Порядок і облік нарахування окремих видів додаткової заробітної плати та соціальних виплат

1. Робота в понаднормовий час. Надурочною (понаднормовою) вважається робота понад встановленого законом тривалість робочого дня. Надурочні роботи допускаються у виключних випадках і з дозволу профспілки. До надурочних робіт не допускаються вагітні жінки; жінки, які мають дітей віком до 3-х років; працівники до 18-ти років; у дні занять працівники, які навчаються без відриву від виробництва в загальноосвітніх школах і професійно-технічних навчальних закладах; працівники інших категорій (згідно з чинним законодавством).

Робота у надурочний час оплачується при відрядній оплаті праці – в розмірі 100% тарифної ставки працівника-відрядника відповідної кваліфікаціі, при погодинній – у подвійному розмірі годинної тарифної ставки. Надурочні роботи не повинні перевищувати для кожного працівника 4 години протягом 2-х днів і 120 годин на рік. Компенсація відгулом не допускається.

2. Оплата браку. Повний брак з вини працівника оплаті не підлягає, а частковий оплачується залежно від ступеня придатності продукціі за зниженими розцінками. Місячна заробітна плата в такому випадку не може бути нижчою 2/3 тарифної ставки всатовленого йому розряду (окладу).

Брак, що виникає у результаті прихованого дефекту в матеріалі, який обробляється, а також не з вини працівника, виявлений після приймання виробу відділом технічного контролю, оплачується працівнику нарівні з придатними виробами.

3. Оплата часу простою, допущеного не з вини пра­цівника передбачається в розмірі не нижчому від 2/3 тарифної ставки (окладу) працівника. При цьому працівник повинен попередити власника (бригадира, майстра) про початок простою. Час простою з вини працівника оплаті не підлягає. Зар­плата під час простою нараховується на підставі простійних листів.

4. Оплата в нічний час (з 22⁰⁰-до 6⁰⁰). При цьому встановлена тривалість роботи (зміни) скорочується на 1 годину. До роботи в нічний час не допускаються: вагітні жінки, жінки, які мають дітей віком до 3-х років; працівники до 18 років; працівники інших категорій (згідно з чинним законодавством). Години нічної роботи оплачуються в підвищеному розмірі, що встановлюється генеральною, галузевою угодою та колективним договором, але не нижче 20% тарифної ставки (окладу) за кожну годину у нічний час.

5. Робота у святкові та неробочі дні. Відповідно до чинного законодавства встановлені слідуючи свя­ткові та неробочі дні:

– 1 січня;

– 8 березня;

– 1-2 травня;

– 9 травня;

– 28 червня (день конституції);

– 24 серпня.

Не проводяться роботи у дні релігійних свят:

– 7 січня;

– 1 день (неділя)—Великдень;

– 1 день (неділя)— Трійця.

Робота у вихідний день компенсується працівнику наданням іншого дня або за угодою сторін у грошовій формі. Робота у святкові дні оплачується у такому розмірі:

** погодинникам у розмірі погодинної чи денної ставки;

** відрядникам за подвійними відрядними розцінками;

** працівникам із місячним окладом у розмірі одинарної погодинної чи денної ставки понад оклад за умови, що робота здійснюється у межах місячної норми робочого часу, або в розмірі двократної по­годинної чи денної ставки за умови, що робота здійснювалась понад місячну норму:

6. Поєднання (суміщення) професій чи посад передбачається Кзпп України, який засвідчує, що працівники, які суміщають на підприємстві разом з основною роботою, передбаченою трудовим договором додаткову роботу за іншою професією (посадою) або виконують обов’язки тимчасово відсутнього працівника отримують доплату за поєднання професій (посад). Розмір доплат визначається на умовах, передбачених колективним договором.

При нарахувані перелічених видів оплат, кладаються такі бухгалтерські проводки, табл.3.

Таблиця 3

Облік нарахування доплат різним категоріям працівників

№	Зміст господарських операцій	Кореспонденція рахунків
Дебет	Кредит
	Нараховано:
	- виробничим робочим за надурочну працю, часи простою, виготовлення бракованої продукції не з вини робітника
	- службовцям цехів за роботу у вихідні дні
	- адміністраціі підприємства за суміщення посад
	- працівникам відділу збуту за роботу у святкові дні
	- робітникам невиробничої сфери за роботу у нічний час

 

Для обліку нарахування зарплати, премії та доплат обирається рахунок витрат, в залежності категорії працівника (основного виробництва, начальник цеху, адмін. персонал, і т.д.)

 

Згідно статті 45 Конституції України, кожний працюю­чий має право на відпочинок. Це право забезпечу­ється наданням щонедільного відпочинку, а та­кож оплаченої щорічної відпустки.

