В – опуклою, б – увігнутою, в – з непаралельною площиною; 1 – підставка, 2 – подавальні вальці, 3 – ножовий вал, 4 – заготовка, 5 – пугала, 6 – ролик підставка

Змін

Лист

№ докум.

Підпис

Дата

Лист

Розроб.

Жлобко.А.В

Перевір.

Матвійчук.Л.В

Реценз.

Н. Контр.

Затверд.

Стіл журнальний

Літ.

Листів

Гр.32

Опис

технологічного процесу

Кожен столярний виріб складається із ряду деталей та збірних одиниць. Кожна деталь у виробі має певний процес обробки. Обробка деталей складається із окремих операцій. Всі операції разом узяті складають технологічний процес.

Технологічний процес - це процес, який об'єднує всі прийоми і методи, які застосовуються для перетворення вихідної сировини та матеріалів у готову продукцію.

Технологічний процес поділяється на стадії, а стадії на операції.

Кожну операцію, що охоплює відповідний етап технологічного процесу називають стадією. Елементарну частину стадії технологічного процесу, яку виконують на певному робочому місці, відповідним інструментом, або на відповідному обладнанні називають технологічною операцією. Групування стадій на дрібні операції сприяє підвищенню продуктивності, даючи змогу робітникові краще освоїти окремі нескладні операції і раціональніше застосовувати шаблони і пристрої. Операції можуть бути позиційними і прохідними. Прохідні операції виконують під час проходження заготовки через верстат. Це сприяє підвищенню продуктивності праці і створює умови для точного виробництва. Позиційні операції виконують при закріпленні заготовки у певній позиції.

Поперечний та поздовжній розкрій пиломатеріалів на заготовки, для склеювання кришки та подальшої обробки ніжки. На круглопилковому універсальному торцювальному верстаті Ц-6. Також цей верстат використовуємо для розпилювання заготовок царг.

Усі ці операції виконуються з припуском на подальшу їх обробку. Далі виконуємо фугування цих заготовок на верстаті марки СФ6-1 для створення базових сторін цих усіх заготовок. Подальша обробка заготовок виконується на рейсмусовому верстаті марки СР-8, щоб створити точні розміри деталей та заготовок.

 

Підготовлені заготовки на склеювання кришки, ніжок та царг змащуємо клеєм та затискаємо в пневматично-шланговий прес дотримуючись усіх режимів склеювання. Після того, як склеєні заготовки кришки стола, ніжок та царг пропускаємо через рейсмусовий верстат марки СР-8, щоб отримати їхній точний розмір для подальшої обробки, здійснюємо виготовлення кожної деталі окремо. Беремо заготовку на основи, яка має точний розмір і визначаємо перетин діагоналей на її торцях, щоб рівно закріпити її на токарному верстаті марки ТС -40. Згідно креслення та розмітки виконуємо точіння основи стола, періодично контролюючи деталь щодо точності штангенциркулем. Операції шліфування виконуємо безпосередньо на верстаті дотримуючись правила з охорони праці. Виконавши всі основні операції, приступаємо до безпосереднього виготовлення кришки. Для цього беремо заготовку кришки і за допомогою шаблону обробляємо її на стрічко пильному верстаті марки ЛС-80.Після виготовлення профілю кришки його обробляють на фрезерному верстаті марки ФС-1. Такими самими операціями користуємося для виготовлення ніжок і поперечних брусків, тільки для кожного із них буде свій профіль. По закінченню цих операцій приступаємо до висвердлення пазів. Цю операцію ми виконуємо за допомогою свердлильного верстата марки СвПГ-2. Всі ці операції виконуємо згідно кресленню. Після виготовлення всіх деталей, приступаємо до склеювання деталей. Задопомогою клею ПВА, шкантів і струбцин приклеюєм до основи ножки. Після того як дали технологічну видержку виробу приклеюєм горизонтальні бруски, і по закінченню прикручуємо кришку до горизонтальних брусків за допомогою шурупів.

Зібравши виріб можемо приступити до його опорядження, яке здійснюємо за допомогою ручного пнемо-розприскувача марки К-260 фірми В08СН. Коли вона висохла ми знімаємо ворс, який піднявся, за допомогою шліфувальної шкурки невеликої зернистості. Після цього здійснюємо повторне опорядження нітроцелюлозним лаком НЦ-248.

Особливості організації

Змін

Лист

№ докум.

