Тема:22 побутові електронагрівальні прилади

 

Призначення приладів

Електричну енергію використовують у побуті не тільки для освітлення, а й для багатьох інших цілей. Наприклад, широко застосовують різні електронагрівальні приладі;. Одні з них використовують для кип'ятіння води, приготу­вання їжі тощо. Це — електричні плитки та кип'ятильники. Іншими нагрівають повітря приміщень, підтримуючи в них потрібну температуру. Це — електричні каміни та рефлектори. До третьої групи належать нагрівальні при­лади спеціального призначення, наприклад медичні електро­грілки, електричні паяльники, праски тощо.

Цілком зрозуміло, що кожний, хто користується цими приладами, повинен знати їх будову, правила користування і поточного ремонту.

Електронагрівальний прилад може працювати нор­мально лише при певній робочій (номінальній) напрузі і розрахований на певну величину струму, тобто має певну потужність.

Усі ці величини — робоча напруга, струм і потуж­ність — є основними паспортними даними будь-якого елек­тронагрівального приладу. Вони написані на табличці, закріпленій на приладі, і зазначені у паспорті, який до­дається до приладу.

 

Матеріали для нагрівальних елементів

Основною частиною електронагрівальних приладів є нагрівальні елементи, які найчастіше виготовляють у ви­гляді дротяної спіралі або смужки з спеціальних провідни­кових матеріалів з великим питомим опором. Ці матеріали здебільшого є сплавами різних металів. Основна вимога, яку вони повинні задовольняти,— це бути стійкими проти окислення при нагріванні до значної температури. Цій вимозі найкраще відповідають сплави ніхром, фехраль, нікелін та ін.

Нагрівальні елементи, виготовлені з цих сплавів, ви­тримують температуру близько 1000°. Проте кожний з них при такій температурі починає окислюватись і швидко виходить з ладу. Доведено, що електронагрівальні при­лади працюють найдовше, коли максимальна робоча темпе­ратура для ніхромових нагрівальних елементів не переви­щує 850—900°, для фехралевих — 750°,адля нікелінових — лише 200°.

Якщо ніхром і фехраль можна використовувати для приладів, нагрівальні елементи яких відкриті й розжа­рюються до високих температур, то нікелін для цієї мети не придатний, бо на повітрі він дуже швидко окислюється. З нікеліну виготовляють лише нагрівальні елементи кип'я­тильників, які занурюють у воду. Відносно велика теплоєм­ність води забезпечує інтенсивне відведення тепла від на­грівника кип'ятильника, внаслідок чого він не нагріваєть­ся більш як до 200°, а тому й не окислюється.

Щоб виготовити нагрівальний елемент електроплитки, паяльника тощо, беруть кусок ніхромового чи фехралевого дроту такої довжини, яка забезпечуватиме достатній опір під час проходження по ньому струму допустимої для пере­різу даного дроту величини.

Оскільки довжина такого дроту досягає кількох мет­рів, для зручності закріплення його змотують у спіраль.

Практично встановлено, що максимальна густина струму

- для відкритих ніхромових нагрівальних елементів у серед­ньому дорівнює 15

- для закритих (у металевих труб­ках або керамічних пластинках) – 10

- для кип'ятильників, які занурюють у воду,— 30

Питання для само перевірки:

1.Де використовують електричну енергію.

2. Де може працювати електронагрівальний прилад.

3. Що є основною частиною електронагрівальних приладів.

4. Що є основною метою електронагрівальних приладів

5.Що потрібно для виготовлення електронагрівальних приладів.

. Тема:23 Електропобутові машини.

