Тема 10. Історія українського мовознавства

Теоретичні питання:

1. Етапи розвитку українського мовознавства. Українське мовознавство ХХ ст..

2. А.Кримський – основоположник української орієнталістики.

3. Л.Булаховський і розвиток україністики ХХ ст..

4. Проблеми мовознавства у лінгвістичній спадщині О.Мельничука.

5. Проблеми мовознавства у спадщині І.Огієнка.

6. Лінгвістичні погляди Ю.Шевельова.

7. Сучасне українське мовознавство.

Завдання для самопідготовки

1. Опрацювати теоретичний матеріал.

2. Скласти короткі тези відповіді на перше питання теми.

3. Підготувати реферати на 2-5 питання.

4. Підготувати лінгвістичні повідомлення про розвиток українського мовознавства на сучасному етапі.

5. Скласти опорні картки-персоналії таких дослідників: Білецький Е.Д., Білодід І.К., Вихованець І.Р., Єрмоленко С.Я., Жовтобрюх М.А., Загнітко А. П., Ковалик І.І., Півторак Г.П., Тараненко О.О., Русанівський В.М.

Рекомендована література

Основна:

1. Білецький А.О. Про мову і мовознавство. – К., 1996.

2. Бевзенко С.П. Історія українського мовознавства. – К., 1991.

3. Березин Ф.М. История лингвистических учений. – М, 1975.

4. Кириченко Г.С. та ін.. Нариси загального мовознавства: навчальний посібник. – Ч. 1. – К.: Видавничий дім «Ін Юре», 2008. – 168 с.

5. Кириченко Г.С. та ін.. Нариси загального мовознавства: навчальний посібник. – Ч. 2. – К.: Видавничий дім «Ін Юре», 2008. – 224 с.

6. Ковалик Г.І. Загальне мовознавство. Історія лінгвістичної думки: навч.посіб. / Г.І.Ковалик – К.: Вища школа, 1985. - 216 с.

7. Кодухов В.И. Общее языкознание. – М., 1974.

8. Кондрашов Н.А. История лингвистических учений. – М., 1978.

9. Кочерган М.П. Загальне мовознавство. – К., 2003.

10. Зеленько А.С. Загальне мовознавство. – Луганськ, 2002.

11. Общее языкознание / Под. ред. А.Е.Супруна. – Минск, 1983.

12. Селіванова О.О. Актуальні напрями сучасної лінгвістики. – К.: Фітоцентр, 1999.

13. Семчинський С. В. Загальне мовознавство: [підручник] / Станіслав Володимирович Семчинський. – К.: “ОКО”, 1996. – 416.

14. Семчинський С.В. Загальне мовознавство. – К., 1988. – 328 с.

15. Степанов Ю.С. Основы общего языкознания. – М., 1975.

16. Удовиченко Г.М. Загальне мовознавство: Історія лінгвістичних учень. – К., 1994.

Довідники:

1. Ахматова О.С. Словарь лингвистических терминов. – М., 1969.

2. Бацевич Ф. С. Словник термінів міжкультурної комунікації / Ф. С. Бацевич. – К.: Довіра, 2007. – 205 с.

3. Ганич Д.І., Олійник І.С. Словник лінгвістичних термінів. – К., 1985.

4. Краткий словарь когнитивных терминов. – М., 1996.

5. Кубрякова Е.С., Демьянков В.В., Лузина Л.Г. Краткий словарь когнитивннх терминов. – М., 1996.

6. Левицький Ю.-М. Мови світу: енциклопедичний довідник / Юрій-Мирослав Левицький. – Львів: Вид-во Отців Василіян “Місіонер”, 1998. – 112 с.

7. Лингвистический энциклопедический словарь / [гл. ред. В. Н. Ярцева]. – М.: Советская энциклопедия, 1990. – 685 с.

8. Розенталь Д.Э. Справочник по русскому языку. Словарь лингвистических терминов. – М., 2003.

9. Русский язык. Энциклопедия. – М., 2003.

10. Селіванова О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія. – Полтава: Давкілля-К, 2006. – 716 с.

11. Українська мова: енциклопедія. – К.: Вид-во «Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана», 2000. – 752 с.

*До уваги студентів: Форма контролю самостійної роботи – виконання запропонованих завдань та участь у практичному занятті.

Тема 5: Методи дослідження мови.

Теоретичні питання:

1. Поняття про методи наукового дослідження.

2. Вихідні прийоми наукового аналізу мовного матеріалу.

3. Описовий метод.

4. Порівняльно-історичний метод.

5. Метод лінгвістичної географії.

6. Зіставний метод.

7. Структурний метод.

8. Соціолінгвістичні і психологічні методи.

9. Застосування математичних методів у мовознавстві.

