Макроекономіка (короткі відповіді)

Макроекономіка (короткі відповіді)

1. Модель економічного кругообігу: графічна та аналітична інтерпретація.

В основу макроекономічного аналізу покладено модель економічного кругообігу.

Найпростіша модель економічного кругообігу закритої економіки без участі держави і без міжнародних зв’язків містить в собі тільки два сектори: домогосподарства і фірми та два види ринку: ринок благ і ринок ресурсів.

Споживчі витрати Доходи

Ринок благ

 

Товари і послуги Товари і послуги

Домогосподарства Фірми

Ресурси Ресурси

Ринок ресурсів

Доходи Виробничі витрати

Грошові потоки Реальні потоки

Мал. 2.1. Модель економічного кругообігу.

На ринку благ домогосподарства купують необхідні їм товари і послуги у фірм. На ринку ресурсів, навпаки, фірми купують у домогосподарств необхідні їм ресурси: капітал, робочу силу, природні ресурси для здійснення виробничого процесу. Економічна система є замкненою. Доходи одних економічних суб’єктів є витратами інших економічних суб’єктів. В моделі присутні два види потоків: “доходи-витрати” та “ресурси-товари і послуги”. Вони здійснюються одночасно в протилежних напрямках і постійно повторюються. Потік товарів і послуг здійснюється проти годинникової стрілки. Ринки товарів-послуг та ресурсів балансуються потоками грошових платежів за годинниковою стрілкою. Домогосподарства на ринку благ здійснюють грошові платежі. Фірми на ринку ресурсів також купують робочу силу, капітал, природні ресурси, здійснюючи при цьому грошові витрати.

В результаті взаємодії двох ринків відбувається кругообіг, а між самими ринками досягається рівновага. Висновок з моделі є наступним: сумарна величина витрат фірм дорівнює сумарній величині доходів домогосподарств.

Якщо фірми виробляють більше або менше товарів і послуг, ніж споживається домогосподарствами, рівновага економічної системи досягається балансуванням інвестицій в товарно-матеріальні запаси. Якщщо величина вироблених товарів та послуг (сукупна пропозиція) перевищує можливі витрати домогосподарств (сукупний попит), відбувається незаплановане зростання інвестицій в товарно-матеріальні запаси. І, навпаки, якщо сукупна пропозиція товарів і послуг менша за планові витрати домогосподарств, відбувається незаплановане зменшення інвестицій в товарно-матеріальні запаси.

 

2. Система національних рахунків: сутність, принципи побудови, основні групування.

Система національних рахунків - це сукупність (система) взаємопов’язаних показників і класифікацій, які використовуються для опису та аналізу результатів економічного розвитку країни. Запроваджена в 1953р. В Україні – в 1993р.

Система національних рахунків послідовно описує найважливіші процеси і явища економіки:1) виробництво, 2) доход, 3) споживання, 4) нагромадження капіталу, 5) фінанси. СНР відображає взаємєзв’язок між випуском продукції, доходами та витратами.

Система національних рахунків застосовується практично в усіх країнах світу. Вона описує валовий внутрішній продукт на усіх стадіях його руху: виробництва, розподілу, перерозподілу і кінцевого використання.

До основних принципів побудови Системи національних рахунків належать такі:

• будь-яка праця, що приносить дохід, вважається продуктивною

• економіка розглядається як складний механізм взаємозв'язаних грошових і товарних потоків

• рівність між доходами та витратами

Види безробіття

Основними видами безробіття є природне і циклічне безробіття.

Фрикційне безробіття виникає внаслідок постійного руху населення між видами економічної діяльності, регіонами, а також на різних стадіях життя.

Структурне безробіття виникає внаслідок структурних зрушень в економіці, які змінюють складові попиту і пропозиції робочої сили.

циклічне безробіття, під яким розуміють безробіття, що виникло внаслідок спаду економічного розвитку, коли виробництво і сукупний попит абсолютно скорочуються. Циклічне безробіття виходить за межі природного безробіття і є свідченням неповної зайнятості в країні.

Американський дослідником Артуром Оукеном було доведено наявність взаємозв’язку між рівнем безробіття та падінням ВВП.

Закон Оукена стверджує, що при зростанні безробіття на 1% за умови, що рівень безробіття перевищує природне безробіття, реальний ВВП знижується на 2,5 %.

Отже, люди, що мають роботу, — зайняті; люди, які не мають роботи, але шукають її, — безробітні; а ті, що не мають роботи і не шукають її, — незайняті.

Таким чином, відтворення робочої сили в ринковій економіці — це безперервний процес відтворення зайнятої його складової і незайнятої (безробітних).

Безробіття є соціально-економічним лихом для суспільства. Рівень безробіття визначається за формулою:

Робоча сила - це економічно активне населення (зайняті і безробітні).

Крива Філіпса.

Залежність між інфляцією та безробіттям в короткостроковому періоді називається кривою Філіпса.

Темпи інфляції

(%) на рік 3

0 1 2 3 4 5 6 Рівень безробіття (%)

Мал.9.4. Крива Філіпса у короткостроковому періоді.

 

 

Зміни в державних

Пропозиція грошей.

