Незалежної української держави та її розбудова

Загальна політична, економічна і духовна криза в Радянському Союзі. Курс на "пере­будову", "демократизацію", "гласність". Аварія на Чорнобильській АЕС, її екологічні і полі­тичні наслідки. Перші прояви демократизації суспільного життя в Україні в другій половині 80-х рр. Вихід на свободу українських політв’язнів. Формування політичних організації) (Українська Гельсінська Спілка, Українська Демократична Спілка, Український Культуро­логічний Клуб тощо). Мітинги і маніфестації у Львові (весна-літо 1988 р.).

Перші демократичні вибори народних депутатів СРСР (весна 1989 р.) і перемога на Львівщині та в інших регіонах України кандидатів демократичних сил. Нова хвиля піднесення національно-визвольного руху. Боротьба за створення Народного Руху України, легалізацію Української Греко-Католицької Церкви. Поширення незалежних видань.

Всеукраїнський Установчий з'їзд Народного Руху України (8-10 вересня 1989 р.). Подальший розвиток демократичних процесів. Створення товариства "Меморіал", асоціації "Зелений світ", Товариства Української Мови ім. Т. Шевченка та інших громадських об'єд­нань. "Живий ланцюг" між Івано-Франківськом - Львовом - Києвом 21 січня 1990 р. до річниці Акту злуки УНР та ЗУНР.

Вибори до Верховної Ради УРСР та місцевих рад (березень 1990 р.). Успіхи Демокра­тичного блоку. Перехід влади в західних областях України в руки національно-демократичних сил. Діяльність Рад народних депутатів Галичини.

Розстановка політичних сил і боротьба у Верховній Раді УРСР. Прийняття Верховною Радою Декларації про державний суверенітет України (16 липня 1990р.). Проблема союзного договору. Студентське голодування у Києві (жовтень 1990р.).

Формування в Україні багатопартійної системи. Виникнення нових політичних партій: Української Республіканської партії, Демократичної партії України, Української Селянсько-Демократичної партії, Партії Зелених України та ін.

Спроба антиконституційного перевороту в СРСР 19-21 серпня 1991 р. Крах підписання союзного договору. Перемога демократичних сил. Надзвичайна сесія Верховної Ради УРСР і проголошення Акту незалежності України 24 серпня 1991 р. Тимчасове припинення діяльності Компартії України. Створення підвалин Української держави: перепідпорядкування військ, дислокованих в Україні її уряду, закон про громадянство тощо.

Референдум 1 грудня 1991 р. - підтвердження Акту незалежності Української держави, вибори президента України. Денонсація Союзного договору 1922 р. та його наслідки для України.

Біловезька зустріч керівників Білорусі, Росії та України (7-8 грудня 1991 р.). Підписання угоди про створення Співдружності незалежних держав (СНД).

Загострення українсько-російських стосунків наприкінці 1991 р. - на початку 1992 р. з питань Чорноморського флоту. Спроби розпалювання сепаратистського руху в Україні. Відновлення Кримської автономії в складі України. Поглиблення економічної кризи, розгортання страйкового руху (вересень 1992 р.).

Рішення Верховної Ради про дострокові вибори Президента і Верховної Ради України (листопад 1993 р.). Розгортання передвиборчої кампанії. Вибори нового складу Верховної Ради та Президента України (1994 р.).

Конституційний процес. Розробка та прийняття нової Конституції України 28 червня 1996 р., її історичне значення.

Вибори до Верховної Ради України (березень 1998 р.) та їх результати. Проведення пре­зидентської виборчої кампанії 1999 р. Вибори Президента України (жовтень-листопад 1999 р.). Створення парламентської більшості у Верховній Раді (січень 2000 р.). Проведення референ­думу за ''народною ініціативою" (квітень 2000 р.).

Діяльність Кабінету міністрів України на чолі з прем'єр-міністром В. Ющенком із стабілізації соціально-економічної обстановки в країні. Загострення політичної ситуації в Україні на зламі 2000-2001 рр. Відставка В. Ющенка 26 квітня 2001 р. Діяльність уряду А. Кінаха.

Суспільно-політичні процеси і соціально-економічний розвиток України в 2002-2004 рр. Вибори до Верховної Ради України 2002 р., їх наслідки. Політичне протистояння пропрезидентських сил, правоцентристської опозиції та лівих партій. Спроби проведення політичної реформи. Діяльність уряду В. Януковича. Вибори Президента України (31 жовтня 2004 р.).

Україна і світ. Активізація зовнішньополітичної діяльності України після відновлення незалежності. Відкриття у Києві представництв інших держав. Посилення зв'язків і співробіт­ництва з українською діаспорою.

