Тема 3.3 .Інформація, як ресурс управління економікою

Мета: вивчення інформаційної сфери, роль інформації в управлінні економікою

План:

1. Роль інформації в управлінні економікою

 

Ключовою ланкою в ринковій економіці є інформованість керівного й адміністративно-управлінського апарату, створення інформаційного сервісу для осіб, які приймають рішення (ОПР), збільшення інтелектуального продукту, виробленого суспільством. Інформація є продуктом творчих сил людства. Вміле використання її сприяє науково-технічному прогресу.

Інформаційна сфера діяльності людини давно стала визначальним фактором розвитку економіки, техніки, науки. За даними ЮНЕСКО, більше половини зайнятого населення розвинутих країн бере особтсту участь у процесах виробництва та поширення інформації, до половини національного продукту цих країн пов”язано з інформаційною діяльністю суспільства.

Ресурси інформації використовуються беззупинно для зв”язку і координації кожної фази процесу перетворення. Наявність великої кількості видів інформації, різноманітність її джерел потребують застосування нових ІТ(НІТ). З упровадженням НІТ виникла інформаційна індустрія, а паралельно з нею почала розвиватися інформаційна економіка (бізнес), пов”язана з продажем інформації, програмного забезпечення, наданням послуг з обробки та передачі інформації.

Особливе значення має здатність інформації перетворюватися в процесі обробки на нові знання, які можуть бути використаними для пийняття управлінських рішень і поповнення знань управлігського персоналу.

 

Контрольні запитання:

1. Яка роль інформаційної сфери в економіці?
2. Для чого використуються ресурси інформації?

 

Література:

1. Електроний ресурс: http://buklib.net/component/option,com_jbook/ task,view/Itemid,99999999/catid,138/id,4324/

 

 

Розділ 4. Організація позамашинної інформаційної бази

Тема 4.1 Поняття позамашинної інформаційної бази, склад робіт з її організації

Мета: вивчити такі поняття як інформаційна база та поза машинна інформаційна база. Ознайомитися з використанням машинної інформаційної бази

План

1. Визначення інформаційної бази

2. Визначення позамашинної інформаційної бази

3. Використання поза машинної інформаційної бази

 

Як уже зазначалося, складовою частиною інформаційного забезпечення систем є інформаційна база. Інформаційна база — це сукупність упорядкованої інформації, що використовується під час функціонування системи. Вона поділяється на позамашинну і внутрішньомашинну (або машинну). До позамашинної інформаційної бази належить та її частина, що є сукупністю використовуваних при функціонуванні автоматизованої системи сигналів і документів у формі, доступній для сприймання людиною без використання засобів обчислювальної техніки.

Позамашинна інформаційна база автоматизованої інформаційної системи складається з нормативно-довідкових документів, документів із плановою, обліковою та іншою інформацією, необхідною для створення й функціонування внутрішньомашинної інформаційної бази і функціонування всієї системи. Але слід мати на увазі, що коли йдеться про позамашинну інформаційну базу автоматизованої системи управління, то до неї необхідно віднести і частину вихідних даних у вигляді відеограм (відеокадрів) та машинограм, оскільки вони забезпечують інформацією процес управління, а інформація з них сприймається безпосередньо людиною візуально. До того ж частина машинограм далі може використовуватися і як носій з вхідною інформацією для поповнення чи коригування машинної інформаційної бази (особливо тоді, коли первинні документи друкуються і частково заповнюються з допомогою комп’ютера).

Для організації позамашинної інформаційної бази об’єкта вивчаються та аналізуються інформаційні потоки, склад документації, особливості створюваної технології автоматизованого перетворення інформації. З урахуванням нової технології підготовлюються і розмножуються нормативно-довідкові документи, у разі потреби розробляються нові та удосконалюються старі форми планово-облікових документів, удосконалюються методи підготовки й передавання інформації.