Відпустка – це тимчасове звільнення від роботи для відпочинку. Право но відпустку не залежить від місця роботи, форми власності підприємства, посади, системи оплати праці, тривалості та періодичності робочого часу, терміну трудового договору.

Державні гарантіі та відносини, що пов’язані з відпусткою, регулюються Конституцією України, Законом України «Про відпустки», 1996 р. № 504/96-ВР, Кодексом законів про працю та ін. нормативно-правовими документами.

Право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи. Іноземні громадяни та особи без громадянства, які працюють в Україні, також мають право на відпустки.

Закон України «Про відпустки» встановлює такі види відпусток:

1. Щорічна відпустка

· Основна

· Додаткова за роботу в шкідливих та важких умовах праці

· Додаткова відпустка за особливий характер роботи

· Інші додаткові відпустки передбачені законодавством.

2. Додаткова відпустка у зв’язку із навчанням

3. Творча відпустка

4. Соціальна відпустка

· Відпустка за вагітністю та пологами

· Відпустка за доглядом за дитиною до 3-х років

· Додаткова відпустка працівникам, які мають дітей.

· Інші види соціальних відпусток.

5. Відпустка без збереження зарплати.

 

Щорічна відпустка обчислюються за таким алгоритмом:

1. Розраховується середня заробітна плата за один календарний день.

2. Встановлюється тривалість відпустки в календарних днях (в залежності від кількості днів відпустки для працівника і відпрацьованого ним часу).

3. Одержаний середньоденний заробіток перемножуєтьсять на кількість днів відпустки, зазначених у наказі «Про відпустки».

4. Відпускні виплачуються у повному обсязі не зважаючи на стаж працівника.

 

Розрахунок середньої заробітної плати здійснюється згідно з вимогами Порядку розрахунку середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 р. № 100. Для обчислення враховуються оплата праці за останні 12 місяців, що передують місяцю надання відпустки. Тобто, якщо працівнику надається відпустка у липні 2010 р. то для обчислень буде враховано період 12 місяців з червня 2009 р. по червень 2010 р. за умови, що працівник відпрацював на підприємстві рік і більше.

Працівникові, який пропрацював на підприємстві, в установі, організації менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після офо­рмлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку. Наприклад, працівника було прийнято на роботу 20.12.2009 р., а відпустка йому надається 15 липня 2010 р. фактично відпрацьований час для розрахунку становить шість місяців – з 01.01.2010р. по 01.07.2010 р. Термін оплачцваноївідпустки: 24:12х6=12 днів оплачуваної.

При обчисленні середньої зарплати в усіх випадках її збереження включаються:

– основна зарплата,

– доплати і надбавки (за надурочний час, роботу в нічний час, суміщення професій і посад, високу професійну майстерність, умови праці, інтенсивність праці, керівництво бригадою, вислугу року),

– виробничі премії за економію конкретних видів палива енергіі, винагорода за підсумками роботи за рік.

Повний перелік оплат, що включається до обчислення середнього заробітнку для розрахунку відпускних регламентовано Порядком №100.

Одноразова винагорода за підсумками роботи за рік включається до середнього заробітку шляхом додавання до заробітку кожного місяця розрахункового періоду 1/12 винагороди, нарахованої в поточному році за попередній календарний рік.

Усі виплати включають в розрахунок середньої зарплати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без вклю­чення сум утримань із зарплати, стягнення алі­ментів, за винятком відрахувань із зарплати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

При обчисленні середньої зарплати для оплати за час щорі­чної відпустки, додаткових відпусток у зв’язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або компенсації за невикористані відпустки; до фактичного заробітку включа­ються виплати за час, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток (за час попередньої щорічної відпустки, виконання державних і грома­дянських обов’язків, службового відрядження) та допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатні­стю.

Перелік виплат, які не врахову­ються під час обчислення середньої зарплати (п.4 Порядку№ 100):

– виплати за використання окремих доручень (одноразового характеру);

– одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомага працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога);

– компенсаційні виплати на відрядження і перевезення (добові, оплата за проїзд, витрати на житло);

– премії за винаходи та раціоналізаторські пропозиції, за сприянням впровадженню винаходів і пропозицій, за впровадження нової техніки і технології за збирання і здавання брухту чорних та кольорових металів;

– грошові і речові винагороди за призові місця на змаганнях, оглядах, конкурсах тощо;

– пенсіі, державна допомога, соціальні та компенсаційні виплати;

– літературний гонорар штатним працівникам газет та журналів;

– вартість безоплатно виданого спецодягу, спецвзуття, та інших засобів індивідуального захисту, мила, молока;

– дотаціі на обіди, проїзд, вартість оплачених підприємством путівок до санаторіїв і будинків відпочинку;

– виплати пов’язані з ювілейними датами;

– вартість безоплатно наданих деяким категоріям працівників комунальних послуг, житла, палива;

– заробітна плата на роботі за сумісництвом;

– доходи (дивіденди, проценти), нараховані за акціями трудового колективу;

– компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням термінів її виплати.

