Переваги і недоліки впровадження Болонського процесу в Україні

 

Базуючись на здобутках Болонського процесу, Україна прагне стати рівноправним членом у загальноєвропейському просторі вищої освіти, використовуючи прозорі схеми для переходу на його принципи. Головними завданнями Болонського процесу є: забезпечення мобільності студентів та працівників ВНЗ між країнами-учасницями, визнання термінів навчання за такими самими програмами, як за кордоном, розбудова системи кваліфікацій для навчання впродовж усього життя.

Вигоди українського студентства:

1. Можливість навчання за рубежем і пов'язані із цим переваги:

а. Вивчення іноземної мови в мовному середовищі;

б. Можливість одержання подвійного або спільного диплому;

в. Можливість спілкування із закордонними фахівцями й знайомства із закордонними науковими школами. Доступ у кращі європейські бібліотеки;

г. Ознайомлення із закордонними системами освіти та з іншими формами організації навчання. Можливість різноманітити освіту;

д. Установлення наукових і ділових зв'язків за кордоном.

2.Можливість навчання в той момент життя, коли це найбільше зручно, що забезпечується кредитною системою;

3. Отриманий диплом буде визнаватися у всіх країнах Болонського клубу;

4. Більша відповідність вищої освіти загальноєвропейському ринку праці;

5. Накопичувальна система кредитів дозволить підвищувати кваліфікацію протягом всього життя та одержати додаткову вищу освіту.

 

Вища освіта в країнах Європейського Союзу (Іспанія, Італія, Швеція)

Вища освіта в Іспанії

Система вищої освіти Іспанії відзначається виключною однорідністю, адже аж 98% студентів навчаються в університетах (Centro), поза якими готують лише фахівців з туризму, ремесел та деяких інших видів занять. Іспанські університети поділяються на три категорії: Державні; Приватні; Духовні вищі навчальні заклади, що знаходяться під опікою церкви. До складу іспанських університетів входять чотири типи навчальних підрозділів, що в інших країнах складають альтернативу університетській освіті: університетські факультети - ВНЗ, де вивчаються не технічні теоретичні дисципліни. Навчання на них охоплює всі три цикли вищої освіти; вищі технічні училища мають, навпаки, технічну орієнтацію, але так само передбачають усі три цикли вищої освіти; університетські школи мають визначену професійну орієнтацію і здатні довести студента тільки лише до першої ступіні вищої освіти; університетські коледжі,як і школи, здійснюють навчання тільки по програмах першого рівня. Ці програми звичайно аналогічні традиційним університетським програмам і не дають професійної орієнтації. Університети мають досить складну структуру і надають курси, програми й кваліфікації різного рівня. Так, їх факультети пропонують програми тривалістю 4-5 років з присудженням повного диплома. Вищі технічні школи після 4-5 років навчання присуджують дипломи вищих інженерів. Групи невеликі, а навчання порівняно інтенсивне з орієнтацією на практику. Типи вищої освіти звичайна освіта, де необхідне присутність студента на заняттях вечірня освіта дистанційна освіта "навчання поштою" - побудовано на базі заочного і може бути як державним так і приватним АКАДЕМІЧНИЙ РІК І ЕКЗАМЕНИ. Академічний рік розпочинається у перший тиждень жовтня і закінчується в червні, є короткі канікули під час головних релігійних свят. На тиждень припадає 20-30 лекційних годин, що складає 600-700 годин за навчальний рік. Після завершення вивчення дисципліни складається екзамен (у лютому, червні чи вересні). Система оцінювання передбачає 10 балів. Навчання на факультетах і у вищих школах університетів організовані за трьома циклами: базовий (2-3 роки), спеціалізований (2 роки з присвоєнням диплома), дослідницький (2-3 роки з отриманням диплома доктора). В університетських школах навчання має лише один 3-річний цикл з високим рівнем спеціалізації навчальних програм для кращої фахової підготовки. Навчальні плани університетів будуються з урахуванням існування трьох видів дисциплін: обов’язкових для всіх ВЗО, які присвоюють даний диплом (академічну кваліфікацію); на вибір ВЗО, які можуть бути як обов’язковими, так і факультативними; дисципліни за вибором студентів (10% всього навчального часу).

