Випробування ручних пожежних драбин

4.12.1.11. Драбини мають піддаватися випробуванням 1 раз на рік та після кожного ремонту. Перед використанням їх на змаганнях на них надаються акти. Забороняється використовувати драбини, що мають несправності, пошкодження основних частин або що не пройшли випробувань.

Під час проведення зовнішнього огляду всіх типів драбин перевіряється стан тятив та щаблів. На поверхнях драбин не має бути тріщин, забоїн, вм’ятин та слідів корозії.

Крім того, у драбини-штурмівки перевіряється стан гака та страхуючих тросів дерев’яної драбини. Гак не повинен бути викривленим та хитатися. Страхуючий трос має бути цілим і знаходитися у пазах тятив.

У висувної драбини додатково перевіряється стан кріплення арматури, троса та мотузки механізму висування та фіксації колін.

Під час перевірки розкладання-складання драбина-палиця має легко розкладатися, вільно та щільно складатися.

4.12.1.12. Під час випробування на міцність драбина-палиця розкладається і встановлюється на твердий грунт до стіни під кутом (75±5)⁰ до горизонталі. До середини щабля в середині драбини прикладається навантаження:

- (1,2±0,05) кН ((120±5) кгс) - для дерев'яних драбин-палиць;

- (2,0±0,1) кН ((200±10) кгс) - для металевих драбин-палиць. Драбина витримується під дією вказаного навантаження протягом (130±10) с, після чого навантаження знімається.

4.12.1.13. Випробування на міцність драбини-штурмівки складається з двох частин: випробування тятив та гака.

Під час випробування на міцність тятив драбина-штурмівка підвішується на 2-3 зубах гака, розташованих ближче до тятив. До середини щабля в середині драбини прикладається навантаження (2,0±0,1) кН ((200±10) кгс). Драбина витримується під дією вказаного навантаження протягом (130±10) с, після чого навантаження знімається.

Під час випробування на міцність гака драбина-штурмівка підвішується за великий зуб гака. До обох тятив на висоті другого щабля знизу прикладається навантаження (1,6±0,05) кН ((160±5) кгс). Драбина витримується при вказаному навантаженні протягом (130±10) с, після чого навантаження знімається.

4.12.1.14. Випробування висувної пожежної драбини складається з двох частин: перевірка висування та фіксації колін і випробування на міцність.

Під час перевірки висування та фіксації колін висувної пожежної драбини має проходити плавно, рівномірно, без ривків та заїдань. Зсування колін драбин має проходити під дією власної маси. Фіксуючий пристрій повинен стопорити коліна драбини на будь-якій висоті, що кратна кроку щаблів. Обидва гаки фіксуючого пристрою мають входити до зачеплення зі щаблями коліна, що розташоване вище.

4.12.1.15. Під час випробування на міцність висувна пожежна драбина встановлюється на твердий грунт, висувається на повну довжину і притуляється до стіни під кутом (75±5) ⁰ до горизонталі (на відстані 2-3,5 м від стіни). До драбини послідовно прикладаються такі навантаження:

- (1,0±0,05) кН ((100±5) кгс) - одночасно на кожне коліно посередині його довжини, яке прикладене до середини щабля;

- (2,0±0,05) кН ((200±10) кгс) - на друге коліно посередині його довжини, яке прикладене до середини щабля.

Драбина витримується при кожному зазначеному навантаженні протягом (130±10) с, після чого навантаження знімається.

Мотузка драбини повинна витримати натяг у 200 кг без деформації і пошкоджень.

4.12.1.16. Після випробувань всі типи драбин не повинні мати залишкової деформації та пошкоджень деталей, що визначається візуально, драбина-палиця має легко розкладатися, вільно та щільно складатися, коліна висувної драбини вільно висуватися та зсуватися, драбина-штурмівка не повинна мати пошкоджень та тріщин гака.

Примітка: Під час випробування ручних пожежних драбин на міцність

для створення навантаження можуть застосовуватись як вантажі, так і поліспаст та динамометр.

Мотузки пожежні рятувальні

4.12.2.1. Рятувальні мотузки, що перебувають на озброєнні, повинні відповідати вимогам технічної документації заводів-виробників, мати коуші, зберігатися в сумках-чохлах, змотаними у клубок. Один з кінців мотузки від обв'язки петлі обшивається білою тасьмою (2-3 см завширшки) з інвентарним номером. На чохлi кріпиться бирка із зазначенням дати останнього випробування та інвентарним номером.

4.12.2.2. Рятувальна мотузка перевіряється зовнішнім оглядом начальниками караулів при отриманні, перед використанням на занятті (навчанні) та командирами відділень не рідше одного разу на 10 днів. Мотузка не повинна мати нерівностей, місцевих потовщень, зморшок шнура мотузки та підвищеної вологості.

4.12.2.3. Під керівництвом начальника караулу має проводитись практична перевірка міцності рятувальної мотузки:

- перед та після кожного використання на занятті (навчанні);

- після кожного використання на пожежі.

