Розділ 3. Особливості розведення коропа в заводських умовах.

Відбір плідників та переднерестове утримування в заводських умовах.

Технологія заводського методу відтворення задовольняє сучасні вимоги Індустріального рибництва і не має недоліків, притаманних традиційним ме­тодам розведення і одержання потомства. В умовах заводського відтворення повністю виключається спільне утримання плідників і потомства, завдяки чо­му личинки, одержані заводським способом, вільні від збудників інвазійних і та інфекційних захворювань, які притаманні плідникам. В умовах розповсю­дження карантинних заходів і накладення їх на відповідне господарство і забо­рону на реалізацію личинок, за допомогою заводського відтворення, можливо тайги вихід з цього становища. Для цього необхідно забезпечити артезіансь­ке водопостачання інкубаційного цеху поєднавши його з бактеріоцидними установками.

Заводський спосіб у коропівництві дає змогу відмовитись від високої вар­тості нерестових ставів, скоротити площі літньо- і зимовоматочних ставів за рахунок більш раціонального використання самців. При цьому практично ре­алізується можливість дійового управління процесами, пов'язаними з підготовкою плідників, одержання статевих продуктів, штучним осіменінням і ін­кубацією ікри, одержанням личинок, що досить вагомо в селекційно-племенній роботі. Впровадження ефективної системи терморегуляції дає мо­жливість збільшити тривалість вегетації на один місяць за рахунок раннього здержанням потомства, що забезпечує суттєве збільшення рибопродуктивності і вирощувальних ставів, сприяє поліпшенню якості рибопосадкового мате­ріалу і в решті-решт різко поліпшує рибницько-економічні показними при виробництві товарної риби.

Зазначені переваги заводського відтворення можуть бути реалізовані за наявності відповідних теоретичних знань і практичних навиків в галузі біотехніки штучного риборозведення, яка базується на глибоких знаннях біології розмноження відповідних видів риб в природних умовах. У зв'язку з цим, до­цільно розглянути деякі особливості розмноження коропа і рослиноїдних риб у природних умовах.

Вихідною формою існуючих порід і порідних груп коропів є сазан, від якого культурні породи коропа успадкували особливості біології розмножен­ня, яка не зазнала суттєвих змін у процесі доместикації.

Короп - теплолюбива риба, характеризується весняно-літнім нерестом, має здатність утворювати популяції напівпровідних форм у дельтових ділян­ках річок, залежно від умов спостерігається одночасне чи порційне відти­нання ікри. Щодо нерестових субстратів короп типовий фітофіл, відкладає ік­ру в стоячій чи слабопроточній прісній воді, на вегетуючі рослини чи відмерлі залишки рослинності, яка вегетувала в попередні роки. Статевозрілим стає звичайно у віці 3+, 4+, при особливо сприятливих умовах можливе досягнення статевої зрілості на другому році життя. Самці стають статевозрілими на один рік раніше від самок.

Залежно від того, які апарати використовують у процесі заводського методу інкубації, ікра коропа проходить різну передінкубаційну обробку. Незалежно від способу інкубації ікри технологічні процеси заводського розведення коропа, що передують інкубації, ідентичні й складаються з ряду послідов­них етапів.

Ранньою весною після танення льоду проводять облов зимувально-маточних ставів, ретельно оглядаючи при цьому плідників. Під час весняного бонітування плідників роблять жорстке вибракування, вилучаючи з відтво­рення особин хворих, травмованих і з вадами екстер'єру. Одночасно плідників розділяють за статтю і розсаджують їх у відповідні стави. Краще мати спеціальні переднерестові стави. Можна використовувати зимувальні, які до цього часу як правило звільнилися. При цьому глибина води повинна бути близько 1 м, а на кожні 2-3 екземпляри повинно припадати не менше 100 м² площі водного дзеркала.