Вища освіта в Італії

Вища освіта Італії має гіпертрофований університетський і малий неуніверситетський сектори, більшість закладів державні.Університети з навчальними і науковими програмами перебувають під управлінням Міністерства університетів і науково-технологічних досліджень, завдання якого:

— планувати і здійснювати розвиток наукових досліджень;

— складати трирічні плани розвитку університетів;

— розподіляти кошти між закладами згідно з критеріями закону;

— координувати участь Італії у міжнародних програмах.

Національна Рада університетів (з 1979 р.) є консультативним органом, де представлені кілька інших національних рад (економіки і праці, науки, культури тощо). Інші консультативні органи під егідою міністерства: Національна Рада з науково-технологічних пошуків, Постійна конференція ректорів італійських університетів тощо.

Всього в Італії налічується 65 закладів університетського рівня (державних і "вільних", що самоуправляються, але мають офіційне визнання і дипломи, працюють за програмами державних й інспектуються Міністерством освіти).

Вища освіта в Швейцарії

Однією з особливостей швейцарських ВНЗ є прикладний характер навчання. Навіть у класичних університетах Швейцарії (яких всього 12) близько половини викладацького складу і студентів постійно займаються науковими дослідженнями, беруть участь у державних програмах або займаються конкретними науково-технічними розробками. Приватні ВНЗ Швейцарії, слава про яких не перестає гриміти як в Європі, так і за океаном у ще більшою мірою націлені на те, щоб їхні студенти отримали практичні знання необхідні в кар’єрі. Так, наприклад, університет IMI, навчальний готельного та туристичного менеджменту в Швейцарії, пропонує схему навчання в якій семестр теоретичного навчання чергується з оплачуваною практикою, коли студенти отримують можливість не тільки закріпити свої знання «на ділі», але і заробити, що дозволяє покривати більшу частину витрат на навчання у Швейцарії. Також, завдяки такій системі навчання, переважна більшість студентів ще задовго до закінчення університету отримати запрошення на роботу в Швейцарії і Європі від найбільших мережевих готелів або інших міжнародних компаній, в яких студенти проходили практику. А так, як практика можлива не тільки в готелях Швейцарії, перед стажистами дійсно відкриваються весь світ.

Ще однією особливістю університетів Швейцарії є те, що в більшості з них випускники мають можливість отримати відразу кілька дипломів. Це можливо завдяки хорошим міжнародних зв’язків швейцарських ВНЗ, і взаємної акредитації з іншими університетами. Вищезгаданий IMI завдяки співпраці з Університетом Манчестера надає своїм випускникам додатково до швейцарського диплома диплом Великобританії від Manchester Metropolitan University.

Термін навчання в університетах Швейцарії складає від 4 до 6 років в залежності від спеціальності, а академічний рік в Швейцаіріі розділений на два семестри: зимовий (з жовтня до березня) та літній (з квітня до липня).

 

Вища освіта Франції, Німеччини та Великобританії

Франції

За останні десять років кількість студентів у Франції збільшилася на 37% і склала майже 2.000.000 чіл. По кількості іноземних студентів Франція зайняла друге місце в світі, пропустивши вперед Великобританію і відсунувши на третє місце Німеччину.
Зв′язано це, перш за все з тим, що навчання у Франції дійсно безкоштовне, і повністю фінансується французьким урядом.
На питання, навіщо Франція проводить програму безкоштовної вищої освіти на гроші власних платників податків, існує цілком логічне пояснення: “Студенти, які закінчать французькі вузи, краще розумітимуть нас і володітимуть достатньою підготовкою, щоб працювати у французьких фірмах по всьому світу.

Ми зацікавлені також в тому, щоб після повернення на батьківщину вони організували спільні з Францією підприємства і розвивали сумісний бізнес”.
Але не потрібно сприймати освіту тут як абсолютно безкоштовне - студент оплачує реєстраційний внесок у розмірі 130 - 500 Євро за семестр залежно від університету і вибраної спеціальності, а також звичайно ж потрібно оплачувати проживання та харчування, це важливо підкреслити, оскільки в процесі надання консультацій іноді доводиться відповідати на такі анекдотичні питання, як «а хто оплачуватиме мій квиток до Франції, самі французи?»