Українсько-російські відносини та їх суперечності: питання поділу Чорноморського флоту, закордонних активів колишнього СРСР. Проблема ядерного роззброєння України. Московська угода України. США та Росії про ліквідацію стратегічної ядерної зброї на території України (14 січня 1994 р.).

Діяльність України в ООН та Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ). Україна та ЄС. Вступ України до Ради Європи (1995 р.) та його наслідки. Участь України в інших міжнародних об’єднаннях. Україна і НАТО. Миротворча діяльність України в рамках ООН та ОБСЄ. Участь Збройних сил України в миротворчій операції в Іраку (2003-2004 рр.).

Українсько-російський договір про дружбу та співробітництво (1997 р.). Відносини України з країнами СНД. Проблема делімітації та демаркації кордонів з Росією, Білоруссю, Молдовою. Створення ГУУАМ. Ідея створення Єдиного економічного простору (ЄЕГІ) Украї­ни, Росії, Білорусі і Казахстану та ставлення до неї українських політичних сил.

- Виконання Україною своїх міжнародних зобов'язань (закриття Чорнобильської АЕС в грудні 2000 р.). Місце України в Європі та світі на початку XXI ст.

- Зміст конституційної реформи грудня 2004 р. і проблеми її реалізації. Парламентські вибори 2006 р., формування коаліції, "Універсал національної єдності", політична та конституційна криза та розпуск парламенту. Підготовка до позачергових парламентських виборів, політична структура, передвиборчі гасла, обіцянки тощо. Позачергові парламентські вибори 30 вересня 2007 р. та їх результати. Політична криза вересня 2008 р.: розпад коаліції. Україна і Світова організація торгівлі (СОТ). Місце України в європейській енергетичній системі: проблеми і перспективи. Підготовка до проведення чемпіонату Європи 2012 року в Україні та Польщі. Участь України в європейських і світових культурних акціях, фестивалях, форумах, спортивних змаганнях, олімпійських іграх тощо.

- Політична, економічна і фінансова криза 2009 р. Перспективи України на фоні глобалізаційних процесів.

 

Плани семінарських занять та методичні поради

З курсу «Політична історія України»

Тема І. Виникнення та формування державності на українських землях.

Українська державність княжої доби (2 год)

 

План

1. Перші державні утворення на території України. Виникнення Київської Русі.

2. Розквіт та причини розпаду Київської Русі.

3. Галицько-Волинське князівство: внутрішньо- та зовнішньо-політичний розвиток від створення до занепаду.

Реферати

 

1. Найдавніше населення на території України.

2. Антська держава.

3. Розквіт Київської Русі за князів Володимира Великого та Ярослава Мудрого.

4. Військово-політична діяльність Данила Галицького.

5. Історичне значення української державності княжої доби.

Література

1. Баран В., Баран Я. Історичні витоки українського народу. - Київ, 2005;

2. Бойко О. Історія України: навчальний посібник. - Київ, 2005;

3. Войтович Л. Військове мистецтво Галицько-Волинської держави: князь Лев Данилович // Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Держава та армія. - № 502. - 2004. - С. 13-18;

4. Давня історія України. В 3 т. – К., 1998;

5. Залізняк Л. Найдавніше минуле України. – К. 1997;

6. Ідзьо В. Українська держава в ІХ-ХІІІ століттях. - Львів, 2004;

7. Ісаєвич Я. Галицько-Волинська держава. – Львів, 1999;

8. Історія Львова. - Т.1. - Львів, 2006;

9. Історія України та її державності: Навчальний посібник / За редакцією Дещинського Л.Є. - Львів, 2008;

10. Історія України / Кер. авт. кол. Ю.Зайцев. – Львів, 2002;

11. Повість минулих літ // Літопис Руський / за Іпатіївським списком. – Київ, 1991;

12. Політична історія України: Посібник / За ред.. Танцюри В.І. - Київ, 2003;

13. Субтельний О. Україна. Історія. – К., 1993;

14. Яковенко Н. Нариси історії середньовічної та ранньомодерної України. – Київ, 2006.