 

Середня заробітна плата за один календарний день обчислюється таким чином:

 

Середня заробітна плата за один календарний день	=	Сумарний заробіток за останні 12 місяців, перед наданням відпустки або за менший відпрацьований час
Кількість календарних днів року- 355 (365 – 10 святкових днів) або меншого відпрацьованого періоду

Приклад (обчислення і облік нарахування відпускних). Працівнику адміністрації надана чергова відпустка терміном 24 дня з 03.07.2010 р. по 26.07.2010 р. Фактично він відпрацював на підприємстві більше 1 року. Протягом останніх 12 місяців йому було нараховано:

– основна заробітна плата – 24 400 грн.

– матеріальна допомога – 1 300 грн.

– дивіденди – 1200 грн.

– допомога з тимчасової непрацездатності – 400 грн.

– винагорода за підсумками роботи за рік – 1200 грн.

 

Відповідно до Порядку № 100 винагороду за підсумкоми роботи за рік включають до середньої заробітної плати шляхом додавання до заробітку за кожний місяць періоду 1/12 суми винагороди, нарахованої в поточному році за попередній календарний рік. Тому до розрахунку середньої заробітної плати працівника включають 5/12 винагороди (1200:12х5=500), рис.

 

 

Загальна сума нарахованої зарплати становить

 

1. Обчислення середньої заробітної плати за 1 календарний день: враховуються такі нарахування за період з 1.08.2009 до 31.07.2010 (12 міс.):

24 400 + 400 +(1200:12х5) = 25 300 грн.

2. Середньоденна заробітна плата:

25300 / 355 = 71,27 грн.

3. Сума відпускних:

71,27 * 24 = 1710,48 грн.

Складається бухгалтерська проводка: нараховано відпускні працівнику адміністрації:

Дебет 92 Кредит 661 1710,48.

 

Відповідно до законодавства України є виняткові випадки, у яких працівник, замість того щоб піти у відпустку, може одержати за неї грошову комнесацію:

– за бажанням працівника, але при цьому тривалість наданої щорічної відпустки не повинна бути менше ніж 24 календарних дні;

– у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки;

– у разі переведення працівника на інше підприємство, за його бажанням грошова крмпесація за невикористані дні щорічної відпустки повинна бути перерахована на рахунок підприємства, на яке він збирається перейти.

Приклад. Працівник фактично відпрацював з 05.05.2009 р. по 15.01.2010 р. і звільнився. Фактично відпрацювано 239 календарних днів. Заробітна плата за попередній період складає – 21600 грн. Тривалість відпустки 28 календарних днів.

Тривалість відпустки розраховуюється пропорційно до фактично відпрацьованого часу.

28 / 355 = 0,08

239 * 0,08 = 19 календарних днів.

Середньоденний заробіток складає

21600 / 239 = 90,40 грн.

Сума компесаціі наступна

90,40 * 19 = 1717,60 грн.

Відповідно до Порядку № 100 середня заробітна плата розраховується за останні 2 місяці в наступних випадках:

– виконання працівниками державних і громадських обов’язків у робочий час;

– виплати вихідної допомоги

– Службових відряджень

– вимушеного прогулу;

– звільнення працівників донорів від роботи;

– залучення працівників до виконання військових обов’язків.

Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні 2 місяці роботи, проводяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів, а у випадках передбачених законодавством на число календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів, а у випадках, передбачених чинним законодавством – на число календарних днів за цей період.

 

Святкові та неробочі дні при визначенні тривалості щорічних відпусток та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, не збільшують кількість днів відпустки.

Щорічна основна відпустка надається робітникам тривалістю не менше 24 календарних днів за від­працьований рік, який обчислюється з дня укла­дання трудового договору, загальна тривалість основних та додаткових відпусток не може пере­вищувати 59 календарних днів, а для робітників, що зайняті на підземних гірничих роботах – 69.

Щорічні основна та додаткові відпустки видаються працівникові з таким розрахунком, щоб вони були використані, як правило, до закінчення робочого року. Право працівника на щорічні основну та додаткові відпустки у перший рік роботи настає після закінчення шести місяців безперервної роботи на підприємстві. У разі надання таких відпусток до закінчення шестимісячного терміну безперервної роботи їх тривалість визначається пропорційно до відпрацьованого часу.