Швидкість обертання грошей.

8. Сукупна пропозиція, її сутність. Класична та кейнсіанська моделі сукупної пропозиції. Нецінові чинники сукупної пропозиції.

Сукупна пропозиція в короткостроковому та довгостроковому періодах (Aggregate supply) - це обсяг кінцевих товарів і послуг, вироблений в економіці за різних рівнів цін.

Залежність обсягу пропозиції від середнього рівня цін в країні має назву прямої AS.

Обсяг сукупної пропозиції визначається наявними в економіці капіталом, працею і технологією і може бути записана на основі виробничої функції. Класична виробнича функція відображає зв’язок між чинниками виробництва та реальним ВВП, або сукупною пропозицією: Y=F(L, K, T), де Y-реальний ВВП, L - праця, К - капітал, Т - технологічний прогрес, F(L,K,T) - виробнича функція.

Мал. 7.1. Крива Лаффера

Податки з юридичних осіб: податок на прибуток підприємств, податок на додану вартість, акцизний збір, плата за землю та ін.

Податки з фізичних осіб: прибутковий податок з громадян, податок на промисел, збір із власників собак.

· За формою оподаткування поділяється на пропорційне, прогресивне, змішане та регресивне.

Прогресивний податок - середня ставка підвищується із зростанням доходу.

Регресивний податок - середня ставка знижується із зростанням доходу.

Пропорційний податок - середня ставка залишається незмінною незалежно від зміни доходу.

Податкова система є прогресивною, якщо після виплати податків нерівність в супільстві зменшується, або, якщо багатий платить податками більшу долю своїх доходів, ніж це робить бідний. Прогресивні податки зменшують нерівність в доходах. Податкова система є регресивною, якщо після виплати податків нерівність зростає.

 

 

15. Фіскальна політика та державний бюджет. Державний борг.

Фіска́льна полі́тика (Податкова)— це сукупність заходів з регулювання доходів і витрат держави. Заходи фіскальної політики визначаються поставленою метою (боротьба з інфляцією, сгладжування циклічних коливань економіки, зниження рівня безробіття). Держава регулює сукупний попит і реальний національний дохід за допомогою державних витрат, трансфертних виплат і оподатковування.

Державний бюджет - річнийкошторис державних витрат і джерел їхнього фінансового покриття. АБО баланс надходжень і видатків.

Державний бюджет — система грошових відносин, яка виникає між державою, з одного боку, і підприємствами, фірмами, організаціями та населенням, з іншого, з метою формування та використання централізованого фонду грошових ресурсів для задоволення суспільних потреб. Іншими словами, це — щорічний баланс надходжень та видатків, який розробляють державні органи для активного впливу на економічний процес та підвищення його ефективності. У кожній країні основу державних фінансів становить бюджет, а точніше — бюджетна система, яка включає державний бюджет і бюджет відповідних адміністративних одиниць. Частка доходів і видатків ддерж. Бюджену не повинна перевищувати 40%.

Державний борг — це сума нагромаджених у країні за певний час бюджетних дефіцитів за винятком позитивних сальдо бюджетів, що мали місце за цей же час. Розрізняють зовнішній і внутрішній державний борг.

Зовнішній державний борг — це борг іноземним державам, організаціям й окремим особам. Він лягає на країну важким тягарем, оскільки їй доводиться розраховуватися за нього цінними товарами, сировиною, надавати певні послуги, щоб сплатити відсотки й погасити сам борг.

Внутрішній борг — це борг держави своєму населенню. Відповідно до законодавства державним внутрішнім боргом є боргове зобов'язання уряду виражене у валюті, перед юридичними й фізичними особами. Такі зобов'язання можуть мати форму: кредитів, отриманих урядом; державних позик, здійснених шляхом випуску обігацій від імені уряду; інших боргових зобов'язань, гарантованих урядом.

Якщо зовн. Борг перевищує 60% ВВП – дефолт.

 

16. Монетарна політика. Попит на гроші та пропозиція грошей.

Мал.9.7. Коефіцієнт Джіні.

Чим більше коефіцієнт Джіні, тим більше нерівність. У 80-х роках 20-го ст. коефіцієнт Джіні в Японії становив 0.27, Швеції-0.291, США-0.329, Бразилії-0.565.

 

Зменшення нерівності у розподілі доходів, або перерозподіл доходів, здійснює державна влада за допомогою податкової системи та трансфертів. Цьому сприяє прогресивна система оподаткування, коли найбільш забезпечена частина населення обкладається більшим у відсотковому відношенні податком, ніж бідніша. Майже в усіх країнах існують програми соціального страхування і державної допомоги бідним, які передбачають страхування по старості, непрацездатності, втрати роботи. Програми додаткової допомоги: медичне страхування, допомога багатодітним родинам, надання продовольства та різних пільг. Політика перерозподілу доходів виправдана у довгостроковій перспективі, оскільки дає можливість біднним одержати освіту та досягти певних успіхів. Для розвинутих країн належість до бідних, середніх та багатих верств не є зафіксованою..

