Вкажіть правильні твердження

1. Зоопсихологія - це наука, що вивчає: 1) загальнобіологічні основи поведінки тварин; 2) особливості вікового розвитку і прояву психіки тварин; 3) психіку тварин і її прояви в поведінці; 4) порівняння особливостей психіки тварин різного еволюційного рівня розвитку.

2. Предметом вивчення зоопсихології є: 1) психіка людини і тварин; 2) походження, розвиток і закономірності психічних процесів у тварин; 3) психічні характеристики сприйняття тварин; 4) еволюція психічних процесів тварин.

3. Об'єкт зоопсихології: 1) психічна діяльність тварин; 2) еволюція психічних процесів тварин; 3) взаємостосунки тварин в групі; 4) загальнобіологічні основи поведінки тварин.

4. Основні завдання зоопсихологі: 1) закономірності походження вищих тварин; 2) пізнання суб'єктивного забарвлення поведінки тварин; 3) вивчення формування психічних процесів у тварин в онтогенезі; 4) психічна діяльність тварин.

5. "Монізм знизу" в розумінні Вагнера - це: 1)"олюднення" тварин; 2) незведенням людини до рівня тварин; 3) порівняння особливостей психіки тварин різного еволюційного рівня розвитку; 4) тлумачення поведінки тварин з позицій людських мотивів і вчинків.

6. "Монізм зверху" в розумінні Вагнера - це: 1)"олюднення" тварин; 2) незведення людини до рівня тварин; 3) порівняння особливостей психіки тварин різного еволюційного рівня розвитку; 4) людина - „вища тварина".

7 Основним методом зоопсихології є: 1) експеримент; 2) маніпулювання; 3) лабіринт; 4) спостереження. 8. Етологія - наука про: 1) взаємостосунки організму з середовищем; 2) поведінку особини в природному для даного виду середовищі; 3) взаємостосунки організму з середовищем, спосіб життя тварин і рослин, їх продуктивність, зміну чисельності і т.д.; 4) особливості прояву вікового розвитку психіки і поведінки тварин.

9. Основою біхевіоризму є концепція: 1) умовний рефлекс; 2) основа психічної діяльності; 3) цілісний образ, а не окремі відчуття, є основою психічної діяльності; 4) генетична модель поведінки; 5) «стимул-реакція».

10. Науковий напрям, пов'язаний з вивченням фізіологічних основ психіки: 1) гештальт; 2) вища нервова діяльність; 3) біхевіоризм; 4) фрейдизм; 5) необіхевіоризм.

11. Перелік (набір), характерних для виду поведінкових актів: 1) фіксовані комплекси дій; 2) генограма; 3) етограма; 4) пошукограма.

12. Етограма – це: 1) поведінка, яка визначається територією мешкання; 2) генетично обумовлені поведінкові акти; 3) індивідуальна поведінка тварини; 4) повний опис поведінки (перелік рухових актів), спостережуваних у даної тварини або даного виду.

13. Першопричиною будь-якої форми поведінки тварин є: 1) домінуюча мотивація; 2) інстинкт; 3) потреба; 4) стереотип; 4) сигнал (релізер).

14. Рефлекси: 1) завжди успадковуються; 2) зустрічаються тільки у нижчих тварин; 3) зустрічаються тільки у хребетних; 4) зустрічаються у всіх, що мають нервову систему; 5) характерні тільки для тварин, що мають трубчасту нервову систему; 6) зустрічаються тільки у ссавців і приматів.

15. Безумовні рефлекси: 1) індивідуальні; 2) передаються по спадку; 3) реалізуються тільки за участю кори; 4) видоспецифічні; 5) повинні постійно підкріплюватися; 6) реалізуються підкірковими структурами.

16. Умовні рефлекси: 1) індивідуальні; 2) передаються по спадку; 3) стабільні; 4) реалізуються тільки за участю кори; 5) видоспецифічні; 6) повинні постійно підкріплюватися; 7) реалізуються підкірковими структурами.

17. Інстинктивна поведінка переважає головним чином у: 1) комах; 2) риб; 3) рептилій; 4) ссавців.

18. Таксиси: 1) переміщення в просторі у пошуках їжі; 2) направлені ростові рухи рослин, викликані односторонньою дією середовищних чинників; 3) міняють вектор інстинктивної реакції.