При цьому щорічні відпустки повної тривалості до настання шестимісячного строку безперервної роботи на підприємстві за бажанням працівника надаються:

1) жінкам – перед відпусткою у зв’язку з вагітністю та пологами, а також жінкам, які мають двох і більше дітей віком до 15 років;

2) інвалідам;

3) особам до 18-ти років;

4) чоловікам, дружини, яких перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами;

5) сумісникам – одночасно з відпусткою за основним місцем роботи;

6) працівникам, які успішно навчаються в навчальних закладах та бажають приєднати відпустку до часу складання іспитів, заліків тощо;

7) працівникам, які мають путівку для санаторно-курортного лікування;

8) в інших випадках, передбачених законодавством або трудовим договором.

Щорічні відпустки за другий та наступні роки роботи можуть бути надані працівникові в будь-який час відповідного робочого року. Черговість надання відпусток визначається графіком, який затверджений власником чи уповноваженим ним органом за узгодженістю з профспілками або іншим уповноваженим на представництво трудо­вим колективом органом

Щорічні відпустки за бажанням працівника, в зручний для нього час, надаються:

1. особам до 18-ти років;

2. інвалідам;

3. жінкам перед відпусткою у зв’язку з вагітністю і пологами або після неї;

4. жінкам, які мають двох і більше дітей віком до 15 років;

5. одиноким матері чи батьку, які виховують дитину без батька чи матері;

6. дружинам (чоловікам) військовослужбовців;

7. ветеранам праці та особам які мають особливі заслуги перед Батьківщиною.

8. в інших випадках, передбачених законодавством або трудовим договором.

Керівним, педагогічним, науковим, науково-педагогічним працівникам, спеціалістам навчальних закладів щорічні відпустки повної тривалості у першій та наступні роки надаються у період літніх канікул незалежно від часу прийняття їх на роботу.

Працівникам, які навчаються в закладах освіти без відриву від виробництва, щорічні відпустки за їх бажанням приєднуються до часу проведення занять, лабораторних робіт. Складання заліків і захисту дипломного проекту.

Щорічна відпустка на вимогу працівника може бути перенесена на інший період у разі порушення власником строку письмового повідомлення працівника про час надання відпустки і несвоєчасної виплати власником заробітної плати за час щорічної відпустки.

Щорічна відпустка повинна бути перенесена на інший період або подовжена в разі:

– тимчасової непрацездатності працівника, засвідченої у встановленому порядку;

– виконання працівником державних або громадських обов’язків;

– настання строку відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами;

– збігу щорічної відпустки з відпусткою у зв’язку з навчанням.

Щорічна відпустка за ініціативою власника, як виняток, може бути перенесена на інший період тільки за письмовою згодою працівника та за погодженням з профспілками.

Щорічну відпустку на просьбу працівника може бути поділено на частини будь-якої тривалості за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менше ніж 14 календарних днів. При цьому невикористана частина відпустки надається з дня тижня закінчення попередньої використаної її частини. Невикористану частину відпустки має бути надано працівнику, як правило, до кінця робочого року, але не пізніше 12 місяців після закінчення робочого рок у, за який надається відпустка.

Основою для надання відпустки є заява, яку працівник надає у відділ кадрів. Начальник відділу кадрів підписує заяву і передає на резолюцію до керівника підприємства, після чого заява передається для бухгалтеріі.

На підставі заяви керівник видає наказ про відпустку в 2-х примірниках: 1-й залишається у відділі кадрів, а 2-й передається до бухгалтеріі (ф. П-6). Відпустка для групи працівників може оформлюватися списком (ф. П-7).

На підставі наказу відділ кадрів робить відмітки в особистій картці робітника про відпустку, а бухгалтерія проводить розрахунок оплати за час відпустки.

Оплата відпусток за час відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до її початку. Облік нарахування відпусток різним категоріям працівників (без створення забезпечення виплати відпусток) наведено в табл.4.

Таблиця 4

Нарахування відпускних

№	Зміст господарських операцій	Кореспонденція рахунків
Дебет	Кредит
	Нараховано відпускні:
	- виробничим робочим
	- робітникам і службовцям цехів
	- адміністраціі підприємства
	- працівникам відділу збуту
	- робітникам невиробничої сфери
	- - працівникам, які виконують монтаж, налагодження обладнання (створення НА)	152 (154)
	- працівникам, задіяним у будівництві основних засобів
	- працівникам, зайнятим ліквідацією основних засобів
	- працівникам, зайнятим дослідженнями в процесі розробки НА
	- працівникам, зайнятим виправленням браку