Методичні поради

 

Розкриваючи перше питання, необхідно висвітлити:

- перші державні утворення на території України: грецькі міста-держави північного Причорномор`я; розселення скіфів на українських землях, суспільний поділ та державна організація; хронологічні рамки та особливості суспільної організації сарматів;

- час появи перших слов’янських племен, теорія їх розселення; вплив гунів, готів та аварів на еволюцію суспільної організації слов’ян на теренах України;

- утворення Антської держави та її роль у формуванні українського етносу;

- розселення східних слов`ян у VI – IX ст. та утворення союзів племен;

- особливості дохристиянського періоду розвитку слов`янської державності на українських землях;

- роль племінного союзу полян і м. Києва у державницьких процесах;

- історична роль Кия, Щека та Хорива;

- особливості формування Київської Русі у ІХ ст.: Рюрик, Аскольд і Дір;

- аналіз автохтонної, норманської, хозарської та кельтської теорій виникнення Русі;

- захоплення Києва Олегом (882 р.) та його правління.

- характеристика правління князя Ігоря, княгині Ольги та князя Святослава.

 

У другому питанні слід розкрити:

- князювання Володимира Великого як переломний момент у формуванні державності України-Русі;

- хрещення Русі, його значення та інші реформи князя Володимира;

- розквіт Київської держави у період Ярослава Мудрого, його внутрішню і зовнішню політику;

- державний устрій України-Русі Х-ХІ ст., влада великого князя, боярська рада, старша і молодша дружина, віче, адміністративно-територіальний поділ країни, перший звід законів “Руська правда”.

- розквіт культури, освіти та роль церкви за Ярослава Мудрого;

- посилення кризових тенденцій у державі після смерті Ярослава Мудрого та їх причина;

- сеньйорат як форма правління державою і його неспроможність стабілізувати політичну ситуацію в країні;

- боротьба за великокняжий престол;

- спроба реформувати престолонаслідування; Любецький з`їзд (1097 р.) князів і запровадження “отчинного” порядку престолонаслідування;

- Володимир Мономах та Мстислав Великий: спроби консолідації Київської Русі;

- посилення князівських міжусобиць у другій половині ХІІ ст. – початку ХІІІ ст., погром Києва в 1169 р. Владимиро-Суздальським князем Андрієм Боголюбським;

- причини розпаду Київської Русі;

- історичне значення Київської Держави в європейському вимірі.

 

При вивченні третього питання необхідно звернути увагу на:

 

- характеристику політичного та соціального розвитку галицьких земель;

- висвітлити основні моменти князювання братів Ростиславичів;

- розглянути князювання Володимирка Володаревича, Ярослава Осмомисла та Володимира Ярославовича;

- діяльність Романа Мстиславовича по об`єднанню Волині і Галичини;

- зростання могутності Галицько-Волинського князівства за Романа Мстиславовича, розширення території і піднесення його авторитету;

- Галицько-Волинська держава – спадкоємниця Київської держави;

- загибель князя Романа і “велика смута” у Галицько-Волинській державі, боротьба за владу;

- князювання Мстислава Удатного та насування загрози “дикого поля” - монголо-татар;

- утвердження влади Данила та Василька Романовичів у Галичині та Волині.

- відновлення могутності Галицько-Волинської держави за Данила Галицького;

- погром Галицько-Волинської держави монголо-татарами;

- отримання Данилом Галицьким ярлика на правління Галицько-Волинським князівством;

- заходи Данила Галицького зі створення антимонгольської коаліції та їх невдача;

- зростання могутності Галицько-Волинської держави в 50-х рр. ХІІІ ст.;

- коронація Данила Галицького, відкритий конфлікт з татарами та його наслідки;

- становище Галичини і Волині після смерті короля Данила;

- діяльність Лева Даниловича і Юрія І;

- правління князів Андрія та Лева ІІ і кінець династії Романовичів;

- правління Юрія ІІ Болеслава Тройденовича та боярина Дмитра Дєтька;

- зростання опозиції бояр щодо внутрішньої політики князя;

- боротьба Польщі, Угорщини і Литви за галицько-волинську спадщину;

- захоплення польським королем Казимиром Великим галицьких земель;

- правління в Галичині - "Руському королівстві" сілезького князя Владислава Опольського (1372-1379, 1385-1387 рр.);

- перехід Волині в 1382 р. під васалітет Польщі;

- історичне значення державницьких традицій Галицько-Волинського князівства

-

- Тема ІІ. Українська гетьмансько-козацька держава (2 год)*

План

1. Вихід на історичну арену арену суспільно-політичних процесів козацтва. Заснування військово-політичного об’єднання - Запорозької Січі.

2. Причини, початок і хід Визвольної війни українського народу під проводом гетьмана Б.Хмельницького у 1648-1657 рр.

3. Руїна Української козацької держави (1657 – 1687 рр.).

4. Гетьманщина. Правління гетьмана І.Мазепи. Ліквідація російським самодержавством Гетьманщини та Запорозької Січі.

