Тема 5. Методичний інструментарій оперативного контролінгу

Тема 5. Методичний інструментарій оперативного контролінгу

 

План

 

1. Економічний аналіз як база прийняття управлінських рішень
2. Показники і моделі оперативного аналізу в системі контролінгу
3. Аналіз відхилень – основний інструмент оцінки діяльності центрів відповідальності
4. Визначення причин і аналіз залежності кінцевих результатів діяльності підприємства від встановлених відхилень
5. Методи оперативного контролінгу
6. Методи поділу витрат на постійні та змінні залежно від обсягу випуску: метод вищої та нижчої точок, інженерний, графічний методи, метод найменших квадратів
7. Методи аналізу відхилень фактичних результатів від планових
8. Класифікація відхилень
9. Модель «витрати-обсяг-прибуток»
10. Вихідні умови, показники, методика проведення аналізу беззбитковості
11. Маржинальний прибуток
12. Ефект операційного левериджу

 

Основні поняття

Відхилення, операційний леверидж, маржинальний прибуток, аналіз відхилень, економічний аналіз, метод оперативного контролінг, виробничо-фінансовий леверидж

 

1. Економічний аналіз як база прийняття управлінських рішень

Термін аналіз запозичений з грецької мови. Грецьке analyzis у перекладі означає «розподіляю», «відділяю». Тобто у вузькому розумінні «аналіз» означає розподіл чогось єдиного на складові частини.

Предметом економічного аналізу є господарські процеси, що відбуваються на підприємствах, об'єднаннях, їх соціально-економічна ефективність та кінцеві фінансові результати діяльності. Усі процеси господарської діяльності підприємств відбуваються, як правило, одночасно. Вони тісно взаємопов'язані між собою. Однак їхня природа, зміст, закономірності здійснення різні. Вони є результатом функціонування об'єкта управління, в основу якого покладено об'єктивні закони природи та суспільства.

Управління виробництвом вимагає детальної інформації про тенденції та характер змін в економіці підприємства. її джерелом та методом осмислення є саме економічний аналіз.

Первинна інформація, що отримується управлінцями з бухгалтерських та інших джерел, є, як правило, голими цифрами, що самі по собі ні про що не свідчать. У процесі аналізу вона проходить спеціальну обробку: проводиться порівняння результатів діяльності підприємства за ряд періодів, з показниками інших підприємств галузі; визначається вплив різних чинників на величину різних показників; виявляються недоліки, невикористані можливості; намічаються перспективи. Після обробки розробляються і обґрунтовуються управлінські рішення.

Економічний аналіз:

– передує рішенням і діям, обґрунтовує їх;

– є основою наукового управління виробництвом та забезпечує його ефективність;

– є функцією управління, яка забезпечує наукове обґрунтування рішень;

– не тільки засіб обґрунтування рішень, а й засіб для контролю за їх виконанням.

2. Показники і моделі оперативного аналізу в системі контролінгу

За ознакою видів систем управління господарською діяльністю та виробництвом, у змісті якої переважають цикли управління чи відрізки часу здійснення господарських процесів, розрізняють:

Рис. 1.1. Види аналізу

Оперативний аналіз у системі контролінгу покликаний:

- давати об'єктивну оцінку господарським ситуаціям, що складаються;

- своєчасно виявляти та вимірювати вплив вирішальних чинників на відхилення програми розвитку;

- викривати причини, що їх обумовлюють;

- шукати резерви з метою прийняття оптимальних управлінських рішень щодо виконання програми розвитку.

Оперативний аналіз базується на широкому використанні натуральних показників, які характеризують первинні чинники технічного характеру, що впливають на економічні показники.

Система аналітичних показників повинна відображати як результати господарської діяльності та ефективність виробництва, так і наявні та використані ресурси, (рис. 5.1).

Показник — це кількісно-якісна характеристика соціально-економічних явищ і процесів. Кількісний аспект відображає розміри, абсолютну чи відносну величину показника, а якісний — сутність показника у конкретних умовах місця і часу.

 

Рис. 2.1. Модель показника

 

Класифікацію показників в економічному аналізі можна представити у такому вигляді (рис. 2.2).