Основні лінгвістичні поняття:

Метод, індукція, дедукція, гіпотеза, аналіз, синтез,описовий метод, прийоми зовнішньої інтерпретації, прийоми внутрішньої інтерпретації, порівняльно-історичний метод, прийом зовнішньої реконструкції, прийом внутрішньої реконструкції, метод лінгвістичної географії, зіставний метод, структурний метод, дистрибутивний аналіз, методика безпосередніх складників, трансформаційний аналіз, компонентний аналіз, соціолінгвістичні методи, психолінгвістичні методи.

Завдання до самопідготовки:

1. Повторити питання, які розглядалися в курсі „Вступ до мовознавства”:

- поняття про метод;

- загальнонаукові методи дослідження мови: індукція та дедукція.

1. Опрацювати теоретичний матеріал за рекомендованою літературою, скласти поширений або опорний конспект.
2. Заповнити узагальнювальну таблицю

 

№ п/п	метод	Наукове визначення	Методики	Практичне застосування

1. Записати до лінгвістчиних словничків і вивчити визначення термінів.

Рекомендована література

Основна:

1. Березин Ф.М., Головин Б.Н. Общее языкознание. – М., 1979.

2. Білецький А.О. Про мову і мовознавство. – К., 1996.

3. Дорошенко С. І. Загальне мовознавство: Навч. посібник. – Київ,, 2006

4. Зеленько А. С. Загальне мовознавство. Історія лінгвістичних вчень. Аспекти, методи, прийоми, процедури дослідження мови. – Луганськ, 2002.

5. Кириченко Г.С. та ін. Нариси загального мовознавства: навчальний посібник. – Ч. 1 – К., 2008.

6. Ковалик І.І. Самійленко С.П. Загальне мовознавство. – К., 1985.

7. Кодухов В.И Общее языкознание. – М., 1974.

8. Кочерган М.П. Загальне мовознавство. – К., 2003.

9. Общее языкознание / Под. ред. А.Е.Супруна. – Минск, 1983.

10. Селіванова О.О. Актуальні напрями сучасної лінгвістики. – К.: Фітосоціоцентр, 1999.

11. Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика: напрями і проблеми. – Полтава: Довкілля –К, 2008.

12. Семчинський С.В. Загальне мовознавство. – К., 1996.

Додаткова:

1. Білецький А.О. Основні методи дослідження в сучасному мовознавстві// Методологічні питання мовознавства. К., 1966.

2. Бондаренко О.Ф. Статус експерименту як методу лінгвістичних досліджень // Мовознавство. – 1986. – № 1.

3. Гипотеза в современной лингвистике. – М., 1980.

4. Грязнухина Т.А., Дарчук Н.П., Клименко Н.Ф. Использование ЭВМ в лингвистистических исследованиях. – К., 1990.

5. Дридзе Т.М. Организация и методы лингвосоциологического исследования массовой коммуникации. – М., 1979.

6. Єрмоленко С.Я. Лінгвістичні теорії і методи дослідження // Мовознавство. – 1981. – № 4.

7. Иванова Л.П. Методы лингвистических исследований. – К., 1995.

8. Залевская А.А. Психолингвистический подход к анализу языковых явлений // Вопросы языкознания. – 1999. – № 6.

9. Клименко Н.Ф. Автоматизований аналіз мови: проблеми і пошуки // Мовознавство. – 1988. – № 4.

10. Кочергина В.А. Еще раз о сравнительно-историческом языкознании // Вестник МГУ. Филология. – 1990. – № 4.

11. Литвинов В.Й. Типологические методы в лингвистической семантике. – Р.на/Д., 1986.

12. Мусієнко В.П. Проблема істинності лінгвістичних знань // Мовознавство. – 2000. – № 2–3.

13. Петренко О.Д., Ісаєв Е.Ш., Петренко Д.О. Мова чоловіків і жінок як одиниця соціолінгвістичного дослідження // Мовознавство. – 1999. – № 1. – С. 64–71.

14. Принципы и методы семантических исследований. – М., 1976.

15. Фрумкина Р.М. Статистические методы и стратегии лингвистического исследования // Изв. АН СССР. Сер. лит. и яз. 1975. – Т. 34. – № 2.

 

* До уваги студентів: Форма контролю самостійної роботи підсумковий контроль.

3.Індивідуальна робота студентів

Тематика рефератів

1. Розвиток компаративістики в першій половині ХІХ ст.

2. Наукова діяльність О.Востокова.

3. Розвиток логічного напряму в мовознавстві ХУІІ-ХІХ ст..

4. Наукова діяльність Ф.І. Буслаєва.

5. Концепція мови В. фон Гумбольдта.

6. Мовознавчі проблеми у науковій спадщині Г. Штейнталя.

7. Лінгвістична діяльність О.О.Потебні.