Реферати

 

1. Гетьман П.-К. Сагайдачний та питання автономії України;

2. Козацькі війни 1591-1596 рр., 1625-1638 рр.;

3. Діяльність гетьмана Б.Хмельницького зі створення антипольської коаліції у 1655-1657 років;

4. Історичне значення Хмельниччини.

5. Гетьман Петро Дорошенко – героїчна і трагічна постать української історії.

6. “Конституція прав і вольностей Запорозького Війська.” Пилипа Орлика – перша Конституція у світі.

7. Знищення російським царизмом Запорізької Січі та доля українського козацтва.

Література

1. Бойко О. Історія України: навчальний посібник. - Київ, 2005;

2. Бжеський Р. Переяславська умова в планах Богдана Хмельницького та “Переяславська легенда”. – Львів, 1998;

3. Іванов В. Історія держави і права України: навчальний посібник. - Київ, 2003;

4. Історія України та її державності: Навчальний посібник / За редакцією Дещинського Л.Є. - Львів, 2008;

5. Історія України / Кер. авт. кол. Ю.Зайцев. – Львів, 2002;

6. Переяславська рада 1654 (історіографія та дослідження) / Редкол. П.Сохань, Я.Дашкевич, І.Гирич та ін. - Київ, 2003.

7. Остафійчук В. Історія України: Навч. Посібник. - Київ, 2002;

8. Політична історія України: Посібник / За ред.. Танцюри В.І. - Київ, 2003;

9. Смолій В.А., Степанков В.С. Богдан Хмельницький. – К., 1995;

10. Універсали Богдана Хмельницького. 1648 – 1657. – К., 1998;

11. Яворницький Д. Історія Запорозьких козаків. У 3-х т. – Львів, 1990 – 1992;

12. Яковенко Н. Нариси історії середньовічної та ранньомодерної України. – Київ, 2006.

Методичні поради

 

При висвітленні першого питання розкриваємо такі проблеми:

- вихід на історичну арену українського козацтва: територія розселення, заняття і побут;

- перші провідники козацтва, князь Дмитро Вишневецький (Байда) та заснування Запорозької Січі на о. Мала Хортиця;

- організація реєстрового козацтва (1572 р.), його завдання та участь у народних рухах;

- історичне значення козацтва в державницьких традиціях України;

- підписання Литви з Польщею Люблінської унії (1569 р.) та її наслідки для українських земель;

- зростання магнатського і шляхетського землеволодіння та остаточне закріпачення селян;

- Литовські статути (1529, 1566, 1588 рр.);

- наступ ополячених магнатів і польської шляхти на права і вольності української шляхти та козаків;

- політика національного та релігійного гноблення українського народу Річчю Посполитою;

- Берестейська унія (1596 р.), її причини та наслідки;

- козацькі повстання 90-х рр. XVI ст. під проводом К. Косинського і С. Наливайка;

- діяльність П. Конашевича-Сагайдачного щодо зміцнення авторитету і впливу українського козацтва;

- козацькі повстання 1625–1638 рр.: масштаб та причини поразки.

 

У другому питанні слід висвітлити:

- становище українських земель у період “золотого спокою” Речі Посполитої (1638 – 1648 рр.).

- посилення магнатсько-шляхетської сваволі та гноблення українського селянства, міщан, козаків, їх національно-релігійні утиски;

- причини, початок і характер Визвольної війни українського народу проти Речі Посполитої;

- повстання на Запоріжжі під проводом Б.Хмельницького;

- воєнні дії у 1648 р. (перемога козацького війська під Жовтими Водами, Корсунем і Пилявцями, облога Львова та Замостя);

- повернення Б.Хмельницького до Києва, еволюція поглядів на державне будівництво;

- відновлення та розгортання бойових дій влітку 1649 р.;

- перемога під Збаражем; підписання Б.Хмельницьким Зборівського трактату та його основні положення;

- відродження Б.Хмельницьким української державності та діяльність по її розбудові;

- територія, назва та атрибути козацької держави;

- форма державного устрою (адміністративно-територіальний поділ), форма державного правління (організація державної влади, її структура і функції);

- соціальна структура українського суспільства;

- внутрішня політика;

- формування, структура та чисельність збройних сил;

- зовнішньополітична діяльність гетьманської адміністрації;

- міжнародне визнання Української козацької держави;

- затяжний характер війни, небажання Польщі йти на поступки;

- потреби надійного зовнішньополітичного союзника: протекторат турецького султана, зрада Кримського ханства в битві під Берестечком і Жванцем; крах Молдавсько-Балканської кампанії;

