Тема:13. Асортимент швейного одягу.

П ід асортиментом швейних і трикотажних товарів розуміють склад і співвідношення окремих видів виробів у випуску продукції певного виду і найменування за кількістю або ґатунками, розмірами, зовнішнім оздобленням та іншими ознаками.

Відповідно до стандартної класифікації, трикотажні вироби побутового призначення класифікують за такими ознаками: призначенням, видом застосованої сировини, структурою трикотажних переплетень, способами виготовлення, обробкою і оздобленням виробів і полотен.

Вироби, що входять до груп за статевовіковими ознаками, поділяються на підгрупи: одяг чоловічий,жіночий, для хлопчиків і дівчаток ясельного віку, немовлят. За сезонними ознаками розрізняють такі види виробів побутового призначення: зимові, демісезонні, літні, позасезонні(всесезонні).

За виконанням соціальних функцій одяг поділяють на урочистий,повсякденний, домашній, спортивно-побутовий.

Види швейних виробів поділяють на різновиди, що характеризуються найменуванням виробу, фоном, покроєм і видом оздоблення.

Фасон визначається його силуетом, формою, покроєм i оздоблениям. Складність фасону визначається за норматив­ною складністю оброблення (НСО), що передбачає 10 i більше груп складності Складність оброблення визначається кількістю бал1в по вузлах обробки вироб1в. Група cклaднocтi вказується в технічному опису модел1 та артикулах вироб1в.

Силует одягу може бути прилягаючим, напівприлягаючим, розширеним донизу, прямим, трапецієподібним, іксоподібним тощо.

За формою одяг поділяють на класичний (суворий), спортивний i фантазійний.

Kpiй одягу визначається покроєм рукавів (реглан, втачні, широкі, об'емн1, комбіновані), формою коміра (відкладний, стійка, апаш і т.д..), видом застібки (висока двобортна, однобортна), вирізом горловини (ф1гурний, каре, овал і т.д.).

Обробка вироб1в буває жорстка, напівжорстка, м'яка.

Тили фігур встановлюються за результатами масового обм1ру населення.

Різновиди одягу характеризуються розм1рними ознаками - зростом, охопленням грудей (розм1ром), повнотою (для чоловіків - обхват талії, для жінок - обхват стегон).

Poзмірні ознаки для дитячого одягу (від 3 до 18 років) - зр1ст, обхват грудей i талії.

Poзміри головних y6opів визначають за їx внутрішнім ко­лом. Указується вид підкладки, утеплювальний матер1ал, хутряний наклад та оздоблення.

Для уніфікації типових фігур, що найбільше трапляються серед населення, використовують такі параметри.

Розмір ф1гури, який визначається величиною обхвату грудей у сантиметрах. Інтервал м1ж сум1жними розмірами - 4-6 см.

3picт - довжина тіла людини без взуття від верхньої точки голови до підлоги в сантиметрах. Інтервал м1ж сум1жними зростами - 6 см.

Повнота характеризує тип статури і вікову змінність фігури дорослої людини. Повнотним показником є обхват талії у чоловіка і обхват стегон з урахуванням виступу живота у жінок.

Типові фігури дітей об’єднані в 5 вікових груп. Ясельна (6 міс- з роки), дошкільна – (3- 6,6 років)молодша шкільна(6,5-12 років)старша шкільна(12-15,5 років) підліткова(15,5-18 років)

Питання для само перевірки:

1. П ід асортиментом швейних і трикотажних товарів розуміють?

2. Відповідно до стандартної класифікації, трикотажні вироби побутового призначення класифікують за такими ознаками?

3. Вироби, що входять до груп за статевовіковими ознаками, поділяються на підгрупи?

4. За виконанням соціальних функцій одяг поділяють?

5.Яка буває обробка виробів?

6. Які рoзмірні ознаки для дитячого одягу?

7. Різновиди одягу характеризуються розмірними ознаками якими?

8.Зріст це?