8. Молодограматизм у мовознавстві.

9. Лінгвістична діяльність П.Ф. Фортунатова.

10. Лінгвістичний доробок О.І.Бодуена де Куртене.

11. Наукова діяльність О.Шахматова.

12. Лінгвістична теорія Ф. де Соссюра.

13. Копенгагенська школа структуралізму (глосематика).

14. Дескриптивна лінгвістика.

15. Генеративізм.

16. Лінгвістична концепція В.Щерби.

17. Внесок О.М. Пєшковського у розвиток синтаксичної теорії.

18. Типологічне вчення І.І. Мєщанінова.

19. Мовознавчі дослідження В.В.Виноградова.

20. Внесок О.І. Смирницького у розв’язання загальнотеоретичних проблем.

21. А.Кримський – основоположник української орієнталістики.

22. Л.Булаховський і розвиток україністики ХХ ст..

23. Проблеми мовознавства у лінгвістичній спадщині О.Мельничука.

24. Проблеми мовознавства у спадщині І.Огієнка.

25. Комп’ютерна лінгвістика.

26. Становлення когнітивної лінгвістики та її основні проблеми.

2.Укласти картки-персоналії мовознавців, зазначених у планах семінарських занять.

Підготувати пакет узагальнювальних таблиць основних лінгвістичних напрямів і шкіл мовознавства ХХ-ХХІ ст..

До уваги студентів: Про виконання завдань індивідуальної роботи студенти звітують на семінарських заняття (відповідно до плану) у формі лінгвістичних повідомлень, коротких доповідей, презентацій або на індивідуальних консультаціях.

Вимоги до реферату

Модульною програмою курсу загального мовознавства передбачено написання студентами рефератів, що є однією з форм індивідуальної роботи.

Написання і захист реферату є важливою формою самостійної навчальної діяльності студентів. У «Тлумачному словнику української мови» дається таке визначення: «Реферат (від лат. Referrаte – доповідати, повідомляти) – 1) короткий усний або письмовий виклад наукової праці, результатів наукового дослідження, змісту книги, статті та ін.; 2) доповідь на будь-яку тему, написана, зроблена на основі критичного огляду літературних та інших джерел».

У зв’язку з цим навчальний реферат із загального мовознавства – це самостійна творча робота студента, що засвідчує його знання лінгвістичної літератури з обраної теми, розуміння основних підходів до вирішення наукової і практичної проблеми, а також відображає власне розуміння проблеми.

Реферат є науковою роботою, оскільки містить в собі елементи наукового дослідження. У зв'язку з цим до його змісту і оформлення ставляться вимоги як до наукової роботи. Ці вимоги регламентуються державними стандартами, зокрема: ДСТУ 3008-95

Вимоги до оформлення реферату.

Державна мова, обсяг 12 - 20 сторінок, текст - 14 кегль, шрифт - Times New Roman, інтервал - 1,5, формат А4. Поля: верхнє і нижнє – 2 см, ліве – 3 см, праве – 1 см.

Обов’язковими структурними елементами реферату є:

• титульний аркуш;
• зміст;
• вступ;
• основна частина;
• висновки (заключна частина);
• список використаних джерел.

Титульний аркуш реферату має містити повне найменування навчального закладу; назву факультету (інституту), назву кафедри, назву реферату; найменування спеціальності; назву предмету, що викладається, прізвище, ім’я, по батькові автора, номер його групи та факультету; місто і рік (Дивись зразок).

Зміст подають на початку реферату. Він містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів та пунктів (якщо вони мають заголовок), зокрема вступу, висновків, додатків, списку використаних джерел.

У вступі мають бути обов’язково відображені: актуальність теми, ступінь розробленості проблеми, мета і зміст поставлених завдань, очікувана наукова новизна.

Основна частина реферату має містити виклад самостійно виконаного дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів.

У розділах основної частини подають:

· огляд наукової літератури за темою і вибір напрямів дослідження;

· опис проведених теоретичних досліджень;

· аналіз і узагальнення результатів дослідження.

Висновки мають відповідати визначеним автором завданням дослідження.

Список використаних джерел укладається в алфавітному порядку згідно з вимогами (див. зразки бібліографічних описів наукових праць).

Тема реферату обирається студентом самостійно із зазначеного переліку (повторення тем рефератів у межах однієї академічної групи студентів є не бажаним).

Завершений і оформлений реферат студент підписує і проставляє дату виконання.

Переписані роботи і такі, що не відповідають вищезазначеним вимогам, не зараховуються. У такому випадку студент зобов’язаний написати новий реферат з урахуванням усіх зауважень.

За змістом реферату студент готує повідомлення і виступає з ним на семінарському занятті, якщо це передбачено планом, або захист реферату здійснюється на основі індивідуальної бесіди зі студентом.