- українсько-московські зв`язки періоду Хмельниччини: правда і домисли;

- Переяславська рада та її місце в історичній долі українського народу;

- “Березневі статті" Б.Хмельницького, зміст та їх фальсифікація Москвою;

- незгоди між Україною та Московією в ході боротьби проти Польщі, відкрите порушення умов договору з боку московського царя;

- зміст Віленської угоди (24 жовтня 1656 р.) між Польщею і Московською державою про припинення воєнних дій;

- загострення українсько-московських відносин та діяльність Б.Хмельницького по створенню нової антипольської коаліції (Україна, Семигород, Швеція, Бранденбург, Волощина);

- смерть Б.Хмельницького та історичне значення Хмельниччини.

У третьому питанні аналізуємо такі проблеми:

- суспільно-політична ситуація в Україні після смерті Б.Хмельницького;

- обрання гетьманом І.Виговського, засади його внутрішньої та зовнішньої політики;

- придушення І.Виговським у червні 1658 р. антигетьманського повстання під проводом полтавського полковника М.Пушкаря та кошового отамана Запорозької Січі Я.Барабаша;

- зближення І.Виговського з Польщею - підписання Гадяцької угоди (16 вересня 1658 р.);

- виступ І.Виговського проти московських військ, його тріумф у битві під Конотопом 28-29 червня 1659 р. та причини подальших невдач;

- падіння гетьманства І.Виговського та обрання гетьмана Ю.Хмельницького;

- розкол українських земель на два гетьманства – Правобережне і Лівобережне. Зречення Ю.Хмельницького гетьманства;

- гетьманування на Правобережжі П.Тетері (1663-1665);

- обрання гетьманом Лівобережної України в червні 1663 р. на чорній раді І.Брюховецького та результати його гетьманування;

- правобережний гетьман П.Дорошенко і його боротьба за об`єднання українських земель;

- Андрусівське перемир`я (20 січня 1667 р.) та поділу України між Москвою і Польщею;

- тимчасове об`єднання українських земель під владою П.Дорошенка (1668 р.);

- боротьба П.Дорошенка з претендентами на гетьманство і прийняття турецького протекторату;

- війна Туреччини і гетьмана П.Дорошенка з Польщею та підписання Бучацької угоди (28 жовтня 1672 р.);

- спустошення Правобережжя турками, татарами і поляками;

- наприкінці розгляду даного питання доцільно зробити висновок про те, що майже вся друга половина ХVІІ ст. позначена на Україні великою нестабільністю, заворушеннями, міжусобицями, втручаннями сусідів і т.п. Все це призвело до руйнації і занепаду державності, за що народ прозвав цей період у своїх спогадах “Руїною”, та якою вона і увійшла в історію.

- підписання Д.Многогрішним Глухівських статей (березень 1669 р.) з Московщиною щодо відновлення автономного статусу України у складі Московської держави, її адміністративно-територіальний устрій;

- обрання гетьманом Лівобережної України І.Самойловича та його об`єднавча політика;

- підпорядкування української православної церкви московському патріарху як перший крок ліквідації автономії України (1685 р.);

- Вічний мир 1686 р. між Москвою і Польщею та закріплення поділу українських земель;

- зростання незадоволення політикою І.Самойловича з боку старшини;

 

Четверте питання включає наступні факти:

 

- арешт І.Самойловича та обрання 3 серпня 1687 р. гетьманом І.Мазепи;

- внутрішня політика І.Мазепи і його стосунки із московським царем Петром І;

- антипольське повстання на Правобережній Україні та об`єднання Лівобережної і Правобережної України (1704 р.);

- початок Північної війни та участь в ній України;

- великодержавна шовіністична політика Петра І щодо України;

- таємні плани І.Мазепи щодо незалежності України; українсько-шведський договір;

- поразка шведсько-українських військ під Полтавою та її наслідки для України;

- еміграція та смерть І.Мазепи, його роль в історії української державності;

- обрання в еміграції гетьманом України Пилипа Орлика та його діяльність по визволенню України;

- "Конституція прав і вольностей Запорізького війська" – перша у світі демократична Конституція;

- основні напрями антиукраїнської політики Петра І і безуспішні спроби гетьмана І.Скоропадського протидіяти такій політиці;

- боротьба наказного гетьмана П.Полуботка за збереження автономії України;

- діяльність останніх гетьманів Д.Апостола і К.Розумовського;

- остаточна ліквідація російським царизмом (Катериною ІІ) автономного устрою Гетьманщини, Запорізької Січі, закріпачення селянства та трагічні наслідки такої політики для українського народу.