Тема:14. Дефекти. Оцінка якості. Перевірка якості швейного одягу. Розшифрування маркування

В умовах ринкової економіки на сучасному етапі економічного розвитку легкої промисловості, зокрема швейного виробництва, у світі та в Україні гостро постає питання забезпечення високої якості продукції конкурентоздатної на споживчому ринку.
Проблема конкурентоспроможності продукції носить в сучасному світі універсальний характер. Від того, наскільки успішно вона вирішується, залежить багато в економічному і соціальному житті будь-якої країни.
Виробництво швейної продукції – це надзвичайно складний та важливий вид виробництва, а також об’єкт дизайнерського мистецтва, який включає використання якісної сировини, прогресивних технологій їх виготовлення, а також сучасних видів моделей і фасонів.
Дослідження проблем стосовно аналізу та синтезу систем управління якістю продукції, обґрунтування та розробки показників якості різного ступеня і інтеграції та її оцінки знайшли досить широке відображення в науковій літературі, зокрема в працях таких науковців, як А. Фейгенбаумана, Б. Губського, А. Островської, В. Тетери, Г. Гончара, А. Нелепова та інщих.
Як уже зазначалося, вкрай важлива проблема галузі – конкурентоспроможність. Справа в тому, що український ринок товарів швейної галузі є олігополістичним (обмежена кількість середніх виробників, різнорідний товар, певні технологічні бар'єри входу на ринок) [1, c.6].
З метою вивчення конкурентного середовища, тобто сукупності тих чинників, які впливають на інтенсивність конкурентної взаємодії у швейній галузі, доцільно провести аналіз складових конкурентоспроможності. Однією з найбільш важливих складових конкурентоспроможності силою для підприємств швейної галузі є якість.
Вступ України у 2008 р. до СОТ відкрив не лише нові можливості розвитку економіки, але й визначив необхідність відповідності товарів та послуг вітчизняних підприємств міжнародному рівню [3, c.105]. Тому дуже важливим є питання якості швейних виробів, що експортуються з України за кордон, а питання про наявність ефективних методів контролю і системи якості є безпосереднім завданням товарознавців-експертів.
Якість– це сукупність їх властивостей і характеристик, які зумовлюють здатність задовольняти конкретні потреби відповідно до свого призначення.
По якості швейні вироби повинні відповідати вимогам стандартів, технічних вимог та описів. Стандарти розробляються на окремі види готових швейних виробів та на близькі за призначенням та виробничими особливостями групи товарів.
Визначення якості швейних виробів проводиться за дефектами зовнішнього вигляду, посадку виробу, виконання окремих вузлів і деталей.
Якість швейних виробів за дефектами зовнішнього вигляду визначається органолептичним і вимірювальним методом, шляхом перегляду їх у роздубльованому виді при нормальному освітленні на бракувальному столі [4, c.30].
Товарознавча експертиза швейних виробів є комплексною і включає в себе: розпізнавання тканин, з яких виготовляють швейні вироби; вивчення дефектів тканин; вивчення асортименту швейних матеріалів; визначення якості швейних виробів та інше.
Експертиза швейних виробів – це перевірка відповідності показників вимогам нормативно-технічної документації. Мета цієї експертизи – не допустити у продаж швейних виробів виготовлених з порушенням встановлених вимог [2, c.198].
Питання сертифікації продукції регулюються більш ніж 500 законами, декретами і постановами Кабінету Міністрів України, указами Президента України та іншими нормативними актами. Аналіз найбільш важливих з них дає можливість визначити мету, вимоги до сертифікації та основні недоліки розглянутих нормативних документів.
Основні положення, що стосуються сертифікації продукції, містяться в Декреті Кабінету Міністрів України «Про стандартизацію і сертифікацію». Відповідно до даного Декрету сертифікація продукції здійснюється, насамперед, з метою захисту прав споживачів і поділяється на обов’язкову та добровільну [5, c.332].
Обов’язкова сертифікація на відповідність вимогам нормативних документів по якості виробляється винятково в державній системі сертифікації.

Питання для само перевірки:

1. Виробництво швейної продукції це?

2. Товарознавча експертиза швейних виробів є комплексною і включає в себе?

3. Питання сертифікації продукції регулюються більш?

Тема:15. Взуттєві товари.