Підпис

Дата

Лист

Розроб.

Жлобко.А.В

Перевір.

Матвійчук.Л.В

Реценз.

Н. Контр.

Затверд.

Стіл журнальний

Літ.

Листів

Гр.32

Робочого місця

Робоче місце - це частина простору, пристосована для виконання працівником (групою працівників) свого виробничого завдання, первісна ланка будь-якого підприємства. Відповідно під робочим місцем співробітника органів внутрішніх справ слід розуміти зону трудової діяльності, що оснащена необхідними організаційно-технічними засобами, зв'язком, обладнанням та іншими спеціальним приладдям для виконання ним своїх обов'язків. У загальному плані щодо сфери матеріального виробництва робоче місце включає: основне і допоміжне виробниче обладнання (верстати; механізми; агрегати; засоби, що забезпечують безпеку праці; захисні прилади, які поліпшують санітарно-гігіснічні умови праці; енергетичні установки; комунікації); технологічне і організаційне оснащення (установочні та інші пристосування» інструмент, контрольно-вимірювальні пристрої, столи, верстати, інструментальні тумбочки, стелажі, шафи, стільці, крісла).

Розрізняють робочі місця робітників (основних, допоміжних, обслуговуючих), інженерно-технічного і адіміністративно-управлінського персоналу. Організація робочого місця тісно по-п'язана з організацією праці і виробництва на підприємстві. Вдосконалення робочого місця має на меті створення такої матеріальної обстановки праці, яка б забезпечувала підвищення її продуктивності, сприяла б збереженню здоров'я і розвитку особистості працівника. При організації робочого місця враховуються антропометричні дані, висновки наукової організації праці, рекомендації фізіології, психології і гігієни, вимоги ергономіки, інженерної психології і технічної естетики.

Головні цілі вдосконалення організації й обслуговування робочих місць полягають у тому, щоб забезпечити їх раціональне розміщення, розумно розпланувати на обмеженій виробничій члоїці необхідні елементи їх оснащення, створити зручність і комфорт в роботі, для виконавців, захистити їх від можливості шкідливих впливів несприятливих факторів зовнішнього середовища, забезпечити можливість безперебійного обслуговування робочих місць усім потрібним для успішного виконання виробничих завдань.

Рівень організації та обслуговування робочих місць значно впливає на ступінь важкості стомливості й привабливості праці. Чим раціональніше організоване робоче місце, чим воно зручніше, чим краще забезпечене всім необхідним для безперебійної та ритмічної роботи, тим менш утомливою буде праця, тим більша її привабливість, тим вищі працездатність працівника і рівень продуктивності його праці.

Різноманітність та специфіка робочих місць різних сфер діяльності не дають єдиного рецепта їх раціональної організації. Однак існує ряд загальних принципів проведення цієї роботи. Перед тим, як приступити до їх викладення, слід розглянути існуючу класифікацію робочих місць за однорідними ознаками.

Залежно від рівня механізації праці виконавців розрізняють три види робочих місць:

робочі місця ручної праці, де один або декілька виконавців виконують операції за допомогою різних знарядь праці;

механізовані робочі місця, де виконавець впливає на предмет праці за допомогою механізованого інструмента або машини, праця котрих визначається і спрямовується робітником;

автоматизовані робочі місця, де робота здійснюється механізмами, виконуючими усі технологічні операції у заздалегідь встановленій послідовності. Роль виконавця тут - регламентувати робочий процес згідно із заданою технологією.

Залежно від кількості виконавців робочі місця розподіляються на індивідуальні, які обслуговуються одним працівником, та колективні, що призначаються для групи працівників (бригади).

За ступенем спеціалізації розрізняють спеціалізовані робочі місця, де виконується певна операція або обмежене число однотипових робіт (такі

робочі місця є типовими для серійної та масового виробництва), і універсальні робочі місця, котрі призначені для виконання різних робіт Залежно від кількості обслуговуваного обладнання робочі місця можуть бути і одноверстатні (одноагрегатні, багатоапаратні) та багатоверстатні (багатоагрегатні, багатоапаратні). За просторовим розміщенням робочі місця можуть бути поділені на стаціонарні, тобто такі, що не змінюють свого розміщення в просторі, і пересувні, які змінюють своє просторове розміщення згідно з характером та габаритами обладнання, технологією і потребами виробництва (наприклад, робоче місце маляра, який мурує стіни з цегли: робоче місце експерта криміналіста на місці події).