Позамашинна інформаційна база має забезпечити належну ефективність реєстрації та передавання інформації; одноразовість і незалежність від використовуваних інформацію задач та спеціалістів вводу даних: достовірність і точність даних; своєчасність, регулярність і повноту надходження даних для їх обробки; усунення надмірності інформації на носії.

Основним носієм позамашинної інформаційної бази економічної інформаційної системи є первинний документ. Навіть в умовах значного поширення магнітних і інших носіїв інформації та використання електронної пошти первинні документи залишаються основним носієм економічної інформації. Причиною цього є те, що в паперових документах легко проставити відповідні підписи і вони мають юридичну силу та тривалий час можуть зберігатися без загрози втратити зафіксовану в них інформацію (на відміну від магнітних), зручні при ручному користуванні, хоч і мають ряд відомих недоліків. Серед недоліків можна назвати невелику інформаційну вмісткість при значних витратах дефіцитного паперу, непристосованість до автоматичного введення інформації в ЕОМ, незручності при пошуку та групуванні інформації.

Зауважимо, що прискорення процесу пошуку інформації при ручній її обробці останнім часом у відділах збуту, розрахунків з постачальниками й покупцями стали поширеними рейтерські картки. Основою рейтерських карток є картки з крайовою перфорацією, але замість кодування інформації вирізами (що в свій час і стримало масове впровадження карток із крайовою перфорацією) використовується метод вставляння в отвори картки кольорових пластикових штифтів-рейтерів. Це дозволяє візуально сприймати в картотеці закодовані ознаки, швидко здійснювати пошук і аналізувати стан справ. Але за наявності АРМ спеціаліста необхідність в таких картотеках відпадає, оскільки потрібні дані можна отримати програмними засобами.

 

Контрольні запитання:

1. Дати визначення інформаційної бази

2. Дати визначення позамашинної інформаційної бази

3. Область використання поза машинної інформаційної бази

 

Література:

1. Електроний ресурс:http://buklib.net/component/option,com_jbook/ task,view/Itemid,99999999/catid,138/id,4331/

Тема 4.2 Носії інформації, їхній склад та характеристика

Мета: ознайомитися з існуючими носіями інформації і їх характеристикою. Вивчити склад носіїв інформації

План

1. Визначення носія інформації

2. Класифікація носіїв інформації. Їх склад та характеристика

Інформація (дані) під час руху та перетворення (обробки) завжди розміщується на певних носіях. Кожний носій даних — це матеріальний об'єкт, який містить відомості, доступні лише людині, або лише ЕОМ, або одночасно і людині і ЕОМ.

Отже, носії інформації являють собою засоби реєстрації даних, які забезпечують зв'язок між інформацією та людиною, інформацією та ЕОМ, людиною та ЕОМ.

У комп'ютерних системах використовуються різноманітні види носіїв інформації. Вибір носія інформації залежить від рівня використання структурного складу технічних засобів збору, реєстрації, передачі і обробки первинних даних, а також загального рівня механізації та автоматизації задач управління. Наприклад, зі умов автоматизованої обробки економічної інформації як носія інформації можуть бути використані первинні документи, перфоркартки, перфострічки, магнітні стрічки, магнітні диски, магнітні картки і т.ін.

Усі носії економічної інформації можна класифікувати за кількома ознаками. Так, за фізичною структурою носії інформації бувають паперові, магнітні, діелектричні, напівпровідникові; за формою подання інформації — друковані та рукописні документи, носії з магнітним записом і перфораційні; за конструктивним виконанням — довільної форми, стрічкові, карткові, дискові тощо; за можливістю використання — одноразового і багаторазового використання; за кратністю запису — із записом, що витирається, та записом, що не витирається; за способом обробки — ручні, машинні та змішаної обробки тощо.

