ТОП 10:

КОЗАЦЬКО-ГЕТЬМАНСЬКА ДЕРЖАВА



Люблінська унія 1569 р. Утворення Речі Посполитої. Захоплення Польщею Київщини, Волині, Поділля. Посилення соціально-економічного, національного і релігійного гноблення наприкінці XVI - в перші десятиліття XVII ст. Берестейська церковна унія (1596 р.), її причини та наслідки.

Зростання чисельності та авторитету козацтва. Реєстрове козацтво. Втручання низового козацтва в молдавські справи. І.Підкова, Я.Шах. Перші козацько-селянські повстання під проводом К.Косинського та С.Наливайка.

П.Конашевич-Сагайдачний - перший гетьман України. Морські походи запорожців. Пере­творення козацтва в провідну верству українського народу. Відновлення православної ієрархії. Участь козаків у походах Лжедмитрія і королевича Владислава на Москву (1604-1618 рр.). Хотинська битва (1621 р.).

Гетьмани О. Голуб та М. Дорошенко. Антикозацька політика польського уряду. Козацько-селянські повстання проти польського панування: М. Жмайла (1625 р.), Т. Федоровича-Трясила (1630 р.), П. Бута (Павлюка), Д. Гуні і Я. Острянині (1637-1638 рр.). "Ординація" 1638 р.

Українські землі в роки "золотого спокою" Речі Посполитої. Посилення шляхетської сваволі. Б. Хмельницький. Причини, характер і початок Визвольної війни. Воєнні дії в 1648-1649 рр. Битви під Жовтими Водами, Корсунем і Пилявцями. Облога Львова і Замостя. Повернення гетьмана Б. Хмельницького до Києва і еволюція його державницької програми. Бої під Збаражем і Зборовом, Зрадницька політика кримського хана.

Зборівський трактат і відновлення державності України. Діяльність Б. Хмельницького з розбудови суверенної держави. Зовнішня політика гетьманського уряду. Політичний та адміністративно-територіальний устрій Української гетьманської держави, її військовий характер. Внутрішня політика Б. Хмельницького.

Воєнні дії в 1650-1651 рр. Битва під Берестечком. Білоцерківський трактат і обмеження влади гетьмана. Відновлення шляхетського гніту.

Молдавська політика Б. Хмельницького і її крах. Битва під Батогом (травень 1952 р.) і ліквідація польського панування на українських землях. Бойові дії 1653 р. в Україні і Молдавії. Битва під Жванцем. Зміна зовнішньополітичної орієнтації Б. Хмельницького на Москву та її причини. Переяславська рада 1654 р. "Березневі статті" та їх фальсифікація Москвою.

Відновлення бойових дій навесні 1654 р. Успіхи українських та московських військ в Білорусі та Литві. Перші незгоди між Україною і Москвою. Другий похід Б. Хмельницького в Галичину. Віденське перемир'я. Загострення українсько-московських стосунків. Заходи Б. Хмельницького із створення нової антипольської коаліції (Україна, Семигород, Швеція, Бранденбург) та її перші успіхи. Рішення старшинської ради про спадковість гетьманської влади. Крах антипольської коаліції.

Ускладнення політичної ситуації в Україні після смерті Б. Хмельницького. Ю. Хмель­ницький. Обрання гетьманом І. Виговського. Альтернативи історичного розвитку України. Деструктивна політика московського царизму в Україні, інспірація ним повстання проти Виговського. Порушення Москвою "березневих статей". Зближення України з Польщею. Юрій Немирич та Гадяцький трактат. Розгром московських військ піл Конотопом (1659 р.).

Друге гетьманування Ю. Хмельницького. Переяславський договір 1659 р. і обмеження автономії України. Московсько-польська війна. Чуднівська угода України з Польщею. Розкол України на два гетьманства - Правобережне і Лівобережне (1663р). Гетьмани П. Тетеря та І. Брюховецький.

Андрусівське перемир'я 1667 р. та закріплення поділу України між Москвою і Польщею. Гетьманування П. Дорошенка, його зусилля з відновлення соборності України. Проголошення П. Дорошенка гетьманом всієї України (1668 р.).

Новий розкол українських земель. Лівобережний гетьман Д. Многогрішний. Турецько-польська війна. Спустошення Правобережжя турками, татарами і поляками. Бучацький мирний договір (1672 р.). Третє гетьманування Ю. Хмельницького. Чигиринські походи. Знелюднення Правобережної України. Журавнівський (1676 р.) і Бахчисарайський (1681 р.) мирні договори, поділ українських земель між загарбниками. Занепад державності на Правобережній Україні і утвердження тут влади Речі Посполитої.

Збереження автономного статусу українських земель на Лівобережжі. Глухівські статті 1669 р. Обрання гетьманом І. Самойловича. Конотопські статті 1672 р. Перетворення України в гетьманську аристократичну державу монархічного характеру. Діяльність І. Самойловича з об'єднання усіх українських земель. "Вічний мир" між Москвою і Польщею (1686 р.) і остаточне закріплення поділу України. Ліквідація автономії Української православної церкви (1685 р.).

Обрання гетьманом І. Мазепи. Коломацькі статті (1687 р.). Діяльність І. Мазепи із зміцнення Гетьманщини. Повстання П. Іваненка (Петрика) на Запоріжжі. Участь українського козацтва в Кримських та Азовських походах московського війська.

Початок Північної війни (1700-1721 рр.) та участь в ній України. Різке погіршення ста­новища народних мас, нищення українського генофонду. Зростання антимосковських настроїв. Плани Петра І щодо ліквідації козацтва. Антипольське повстання під проводом С. Палія на Правобережній Україні та його поразка. Спроба возз'єднання Правобережної і Лівобережної України (1704 р.).

Переговори І. Мазепи з Польщею та Швецією. Розрив союзу з Москвою і боротьба за від­новлення незалежності України. Репресії Петра І: знищення Батурина, ліквідація Запорозької Січі. Полтавська битва (1709 р.). Поразка шведсько-українських військ та її наслідки для України.

Гетьман-емігрант П. Орлик. "Конституція прав і свобод Війська Запорозького" (1710 р.). Спроби повстання в Україні проти московського поневолення (1710-1712 рр.), їх невдача. Діяльність Пилипа та Григорія Орликів, поширення ними у Європі ідеї незалежності України.

ТЕМА V

ЗНИЩЕННЯ РОСІЙСЬКИМ САМОДЕРЖАВСТВОМ

УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ

Становище в Україні після Полтавської катастрофи. Гетьман І. Скоропадський. Велико­державна шовіністична політика Петра І в Україні. Обмеження влади гетьмана, перша Малоросійська колегія (1722 р.).

Наказний гетьман П. Полуботок і його діяльність.

Смерть Петра І і ліквідація Малоросійської колегії. Відновлення гетьманства. Гетьман Д. Апостол, його законодавча та адміністративна діяльність: "Генеральне слідство о маєтностях", "Звід українських законів". Нова Січ на р. Підпільній (1734р.). Друга Малоросійська колегія - "Правління гетьманського уряду" (1734-1750 рр.). Російсько-турецька війна 1735-1739 рр. і участь в ній козаків. Обмеження автономії українських земель.

Останній гетьман України К. Розумовський (1750-1764 рр.). Поширення гетьманської влади на Запорожжя. Піднесення авторитету козацької старшини. Судова і військова реформи. Освіта і культура.

Остаточна ліквідація Катериною II Гетьманщини (1764 р.). Третя Малоросійська колегія. Ліквідація козацьких полків на Слобідській Україні (1765р.). Утворення Новоросійської губернії (1764 р.).

Запорожжя в другій половині XVIII ст. Сербська колонізація козацьких земель. Кошовий отаман П. Калнишевський. Наступ російського уряду на "вольності" Запорожжя. Російсько-турецька війна 1768-1774 рр. Знищення Запорозької Січі (1775 р.), його причини і наслідки для українського народу. Задунайська Січ (1775-1828 рр.).