Асортимент і споживні властивості взуттєвих матеріалів. Вимоги до взуттєвих матеріалів. Загальна характеристика взуттєвих матеріалів, їхня класифікація. Натуральна шкіра. Характеристика шкіряної сировини, її види. Будова та топографія шкіри. Особливості складу шкір різних тварин (великої рогатої худоби, свинячих, кінських, козячих, овечих) та їхній вплив на споживні властивості. Хімічний склад. Фактори якості шкір: консервування, переддубильні, дубильні процеси виробництва та опорядження. Склад та властивості шкір різних засобів дублення (хромового, танідного, циркодієвого, титанового, жирового, комбінованого та ін.). Особливості виробництва хромових шкір, еластичних хромових шкір із великої рогатої худоби, шкір для низу взуття. Обробка шкір. Види покривного фарбування (казеїнове, нітроцелюлозне, емульсійне, поліуретанове та ін.), їхні властивості. Основні види опорядження хромових шкір (анілінове, напіванілінове, "Антик", "Рельєф", "Іриган", "Комфорт", "Гранат" та ін.), їхній вплив на споживні властивості взуття. Споживні властивості вичинених шкір: хімічний склад, мікроструктура, фізіко-механічні показники (температура зварювання, густина, пористість, паро-волого-повітро-проникність, теплообмін, міцність, подовження, стійкість до багаторазового вигину, до тертя та ін.). Класифікація та асортимент натуральних шкір для низу, деталей верху, підкладки взуття.

Класифікація штучних та синтетичних взуттєвих матеріалів. Асортимент штучних та синтетичних матеріалів для низу взуття. Гума для низу взуття: види і марки, особливості структури, призначення. Поліуретан, полівінілхлорид, термоеластопласти, їхні властивості, призначення.

Асортимент, властивості та призначення штучних та синтетичних матеріалів для верху взуття: з каучуковим, полівінілхлоридним, нітроцелюлозним, поліамідним, уретановим покриттями по текстильній, трикотажній, нетканій основі. Властивості синтетичної шкіри. Асортимент штучних та синтетичних матеріалів для деталей підкладки та проміжних деталей взуття.

Текстильні взуттєві матеріали (тканини, трикотажні полотна, штучне хутро, неткані матеріали), їхні властивості, особливості застосування. Сортування, маркування, пакування, зберігання штучних та синтетичних взуттєвих матеріалів.

Формування споживних властивостей шкіряного взуття у процесі конструювання та виробництва. Антропометрія стопи, її вплив на будову раціонального взуття. Анатомічні крапки та розрізи обміру стопи для проектування копилів та взуття. Моделювання та проектування взуття. Взуттєві копили, види, розміри, повноти, фасони. Сучасні напрямки моделювання взуття.

Розкроювання взуттєвих матеріалів. Деталі верху та низу взуття (зовнішні, внутрішні, проміжні). Обробка деталей. Складання заготівки, види стрічок, вимоги до їхньої якості. Декорування деталей, їхній вплив на категорію складності взуття.

Формування заготівки (обтяжно-затяжне, беззатяжне), його вплив на збереження форми взуття у процесі носіння. Прикріплення низу взуття. Класифікація методів кріплення: хімічні (клейовий, литтєвий, гарячої вулканізації). Властивості взуття при застосуванні різних засобів кріплення. Прикріплення каблуків, опоряджування взуття.

Асортимент шкіряного взуття. Класифікація асортименту взуття за різними ознаками. Характеристика асортименту побутового взуття: повсякденного, модельного, для людей літнього віку, для молоді, для дітей, для різних сезонів. Взуття з юхтових, хромових, штучних та синтетичних шкір, текстильних матеріалів та комбіноване. Розмірно-повнотний асортимент взуття.

Спортивне взуття. Класифікація, асортимент, властивості. Маркування, пакування і зберігання взуття.

Споживні властивості, стандартизація та оцінка якості шкіряного взуття.Характеристика споживних властивостей: функціональних, ергономічних, надійності, естетичних, безпеки. Функціональні показники: довговічність, забезпечення функції руху.

Гарантійний термін носіння, правила обміну взуття. Показники: міцність стрічки, кріплення підошви та підборів.

Питання для само перевірки:

1.Які вимоги ставляться до взуттєвих матеріалів?

2.Яка класифікація штучних та синтетичних взуттєвих матеріалів?

3.Яка класифікація та асортимент натуральних шкір для низу, деталей верху, підкладки взуття?

4. Формування споживних властивостей шкіряного взуття у процесі конструювання та виробництва?

5.Яке формування заготівки?

6.Класифікація спортивного взуття?

7.Які споживні властивості, стандартизація та оцінка якості шкіряного взуття?