При формуванні системи показників оперативного аналізу в системі контролінгу повинні дотримуватися такі вимоги:

1. у систему повинні входити кілька окремих показників та один узагальнюючий, що агрегує окремі та забезпечує єдність системи;

2. системі повинна бути властива інтегрованість, що дозволяє застосовувати її при програмно-цільовому управлінні економікою;

3. необхідна достатня кількість показників для оцінки окремих аспектів роботи підприємства;

4. усі показники повинні бути адекватними, тобто відображати реальні процеси і явища. Вони також повинні бути динамічними та забезпечувати однозначне розуміння явищ і процесів, що вивчаються.

 

Рис. 2.2. Класифікація показників в економічному аналізі

 

 

Класифікація відхилень

Таблиця 8.1

Схема розрахунку відхилень за прибутком

Показник	Формула розрахунку	Економічний сенс
1. Відхилення за сукупними виробничими витратами	О1=ВФ-ВП де В – сукупні виробничі витрати; О1=О11+О12+О13+О14	відмінність фактичних сукупних виробничих витрат від планового рівня
1.1. Відхилення за матеріалами	О11=МФ-МП де М – витрати на матеріали; О11=О111+О112+О113+О114	відмінність фактичних витрат на матеріали від планового рівня
1.1.1. Відхилення за обсягами випуску	О111=ЦП*НП*(QФ- QП) де Н – норма витрат матеріалу на одиницю продукції в натуральних одиницях; Ц – ціна на натуральну одиницю матеріалу (кг, м3 і т.д.) Q – обсяг випуску	економія або перевитрати на матеріали, викликана різницею фактичного обсягу випуску від планового
1.1.2. Відхилення за нормами витрат	О112=ЦФ*(НФ-НП)*QФ	економія або перевитрати на матеріали, викликані різницею фактичними витратами матеріалів на одиницю продукції від нормативного (планового) рівня
1.1.3. Відхилення за ціною на матеріали	О113=(ЦП-ЦФ)*НФ*QФ	економія або перевитрати на матеріали, викликані різницею фактичної ціни покупки матеріалів планового рівня
1.2. Відхилення за фондом оплати праці	О12=ЗФ-ЗП де З – утримання на зарплату	економія або перевитрати за заробітною платою основних робітників
1.2.1. Відхилення за обсягом випуску	О12=ЗП*ТП*(QФ-QП) де З – погодинна ставка; Т – трудомісткість одиниці продукції	економія або перевитрати за заробітною платою основних робітників, викликані різницею фактичного випуску від запланованого
1.2.2. Відхилення за ставкою заробітної плати	О122=ТФ*(ЗФ-ЗП)*QФ	економія або перевитрати за заробітною платою основних робітників, викликані різницею фактичної ставки оплати праці від запланованої
1.2.3. Відхилення за продуктивністю праці	О123=(ТФ-ТП)*ЗП*QФ	економія або перевитрати за заробітною платою основних робітників, викликані ростом або падінням фактичної продуктивності праці в порівнянні з плановим рівнем
1.3. Відхилення за змінними загальновиробничими витратами	де - змінна частина загально виробничих витрат	різниця фактичних змінних загальновиробничих витрат від їх планового рівня
1.3.1. Відхилення за обсягом випуску	де - змінні витрати на одиницю випуску	економія або перевитрати за змінними загальновиробничми витратами, викликані різницею фактичного обсягу випуску від запланованого рівня
1.3.2. Відхилення за ставкою змінних витрат		економія або перевитрати за змінними загальновиробничми витратами, викликані різницею фактичної ставки змінних загально виробничих витрат в розрахунку на одиницю продукції від запланованого рівня
1.4. Відхилення за постійними загально виробничими і загальногосподарськими витратами	де - величина загальногосподарських або загально виробничих витрат	економія або перевитрати за загальногосподарськими або загально виробничими витратами
2. Відхилення за виручкою від реалізації	де - чиста виручка	випередження або відставання фактичного обсягу виручки від запланованого
2.1. Відхилення за обсягом реалізації	де - обсяг випуску, - ціна за одиницю продукції	випередження або відставання фактичного обсягу виручки від запланованого, викликане різницею фактичного обсягу реалізованої продукції в натуральному виразі від запланованого
2.2. Відхилення за цінами реалізації		випередження або відставання обсягу виручки від запланованого за рахунок різниці фактичних цін реалізації від планових
3. Відхилення за витратами реалізації та обороту	де - витрати реалізації та обороту	економія або перевитрати за витратами реалізації і обороту
3.1. Відхилення за змінними витратами реалізації і обороту	де - змінні витрати реалізації і обороту	економія або перевитрати за змінними витратами реалізації і обороту
3.1.1. Відхилення змінних витрат реалізації і обороту за обсягом випуску	де - ставка змінних витрат реалізації і обороту на одиницю продукції	економія або перевитрати за змінними витратами реалізації і обороту, викликані різницею фактичного обсягу випуску від планового рівня
3.1.2. Відхилення за ставкою змінних витрат реалізації і обороту на одиницю продукції		економія і перевитрати за заробітною платою основних робітників, викликана різницею фактичної ставки змінних витрат реалізації і обороту на одиницю продукції від планового рівня
3.2. Відхилення за постійними витратами реалізації і обороту	де - постійні витрати реалізації та обороту	економія та перевитрати фактичних констант витрат реалізації і обороту від їх планового рівня