Реорганізація козацьких полків в регулярні полки російської армії. Скасування полково-сотенного адміністративно-територіального устрою (1781р.). Запровадження в Україні кріпос­ного права (1783 р.).

Організація Бузького козацького війська (1784 р.) і участь бузьких козаків в російсько-турецькі війні (1787-1791 рр.). Утворення Чорноморського козацтва (1791 р.). Кубанське козацтво. Приєднання Північного Причорномор'я і Криму до Росії та їх колонізація. Остаточне знищення залишків державності українських земель.

Правобережна Україна під владою Польщі. Посилення соціального і національно-релігійної о гноблення українського народу. Народні рухи. Опришки. Олекса Довбуш. Гайдамаччина. Повстання 1734 р. і 1750 р. Коліївщина (1768 р.). М. Залізняк та І. Гонта.

ТЕМА VI

НАЦІОНАЛЬНА ДЕРЖАВНИЦЬКА ДУМКА В ЧАСИ ПЕРЕБУВАННЯ УКРАЇНИ ПІД ВЛАДОЮ РОСІЙСЬКОЇ ТА

АВСТРО-УГ ОРСЬКОЇ ІМПЕРІЙ

Три поділи Польщі (1772, 1793, 1795 рр.) і розчленування українських земель між Росією та Австрією. Приєднання західноукраїнських земель до Австрії, Правобережної України - до Росії.

Політичне становище, адміністративний поділ і суспільний устрій українських земель під владою Росії на переломі ХУШ-ХІХ ст. Колонізаторська політика царизму на захоплених землях.

Посилення соціального та національного гноблення. Антикріпосницькі народні рухи. Повстання в с. Турбаях. Піднесення національної самосвідомості і початки національного відродження в Україні. Україна в часи наполеонівських воєн.

Вплив західноєвропейських революційних ідей на Україну. Визвольні та національні рухи. Масонські ложі. Виникнення перших організацій декабристів: Південне товариство і Товариство об'єднаних слов'ян, їхні програмні цілі. Повстання декабристів у Петербурзі і виступ Чернігівського полку в Україні.

Російсько-турецька війна 1828-1829 рр. і повернення частини запорожців із Задунайської Січі в Росію.

Доба реакції. Аракчеєвщина. Заснування "військових поселень" на Слобожанщині, Київщині, Поділлі, в Херсонській губернії.

Селянські рухи в 20-30-х рр. XIX ст. У. Кармелюк, І. Звонаренко. Формування револю­ційно-демократичного крила у визвольному русі в Україні. Значення творчості Т. Шевченка і діяльності Кирило-Мефодіївського товариства (1845-1847 рр.) для розвитку українського національно-визвольного руху.

Західноукраїнські землі під владою Австрійської монархії у другій половині XVIII – середині XIX ст. Зростання ролі греко-католицького духовенства, його діяльність на ниві національно-культурного відродження галицьких українців.

Початки національного пробудження в Галичині. "Руська трійця". "Русалка Дністровая" (1837 р.). Посилення антиукраїнських утисків місцевої влади. Зародження "москвофільства".

"Весна народів" 1848 р. в Австрійській монархії і Східна Галичина. Головна Руська Рада та її діяльність. "Руський Собор" і його орган "Дневник Руський". Ставлення галицьких русинів до революційної боротьби польського населення. Скасування панщини. Придушення революції і початок реакції. Селянські рухи на західноукраїнських землях. Опришківський рух. Поширення антиімперських, антикріпосницьких та національно-визволь­них ідей на Північній Буковині і Закарпатті.

Кримська війна (1853-1856 рр.) і піднесення селянського антикріпосницького руху в Наддніпрянській Україні. Скасування кріпацтва (1861 р.) та інші реформи царизму, їх значення для України.

Активізація українського національного руху. Виникнення громад та їх діяльність. Наступ на український рух: заборона недільних шкіл (1862 р.), Валуєвський циркуляр (1863 р.). Нова хвиля антиукраїнської реакції. Емський указ (1876 р.).

