше встановленого терміну, не розглядаються і не оцінюються.

Кожне з окремих завдань, які входять до індивідуального завдання, оцінюється за шкалою: 0; 2; 4 бали (для вечірньої форми навчання — 0; 1; 2 бали).

Для оцінювання рівня виконання окремих завдань використовуються такі критерії:

Оцінка, бали	Критерії
денна, заочна форма навчання	вечірня форма навчання
		Виконаний належним чином увесь обсяг завдання. Інформація добре ілюстрована
		Завдання в цілому виконане, але має окремі недоліки: частина інформації відсутня або суперечлива, відсутні необхідні ілюстрації
		Завдання не виконане або виконане без необхідної інформації чи списане з іншої роботи

 

2.6. Система поточного і підсумкового контролю якості знань студентів

2.6.1.Оцінювання знань студентів денної форми навчання здійснюється у формі поточного модульного контролю, який оцінюється в діапазоні від 0 до 100 балів. Протягом семестру студент складає 2 модулі в письмовій формі, кожен з яких оцінюється від 0 до 25 балів. Оцінкою від 0 до 10 балів оцінюється реферат відповідно до переліку запропонованих тем. Розподіл балів в 100-бальному діапазоні відбувається у відповідності до Карти самостійної роботи студента.

Переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в 4-х бальну та шкалу за системою ECTS здійснюється в такому порядку:

 

Оцінка за шкалою, що використовується в КНЕУ	Оцінка за національною шкалою	Оцінка у формі заліку (для вибіркових дисциплін)	Оцінка за шкалою ECTS
90-100	відмінно	зараховано	А
80-89	добре	зараховано	В
70-79	С
66-69	задовільно	зараховано	D
60-65	Е
21-59	незадовільно з можливістю повторного складання	не зараховано — з можливістю повторного складання заліку	FX
0-20	незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни	не зараховано — з обов’язковим повторним вивченням дисципліни	F

 

Підсумковий контроль знань студентів вечірньої та заочної форм навчання проводиться у формі іспиту, який здійснюється на основі результатів поточного і підсумкового контролю знань (іспиту).

Результати іспиту студентів вечірньої форми навчання оцінюються в діапазоні від 0 до 60 балів. Якщо відповіді студента оцінені менше ніж у 30 балів, студент отримує незадовільну оцінку незалежно від кількості балів за результатами поточного контролю.

Загальна підсумкова оцінка з дисципліни складається з суми балів за результати поточного контролю знань (50 балів) та за виконання завдань, що виносяться на екзамен (максимальна кількість балів за екзамен – 60). Підсумкова оцінка не буде перевищувати 100 балів.Задовільну оцінку студент отримує, якщо загальна сума балів за поточним контролем і підсумковим має бути не нижче 60 балів.

До залікової екзаменаційної відомості заносять сумарні результати в балах поточного контролю та іспиту.

Система поточного контролю знань студентів передбачає оцінювання їх за двома основними напрямами:

А) теоретичне модульне завдання виконується у формі вирішення 25 тестових завдань, кожне з яких оцінюються як 0 або 1 балів.

Б) практичне модульне завдання виконується у формі оцінки та розв’язання 2-х практичних кейс-ситуацій. Оцінюється від 0 до 25 балів.

Результати іспиту оцінюються в діапазоні від 0 до 50 балів (включно). В разі, коли відповіді студента оцінені менше, ніж у 30 балів, він отримує незадовільну оцінку. В цьому випадку результати поточного контролю не враховуються.

Об'єктом оцінювання поточного контролю знань студента є:

1) робота протягом семестру над вивченням програмного матеріалу дисципліни та написання реферату за обраною темою;

2) виконання індивідуального завдання;

3) рівень виконання модульних завдань.

1. Робота протягом семестру оцінюється за максимальною оцінкою 30 балів із 50.

Для студентів денної та заочної форми навчання вона базується на оцінюванні якості підготовленого реферату. Студенти, які беруть активну участь у роботі студентського наукового товариства університету, представляють свої роботи на конференціях та конкурсах і за результатами оцінювання не набрали 50 балів, мають право додатково отримати 5 балів до загальної оцінки поточної успішності.

Студенти вечірньої форми навчання за роботу протягом семестру можуть отримати максимум 30 балів за активність при обговоренні питань семінарів (згідно тем, наданих у розділі 4) та позитивні оцінки ("задовільно" та вище) за умови відвідування більше 75 % семінарських занять.

2. Виконання індивідуального завдання студентами денної та заочної форми навчання оцінюється максимальною оцінкою 20 балів із 40, студентів вечірньої форми навчання — 10 балів із 40.

Індивідуальне завдання передбачає підготовку та презентацію аналітичного звіту за обов’язковими та обраними окремими завданнями.

Оцінювання рівня набутих навичок здійснюється за результатами виконання та захисту індивідуального завдання.

3. Модульне завдання входять до загального порядку оцінювання поточної успішності студента і складаються з тестових запитань і задач.

Для студентів всіх форм навчання модульне завдання складається з 10 відкритих тестових запитань за всіма темами програми дисципліни.

Для оцінювання рівня відповідей на кожне відкрите тестове завдання використовуються такі критерії:

— 1 бал — питання розкрите повністю;

— 0 балів — питання розкрите частково або не розкрите.

Порядок і час складання модульного завдання визначається кафедрою, включається до робочої програми і доводиться до студентів на початку семестру.

Результати поточного контролю знань студентів вносяться до заліково-екзаменаційної відомості.

Екзаменаційний білет містить 6 рівноцінних завдань. Кожне завдання екзаменаційного білету оцінюється окремо за такою шкалою: 10; 5; 0 балів.

Для оцінювання відповідей студентів з програмних дисциплін використовуються такі критерії:

відмінному рівню (10 балів) відповідає правильна і вичерпна відповідь на поставлене питання, в якій студент показав всебічне системне знання програмного матеріалу; засвоєння основної та додаткової літератури; чітке володіння понятійним апаратом, методами, методиками та інструментами, вивчення яких передбачене програмами дисциплін; уміння аргументувати своє ставлення до відповідних категорій, залежностей та явищ;

задовільному рівню (6 балів) відповідає у цілому правильна відповідь на поставлене запитання, в якій студент показав достатній рівень знань з основного програмного матеріалу, але не спромігся переконливо аргументувати свою відповідь, помилився у використанні понятійного апарату, показав недостатні знання літературних джерел;

незадовільному рівню (0 балів) відповідає неправильна або неповна відповідь на запитання, в якій студент продемонстрував значні “прогалини” у знаннях з основного програмного матеріалу; ухилився від аргументувань; показав незадовільні знання понятійного апарату і спеціальної літератури чи взагалі нічого не відповів.

Загальна підсумкова оцінка з дисципліни складається з суми балів за результати поточного контролю знань та за виконання завдань, що виносяться на іспит знань (за умови, що студент набрав 30 балів і вище).

До залікової екзаменаційної відомості заносяться сумарні результати в балах поточного контролю та іспиту (загальна підсумкова оцінка).

Екзаменаційний білет містить 6 завдань, кожне з яких оцінюється за шкалою від 0 до 10 балів залежно від рівня знань.

Шкала оцінювання екзаменаційних завдань:

Оцінка за 100-бальною шкалою[1]	РІВЕНЬ ЗНАНЬ
	відмінний
	добрий
	задовільний
	незадовільний