У масовому виробництві повторюваність операцій дуже значна. У зв'язку з цим робочі місця оснащуються тут вузькоспе-ціалізованим обладнанням, пристосуваннями для виконання якоїсь однієї операції. Такі робочі місця забезпечуються обмеженою кількістю видів інструменту при його високій спеціалізації, тому відпадає необхідність в інструментальних шафах.

 

 

Змін

Лист

№ докум.

Підпис

Дата

Лист

Розроб.

Жлобко.А.В

Перевір.

Матвійчук.Л.В

Реценз.

Н. Контр.

Затверд.

Стіл журнальний

Літ.

Листів

Гр.32

 

 

Визначення

Норм часу праці

В даний час на підприємствах використовують системи норм праці, які відображають різні сторони трудової діяльності. Найбільш широко застосовуються норми часу, виробки, обслуговування, чисельності, управляємості, нормовані завдання.

Норма часу - визначає необхідні затрати часу одного працівника чи бригади (ланки) на виконання одиниці роботи (продукції). Вимірюється в людино- годинах (людино-хвилинах).

Норма виробітку - визначає кількість одиниць продукції, яка повинна бути виконана одним працівником чи бригадою за даний відрізок часу. Вимірюється в натуральних одиницях (штуках, метрах і т.д.).

Норма обслуговування визначає необхідну кількість станків, робочих місць, одиниць виробничої площі та інших виробничих об'єктів, закріплених для обслуговування одним працівником чи бригадою.

Норма чисельності визначає чисельність робітників необхідних для виконання певного обсягу роботи.

Норма керованості визначає кількість робітників, яка повинна бути безпосередньо підпорядкована одному керівнику.

Нормоване завдання визначає необхідний асортимент і обсяг робіт, які повинні бути виконані одним працівником чи бригадою за даний відрізок часу. На відміну від норм виробки вимірюється не тільки в інструментальних одиницях, айв нормо-гривнях, нормо-годинах.

Всі названі види норм встановлюються виходячи з необхідних затрат часу на здійснення елементів виробничого процесу. Але робота по встановленню норм праці не зводиться лише до норм праці. В загальному вигляді нормування праці і це вид діяльності по управлінню виробництвом, направлений на встановлення необхідних затрат і результатів праці, а також необхідним співвідношення між чисельністю працівників різних груп і кількістю одиниць обладнання. Отже, названі види норм праці не терплять всіх характеристик трудового процесу,

 

 

регламентація яких об'єктивно необхідна.

При аналізі таких характеристик слід передусім виходити з оцінки трудового процесу по його ефективності, тобто по співвідношенню між затратами і результатами праці.

Об'єктивно існує дві форми затрат праці: затрати робочого часу і норми затрат енергії працівників.

Норми затрат робочого часу встановлюють час для виконання одиниці чи певного обсягу роботи одним чи декількома працівниками. До норм затрат робочого часу відносяться: норми подовженості і трудоємкості робіт і норми чисельності. Норми подовженості визначають час, за який може бути виконано одиницю роботи на одному станку чи робочому місці

Норма трудоємкості операцій визначає необхідні затрати часу одного чи кількох робітників на виконання одиниці роботи чи виготовлення одиниці продукції по даній операції.

 

Розрахунок норм часу праці на виготовлення кришки

Обладнання: торцування на універсальному верстаті Ц-6

Розрахункова формулв

Де: Т – тривалість зміни за, хв.

Kg – 0.9

Km – 0.9

N – кількість

M – додаткові різні вирізування дефектних місць і торцування

Приклад розрахунку

Обладнання: повздовжній розкрій на універсальному верстаті Ц – 6

Розрахункова фомула

Де: Kk – 0,9

Kg – 0,9

Km – 0,9

L – довжина пропилу в м…

Mp – кількість різців на одній заготовці

T – тривалість зміни хв.

Приклад розрахунку

Обладнання: фугування в кут на верстаті СФ6 – 1 розрахункова формула

Де: Kk – 0,9 – 0,92

Kg – 0,9 – 0,88

Km – 0,9 0,8

L – довжина пропилу в м…

N – кількість заготовок

 

T – тривалість зміни хв.

