Зниження дотичної рівнозначне відхиленню осі кулі в протилежну сторону щодо нерухомої дотичної.

Таким чином, можна вважати, що при русі кулі по криволінійній ділянці траєкторії вісь кулі бере участь у двох обертальних рухах одночасно, а саме: у конічному русі навколо дотичної і вгору щодо дотичної. У результаті цих двох обертальних рухів повільний конічний рух вісі кулі буде відбуватися не навколо дотичної, а навколо якоїсь іншої вісі, розташованої вище і правіше дотичної (при правій нарізці). Тому що ця ось у кожній наступній точці траєкторії займає нове положення, знижуючись разом з дотичною, вона називається миттєвою, або динамічною вісью. Виходить, на криволінійній ділянці траєкторії вісь кулі робить повільний конічний рух не навколо дотичної, а навколо динамічної осі.

Якби куля зберігавла початкове положення, отримане нею під час вильоту, не обертаючись своєю віссю навколо дотичної, то така куля мала би повну гіроскопічну стійкість. Повна гіроскопічна стійкість можлива:

а) при польоті в безповітряному просторі – відсутній опір повітря, отже, немає перекидаючої пари сил;

б) при сполученні центру ваги і центру опору в одній точці - відсутня перекидаюча пара сил;

в) при дуже великій швидкості обертального руху кулі навколо своєї осі, що ліквідувало б дію перекидаючої пари. Але в дійсності жодне з цих умов при стрільбі не має місця. Отже, у реальних умовах кулі не володіє повною гіроскопічною стійкістю.

Однак повна гіроскопічна стійкість, якщо навіть і була можлива, є невигідною, тому що в цьому випадку кут швидко збільшувався б, а отже, швидко зростала б і сила опору повітря, тобто значно зменшилася дальність польоту кулі. Крім того, куля попадала би в ціль бічною або донною частиною, тим часом для ефективної дії кулі потрібно, щоб віна попадала у ціль головною частиною і щоб дальність її польоту була найбільшою.

Політ кулі, ось якої протягом усієї траєкторії збігається з дотичною, називається абсолютно правильним польотом. Але абсолютно правильним політ може бути тільки у випадку прямолінійності траєкторії і при відсутності поштовхів і ударів зброї і газів, що додають осі куліу кут d на самому початку польоту. Отже, у дійсності куля не має абсолютну правильність польоту.

Якщо уникнути появи кута d неможливо, то прагнуть, щоб величина цього кута була на всьому протязі траєкторії як найменшою. Для забезпечення правильності польоту кожній кулі надається визначена швидкість обертального руху, тобто створюється визначена крутість нарізки і розраховується відстань між центром ваги і центром опору.

Відстань між центром ваги і центром опору для сучасних куль складає близько 1,5 калібру. Центр ваги сучасних куль знаходиться приблизно на відстані однієї третини її довжини від донного зрізу, а центр опору – приблизно на такій же відстані від головного зрізу. Якщо через дотичну провести вертикальну площину, то видно, що головна частина кулі стосовно цієї площини більше знаходиться з правої сторони, ніж з лівої. Отже, утвориться складова сила опору повітря, що виводить центр ваги кулі з площини стрільби вправо. Таким чином, куля відхиляється вправо від площини стрільби на всьому протязі криволінійної ділянки траєкторії.

Явище відхилення кулі від площини стрільби в бік його обертання називається деривацією.

Для кожного виду кулі величина деривації визначається спеціальним відстрілом і за допомогою емпіричних формул.

Властивості траєкторії

З приведених висновків можна встановити властивості траєкторії кулі при її польоті в повітрі:

1. Траєкторія є крива несиметрична, спадна гілка коротша і крутіша висхідної; вершина траєкторії розташована ближче до точки падіння (табличної).

2. Вершина траєкторії знаходиться ближче до точки падіння.

3. Час польоту кулі від точки вильоту до вершини траєкторії менший, ніж час її польоту від вершини до точки падіння (табличної).

4. Швидкість кулі в точках, що мають однакову ординату, на висхідній галузі більша, ніж на спадній галузі; початкова швидкість більша кінцевої; найменшу швидкість куля має в точці, що розташована за вершиною траєкторії.