"Малоросійство" у Наддніпрянській Україні. М. Костомаров, П. Куліш, М. Драгоманов та їх суспільно-політичні погляди. Участь українців у народницьких організаціях. Піднесення визвольного руху в Україні в 90-х рр. XIX ст. "Молоді громади", "Братство Тарасівців", "Загальна українська безпартійна демократична організація".

Становище українських земель у складі Австро-Угорщини в другій половині XIX ст. Адміністративний статус західноукраїнських земель. Промисловий та аграрний розвиток Галичини, Північної Буковини і Закарпаття. Початки трудової еміграції.

Нове піднесення визвольних змагань галицьких українців. "Народовці" і "москвофіли". Вплив на Галичину наддніпрянських діячів українства. "Руська бесіда", "Просвіта" (1863 р). Товариство ім.. Т. Шевченка (1873 р.). Молоде покоління галицьких демократів: І. Франко, М. Павлик, К. Трильовський, Ю. Бачинський. Русько-Українська Радикальна партія (1890 р.). Становлення ідеї державної незалежності України.

Економічний розвиток України на зламі ХІХ-ХХ ст. Колоніальний характер розвитку української промисловості і сільського господарства.

Продовження антиукраїнської політики царизму в галузі освіти, культури, книго­друкування. Активізація самостійницьких ідей і вихід на арену політичної боротьби нового покоління революційних діячів. М. Міхновський. "Самостійна Україна" - обґрунтування необ­хідності державної незалежності України. Створення першої політичної організації українства Наддніпрянщини - Революційної Української партії (РУП). Розкол в РУП. Дроблення єдиного потоку українського національно-визвольного руху. Створення нових партій: Української демократичної партії (УДП) Української демократично-радикальної партії (УДРП), Україн­ської соціал-демократичної робітничої партії (УСДРП), Української народної партії (УНП).

Початок революції 1905-1907 рр. в Російській імперії. Соціальні та національні питання в програмах і тактиці різних політичних партій. Пожвавлення національно-культурного життя в Україні. Скасування деяких обмежень Валуєвського та Емського указів. Заснування Україн­ського наукового товариства {1907 р.).

Наслідки поразки революції 1905-1907 рр, для України. Наступ політичної реакції. Репресії проти лідерів і членів опозиційних політичних партій. Нові обмеження в галузі освіти і культури в Україні.

Спроба об'єднання українського національного руху. Товариство українських поступов­ців (ТУП, 1908 р.).

П. Столипін і його політика стосовно України.

Суспільно-політичний і економічний розвиток західноукраїнських земель в складі Австро-Угорщини в 1900-1914 рр.

Активізація політичного життя в Східній Галичині на переломі ХІХ-ХХ ст. Українські політичні партії: Національно-демократична. Радикальна, Соціал-демократична, проблеми держав­ності і соборності України в їхніх програмах. Патріотичні об'єднання української молоді: "Соколи", "Січі", "Пласт". Рух Українських Січових Стрільців. Митрополит А. Шептицький.

Українське питання в контексті світової політики напередодні Першої світової війни.

Причини і характер Першої світової війни. Початок війни і ставлення до неї українства по обидва боки лінії фронту.

Україна - арена воєнних дій. Перший вступ російської армії в Галичину. Окупаційний режим царської адміністрації на західноукраїнських землях. Політика русифікації. Масові репресії російського та австрійського урядів проти українства та українського національного руху.

Політичні партії і організації українства в умовах війни: Головна Українська Рада (ГУР), Союз Визволення України (СВУ), ТУП. Легіон Українських Січових Стрільців та його участь в бойових діях.

"Брусиловський прорив" і другий вступ російської армії в деякі райони Галичини і Буковини (літо 1916 р.).

Поглиблення економічного хаосу в Україні. Посилення антивоєнних настроїв. Наростан­ня революційної кризи.

ТЕМА VII







Последнее изменение этой страницы: 2016-08-01; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.228.21.186 (0.012 с.)