Приклад розрахунку

352шт/зм

Обладнання: рейсмусовий верстат CP–8

Розрахункова формула:

Де: Kk – 0,88 – 0,9

Kg – 0,8 – 0,93

Km – 0,9 – 0,8

L – довжина зоготовок в м…

n – кількість заготовок що одночасно обробляєтбся

T – тривалість зміни хв

M – середня кількість проходів при фугуванні (в середньому 2)

Приклад розрахунку.

Обладнання: Фезерний внрстат ФС – 1

Розрахункова формула

Де Kg – 0,9 – 0,93

Km – 0,5 – 0,8 (при лінійці 0,5 – 0,8)

L – довжина заготовки

Приклад розрахунку

Обладнення: стрычкопилковий верозрахунковарстат ЛС-80

Розрахункова формула:

Де: Kg – 0,9

Km – 0,3 – 0,6

L – довжина заготовкив м

n – кількість отворів одного отвору за один робочий хід

T= T=60 Hмвиличина ходу свердла

T=60

Приклад розрахунку:

 

Обладнання: стрічко шліфувальний верстат ШлПС-2

Розрахункова формула

Де: Kg – 0,8 – 0,85

Km - 0,8 – 0,9

Тц – час циклу (беремо середній час)

N – кількість заготовок.

Приклад розрахунку.

Змін

Лист

№ докум.

Підпис

Дата

Лист

Розроб.

Жлобко.А.В

Перевір.

Матвійчук.Л.В

Реценз.

Н. Контр.

Затверд.

Стіл журнальний

Літ.

Листів

Гр.32

Основні технічні вимоги

До сучасних меблів ставлять утилітарні, техніко-економічні і естетичні вимоги.

Утилітарні вимоги передбачають проектування та виготовлення функціонально оправданих меблів, які за своєю номенклатурою, форми і розмірів забезпечували б потреби сім'ї та були зручні у використанні. Тобто, це найбільша їх практичність в умовах експлуатації.

Номенклатура меблевих виробів тісно пов'язана з площею помешкань, планування та обстановкою квартир, кількісним та віковим складом сім'ї, яка мешкас. На ряду з появою новацій в сфері квартир, поглядів на інтер'єр, змінюється і номенклатура, відповідно вимоги щодо її змісту.

Форма виробів меблів повинна максимально відповідати їх функціональному призначенню. Форми виробів меблів дозволяти організовувати інтер'єр в відповідності з його функціональним призначенням. Меблі доповнювали гармонійно одні одних створюючи одну композицію в раціональному та максимально зручному розташуванні. Враховуючи планування квартири, або іншого помешкання, та вікові і індивідуальні особливості мешканців. Щодо конструювання дитячих меблів, то слід дуже сірого ставитися до утилітарних вимог. Ці меблі потрібно конструювати з таким розрахунком, щоб вона сприяла правильному фізіологічному розвитку дитини.

Меблі повинні також відповідати певним вимогам гігієни. Сучасні меблі виготовляють з гладкою, рівною поверхнею, без зайвих заглиблень, зазорів та виступів, щоб на її поверхні менше накопичувалося пилу і вони були І зручні для протирання.

Дотримуючись гігієнічних вимог, меблі, призначені для лікарень, фарбують у світлі кольори, так як на світлих тонах добре помітні забруднення, а також застосовують таке облагородження, яко витримало обробку дезинфікуючими засобами.

Утилітарні вимоги визначаються також вагою меблів, яка повинна бути оптимальною, так як дуже важкі вироби незручні при транспортуванні, а дуже легкі при експлуатації.

Техніко - економічні вимоги, які впровадженні до сучасних меблів, заключаються в тому, щоб їх конструкція відповідала індустріальним способам виробництва, означає, що меблі повинні конструюватися з сучасних матеріалів і бути технологічним.

Меблі повинні бути міцними та довговічними. Для того, щоб при бережному ставленні та сучасному ремонті меблі були довговічними, служили довгий термін. Тому одним головних вимог щодо меблів є те, щоб меблі в процесі своєї експлуатації зберігали свою міцність. Для цього слід раціонально розробити конструкцію виробу вірно підібрати кутові з'єднання, підібрати розміри деталей. Якщо при виготовленні виробів з'єднання не можуть забезпечити достатню міцність з'єднання то вводять додаткові кріплення: металеві або пластмасові кутники, стяжки, бобишки.

При конструюванні меблів слід враховувати їх вартість. Меблі будуть дешевші, якщо їх конструкція буде простішою і не дорогий матеріал, який використовується при виготовленні. Слід також раціонально використовувати цей матеріал. Напри-лад, вбудовані меблі вимагають менше затрат матеріалів ніж звичайні. Також меблі повинні відповідати вимогам діючих на них технічних вимог.

Естетичні вимоги до меблів-це їх зручність у використанні, що також дозволяє гарно обставити квартиру у відповідності з сучасними естетичними поглядами та поняттями, якими найчастіше потребами користуються люди. Естетичні вимоги передбачають створення виробів з гарним опорядженням, виразними формами та пропорціями або виробів, нейтральними по формі та опорядженні.

Естетика меблів і її зручність, цілеспрямованості, прості форми, високим

 

рівнем використання, гармонійному поєднанні з інтер'єром.

При виготовленні виробу слід врахувати, що він повинен відповідати функціональним розмірам, а також вірно підібрати матеріал для його виготовлення. Щоб матеріал не містив дефекти: сучків, тріщин, темних плям,

При виконанні опорядження необхідно застосовувати не токсичні матеріали (барвники, лаки, грунтівки, тощо). Клей повинен мати добру адгезію, швидко висихати, рівномірно наноситися на поверх-полотно. Лак при висиханні не повинен розтріскуватися, не повинен утворювати потоків. Відповіно з умовами експлуатації лак створює захисну оболонку для виробу, від дій навколишнього середовища де використовується той чи інший виріб.

 

Змін

Лист

№ докум.

Підпис

Дата

Лист

Розроб.

Жлобко.А.В

Перевір.

Матвійчук.Л.В

Реценз.

Н. Контр.

Затверд.

Стіл журнальний

Літ.

Листів

Гр.32

 

Охорона праці

Охорона праці - це комплекс заходів, спрямований на охорону робітників від виробничих травм, шкідливої дії отруйних речовин та усунення причин, що викликають травматизм. Під виробничою травмою розуміють те чи інше тілесне пошкодження працюючого, яке зчинилось на виробництві, по дорозі на роботу (або з роботи), на території підприємства, протягом робочого дня внаслідок якого тимчасово втрачається працездатність.

Побутова травма включає усі нещасні випадки, що зчинилися поза

виробництвом і не пов'язані з ним. Заходами, спрямованими на створення

безпечних умов праці, усунення випадків травматизму, професійних отруєнь і захворювань, займаються установи ПОСП. Техніка безпеки є невід'ємною частиною комплексу заходів по охороні праці. До виробничого травматизму належать: пошкодження кісток, зв'язок, м'язів,

шкіри, порізи, переломи, вивихи, струс мозку, ураження електричним струмом.

До нещасних випадків, що зчинилися на виробництві і розслідуються, належать також випадки обморожування, гострого отруєння і теплові удари. Під професійним захворюванням розуміють порушення здоров'я працюючого, що виникло внаслідок повільно діючої отруйної пари або газів, пилу, шуму,

вібрації тощо. Усі виробничі травми з втратою працездатності більше ніж на один робочий день розслідуються і реєструються; майстер одержавши звістку про нещасний випадок зобов'язаний терміново сповістити про це директора підприємства, або голову завкому, а потім разом із громадським старшим інспектором по ОП протягом 24 годин розслідувати причини того що сталось І скласти акт. На місці де трапився нещасний випадок із смертельним кінцем, забороняється працювати до початку розслідування, або змінювати робоче місце; тільки після закінчення розслідування або лише з дозволу комісії, яка Іпроводить розслідування можна починати роботу.

Усі хто працює на підприємствах будівельної індустрії зобов'язані засвоїти безпечні методи робіт і добре знати правила техніки безпеки. Кожний робітник може бути допущений до роботи, тільки після проведення вступног інструктажу з техніки безпеки, інструктажу по безпечних методах робіт на робочому місці і після проходження курсів з техніки безпеки. Вступний інструктаж проводить інженер з техніки безпеки з кожним робітником, який приступає до роботи шляхом бесіди і показу наочного приладдя. Проведення вступного інструктажу реєструють у журналі, який знаходиться у інженера з техніки безпеки або головного інженера підприємства. Вступний інструктаж знайомить робітника із причинами, що викликають травматизм: несправність обладнання, інструменту, проблеми в електромережі, неправильні методи роботи, тощо. Робітник знайомиться також з правилами поведінки на території підприємства при навантажувально-розвантажувальних роботах. Крім того кожен працюючий повинен знати організацію свого робочого місця, методи безпечної роботи на машинах та з інструментами, розглянути питання електробезпеки і ознайомитись з правилами особистої гігієни на виробництві. На робочому місці інструктаж проводить майстер, який докладно пояснює обов'язки, порядок утримання робочого місця, будову механізму, правила пуску, зупинки і зміщування верстатів тощо і правил техніки безпеки. Робітник повинен знати, як поводитись з матеріалом, готовими виробами, як підновити матеріали і укладати їх, правила користування захисними обладнаннями, робочим одягом. Для правильної експлуатації д/о устаткування кожний працюючий повинен знати призначення, технічну характеристику і будову верстата, порядок встановлення різального інструменту, налагодження правила і режим роботи на верстаті, правила техніки безпеки, види дефектів. Знаючи будову верстата можна більш раціонально використовувати його за призначенням, точно визначати розміри оброблювальних деталей. Залежно від швидкості подачі, різання і потужності привода

встановлюється режим обробки, крім цього працюючому треба знати будову різального інструменту, способи його установлення і налагоджування. Правильність добору і підготовки різального інструменту має велике значення для одержання якісних виробів. Процес налагодження і регулювання верстата включає обладнання річильного інструменту, регулювання направляючих упорів, обмежувачів і притискачів, механізмів подачі. Швидкість подачі і різання залежить від розмірів оброблюваних деталей, глибини і профілю обробки, породи дерева й інших факторів. Правила експлуатації устаткування передбачають перевірку вправності механізмів подачі, різання, керування, огороджуючих мастильних і гальмівних пристроїв, пуск і зупинку верстата, вмикання і вимикання подачі, правильне визначення установлення інструменту, притисків, упорів, направляючих. Після закінчення роботи верстат і пристрої повинні бути очищеними від стружки, тирси і бруду. Якщо у процесі роботи верстата були виявлені дефекти, про це необхідно сповістити майстра. Пожежі завдають народному господарству великі збитки. Основні причини пожеж — це невміле поводження з вогнем, куріння у пожежо-небезпечних місцях, несправності в електромережі, неправильне зберігання легкозаймистих матеріалів тощо. Для попередження пожеж необхідно щоденно дотримуватись і протипожежних правил. Треба систематично перевіряти електромережу своєчасно усувати її несправності. У місцях відведених для куріння, слід поставити діжки з водою і ящики з піском для недокурків. Для подачі сигналів про пожежу майстерня повинна мати пожежну сигналізацію - електричну і світлову.

Для забезпечення боротьби з пожежами і профілактики пожеж на кожному підприємстві із складу працюючих створюються добровільні пожежні дружини. На кожній зміні повинна бути мінімально необхідна кількість робітників пожежної дружини.

На круглопилкових верстатах для поперечного розкроювання слід дотримуватись таких правил:

І. Пилка має бути добре підготовлена, встановлена і захищена автоматично діючим пристроєм; не можна стояти поблизу пилки проти напрямку обертання І пилкового диска 2. Подавати заготовки можна лише тоді, коли пилка у вихідному положенні; перед подачею до пилки кінці заготовки можна вирівнювати на відстані від передніх зубців пилки, не меншій ніж 0,5 м. Якщо заготовку підрівнюють на каретці, то її можна відтягнути від пилки і закріпити собачкою або гачком, щоб вона знову не прокотилась до пилки: каретка для і подавання матеріалу мас буги забезпечена щитками, які б закривали передню частину пилки, що виходить за упор.

На круглопилкових верстатах для поздовжнього розкроювання необхідно керуватись такими правилами:

1. При ручній подачі частина пилки, розміщена над столом, має бути захищена надійним кожухом, який автоматично опускається на розпилювальний матеріал будь-якої товщини і закриває всі зубці; нижню частину пилки (під столом) захищають двома щитами, які розміщені один від одного на відстані не більш як 100 мм і виступають за лінію вершин зубців не менше ніж на 100 мм. Ці " захисні пристрої не повинні утруднювати зміну пилки і видалення тирси.

2. Розклинювальний ніж встановлюють за пилкою на відстані, не меншій ніж 10 мм від її зубців, а по висоті — на 10—15 мм вище від зубців пилки.

овщина розклинювального ножа має бути на 0,5 мм більша, ніж ширина розводу зубців.

3. На верстаті з ручною подачею при допилюванні кінців дощок потрібно користуватися колодкою-штовхачем.