19. Інстинкт: 1) результат пристосованості особини; 2) результат научіння; 3) «досвід поколінь»; 4) механізм адаптації до змінних умов середовища.

20. Пошукова діяльність, не стимульована навколишнім середовищем, називається: 1) альтруїстичною поведінкою; 2) активністю; 3) амбівалентною поведінкою; 4) ритуальною поведінкою.

21. Поведінка, як адаптивна діяльність тварини, обумовлена програмами: 1) генетичними (жорсткими); 2) фенотипічними (гнучкими, придбаними); 3) є результатом взаємодії жорстких і гнучких програм; 4) має іншу природу.

22. Фіксований комплекс дій: 1) індивідуальний; 2) видоспецифічний комплекс; 3) стереотип; 4) почавши реалізовуватися, може бути зупинений; 5) закінчується «завершальним актом».

23. Які періодів є ігровими: 1) постнатальний; 2) ювенільний; 3) статевозрілий; 4) пренатальний.

24. Сучасна концепція гри, розроблена Н. Е. Фабрі: 1) пропонує ендогенну мотивацію ігрової поведінки; 2) стверджує, що гра - це тренування; 3) пропонує синтетичний підхід до розуміння гри; 4) гра - розвиваюча діяльність, що охоплює більшість функціональних сфер.

25. Маніпуляційні ігри: 1) шкодять положенню в ієрархічній групі; 2) ігри молодих тварин із предметами; 3) маніпулювання іншими тваринами у співтоваристві; 4) розвиваюча діяльність; 5) гальмують розвиток особини; 6) збагачують рухову активність тварини.

26. Сукупність дій особини з предметом, направлена на його адекватне використовування в адаптивній діяльності: 1) знаряддєва діяльність; 2) маніпуляційна активність; 3) пізнавальна діяльність; 4) локомоторна діяльність.

27. Система поведінкових зв'язків між особинами в групі, що регулюює їх взаємостосунки й доступ до їжі, притулку, особин протилежної статі: 1) ієрархія; 2) субординація; 3) домінування; 4) залежна поведінка.

28. Здатність тварини до самостійного виконання життєво важливих функцій після народження: 1) готовність; 2) зрілонародженість; 3) зрілість; 4) метаморфоз.

29. Навичка - це: 1) домінанта; 2) дресирування; 3) мотивація; 4) динамічний стереотип.

30. Процес вироблення навички у тварин при цілеспрямованому впливі людини: 1) домінанта; 2) адаптація; 3) рефлексія; 4) дресирування.

31. Облігатні форми научіння: 1) вимагають чіткого сполучення у часі (асоціації); 2) залежать від стимулів (подразників), їх інтенсивності й послідовності; 3) не вимагають асоціацій у часі; 4) є специфічними для кожної особи.

32. Факультативні форми научіння: 1) вимагають чіткого сполучення в часі (асоціації); 2) залежать від стимулів (подразників), їх інтенсивності й послідовності; 3) не вимагають асоціацій у часі; 4) є специфічними для кожної особи.

33. При імпринтингі відзначається: 1) посилення реакції; 2) підвищення готовності організму; 3) звикання; 4) супроводжується збільшенням числа квантів медіатора в синапсисі; 5) найпоширеніша форма научіння; 6) не знищується життєвим досвідом; не вимагає підкріплення.

34. Облігатні форми научіння: 1) імпринтинг; 2) пасивне научіння; 3) аверсивне научіння; 3) сенситизація; 4) латентне научіння; 5) оперантне научіння; 6) габітуація.

35. Обростання й доповнення інстинктивної основи поведінка видотипічним індивідуальним досвідом у ювенільному періоді здійснюється шляхом научіння: 1) асоціативного; 2) неасоціативного; 3) стимульово - залежного; 4) ефект - залежного; 5) факультативного; 6) облігатного.

36. Облігатне научіння характерно: 1) для раннього етапу онтогенезу; 2) для більш пізніх етапів онтогенезу; 3) для всього онтогенезу; 4) не пов'язане з етапами онтогенезу.

37. Факультативне научіння характерно: 1) для раннього етапу онтогенезу; 2) для більш пізніх етапів онтогенезу; 3) для всього онтогенезу; 4) не пов'язане з етапами онтогенезу.

38. Які форми научіння відносять до факультативних: 1) імпринтинг; 2) пасивне научіння; 3) аверсивне научіння; 4) сенситизація; 5) латентне научіння; 6) оперантне научіння; 7) габітуація.