Побутові електромашини (ЕПМ) мають велике значення, бо заощаджують час на виконання трудомістких операцій, зменшують навантаження на виконання цих процесів, покращують гігієну праці.
Масовий характер виробництва ЕПМ, технічний рівень яких має відповідати сучасним вимогам споживачів, потребує постійного конструктивного вдосконалення, за рахунок чого вдосконалюється їх існуючий асортимент. Постійному оновленню асортименту товарів на ринку сприяє конкуренція, що зумовлює надходження на ринок нових товарів з новими споживними властивостями.
Зростання обсягу виробництва технічно складних ЕПМ, ускладнення і розширення їх асортименту стимулюють виховання естетичних смаків і підвищення технічних знань населення для користування цими машинами.
На сучасному етапі найбільш гостро стоїть завдання формування асортименту технічно складних ЕПМ, які відповідали б функціональним, ергономічним, естетичним і екологічним вимогам й були економні. Актуальність проблеми асортименту ЕПМ зумовлює збільшення дослідних робіт в цій галузі, і як результат— кількості публікацій в науково-технічній літературі. Незважаючи на це, до цього часу ще не створені науково обґрунтовані методи формування асортименту, що потребує поглибленого вивчення теоретичних засад асортименту і ринку. Відсутність науково обґрунтованої теорії асортименту значною мірою утруднює проведення конкретних робіт і досліджень, направлених на розв'язання практичних завдань оптимізації асортименту груп товарів. Повною мірою це відноситься і до завдання формування асортименту ЕПМ, актуальність якого визначається високими темпами зростання виробництва.
ЕПМ складаються з широкого асортименту виробів, які використовуються для ведення домашнього господарства, прання, прибирання, зберігання продуктів, механізації кухонних та господарських робіт, тощо.
Особливістю формування асортименту і ринку цієї групи товарів в Україні є те, що він майже повністю може формуватись з виробів, що виготовлені підприємствами, розташованими на її території. Це пояснюється тим, що Україна має достатній виробничий потенціал і спроможна, використовуючи свою металургійну та машинобудівну базу, виробляти велику кількість товарів групи ЕПМ.
На даний час на ринку побутової техніки закінчується переоцінка цінностей. Так, якщо у 90-х роках перевагу віддавали ау- діо- і відеотехніці, то тепер пріоритетними стають електропобутові товари. Багато фірм, які торгували радіо- і телеапаратурою, змушені включати у свій асортимент і електропобутові машини.
Споживні властивості, асортимент, якість та ціна електропобутових машин, які виготовлені в Україні і є на її ринку, формуються на стадіях проектування, конструювання та виготовлення з урахуванням передового досвіду і новітніх технологій. До факторів, які формують споживні властивості та асортимент електропобутових машин, можна віднести вид використаних матеріалів, технологію виготовлення, а також дизайн та оздоблення.
Прискорений розвиток електротехніки є одним із наслідків науково-технічного прогресу; під його впливом асортимент ЕПМ змінюється в таких основних напрямках:
— створення на базі вдосконалених технічних засад виробів з принципово новими споживними властивостями;
— зміна традиційних виробів на новітній технічній основі, яка надає їм нові споживні властивості або суттєво покращує існуючі;
— створення багатофункціональних і комбінованих машин;
— створення комплексів побутового електротехнічного обладнання.
Поява нових технічних принципів, нових технологічних процесів, створення нових пристроїв, у свою чергу, викликає до життя потреби зміни існуючих електроприладів і машин і розробки різноманітних комбінованих і багатофункціональних приладів.
При сучасних високих швидкостях технічного прогресу асортимент ЕПМ став більш динамічним, прискорилась його зміна. Характерно, що багато машин, які на даний час використовуються, ще 15—20 років тому взагалі були невідомі. Ще більш при скореними темпами змінюється асортимент електроприладів і машин у багатьох зарубіжних країнах.
Одним із важливих критеріїв оцінки нових виробів є унікальність властивостей і можливість їх надійного патентування.
З високими темпами науково-технічного прогресу пов'язані також такі чинники, які впливають на формування асортименту, як скорочення терміну морального старіння (життєвого циклу) побутових електроприладів і машин та зміни споживних вимог до них.
В умовах масового виробництва і широкого впровадження автоматизації вартість виготовлення нових виробів знижується значно швидше, ніж вартість ремонтних робіт. Заміна старого приладу новим стає економічно вигіднішою, ніж його ремонт, тим більше, що наступні вироби постійно вдосконалюються. Крім цього, забезпечення ремонтопридатності побутового електроприладу, як правило, пов'язано з ускладненням конструкції і значним подорожчанням виготовлення.
У сучасних умовах може бути економічно виправданим випуск більш дешевих побутових електроприладів і машин, розрахованих на певний термін експлуатації без обслуговування. А це, в свою чергу, стимулює необхідність вирішення проблем, пов'язаних з підвищенням вимог до надійності і якості електроприладів і машин, необхідністю створення нових конструктивних і технологічних принципів виробництва, а також з економічним використанням природних ресурсів і утилізацією відходів, оскільки при повній заміні електромашин зростають витрати сировини і матеріалів.
Підвищення ролі нових виробів вимагає постійного збільшення витрат на науково-дослідні і дослідно-конструкторські роботи. Оскільки при створенні побутових електроприладів і машин максимально використовуються найновіші досягнення електротехніки, електроніки, машинобудування, хімії та інших галузей, то витрати на нові розробки ЕПМ значно збільшуються.
Маючи належну матеріальну, технологічну і кадрову бази, підприємства України виробляють різноманітні електропобутові машини та прилади широкого призначення. Побутові пральні машини виробляють:
— маріупольський завод «Електропобутприлад»;
— харківський завод «Електроважмаш»;
—донецьке ВО «Точмаш»;
— Київське авіаційне виробниче об'єднання;
— одеське виробниче об'єднання «Пресмаш»;
— кіровоградське ВО «Червона зірка»;
— Сумське виробниче об'єднання;
— Івано-Франківське виробниче об'єднання.
Побутові пилососи виготовляють:
— дніпропетровський агрегатний завод «Ракета»;
— харківський завод «Електроважмаш» «Витязь»..

Питання для само перевірки:

1.Яке значення мають електропобутові машини.

2. Що є особливістю електропобутових машин.

3.Що є одним із важливих критерій електопобутових машиш.

4.Де виробляють побутові пральні машини.

5Де виготовляють побутові пилососи.