Залежно від способу фіксування та обробки носії інформації можна умовно поділити на три групи: 1) не придатні для автоматичного вводу до ЕОМ; 2) придатні для автоматичного вводу до ЕОМ; 3) результатної інформації. До 1-ї групи належать різноманітні первинні документи (облікові, планові, статистичні тощо). Такі документи призначені для реєстрації первинних даних У них знаходять відбиття, певні кількісні та якісні характетеристики об'єкта управління, результати виконання господарських операцій. Отже, первинні документи мають юридичний статус.

Носії 2-ї групи, у свою чергу, поділяються на дві підгрупи: перфораційні і носії з магнітним записом. Підгрупа перфоносіїв містить перфокартки та їх різновиди і перфострічки. Застосування перфокарток для обробки економічної інформації пов'язане з здатністю поступово нагромаджувати дані та зберігати їх протягом тривалого часу; дані на перфокартках можна використовувати багато разів, порівняно легко вносити до них зміни і доповнення, виконувати об'єднання, вибір і групування масивів на спеціальному обладнанні, причому ввід даних до ЕОМ провадити у будь?якій послідовності. Водночас перфокартки мають обмежену інформаційну ємність, для них характерна незворотність запису даних і незначна швидкість вводу даних до ЕОМ, вони легко деформуються під час переробки і потребують великої площі для зберігання масивів.

Перфострічки мали безмежну інформаційну ємність, а також значно більшу швидкість вводу даних порівняно, ніж у перфокарткачці але водночас їм притаманні низька фізична стійкість, неможливість попереднього впорядкування інформації і складність внесення змін до масивів даних. Широке застосування перфострічки в ІС першого і другого етапів розвитку пов'язане з використанням засобів дистанційної передачі даних. Перфокартки і перфострічки широко застосовувались в інформаційних системах обробки даних першого і другого етапів розвитку, а в сучасних ІС перфоносії майже не використовуються. Їм на зміну прийшли магнітні носії запису —диски, картки, стрічки тощо.

 

Останнім часом за кордоном, зокрема в США, почали застосовувати специфічні магнітні носії даних, які умовно називають «міхурі». Вони належать до зовнішніх носіїв пам'яті прямого доступу і порівняно з магнітними дисками мають значно вищі щільність і швидкість запису, і виключну надійність завдяки відсутності механічних елементів.

Для зберігання різноманітної документальної інформації все ширше застосовуються фотохромні носії даних, що являють собою касетні мікрофільми і карткові мікрофіші. Інформаційна ємність мікрофільму завширшки 3,5 см і завдовжки і м становить, наприклад, близько 20 млн. байт. Засоби пам'яті, які використовують мікрофільми і мікрофіші, особливо ефективні в інформаційно-по шукових системах для зберігання технологічної та проектно-конструкторської документації, нормативно-технічних даних, стандартів тощо.

У комп'ютерних інформаційних системах використовуються відеотермінальні засоби (дисплеї) для оперативного вводу і виводу даних. Носієм інформації в такому разі є екран електронно-променевої трубки, на якому індиціюється як алфавітно-цифрова, та і графічна інформація. Система подання знаків дисплея ґрунтується на телевізійному растрі. Інформаційна ємність відеотерміналів, які використовуються в сучасних персональних ЕОМ становить 2000 знаків. Дисплеї, які безпосередньо входять до складу ЕОМ або абонентських пунктів користувачів, забезпечують діалоговий режим обробки даних.

Іноді для оперативної фіксації певних сталих даних вигідні користуватися жетонними носіями (пластмасовими, металевий тощо) з пробиттями, які читаються спеціальними засобами. Прикладом таких носіїв можуть бути перепустки працівників, які використовуються в автоматизованих системах табельного обліку, обладнаних комплексом технічних засобів автоматизованої прохідної підприємства.

Носіями результатної інформації можуть бути всі різновиди перфораційних та магнітних носіїв. Крім того, результатна інформація може бути виведена на рулонний папір, бланки друкарської форми, на екран відеотерміналів.

Контрольні запитання:

1. Дати визначення носія інформації

2. Назвіт види носіїв інформації. склад та характеристика

3. Що таке фотохромні носії даних?

Література: