Історія створення та розвитку НУ дпсу 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Історія створення та розвитку НУ дпсу



Тече річка Ірпінь. На її берегах розташувалося чимало сіл та селищ і лише одне місто, що отримало назву від річки, – Ірпінь. Своєрідними супутниками оточують його селища міського типу – Буча, Ворзель, Гостомель і Коцюбинське. Це і є наш край – Приірпіння.

За часів Київської Русі територія на північний захід від Києва відома тим, що її населяли полянські і древлянські племена. Неподалік річки Ірпінь проходив кордон між володіннями цих двох сильних східнослов'янських племен. Прекрасні природні та кліматичні умови привертали увагу багатьох, щоб тут оселитись. Перша письмова згадка пронаселений пункт на території нашого краю датується 1494 роком. Тоді великий князь литовський Олександр відібрав гостомельський маєток у Сенька Володкевича і передав його князю Іванові Глинському. Пізніше Гостомель належав українському шляхтичу Сенькові Полозовичу (Семенові Полозу), який відіграв велику роль в обороні України від нападів татар.

У нашого міста цікава і неповторна історія, до якої не можна бути байдужим. Цей затишний куточок землі, недалеко від столиці, своєю благословенною тишею та мальовничою природою, благодатним мікрокліматом здавна приваблював до себе творчих людей: письменників, поетів, діячів культури та мистецтва.

Ірпінь сьогодні – місто обласного підпорядкування, яке розташоване в Київській області і знаходиться на відстані 27 км від столиці України. В адміністративному підпорядкуванні Ірпінської міської ради перебувають селища міського типу Буча, Ворзель, Гостомель та Коцюбинське. За даними Всеукраїнського перепису населення, в Ірпінському регіоні проживає 101 800 осіб.

У Приірпінні працює більше 20 промислових підприємств, поанад 1 500 – комерційних, майже 300 – торгівлі та побуту. Місто й селища відомі своїми курортами. Сьогодні тут майже 30 оздоровчих закладів.В Ірпінському регіоні розташовані Національна академія державної податкової служби України, де навчається 12 тисяч студентів, економічний коледж, 20 загальноосвітніх шкіл, 18 дошкільних закладів.

Національна академія державної податкової служби України має славну 80-річну історію діяльності. Почалася вона у далекому 1921-му зі створення у Києві, згідно з ухвалою колегії Київської губосвіти, Українського торф'яного технікуму. Новий освітній центр зібрав під своїм дахом тодішніх наукових світил – академіка П.Я. Тутковського, професорів Т.А. Садовського, В.І. Вориовського, Є.В. Оплокова.

1932-го технікум перебазовується до Ірпеня. Через шість років, у зв'язку із введенням нових спеціальностей – гірничої, економічної та гідробудівельної – навчальний заклад змінює свою назву на Ірпінський політехнічний технікум. Ця назва проіснувала до 1 вересня 1944-го, коли в паспорті навчального закладу з'явилося ще одне ім'я – Ірпінський гірничо-паливний. У 1961 році вводяться нові спеціальності – машинобудівна та хімічна. Відтак технікум перейменовують в індустріальний.

Через тридцять років, у грудні 1991-го, технікум одержує статус коледжу. Постановою Кабінету Міністрів України від 10 січня 1996 року № 30 на базі Ірпінського індустріального коледжу створено Український фінансово-економічний інститут, якому надано право вести підготовку фахівців за третім рівнем акредитації. Неповних чотири роки діяльності інституту – це стрімке сходження до вершин освітянського Олімпу. Значно покращилася матеріально-технічна база навчального закладу, якісно зріс та зміцнів професорсько-викладацький склад, відкрився факультет податкової міліції, з'явилися нові кафедри, серед яких і факультет військової підготовки. Створена аспірантура, відкрито у структурі інституту Науково-дослідний центр із проблем оподаткування, Центр підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників державної податкової служби, побудовано православний храм Святителя Миколая.
Нову сторінку розвитку навчального закладу відкрила постанова Кабінету Міністрів від 21 грудня 1999 року № 2346, відповідно до якої на базі Українського фінансово-економічного інституту була створена Академія державної податкової служби України. Академія – єдиний державний вуз, підпорядкований Державній податковій адміністрації України, на який покладено завдання підготовки фахівців для органів державної податкової служби, фінансової, контрольно-ревізійної діяльності та казначейської справи.

21 серпня 2003 року вийшов Указ Президента України № 870/2003 „Про надання академії державної податкової служби статусу Національної”.
У структурі академії діє Київський фінансово-економічний коледж, який готує молодших спеціалістів з фінансів, бухгалтерського обліку та правознавства.

Національна академія ДПС України має регіональні заочні факультети у Вінниці, Житомирі, Сімферополі (Крим), Сторожинці (Чернівецька область), Кам'янець-Подільському.
Нині у вузі на денній та заочній формах навчання навчаються понад 12 тисяч юнаків та дівчат з усіх регіонів України.
Вуз має свою аспірантуру, спеціалізовані вчені ради з підготовки науковців (кандидатів наук) у сфері економіки та правознавства.

У Національній академії ДПС України зосереджено науковий потенціал країни з проблем фінансового права та оподаткування. Серед 549 викладачів – 5 академіків, 56 докторів наук, 184 кандидати наук. Понад 10 років очолює професорсько-викладацький склад академії професор, доктор економічних наук, державний радник податкової служби І рангу Петро Володимирович Мельник.
У 2003 році бібліотека отримала спеціалізоване приміщення площею 2 тис.м 2, де розмістились: абонемент навчально-методичної літератури, читальний зал нових надходжень, зал періодичних видань на 60 посадочних місць, відділ довідково-бібліографічного обслуговування, зал християнської літератури, відділ наукової літератури, читальний зал для викладачів на 40 посадочних місць, відділ електронної бібліотеки, читальний зал юридичної літератури на 120 посадочних місць, читальний зал економічної літератури на 120 посадочних місць, зал іноземної літератури на 20 посадочних місць. Функціонують читальні зали територіально відокремлених факультетів, зокрема ФПМ, військової підготовки та Центру перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників податкової служби. Користується популярністю зал духовної літератури.
На сьогодні бібліотека стала потужним інформаційним центром не лише в академії, а й у місті.
Велику допомогу користувачам у виборі літератури надає довідково-бібліографічний апарат (ДБА). Це алфавітний, систематичний, електронний каталог авторефератів і дисертацій, каталог іноземної літератури мовою оригіналу, систематична картотека газетно-журнальних статей та картотека праць співробітників Національної академії ДПС України.

З 2002 року в бібліотеці працює автоматизована бібліотечно-бібліографічна система „УФД/ Бібліотека” для комплексної автоматизації діяльності бібліотеки. У роботі використовуються 18 одиниць комп'ютерної техніки, сканер, відеотехніка.

 

 

13.Фінанси – це одна із важливих складових практично всіх видів діяльності. Зокрема, вони є невід'ємним елементом діяльності державних органів управління, підприємств, об'єднань підприємств і установ, фізичних осіб, партій, доброчинних організацій, міжнародних корпорацій та ін. Фінанси пов'язані з виробництвом, обміном, розподілом і використанням валового внутрішнього продукту (ВВП) і національного багатства. Проведення різноманітних видів діяльності передбачає необхідність мобілізації грошових ресурсів, їх розподілу, а також забезпечення раціонального використання залучених активів.

Фінанси не зводяться до грошових коштів, які суб'єкт має в своєму розпорядженні. Одержані доходи вважають фінансами в тому разі, якщо вони здійснюють обіг з метою забезпечення певної діяльності. Важливим є і те, з яких позицій розглядають такі процеси. Наприклад, отримування громадянином заробітної плати та повне її витрачання на придбання товарів і послуг для забезпечення життєдіяльності не можна прямо віднести до фінансових операцій. Але з погляду розвитку держави в цілому це – джерело фінансування виробництва товарів та послуг, а тому такі операції слід відносити до фінансового обороту країни. Вилучення певної частини одержаних доходів фізичною особою з обігу та зберігання їх вдома також не можна вважати фінансами. Проте, аналізуючи цей процес з макроекономічного погляду, необхідно зазначити, що такі операції також впливають на використання фінансових ресурсів суспільства. Та їх частина, що не повертається в обіг, скорочує обсяги готівкового обороту та інвестування. З іншого боку, такі операції приводять до збільшення резервів, що використовуватимуться в майбутні періоди.

Функції фінансів

Розподільна - за допомогою фінансів розподіляється і перерозподіляється внутрішній валовий дохід, завдяки чому кошти надходять у розпорядження держави, муніципалітету;

Контрольна - полягає в їх здатності відслідковувати весь хід розподільного процесу, також витрачання за цільовим призначенням грошових коштів, що надходять з федерального бюджету;

Регулююча - втручання держави в процес відтворення через фінанси (податки, державні кредити і т. д.). Держава впливає на воспроизводительный процес через фінансування окремих підприємств, проведення податкової політики;

Стабілізуюча - забезпечення громадян стабільними економічними і соціальними умовами.

15 и 16 Економічна система - це сукупність певних підсистем діяльності, пов'язаних між собою та спрямованих на створення, розподіл, перерозподіл і споживання валового внутрішнього продукту відповідно до мети суспільства.

Фінанси тісно пов'язані з кредитом, по суті, мають однакову економічну природу. Вони виражають рух вартості валового внутрішнього продукту. Проте кожна з них має свою специфіку участі в економічних процесах. При функціонуванні як фінансів, так і кредиту створюються й використовуються фонди фінансових ресурсів. Фінанси готують передумови для функціонування кредиту.

17. У розподільчих процесах поряд з фінансами та ціною бере участь і заробітна плата. За своєю економічною природою заробітна плата є грошовим виразом вартості праці. Це фонд грошових засобів, що знаходиться в розпорядженні працівника й використовується для задоволення особистих потреб.

19.Фінанси виконують свою роль за допомогою форм і методів створення й використання фінансових ресурсів поряд з іншими економічними категоріями і передусім - з ціною. Ціна - це грошовий вираз вартості будь-якого товару, тобто ціни, як і фінанси, здійснюють розподіл валового внутрішнього продукту. Ціни визначаються на основі попиту й пропозиції, але це при реалізації товару. При формуванні ціни виробником враховуються всі витрати виробництва й збуту, а також певна сума накопичень у формі прибутку.

Можна дійти висновку, що ціна визначає параметри впливу фінансів на всі процеси, пов'язані зі створенням та використанням валового внутрішнього продукту.



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-07-16; просмотров: 180; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.138.134.102 (0.009 с.)