Обробіток грунту і удобрення

Обробіток ґрунту під боби залежить від
попередника. Після просапних культур проводять зяблеву оранку.
Необхідно враховувати, що боби дуже добре реагують на глибоку
зяблеву оранку - 25-27 см. У випадку розміщення кормових бобів після зернових, до оранки поле один-два рази лущать з допомогою дискових чи один раз лемішним лущильником. Оранку необхідно провести через 15-20 днів після лущення. При ранній зяблевій оранці восени можуть з’явитися сходи бур’янів. Їх знищують за допомогою боронування важкими боронами БЗТС-1,0 або
культиватором КПС-4.Рано навесні, при першій можливості виходу в поле, зяб боронують важкими боронами. Якщо планується поле засіяти якнайшвидше, боронування не проводять, а зразу ж приступають до
підготовки ґрунту до сівби. Глибина передпосівної культивації -
10-12 см. На важких ґрунтах проводять дві культивації: першу на
глибину 6-8 см, другу під кутом до першої на глибину 10-12 см.В умовах повного “достигання” грунту можна використати для
підготовки ґрунту комбіновані агрегати (JTK-4), за умови, що стрільчасті лапи розпушуватимуть ґрунт на глибину 10-12 см.Для максимального збереження вологи в ґрунті розрив між
передпосівним обробітком ґрунту і сівбою не повинен перевищувати 0,5-1 год. Тому допускається передпосівну культивацію і сівбу
проводити під невеликим кутом в одному напрямку, не очікуючи
завершення культивації всього поля.

 

 

Система удобрення. Кормові боби характеризуються значним використанням поживних речовин з ґрунту, а тому добре розвиваються на родючих ґрунтах з реакцією, близькою до нейтральної. Для формування 1 ц зерна і відповідної кількості соломи вони
використовують 6-7 кг азоту, 1,5-2,1 кг фосфору, 2,5-2,8 кг калію,
2,2-2,8 кг кальцію. Найбільша кількість поживних речовин поступає в рослину у фазах інтенсивного росту стебла - утворення бобів. Вони добре реагують на органічні та мінеральні добрива не
тільки на бідних, але і на багатих ґрунтах.На мій погляд, не зовсім раціональними є поради щодо внесення органічних добрив і мінерального азоту безпосередньо під кормові боби. Краще ці види добрив внести під попередник і використати їх післядію. Зусилля ж при врощуванні бобів доцільніше
направити на створення таких умов, які забезпечуватимуть найвищу продуктивність симбіотичної азотфіксації. Це стосується і
до розміщення кормових бобів після зернових і, тим більше, до
розміщення після просапних культур. Актуальність такого підходу підтверджується від’ємними показниками економічної ефектив
ності особливо при цінах, що склалися після 90-х років. Необхідно
враховувати також екологічні проблеми.Норму мінеральних добрив встановлюють залежно від родючості ґрунту, величини запланованого врожаю тощо. Всю норму добрив необхідно внести
під зяблеву оранку. Весняне внесення під культивацію зменшує
ефективність фосфорних і калійних добрив.Кормові боби добре реагують на вапнування кислих грунтів (pH5,5-6,0). Для цього вносять 3-5 т/га вапнякових матеріалів. Краще ростуть на грунтах з нейтральною реакцією (pH 6-7).Обробіток насіння бактеріальним добривом теж слід розглядати як один із елементів системи удобрення бобів.

Мікродобрива - бор, марганець, мідь, кобальт, молібден, магній - сприяють
збільшенню врожаю і поліпшують якість насінняна.

 

 

Сорти кормових бобів

Більшість сортів кормових бобів характеризується високорослістю і мають відносно дрібне насіння - маса 1000 зерен - 250-650 г. На 2003 рік до "Реєстру сортів України” занесено 9 сортів (табл.).Для сівби використовують крупне, вирівняне насіння з високою
схожістю. У день сівби насіння обробляють бактеріальним добривом у затемнених приміщеннях, щоб на нього не попадали прямі сонячні промені, які згубно діють па бактерії. Протруєння поєднують з обробітком мікродобривами.На жаль в Україні для протруєння насіння кормових бобів офіційно не зареєстровано жодного препарату. Є дані про використання для передпосівної обробки фундазолу, 50% злі.(З кг/т).Результати багаторічних досліджень кафедри рослинництва і
луківництва Львівського державного аграрного університету (Они-
щук Д.М.) переконливо довели ефективність застосування ризоторфіну для збільшення врожайності і якості зерна. Приріст урожайності зерна у вологі роки при загальній урожайності 29,3 ц/га
складав 4,3 ц/га або 12,8%, а у посушливі роки при загальній урожайності 26.0 ц/га - відповідно 2,7 ц/га або 9,4%.

Таблиця - Сорти кормових бобів

 

Збирання врожаю

Кормові боби збирають прямим комбайнуванням у фазі повної стиглості, коли вологість насіння досягне 18—19% (спостерігається почорніння всіх бобів). Кращим способом збирання кормових бобів у районах достатнього зволоження є роздільний. Збирання починають тоді, коли нижні боби почорніють, насіння в них стане твердим, а листя почне обпадати. Щоб запобігти дробленню насіння, потрібно зменшити кількість обертів барабана до 400—600 хв-1. Зменшують також частоту обертання відбійного бітера. Крім того, для обмолоту бобів слід використовувати комбайни, які працювали на жнивах один-два сезони, що дає змогу забезпечити більш «м'який» режим обмолоту, тобто зменшити травмування насіння. Скошують боби начіпними жатками ЖРБ-4,2 на висоті 18—22 см, залежно від висоти прикріплення бобів. На стерні у валках боби добре провітрюються, одночасно достигають і краще обмолочуються. Підсушені валки підбирають комбайнами. Насіння кормових бобів зберігають у мішках або насипом шаром не більше 1 м в сухих приміщеннях і час від часу перелопачують.

Таблиця 3 - Регулювання молотильно-сепаративних
органів комбайна.

 

 

Висновки

Уявлення