5. Кут падіння (табличний) по своїй абсолютній величині більший кута кидання.

6. Кут найбільшої дальності неоднаковий для різних куль; величина його залежить від початкової швидкості, ваги і форми кулі.

7. Траєкторія куль, що обертаються, внаслідок деривації крім кривизни у вертикальній площині, мають ще кривизну у горизонтальній площині.

Прямий постріл. Простір, що вражається, прикритий та мертвий простір

Влучність стрільби залежить від багатьох факторів, у тому числі і від того, наскільки висота прицілу відповідає дійсній відстані до цілі. Однак у деяких випадках, завдяки настильності траєкторії, помилки у вимірі відстані не роблять практичного впливу на результат стрільби.

Припустимо, що стрілець веде вогонь з одним тим же самим прицілом по цілях однієї і тієї ж висоти, що розташовані на різних дальностях, не змінюючи точки прицілювання. Неважко побачити що при цьому на ділянках СД і ВО ціль може бути уражена, тобто вона буде знаходитися в межах простору, що уражається.

Звичайно простір, що уражається, розглядають тільки у точці падіння і, крім того, не всі елементи його, а тільки глибину.

Тому, можна дати наступне визначення простору, що уражається: відстань по лінії прицілювання, протягом якого низхідна гілка траєкторії не перевищує висоти цілі, називається простором, що уражається, (Гпп).

Глибина простору, що уражається, (Гпп) залежить від висоти цілі і настильності траєкторії. При тих самих умовах стрільби простір, що уражається, буде тим більшим, чим більша висота цілі і чим найстильніше траєкторія.

В тих випадках, коли сама вища точка траєкторії (вершина) не піднімається вище цілі даної висоти, криволінійність траєкторії не робить істотного впливу на можливий результат стрільби, тобто за даних умов виходить як би прямий постріл. Постріл, при якому висота траєкторії не перевищує висоти цілі, називається прямим, а одержувана при цьому найбільша дальність називається дальністю прямого пострілу.

При стрільбі з однакової зброї дальність прямого пострілу розглядається відносно кожної цілі, в залежності від її висоти, при цьому чим більша висота цілі, тим більша дальність прямого пострілу.

При стрільбі з різних зразків зброї по одній і тій же цілі дальність прямого пострілу виходить тим більша, чим настильніша траєкторія, чим, краща балістичні якості зброї і патронів. Тому дальність прямого пострілу по якій-небудь цілі (прийнята грудна фігура висота 50 см ) є важливою характеристикою бойових властивостей зброї що, вказується у відповідних настановах.

Прикритий і мертвий простір

Якщо на шляху пучка траєкторії зустрінеться перешкода, що не пробивається кулею, то частина куль потрапить в цю перешкоду, а частина пройде вище і в безпосередній близькості від її верхньої частини.

Простір за укриттям, яке не пробивається кулею, від його гребня до точки зустрічі називається глибиною прикритого простору чи просто прикритим простором ( Пп).

За укриттям траєкторія знижується і на деякій ділянці проходить не вище цілі даної висоти (ДС); ця ділянка є простором, що уражається.

На деякій ділянці прикритого простору (АД) ціль даної висоти за даних умов стрільби не може бути уражена.

Частина прикритого простору, на якому ціль не може бути уражена даною траєкторією, називається мертвим простором (Мп).

Глибина мертвого простору залежить від висоти укриття, висоти цілі, ступеня спадистості траєкторії і рельєфу місцевості за укриттям.

Глибина мертвого простору являє собою різницю між прикритим простором і простором, що уражається. Тому розрахунок величини мертвого простору зводиться до визначення глибини прикритого простору і глибини простору, що уражається.

При стрільбі зі зброї настильною траєкторією цілі, що знаходяться безпосередньо за укриттям, не можуть бути уражені. Чим настильніша траєкторія, тим глибина мертвого простору буде більша. Отже, для ураження цілей в цих умовах стрільби необхідно вибирати вогневі позиції з таким розрахунком, щоб кут зустрічі мав більшу величину, або ж використовувати зброю з навісною траєкторією, наприклад автоматичні гранатомети АГС-17, підствольні гранатомети ГП-25, або міномети.