Причини нерівності доходів: - розбіжності в оплаті праці, - різний склад родин, - різні доходи від приросту капіталу та володіння власністю (акцій, облігацій, нерухомості), - відмінності у фізичних та розумових здібностях людей, - відмінності в освіті і професійній підготовці,

 

20.Економічне зростання: сутність, чинники, показники вимірювання, наслідки.

Економічне зростання - це поступове зростання економіки в довгостроковому періоді.

Рівень реального валового внутрішнього продукту служить критерієм економічного добробуту суспільства, а зміна валового внутрішнього продукту служить показником економічного зростання.

Економічне зростання вимірюється через показники валового внутрішнього продукту:

1) зростанням реального валового внутрішнього продукту за певний період часу; Приріст -в %

2) зростанням обсягу валового внутрішнього продукту на душу населення за певний період часу

Неокласична модель економічного зростання Р.Солоу. Модель була вперше наведена у праці Роберта Солоу “Внесок до теорії економічного зростання” у 1956 році. За розробку теорії економічного зростання Р.Солоу в 1987 році було присуджено Нобелівську премію. Модель зростання Солоу є складною теоретичною моделлю. Над її розробкою автор працював десятиліття. Модель показує, як заощадження, зміна чисельності населення і технологічний прогрес впливають на економічне зростання і як досягти високих і стабільних темпів зростання.

Основні ідеї моделі. 1. Враховується вплив трьох чинників: капіталу, праці та технологічного прогресу. 2. Визначаються чинники зростання, які мають короткостроковий вплив (запас капіталу та зростання кількості населення) і довгостроковий (технологічний прогрес). 3. Визначальну роль відіграють заощадження. Заощадження дорівнюють інвестиціям: S=I. 4. Кінцевим результатом є зростання продуктивності праці. 5. Необхідною умовою рівноваги економічної системи є рівновага сукупного попиту і пропозиції.

Пропозиція валового продукту в моделі Солоу виражається виробничою функцією: Y=F(K,L) (11.13)

Запишемо функцію у вигляді взаємозв’язку між рівнем продуктивності праці і капіталоозброєності: Y/L=F(K/L) або y=f(k) (11.14), де

y-рівень продуктивності праці, k-рівень капіталоозброєності праці.

y y=f(x)

 

 

k

Мал. 11.3. Виробнича функція виду y=f(k

Золоте правило. Критерієм при виборі норми заощаджень є максимізація добробуту суспільства, тобто якнайбільше споживання. Це виконується за умови: MPK=s.

За “золотим правилом”, норма заощаджень, при якій формується стійка капіталоозброєність, повинна враховувати максимум споживання.

Як впливає приріст населення на економічне зростання? В моделі Солоу доведено, що збільшення населення впливає на капіталоозброєність так само, як і норма вибуття. Інвестиції збільшують запас капіталу і капіталоозброєність праці, а зношування капіталу і зростання кількості працюючих її зменшують. Дійсно, із зростанням L знижується і рівень капіталоозброєності k=K/L, і випуск на одного працівника y=f(k)=Y/L.

Зростання населення неоднозначно впливає на економічне зростання.

Третій чинник економічного зростання - технологічний прогрес.

Висновки моделі Солоу [10]:

1. Модель економічного зростання Солоу враховує вплив трьох чинників: капіталоозброєності праці, зростання населення та технологічного прогресу.

2. Існує стійкий рівень капіталоозброєності, або певний стан рівноваги, що визначає економічну динаміку.

3. Визначальним елементом економічного зростання є заощадження. Проте не вони є джерелом постійного зростання, оскільки обмежують споживання. У моделі Солоу сформульовано “золоте правило”, яке припускає умову, що граничний продукт капіталу дорівнює його вибуттю (амортизації):

MPK= s

4. На економічне зростання впливає зростання населення через динаміку капіталоозброєності. Dk=i-(s+n)k, де n-темп зростання населення.

5. Технологічний прогрес є джерелом постійного зростання як продукту з розрахунку на одного працівника, так і загального продукту. Якщо ефективність виробництва під впливом технологічного прогресу змінюється з темпом g, то продукт на одного працівника змінюється з тим самим темпом, а загальний обсяг виробництва зростає з темпом n+g.

 

22. Платіжний баланс. Рахунки, види, шляхи збалансування.

Міжнародна валютна система.

Епоха золотого стандарту (1870-1914),

міжвійськовий період (1918-1939),

Бреттон-Вудська система (1945-1973),

регульована система плаваючих курсів (з поч. 80-х рр і по теп. час)

 

Макроекономіка (короткі відповіді)

1. Модель економічного кругообігу: графічна та аналітична інтерпретація.

В основу макроекономічного аналізу покладено модель економічного кругообігу.

Найпростіша модель економічного кругообігу закритої економіки без участі держави і без міжнародних зв’язків містить в собі тільки два сектори: домогосподарства і фірми та два види ринку: ринок благ і ринок ресурсів.

Споживчі витрати Доходи

Ринок благ

 

Товари і послуги Товари і послуги

Домогосподарства Фірми

Ресурси Ресурси

Ринок ресурсів

Доходи Виробничі витрати

Грошові потоки Реальні потоки