39. Властивості навички: 1) найважливіша форма факультативного научіння; 2) навичка - будь-який зв'язок, що виникає в індивідуальному досвіді; 3) навичка формується в результаті вправ; 4) приводить до формування нової рухової координації; 5) удосконалюється в результаті тренувань; 6) без тренувань не вгасає.

40. Когнітивні форми научіння, описані у тварин: 1) класичне научіння; 2) інсайт; 3) елементарна розумова діяльність; 4) психонервові образи; 5) вірогідне прогнозування; 6) локомоторна діяльність.

41. В основі інсайту лежить: 1) імпринтинг; 2) пасивне научіння; 3) аверсивне научіння; 4) сенситизація; 5) латентне научіння.

42. Форма поведінки, коли одна тварина жертвує собою, захищаючи членів своєї родини або зграї, - зустрічається в суспільних комах, птахів, ссавців: 1) соціальна поведінка; 2) амбівалентна поведінка; 3) демонстраційна поведінка; 4) альтруїстична поведінка.

43. Суперечлива поведінка тварини, коли вона не може зробити вибору між двома потребами, що борються, і вибирає третій шлях: 1) соціальна поведінка; 2) амбівалентна поведінка; 3) демонстраційна поведінка; 5) альтруїстична поведінка.

44. Ритуальні форми - поведінка, здійснювана при залицянні, щоб залучити партнера: 1) соціальна поведінка; 2) амбівалентна поведінка; 3) демонстраційна поведінка; 4) груповий захист.

45. Кожен основний інстинкт (уникнення, полювання, розмноження) має свої специфічні форми поведінки, пози і т.д.: 1) патерни (образи); 2) психонервові образи; 3) кінези; 4) демонстрації.

46. Мічення своєї території постійними або тимчасовими (на час спарювання або гніздування) запахами, звуками, візуальними мітками: 1) територіальна поведінка; 2) відносини в співтоваристві; 3) соціальна ієрархія; 4) територіальні відносини.

47. Психічно найбільш розвинуті тварини: 1) найчастіше відносяться до зрілонароджених; 2) завжди відносяться до незрілонароджених; 3) не залежать від ступеня зрілонародження; 4) у більшості відносяться до незрілонароджених.

48. У поведінці тварин: 1) домінують тверді (генетичні) програми; 2) домінують пластичні (придбані) програми; 3) будь-яка складна поведінка базується на елементарному; 4) поведінка - результат складної взаємодії програм.

49. Стадія елементарної сенсорної психіки характеризується здатністю відображення зовнішньої об'єктивної дійсності у формі: 1) відображення речей; 2) елементарних відчуттів; 3) елементарної чутливості; 4) окремих властивостей або їхньої сукупності; 5) предметного сприйняття; 6) відображення міжпредметних зв'язків і ситуацій.

50. Елементарні інстинктивні рухи: 1) кінези; 2) таксиси; 3) тропізми; 4) локомоції.

51. Перцептивна психіка: 1) психічне відображення у виді відчуттів; 2) супроводжується тільки інстинктивною діяльністю; 3) дифузна нервова система; 4) предметне сприйняття.

52. Три вершини розвитку перцептивної психіки: 1) хребетні; 2) комахи; 3) головоногі молюски; 4) земноводні.

53. Концепцію стадіального розвитку психіки в процесі еволюції тваринного світу сформулював: 1) О.М. Леонтьев; 2) Н.А. Бернштейн; 3) К.Е. Фабрі; 4) А.Н. Севєрцев.

54. Інтелектуальна поведінка тварин: 1) поведінка, заснована на когнітивних операціях; 2) тип поведінки, що є вершиною психічного розвитку тварин, що уміють вирішувати наочно - діючі задачі; 3) здатність до раціональних дій; 4) мислення.

55. Порівняльна психологія - це: 1) галузь психології, предметом якої є людина; 2) напрямок досліджень, що зіставляють здібності до научіння тварин різних еволюційних ступіней розвитку; 3) галузь психології, що вивчає подібності й відмінності психіки людини й тварин; 4) вивчення поведінки тварин у процесі онтогенезу.

56. Біологічна обмеженість інтелектуальної поведінки мавп визначається: 1) відсутністю мови; 2) способом життя; 3) біологічними закономірностями; 4) будовою головного мозку.