Для перевірки на розмотанiй та закріпленій одним кінцем мотузці підтягуються та зависають на 1-2 с три чоловіки. Якщо після зняття навантаження подовження рятувальної мотузки збережеться, вона вважається не придатною для рятувальних робіт (занять) і з бойового розрахунку знімається.

4.12.2.4. Спуск по мотузці необхідно здійснювати плавно, без ривків та різких зупинок. У місті стикання мотузки з гострими предметами необхідно використовувати прокладку.

4.12.2.5. Перед постановкою на озброєння та один раз на 6 місяців перевіряється стійкість рятувальної мотузки до дії випробного статичного навантаження. Для випробування мотузку розмотують по всій довжині, один кінець закріплюють, а до другого її кінця прикладають статичне навантаження 400 кг на 3 хв. Пiсля зняття навантаження на мотузці не має бути ніяких пошкоджень, розривів окремих ниток шнура мотузки, відносне залишкове подовження мотузки не повинно перевищувати 10 % початкової її довжини. Вимiрювання залишкового подовження мотузок здійснюється через 20±1 хв після зняття навантаження.

4.12.2.6. Статичне навантаження можна створювати як за допомогою ваги, так і за допомогою пристроїв, що дозволяють створити навантаження та виміряти його.

4.12.2.7. Проведення випробовувань мотузок та їх перевірок після використання на пожежах, заняттях (навчаннях) має бути задокументовано.

4.12.2.8. Забороняється використання рятувальних мотузок не за призначенням.

Пожежні пояси i пожежні карабіни

4.13.2.1. Перед тим, як заступити на чергування, пожежні пояси та пожежні карабіни підлягають ретельному огляду.

4.13.2.2. Пожежний пояс знiмається з бойового чергування в разі:

- пошкодження поясної стрічки (надрив, поріз тощо);

- несправності (поломки, зігнутості) пряжки та шпильок пряжки;

- порушення цілісності заклепок та відсутності на них шайб;

- розриву заклепками чи блочками матеріалу поясної стрічки;

- відсутності хомутика для закладання кінця пояса;

- наявності тріщин та вм'ятин на поверхні блочкiв чи відсутності хоча б одного з них;

- наявності розривів шкіряного шару пояса.

4.13.2.3. Карабін знімається з бойового чергування, якщо:

- він деформований (затвор не відкривається чи не повністю закривається);

- пружина не забезпечує закриття замка карабіна, а також є виступи та шорсткості (нерівності) в замку затвора та в місці шарнірного кріплення затвора.

4.13.2.4. Пояси пожежні та карабіни пожежні рятувальні випробовуються на міцність один раз на рік. Для випробування пояс одягається на міцну консольну або балочну конструкцію діаметром не менше ніж 300 мм та застібається на пряжку. До карабіна, закріпленого на напівкільці пояса, прикладається статичне навантаження 400 кг та витримується протягом 5 хв. Навантаження можна створювати як за допомогою ваги, так і за допомогою пристроїв, що дозволяють створити навантаження та виміряти його. Пiсля зняття навантаження на поясі не має бути ніяких розривів та інших пошкоджень поясної стрічки, пряжок, заклепок i т.iн. Карабiн не повинен деформуватися та втрачати цілісність матеріалу. Затвор карабіна має відкриватися та щільно закриватися.

Електрозахисні засоби

4.6.1. Придатність до роботи захисних ізольованих засобів визначається випробуванням та зовнішнім оглядом.

4.6.2. Випробування електрозахисних засобів проводяться спеціальними лабораторіями, які мають на це дозвіл органів Держенергонагляду. Результати випробувань оформляються актом, який зберігається до проведення наступного випробування. На рукавицях, ботах та килимках ставиться штамп із зазначенням терміну наступного випробування.

Термін проведення випробувань:

- рукавицi гумові діелектричні - один раз на 6 місяців;

- галошi гумові діелектричні - один раз на рік;

- ножиці для різки електропроводів з ізольованими ручками - один раз на рік;

- боти гумові діелектричні - один раз на три роки.

Придатність до роботи килимків діелектричних визначається тільки зовнішнім оглядом.

4.6.3. Зовнішній огляд електрозахисних засобів проводиться щодня при заступанні на чергування пожежником, за котрим вони закріплені.

4.6.4. Зовнішніми ознаками, які визначають непридатність засобів електричного захисту, є:

- для ножиць - пошкодження ізоляції на ручках та відсутність упорних кілець;

- для гумових рукавиць, галош (ботів), килимків - проколи, розриви, наявність отворів;

- для переносного заземлення - руйнування контактних сполучень, порушення механічної міцності мідних жил (обривання більше 10% мідних жил).

4.6.5. Усі засоби електричного захисту, які не пройшли в установлені терміни випробування, є непридатними для використання.

4.6.6. Електрозахисні засоби зберігаються на автомобілях окремо від іншого інструменту в зачохленому вигляді.