При відборі самок для відтворення слід керуватись такими ознаками: черевце помітно збільшене, ділянка тулуба між грудними і спинними плавними тонка, мілка, без жирових відкладень; зовнішні поверхні тіла блискучі, добре покриті слизом. При відборі самців для відтворення слід керуватись такими ознаками: черевце помітно вужче від спинної частини; ділянка тулуба між грудними і спинними плавцями щільна, товста, тіло тверде й м'ясисте, зонні шия частина зябрової кришки, спинні і черевні плавці мають шлюбний наряд (горбки) чи шорсткість, при м'якому натисканні витікає сперма, статевий отвір вузький, блідий. Плідників із незадовільно вираженими вторинними статевими ознаками вибраковують, використання їх у роботі по заводському відтворенню недоцільне.

Для запобігання довільному нересту неприпустима у переднерестових ставах наявність нерестових субстратів, свіжозалитої наземної рослинності, а також спільне утримання самців і самок. Дотримання цих умов повністю їм гарантує від передчасного викидання ікри.

Неодноразово в процесі витримування плідників спостерігались випадки довільного нересту самок при температурі води 18°С, коли були відсутні самці і не було нерестових субстратів. Для уникнення такого явища доцільно знижувати у переднерестових ставах рівень води на 20-25 см протягом доби з наступним його підняттям, це ефективно запобігає передчасному викиду ікри.

Бонітуванням і розсаджуванням плідників (самців і самок) передбачають створення двох груп серед особин різних статей: 1 група - плідники з яскраво вираженими вторинними статевими ознаками, найбільш підготовлені до нересту; 2 група - плідники з вираженими вторинними статевими ознаками, менше підготовлені до нересту. Для заводського розведення використовують у першу чергу матеріал 1 групи, а потім 2 групи, який до того часу, пробувши значно більший термін в переднерестових ставах ніж представники 1 групи, як правило, дозріває і дає добрі результати при відтворенні.

 

Особливості проведення гіпофізарних ін’єкцій.

 

Для приготування суспензії гіпофіза застосовують фізіологічний розчин чи дистильовану воду та сухі препарати гіпофіза, заготовлені у перед нерестовий період від сазана, ляща, карася, коропа при умові, що вони досягли статевої зрілості. Для приготування препарату у фарфорову ступку висипають певну кількість гіпофізів, ретельно розтирають їх пестиком до пилоподібної фракції, додають декілька крапель фізіологічного розчину і повторно розтирають до утворення однорідної маси, після чого приливають фізіологічний розчин із розрахунку 1,0 – 1,5 мг готового препарату на кожну особину. Препарат готують безпосередньо перед ін’єктуванням, а зберігання готового до використання препарату тривалий час істотно знижує його активність, він зіпсується.

Гонадотропний гормон гіпофіза вводять у спинний м’яз передньої частини тіла, нижче основи спинного плавця. Для ін’єктування краще використовувати довгі голки, а після введення препарату слід злегка масажувати місце введення для запобігання витікання препарату. Після попереднього ін’єктування самок розміщують у садки, де їх витримують 12 або 24 години, залежно від особливостей експлуатації інкубаційного цеху. Після закінчення цього строку самок виловлюють, вводять внутрішньом’язову вирішальну дозу суспензії гіпофіза, одночасно ін’єктують самців і розсаджують в окремі садки для дозрівання статевих продуктів. Тривалість дозрівання статевих продуктів після внутрішньої ін’єкції варіює у значних межах, що при інших рівних факторах в середньому залежить від температури води.

Після ін’єктування, самців і самок розміщують в окремі лотки чи садки, забезпечують постій2ну проточність, де залежить від температури. Термін дозрівання може бути різним.

 

Таблиця 3.1. Термін дозрівання статевих продуктів для коропа.

Температура води, С	Тривалість дозрівання, год
15 – 16	23 – 28
17 – 18	20 – 23
19 – 20	18 – 20
20 – 22	14 – 18
22 – 24	9 – 11
24 – 26	6 – 9