Науковий стиль, його різновиди й жанри

І. Підготуйте відповіді на запитання, виконайте завдання

1. Підготуйте короткий виступ « Становлення і розвиток наукового стилю української мови».

2. Окресліть поняття «науковий стиль».

3. Назвіть найважливіші особливості наукового стилю.

4. Які різновиди має науковий стиль?

5. Прочитайте тексти, визначте, до якого стилю вони належать. Відповідь обґрунтуйте.

І. Системи алгебричних [алгебраїчних] рівнянь

Розв’язком системи алгебричних рівнянь з двома [трьома, чотирма, n] невідомими називають впорядкованою парою [трійка, четвірка, множина n] чисел, яка задовольняє кожне рівняння системи. Це означає, що підстановка цих чисел в кожне з рівнянь системи перетворює його в правильну рівність.

Систему рівнянь називають сумісною, якщо вона має хоча б один розв’язок. Сумісну систему називають визначеною, якщо вона має єдиний розв’язок. Сумісну систему називають невизначеною, якщо вона має принаймні два різних розв’язки.

Система рівнянь називається сумісною, якщо вона не має жодного розв’язку (не має розв’язків).

Один з найуживаніших методів розв’язання системи алгебричних рівнянь – спосіб підстановки. Згідно з цим методом в якомусь рівнянні системи виражають одну з невідомих через інші. Знайдене значення невідомої підставляють в решту рівнянь, отримуючи систему рівнянь з меншою (принаймні на одиницю) кількістю невідомих.

Для розв’язання систем лінійних алгебричних рівнянь існують спеціальні методи – правило Крамера (з використанням головного і допоміжних визначників), метод послідовного виключення невідомих Ґаусса та його модифікація – метод Йордана- Ґаусса.

Згідно з правилом Крамера розв’язком системи є впорядкована множина часток допоміжних визначників, кожний з яких відповідає певній невідомій, на головний визначник, якщо останній не дорівнює нулю.

Методи Ґаусса або Йордана-Ґаусса шляхом послідовного виключення невідомих або призводять до протиріччя, яке повідомляє про несумісність системи, або зводять систему до трикутного чи трапецієподібного виглядів. Трикутний вигляд, по-перше, означає, що система є сумісною і визначеною, по-друге, дозволяє майже автоматично знайти значення невідомих. Трапецієподібний вигляд системи свідчить, що вихідна система рівнянь є сумісною, але невизначеною. В цьому останньому випадку існує процедура, за якою можна представити множину (а саме нескінченну множину) всіх розв'язків системи.

ІІ Факультет ПМ І КІС

Олімпіада з програмування

відбудеться 28 січня 2012 року

корпус №6 НУВГП, 6-й поверх,

кафедра ПМ, початок о 14:00.

Спеціальні гості олімпіади -чемпіони світу з програмування В. Білецький та Р. Бабіля.

Спонсори олімпіади – компанії «SoftServe» та «КТС»

У програмі олімпіади спілкування з чемпіонами, змагання з алгоритмічного програмування,

визначення переможців, вручення цінних призів.

Для участі в олімпіаді надішліть заявку за адресою: [e-mail],

вказавши такі дані:

- Прізвище та ім’я; факультет, спеціальність, групу; мову програмування.

Додаткова інформація про олімпіаду: http://vkontakte.ru/nuwm_olimp2012

 

 

Науковий текст – спосіб репрезентації наукової інформації, результат наукового дослідження. Назвіть особливості наукового тексту і професійного наукового викладу думки.

Яка структура наукового тексту?

Які ви знаєте загальні вимоги до наукового тексту?

9. Прочитайте текст. Підготуйтеся відповідати на контрольні запитання за його інформацією.

Науковий стиль

Комунікативна функція мови залишається провідною і постійною на всіх етапах історичного розвитку суспільства. Мова призначена найкращим чином обслуговувати спілкування людини в різних сферах її соціального життя. З розвитком наукових знань, появою необхідності обмінюватися цими знаннями виникають і вживаються певні мовні засоби, які найкращим чином забезпечують саме цю галузь суспільної мовленнєвої практики. Отже, науковий стиль – це такий функціональний стиль, що обслуговує всі ділянки наукових знань, сферу науки, навчання і освіти. Функцією наукового стилю є вироблення і осмислення об’єктивних знань про дійсність. Метою наукового стилю є доведення істинності певних знань, формулювання й обґрунтування гіпотез, повідомлення про хід, зміст та результати наукових досліджень тощо. Науковий текст повинен впливати лише на розум людини, не викликаючи емоційних реакцій (у загальному розумінні цього слова).