4. При поперечному розпилюванні на універсальних верстатах каретка має І бути забезпечена надійними затискачами, а стіл — упорами, що обмежують рух каретки.

 

 

На фугувальних не регатах слід дотримуватись таких правил:

1. На верстатах з ручною подачею необхідно закривати ножовий вал автоматично діючим віяловим захистом, який у процесі фрезерування відкриває тільки ту частину ножового вала, по якій проходить заготовка.

2. Па краях плит стола, що біля ножового вала, мають бути сталеві накладки па відстані 3 – 5 мм від кола, що описують ножі, для підпору волокон у процесі фрезерування.

3. Мри поздовжньому фрезеруванні деталей, коротших від 400 мм, вужчих від 50 мм і товщих від 30 мм, при ручній подачі матеріалу потрібно користуватися колодкою - штовхачем.

5. Ножі з вала повинні виступати не більш як на 2 мм.

6. Короткі та криволінійні деталі можна фрезерувати тільки застосовуючи спеціальні шаблони.

7. Фугувальні верстати не можна використовувати для профільного фрезерування.

На рейсмусових верстатах необхідно дотримуватись таких правил:

1. Одночасне фрезерування двох і більше деталей різної товщини допускається тільки за умови надійного притискування подавальними валиками кожної з них.

2. Запобіжні упори слід встановлювати в усіх верстатах незалежно від наявності подавальних секційних валиків.

3. На передньому краю стола додатково встановлюють завісу із планок.

4. Рифлені валики не повинні мати тріщин, вибитих ребер, спрацьованих і поверхонь.

5. Оброблювані заготовки не повинні бути коротшими ніж відстань між центрами подавальних валиків (передніх і задніх) плюс 50 мм.

 

На фрезерних верстатах з нижнім розміщенням шпинделя і ручною подачею:

1. Різальний інструмент має бути забезпечений автоматично діючими захисними пристроями.

2. Перед початком роботи слід перевіряти кріплення всіх рухомих частин, особливо фрез і ножових головок.

3. Працюючи по копіру, заготовку необхідно міцно закріпити в цулазі.

4. Фрезеруючи короткі деталі по лінійці, потрібно застосовувати напрямні колодки або спеціальні пристрої з швидкодіючими затискачами.

На свердлильних верстатах необхідно керуватись такими правилами:

1. Патрони для свердел мають бути гладенькими й обтічної форми.

2. Свердла повинні бути захищені так, щоб при заглибленні їх в деревину або при виході з деревини частина свердла, розміщена перед деревиною, була

Або при виході з деривини частина свердла, розміщена перед деривиною, була весь час закрита,

3. Оброблювані деталі потрібно міцно закріплювати затискачами.

На токарних верстатах необхідно дотримуватись таких правил:

1. Перед встановленням заготовок на верстат слід надати їм відповідної форми (округлити).

2. Не ставити у верстат заготовки з тріщинами, гниллю та сучками.

3. Заготовки, склеєні з кількох частин, перед встановленням перевірити на міцність і точність склеювання.

4. Обточуючи важкі або склеєні заготовки, застосовувати міцні металеві опорні пластинки для заднього центра і передньої гребінки. Для торцевих поверхонь застосовують пластинки з шипами.

 

.

 

Змін

Лист

№ докум.

Підпис

Дата

Лист

Розроб.

Жлобко.А.В

Перевір.

Матвійчук.Л.В

Реценз.

Н. Контр.

Затверд.

Стіл журнальний

Літ.

Листів

Гр.32

Додатки

модель	BF16 Vario
Енергоживлення
двигун	500 Вт 220 В ~50 Гц
Параметри інструмента:
Максимальний діаметр свердління в стали, мм
Максимальний діаметр торцевої фрези, мм
Максимальний діаметр кінцевій фрезі, мм
виступ оси шпинделя, мм
Число обертів:
Нижній діапазон, об/мін	100 - 1500
Верхній діапазон, об/мін	200 - 3000
Кінець шпинделя	MK 2 / M 10
Переміщення пиноли, мм
Поворот	+/- 90°
Перевідний механізм	2-ступенчатый, бесступ. регулювання
Переміщення по оси Z, мм
Розмір стола, мм	400 х 120
Переміщення по оси X, мм
Розмір Т-образных пазов, мм
Довжина між пазами, мм
Габаритні розміри:
довжина, мм
Ширина, мм
Висота, мм