Система освіти у Франції має 2 форми: «короткий» (les formations courtes) і «довгий» (les formations longues) цикл, навчання у вищих школах (Grandes ecoles), університетах.

«Коротка» освіта триває два роки, перевага його полягає в тому, що воно дає можливість реального і швидкого працевлаштування. Ви можете вибирати між різними типами короткострокової освіти для найбільш швидкого отримання професійних навиків за 2 роки. Мета даного навчання - в найкоротші терміни почати професійну діяльність.
Спеціальності можуть бути отримані в самих різних областях: засоби зв′язку, промисловість, комерція, сфера обслуговування, економіка, точні науки і т.д.

Німеччини

Один із найстаріших університетів Німеччини відкрився у 1385 p. (м. Гейдельберг) і був створений відповідно до паризької моделі, за якою імператор чи папа надавали корпорації викладачів і студентів право вивчати теологію, право, медицину і філософію. На кінець XVII ст. у країні було майже 40 університетів, які готували державних чиновників.

Новий етап реформи вищої освіти почався зі створення зразкового університету в Берліні (1809/10 н.р.) і пов'язаний з ім'ям Вільгельма фон Гумбольдта, який певний час керував освітою в уряді Пруссії. В основу діяльності цього університету він поклав принципи широкої автономії при державному фінансуванні, самоуправління кафедр (ординаріїв), акцент на вільних дослідженнях без вузького практичного спрямування, відмінність університетської освіти від шкільної та від суто професійної підготовки. Усе це стало основою свободи викладання для професорів і поєднання науки та навчання для студентів, а також започаткувало створення технічних університетів.

Під час реформи системи освіти після Другої світової війни до категорії закладів вищої освіти перейшли вищі фахові школи, Дипломи яких лише нещодавно впритул наблизилися до університетського рівня.

Сьогодні для вищої освіти Німеччини характерна взаємодія федерального уряду та урядів земель: регулярно збирається конференція міністрів освіти земель, є також Спілка ректорів ВНЗ. Більшість серйозних документів вони створюють спільно. Створено також комісію з наукового планування. ВНЗ фінансуються землями на 94%, центром - на 6% (1993 p.). Близько 7,8% фінансування університетської науки здійснює приватний сектор економіки.

Сьогодні систему німецької освіти можна схематично показати таким чином: початкова школа (4 роки) - середня школа (8-річне реальне училище або 9-річна гімназія) - вища школа (університети, педагогічний ВНЗ, вища школа мистецтв або вищий технічний навчальний заклад).

 

Великобританії

Вчені ступені у Великій Британії присвоюються студентам, що успішно завершили курс навчання. Формально ступені одного рівня, отримані в різних університетах, нічим не відрізняються одне від одного, але на практиці їх "вага" визначається репутацією університету, що їх присвоїв.

Ось деякі з вчених ступенів першого щабля, присуджуваних університетами Англії й Уельсу:

§ ВА - бакалавр гуманітарних наук;

§ BEd - бакалавр педагогічних наук;

§ EEng - бакалавр технічних наук;

§ BSc - бакалавр природничих наук;

§ LLB - бакалавр права;

§ BMus - бакалавр музики;

§ ВМ - бакалавр медицини.

Назви ступенів у різних університетах іноді різні, існують і виключення із правил. У деяких шотландських університетах власник першого ступеня з гуманітарних наук - магістр (МА), а не бакалавр (ВА). У деяких університетах, включаючи Оксфорд і Кембридж, ВА привласнюється з гуманітарних і природничих наук, однак кваліфікації бакалавра природничих наук (BSc) у Кембриджі немає, а в Оксфорді це вищий учений ступінь.

Щоб отримати ступінь бакалавра, необхідно провчитися три (Англія й Уельс) або чотири (Шотландія) роки. Однак є ступені, для одержання яких необхідний ще й досвід практичної роботи, - строк навчання відповідно зростає. Майбутнім дизайнерам, наприклад, потрібно пройти підготовчий курс, а потім - основний трирічний. Для одержання ступеня в області медицини, стоматології та архітектури потрібно вчитися до 7 років.