 

Маржинальний прибуток

Наочним фізичним методом, що показує вплив зміни виробництва на прибуток, є графік «прибуток-обсяг» (рис. 11.1).

Лінія прибутку перетинає вісь OY в точці 150 000 тис. грн.. Це означає, що якщо жодна одиниця продукції не буде вироблена та продана, то підприємство зазнає збитків у сумі 150 000 тис. грн.. У точці ВЕР (100 000 од.) прибуток дорівнює нулю (це точка перетину лінії прибутку з віссю ОХ). У точці ВЕР виконується рівність:

 

де МД_{на од} – маржинальний прибуток на одиницю продукції.

Значення маржинального прибутку на одиницю продукції полягає в тому, що перед тим, як одержати прибуток, підприємство мусить покрити свої постійні видатки.

Кожна наступна вироблена і продана одиниця продукції буде приносити маржинальний прибуток у розмірі 1,5 тис. грн. (5,0-3,5), і підприємство повністю покриє всі постійні видатки, коли обсяг виробництва досягне 100 000 од.. У цій точці сума маржинального доходу становитиме 150 000 тис. грн. (1,5*100 000 од.). Подальше зростання обсягу виробництва принесе підприємству прибуток. Таким чином, на графіку «прибуток-обсяг» нахил лінії прибутку залежить від маржинального прибутку на одиницю продукції.

 

Рис. 11.1. Графік «прибуток-обсяг»

Література

 

1. Головач А.В. та ін. Фінансова статистика (з основами теорії статистики): Навч. посіб. / А.В. Головач, В.Б. Захожай, Н.А. Головач, І.Ф. Шепітко. – К.: МАУП, 2002. – 224 с.

2. Контроллинг как инструмент управлення предприятием, Е.А. Ананькина, С.В. Данилочкин, Н.Г. Данилочкина и др. Под. ред. Н.Г. Данилочкиной.— М.: Аудит, ЮНИТИ, 1999. – 297 с.

3. Мельник В.М. Основи економічного аналізу (короткий теоретичний і методичний курс): Навчальний посібник. – Ірпінь, 2000. – 143 с.

4. Професійна бухгалтерська газета №86 (511) (спецвипуск 58) 2000, 18 вересня. – Національні стандарти БО.

Тема 5. Методичний інструментарій оперативного контролінгу

 

План

 

1. Економічний аналіз як база прийняття управлінських рішень
2. Показники і моделі оперативного аналізу в системі контролінгу
3. Аналіз відхилень – основний інструмент оцінки діяльності центрів відповідальності
4. Визначення причин і аналіз залежності кінцевих результатів діяльності підприємства від встановлених відхилень
5. Методи оперативного контролінгу
6. Методи поділу витрат на постійні та змінні залежно від обсягу випуску: метод вищої та нижчої точок, інженерний, графічний методи, метод найменших квадратів
7. Методи аналізу відхилень фактичних результатів від планових
8. Класифікація відхилень
9. Модель «витрати-обсяг-прибуток»
10. Вихідні умови, показники, методика проведення аналізу беззбитковості
11. Маржинальний прибуток
12. Ефект операційного левериджу