57. Завдяки суспільному способові життя в предків людини: 1) з'явилася мова; 2) з'явився S-образний хребет; 3) звільнилася рука; 4) з'явилося прямоходіння. 58. Здатність вирішувати двухфазні задачі, які вимагають попередньої підготовки дій, характеризує стадію: 1) інтелекту; 2) перцептивної психіки; 3) інсайту; 4) інтроспекції.

59. Здатністю до самопізнавання володіють: 1) мавпи; 2) мавпи-антропоїди; 3) ссавці; 4) суспільні комахи.

60. Свідомість мавпи: 1) ідентична свідомості людини; 2) подібна; 3) є передісторією свідомості людини; 4) не зв'язана зі свідомістю людини.

13. Рекомендована література:

 

Основна:

1. Владимирова Э.Д. Психология животных: Учебное пособие / Э.Д. Владимирова. – Самара: Изд-во «Самарский университет», 2010. – 134 с.

2. Войтонис Н.Ю. Предыстория интеллекта / Н.Ю. Войтонис. – М.; Л., 1949. – 270 с.

3. Гроголева О.Ю. Зоопсихология и сравнительная психология: Учебно-методическое пособие / О.Ю. Гроголева. – Омск: Омск. гос. ун-т, 2004. – 54 с.

4. Зорина 3. А. Зоопсихология. Элементарное мышление животных: Учебное пособие / 3. А. Зорина, И. И. Полетаева. — М.: Аспект Пресс, 2002.- 320 с.

5. Колидзей, Э.А. Зоопсихология и сравнительная психология. Учебно-методическое пособие / Э.А.Колидзей. — Балашов: "Николаев", 2004. — 80 с.

6. Рожкова А.П. Зоопсихология психология и сравнительная психология: Учебное пособие / А.П. Рожкова– Курган: Изд-во Курганского гос. ун-та, 2005. – 105 с.

7. Топчий М.В. Зоопсихология и сравнительная психология: Учебное пособие / М.В. Топчий - Ставрополь: СКСИ, 2005.- 272 с.

8. Туриніна О. Л. Порівняльна психологія: Навч. посіб. / О. Л. Туриніна, Л. 3. Сердюк — К.: МАУП, 2005. — 228 с.: іл.

9. Хрестоматия по зоопсихологии и сравнительной психологии / [под. ред. Н.Н.Мешковой, Е.Ю.Федорович] 4-е изд. — М.: УМК ≪Психология≫; Московский психолого-социальный институт, 2005. — 376 с.

 

Додаткова:

 

1. Анохин П.К. Биология и нейрофизиология условного рефлекса / П.К. Анохин. – М., 1968.

2. Бехтерев В.M. Общие основы рефлексологии человека / В. М. Бехтерев. – Л., 1926.

3. Вагнер В. Биологические основания сравнительной психологи / В. Вагнер. – Спб.;М., 1913.

4. Дьюсбери Д. Поведение животных: Сравнительные аспекты / Д. Дюсбери. – М., 1981.

5. Крушинский Л.В. Биологические основы рассудочной деятельности / Л.В. Крушинский М.: Изд-во МГУ, 1986.

6. Крушинский Л.В. Биологические основы рассудочной деятельности [2-е изд] / Л.В. Крушинский. – М., 1986.

7. Ладыгина-Котс Н.Н. Дитя шимпанзе и дитя человека в их инстинктах, эмоциях, играх, привычках и выразительных движениях / Н.Н. Ладыгина-Котс. – М., 1935.

8. Ладыгина-Котс Н.Н. Конструктивная и орудийная деятельность высших обезьян / Н.Н. Ладыгина-Котс. – М.; 1959.

9. Мак-Фарленд Д. Поведение животных: Психобиология, этология и эволюция / Д. Мак-Фарленд. – М., 1988.

10. Рогинский Г.З. Навыки и зачатки интеллектуальных действий у антропоидов (шимпанзе) / Г.З. Рогинский. – Л., 1948.

11. Сотская М.Н. Зоопсихология – http: // www. myword. ru.

12. Тинберген Н. Поведение животных / Н. Тинберген. – М., 1969; 1978.

13. Тинберген Н. Социальное поведение животных / Н. Тинберген. – М., 1993.

14. Фабри К.Э. Основы зоопсихологии / К. Э. Фабри. – М., 1993, 2003.

Таблиця.