Кожний функціональний стиль відрізняється певним набором характеристик. Визначення стильових рис будь-якого функціонального стилю літературної мови залежить від способу викладу матеріалу, який обумовлює вибір мовних засобів і особливості їх вживання у мовленні.

Спосіб викладу матеріалу в науковій літературі – формально-логічний (за визначенням професора О.Л Пумпянського і характеризується наявністю таких рис: точність, логічність, послідовність, об’єктивність, узагальненість, однозначність, беземоційність, безособовість і т. ін.

Будь-який функціональний стиль літературної мови базується на використанні певних мовних засобів. Серед лексичних засобів у науковому стилі значне місце посідає спеціальна лексика – загальнонаукові та вузькоспеціальні терміни. Оскільки наука оперує поняттями, науковий текст насичений абстрактною лексикою, наприклад: властивість, здатність, старанність, можливість. Загальновживані слова використовують, як правило, тільки в одному значенні, наприклад, із восьми значень слова світло (Словник української мови. Т.9, с.92-93) науковий стиль вибирає тільки значення «енергія, випромінювана якимось тілом». На основі цього значення слово світло входить до термінологічних сполучень дисперсія світла, лампа денного світла і т.ін. Хоча основою лексичного шару наукового стилю є загальновживана лексика. Такі слова використовують у своїх прямих предметних значеннях.

Граматика. Морфологія.

Іменник. Практично всі дослідники зазначають, що у науковому стилі іменників набагато більше, ніж дієслів, серед них іменники з абстрактним значенням, віддієслівні іменники, зокрема з суфіксом -ення (вивчення, дослідження, направлення); спостерігається тенденція до заміни форм однини формами множини (сланці, вапняки, води (ґрунтові води); до того ж для розгорнутого опису деяких понять використовують так звані низки іменників у родовому та інших відмінках («з’ясування закономірностей формування структури виробництва»).

Прикметник.

У сучасній науковій прозі переважають відносні прикметники. Не використовують короткі форми. Звужується можливість уживання ступенів порівняння якісних прикметників.

Займенник. Формально-логічний спосіб викладу передбачає специфічне використання займенників: відсутній особовий займенник я; особові займенники представлені переважно формами 1-ї особи множини і 3-ї особи однини і множини; вживані вказівні займенники цей, такий, той, що виражають логічний зв’язок між частинами висловлення.

Дієслово та дієслівні форми. Вживані дієслова у формі теперішнього часу постійної дії або абстрактного теперішнього та абстрактного майбутнього; у формі минулого часу із узагальненим значенням; переважають дієслова недоконаного виду. У сучасній українській мові майже повністю відсутні активні дієприкметники теперішнього часу, які є дуже характерною прикметою деяких інших мов (наприклад, російської, польської).

Натомість уживаються прикметники, наприклад: решающий – вирішальний, металлорежущий – металорізний, жизнеутверждающий – життєствердний, нержавеющий – нержавкий; іменники, наприклад: заведующий – завідувач, начинающий – початківець.

Синтаксис. Речення – великі за обсягом, розгорнуті складні з розгалуженою системою різних підрядних компонентів, відокремлених компонентів, відокремлених зворотів (зокрема дієприкметникових та дієприслівникових), вставних і вставлених конструкцій. Речення мають чітко організовану будову, що найбільш сприяє послідовному і аргументованому висловленню складної думки.

Позамовні засоби. У науковій літературі використовують такі способи передачі інформації, як одиниці виміру, ваги, довжини площі і т.п., формули, графіки, креслення, схеми, діаграми, таблиці, а також різноманітні друкарські засоби: всілякі підкреслення, шрифти і т.д.(………….)

Контрольні запитання:

1) Який функціональний стиль мови називають науковим?

2) У чому полягають функція й мета наукового стилю?

3) Чим у науковому стилі обумовлений вибір мовних засобів для вираження думки й чому?

4) Яка лексика вживана в науковому стилі?

5) Які морфологічні особливості властиві науковій прозі?

6) Які синтаксичні засоби відіграють найважливішу роль у побудові наукового тексту?

7) Які позамовні засоби використовують у науковому стилі?

 

10. Напишіть на окремому аркуші паперу зразок тексту в науковому стилі (4-5 речень). Схарактеризуйте текст за планом: а) сфера вживання; б) призначення; в) жанри реалізації; д) загальні позамовні ознаки; е) мовні особливості; є) підстилі.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 4