Застосування лікарських препаратів через слизову оболонку очей

Попередня підготовка до виконання навику:

– перевірити термін придатності крапель в очі, очної мазі;

– очні краплі, які зберігались в темному та прохолодному місці (але не в холодильнику) перед застосуванням підігріти до температури тіла; для цього флакон з ліками можна потримати в руці 3-5 хв.;

– запропонувати пацієнту зручно сісти, відхилити злегка голову назад;

– вимити руки з милом (бажано бактерицидним) під проточною водою, витерти чистим рушником, обробити 70˚ етиловим спиртом;

Основні етапи виконання процедур:

а) закапування крапель в очі:

1. В стерильну піпетку з тупим заокругленим кінцем набрати до третини її об’єму лікувальну рідину так, щоб вона на потрапила до гумового балончика. Запам’ятайте! Піпеткою з відбитим кінцем користуватись не можна!

2. Якщо пацієнту необхідно закапати краплі в нижню зону кон’юнктиви, то попросіть його спрямувати погляд вверх; пальцем лівої руки відтягніть нижню повіку трохи вниз.

3. Якщо пацієнту необхідно закапати краплі в ділянку верхньої зони краю рогівки, то попросіть його погляд спрямувати вниз; пальцем лівої руки відтягніть верхню повіку трохи вверх.

4. Тримаючи правою рукою заповнену піпетку вертикально до ока і не торкаючись вій пацієнта, ввести в кон’юнктивальний мішок 1-2 краплі лікарської речовини. (мал. 3.1.)

5. Порекомендувати пацієнту після закапування постаратися не закривати око, а потримати його хвилину-другу відкритим.

6. Залишки лікарського препарату зібрати ватним тампоном.

7. Якщо необхідно закапати краплі в друге око – бажано використати іншу стерильну піпетку. Це повністю виключить інфікування введено розчину.

8. Дітям і збудженим дорослим пацієнтам закапують краплі в око із будь-якого зручного положення в той момент, коли хоч трохи вдається відкрити очну щілину.

9. При різкому блефароспазмі пацієнту, який лежить на спині, після туалету шкіри навколо ока за допомогою стерильного ватного тампона, зволоженого розчином фурациліну 1:5000, закапати декілька крапель в шкірну ямку біля внутрішнього кута очної щілини, а потім розкрити пальцями повіки і впустити краплі в кон’юнктивальний мішок.

10. Скляну частину піпетки продезінфікувати в 3% розчині перекису водню 80 хв., промити під проточною водою, простерилізувати у сухожаровій або методом кип’ятіння. Гумову частину піпетки занурити в 3% розчин перекису водню на 80 хв. для дезінсекції, а потім промити її у дистильованій воді і з’єднати з скляною частиною піпетки. Стерильні піпетки зберігати в асептичних умовах.

Мал. 3.1. Закапування крапель в очі в положенні хворого сидячи (а) і лежачи (б)

 

б) закладання очної мазі:

1. На широкий кінець стерильної очної скляної палички взяти необхідну кількість мазі.

2. Пальцем лівої руки відтягнути нижню повіку трохи вниз.

3. Правою рукою взяти паличку з маззю і, тримаючи її паралельно краю повіки, притулитися нею до нижньої перехідної складки.

4. Запропонувати пацієнту зімкнути повіки і лише після цього паличку обережно вийняти горизонтальним рухом по направленню до скроні, залишаючи мазь за повікою.

5. Прикласти стерильний ватний тампон до зімкнутих повік і зробити легкий масаж, щоб мазь рівномірно розподілилась на поверхні очного яблука.

6. Закладання очної мазі здійснити безпосередньо із очного тюбика, рухаючи його від внутрішнього до зовнішнього кута ока і обережно витискуючи мазь на кон’юнктиву нижньої повіки на її межі з очним яблуком. (мал. 3.2)

 

Мал. 3.2. Закладання очної мазі: а) із шприц-тюбика; б) скляною паличкою

 

Запам’ятайте! Безпосередньо із тюбика мазь можна використовувати тільки одному і тому ж пацієнту.

в) засипання порошку в очі:

1. На широкий кінець стерильної очної скляної палички взяти подрібнений стерильний порошок.

2. Відтягнути трохи нижню повіку і струсити із палички порошок.

3. Прикласти стерильний ватний тампон до ока і попросити пацієнта потримати його деякий час.

Закапування крапель у вуха

Попередня підготовка до виконання навику:

– перевірити термін придатності крапель у вуха;

– вушні краплі, які зберігались в темному та прохолодному місці (але не в холодильнику) перед застосуванням підігріти до t 38˚-40˚С на водяній бані. Запам’ятайте! Холодні краплі можуть викликати у пацієнта запаморочення, блювання;

– запропонувати пацієнту зручно сісти, голову нахилити у бік здорового вуха. Якщо пацієнт лежить, то повернути його на бік так, щоб вухо, в яке потрібно закапати краплі було зверху;

– при наявності сірки або гноєтечі перед закапуванням здійснити туалет слухового каналу за допомогою теплого 3% розчину перекису водню і туруни. При наявності гною в слуховому каналі вливання крапель у вухо буде не ефективним;

– вимити руки милом (бажано бактерицидним) під проточною водою, витерти чистим рушником.

Основні етапи виконання навику:

1. Лівою рукою відтягнути вушну раковину трохи назад і вгору для випрямлення зовнішнього слухового каналу.

2. Правою рукою за допомогою піпетки закапати 4-6 крапель теплого лікарського розчину у вухо.

3. Запропонувати пацієнту затримати краплі 5-10 хв.

4. Здійснити туалет вушної раковини.

5. У слуховий прохід покласти стерильний ватний тампон (якщо пацієнту потрібно вийти з приміщення). (мал. 3.3.)

 

Мал. 3.3. Закапування крапель у вухо

 

Закапування крапель у ніс

Попередня підготовка до виконання навику:

– перед процедурою запропонувати пацієнту прочистити носові ходи від кірочок і слизу;

– запропонувати пацієнту сісти на стілець, відхилити голову трохи назад і повернути у сторону, протилежну тій, в яку будуть вводитися ліки;

– вимити руки з милом під проточною водою, витерти чистим рушником.

Основні етапи виконання навику:

1. Набрати у піпетку до третини її об’єму лікарську речовину.

 

Мал. 3.4. Закапування крапель у ніс

2. Лівою рукою трохи підняти кінчик носа пацієнта і не торкаючись слизової оболонки носа ввести в кожну ніздрю по 4-6 крапель водного розчину або 8-10 крапель олійного розчину лікарської речовини.

3. Здійснити туалет навколо носа (мал. 3.4.).