 

Основні поняття

Відхилення, операційний леверидж, маржинальний прибуток, аналіз відхилень, економічний аналіз, метод оперативного контролінг, виробничо-фінансовий леверидж

 

1. Економічний аналіз як база прийняття управлінських рішень

Термін аналіз запозичений з грецької мови. Грецьке analyzis у перекладі означає «розподіляю», «відділяю». Тобто у вузькому розумінні «аналіз» означає розподіл чогось єдиного на складові частини.

Предметом економічного аналізу є господарські процеси, що відбуваються на підприємствах, об'єднаннях, їх соціально-економічна ефективність та кінцеві фінансові результати діяльності. Усі процеси господарської діяльності підприємств відбуваються, як правило, одночасно. Вони тісно взаємопов'язані між собою. Однак їхня природа, зміст, закономірності здійснення різні. Вони є результатом функціонування об'єкта управління, в основу якого покладено об'єктивні закони природи та суспільства.

Управління виробництвом вимагає детальної інформації про тенденції та характер змін в економіці підприємства. її джерелом та методом осмислення є саме економічний аналіз.

Первинна інформація, що отримується управлінцями з бухгалтерських та інших джерел, є, як правило, голими цифрами, що самі по собі ні про що не свідчать. У процесі аналізу вона проходить спеціальну обробку: проводиться порівняння результатів діяльності підприємства за ряд періодів, з показниками інших підприємств галузі; визначається вплив різних чинників на величину різних показників; виявляються недоліки, невикористані можливості; намічаються перспективи. Після обробки розробляються і обґрунтовуються управлінські рішення.

Економічний аналіз:

– передує рішенням і діям, обґрунтовує їх;

– є основою наукового управління виробництвом та забезпечує його ефективність;

– є функцією управління, яка забезпечує наукове обґрунтування рішень;

– не тільки засіб обґрунтування рішень, а й засіб для контролю за їх виконанням.

2. Показники і моделі оперативного аналізу в системі контролінгу

За ознакою видів систем управління господарською діяльністю та виробництвом, у змісті якої переважають цикли управління чи відрізки часу здійснення господарських процесів, розрізняють:

Рис. 1.1. Види аналізу

Оперативний аналіз у системі контролінгу покликаний:

- давати об'єктивну оцінку господарським ситуаціям, що складаються;

- своєчасно виявляти та вимірювати вплив вирішальних чинників на відхилення програми розвитку;

- викривати причини, що їх обумовлюють;

- шукати резерви з метою прийняття оптимальних управлінських рішень щодо виконання програми розвитку.

Оперативний аналіз базується на широкому використанні натуральних показників, які характеризують первинні чинники технічного характеру, що впливають на економічні показники.

Система аналітичних показників повинна відображати як результати господарської діяльності та ефективність виробництва, так і наявні та використані ресурси, (рис. 5.1).

Показник — це кількісно-якісна характеристика соціально-економічних явищ і процесів. Кількісний аспект відображає розміри, абсолютну чи відносну величину показника, а якісний — сутність показника у конкретних умовах місця і часу.

 

Рис. 2.1. Модель показника

 

Класифікацію показників в економічному аналізі можна представити у такому вигляді (рис. 2.2).

При формуванні системи показників оперативного аналізу в системі контролінгу повинні дотримуватися такі вимоги:

1. у систему повинні входити кілька окремих показників та один узагальнюючий, що агрегує окремі та забезпечує єдність системи;

2. системі повинна бути властива інтегрованість, що дозволяє застосовувати її при програмно-цільовому управлінні економікою;

3. необхідна достатня кількість показників для оцінки окремих аспектів роботи підприємства;

4. усі показники повинні бути адекватними, тобто відображати реальні процеси і явища. Вони також повинні бути динамічними та забезпечувати однозначне розуміння явищ і процесів, що вивчаються.

 

Рис. 2.2. Класифікація показників в економічному аналізі