Результати, одержувані користувачем при використанні прикладного програмного забезпечення

За допомогою розробленого застосування були внесени дані в кожну з таблиць бази даних (малюнок 3.2.1).

Рисунок 3.2.1. - Дані, введені в таблицю «Дисципліни»

 

Рисунок 3.2.1. - Дані, введені в таблицю «Заліки»

Рисунок 3.2.1. - Дані, введені в таблицю «Студенти»

 

Рисунок 3.2.1. - Дані, введені в таблицю «Екзамени»

 

Звіти призначені тільки для друку, неможливо змінити значення вихідних даних у звіті за допомогою елементу керування на панелі інструментів. При роботі зі звітами користувач не може вводити дані за допомогою кнопок, перемикачів, звіти не забезпечують перегляду в режимі таблиць. Можливий лише попередній перегляд перед друком і перегляд макету звіту в режимі конструктора.

Можливо отримати наступні звіти:

1.Звіт, по запиту виводячому данні, по дисциплінам, шифр яких дорівнює 300, або ще ті, де є оцінка 5.

Рисунок 3. 1.0.–Звіт 300 і більше 4.

2.Виводить інформацію не обідню для дисциплін.

Рисунок 3. 4.–Звіт про дисципліни

 

3.Виводить звіт, по залікам

. Рисунок 3. 7.–Звіт о товарах

 

4. Для перегляду звітів та їх роздрукування необхідно клікнути лівою кнопкою мишки на гіперссилці із назвою «Студенты».Для друку звіту потрібно натиснути декілька клавіш: cntrl + P.

Рисунок 3. 1.0.–Звіт про студентів.

 

5.Звіт про екзамени.

Рисунок 3. 1.0.–Звіт про екзамени

 

6.Звіт, про тих хто здав залі на 3 бали.

Рисунок 3. 1.0.–Звіт про тих хто здав залі на 3 бали

 

7.Звіт про повторяючися записи у таблиці заліки.

Рисунок 3. 1.0.–Звіт про повторяючися записи у таблиці заліки

 

8.Звіт, про пошук повторних записів у таблиці екзамени.

 

 

Рисунок 3. 1.0.–Звіт про пошук повторних записів у таблиці екзамени

 

 

ВИСНОВКИ

 

У загальному значенні термін «база даних» (БД) можна застосувати до будь-якої сукупності зв'язаної інформації, об'єднаної разом за певною ознакою, тобто до набору даних, організованих певним чином. При цьому більшість БД використовує табличний спосіб кончини, де дані розташовуються за рядками (які називаються записами) і стовпцях (які називаються полями), причому всі записи повинні складатися з однакових полів і всі дані одного поля повинні мати один тип. Наприклад, розклад руху поїздів, польотів літаків, книга замовлень або облік товарів і т.п. легко можуть бути представлені в такій формі. Бази даних повинні містити тільки незалежну (первинну) інформацію, тому не будь-яка таблиця являє собою базу даних.

Останнім часом найбільшого поширення набули реляційні бази даних (слово «реляційна» походить від англійського відношення - відношення). Концепції реляційної моделі даних пов'язані з ім'ям відомого фахівця в області систем 6aз даних Е. Кодда. Саме тому реляційну модель даних в літературі часто називають моделлю Кодда.

У комп'ютерному варіанті в реляційної БД інформація зберігається, як правило, в кількох таблицях-файлах, пов'язаних між собою за допомогою одного або декількох співпадаючих в цих таблицях полів (в деяких комп'ютерних системах усі таблиці однієї бази поміщаються в один файл). Кожен рядок у таблиці реляційної БД повинна бути унікальна (тобто не повинно бути однакових рядків-записів). Такі унікальні стовпці (або унікальні групи стовпців), що використовуються, щоб ідентифікувати кожен рядок і зберігати всі рядки окремо, називаються первинними ключами таблиці.

Первинні ключі таблиці важливий елемент у структурі бази даних. Вони - основа системи запису в файл і, коли необхідно знайти певну рядок в таблиці, то посилаються до цього первинного ключа. Крім того, первинні ключі гарантують, що дані мають певну цілісність. Якщо первинний ключ правильно використовується і підтримується, то можна бути впевненим, що немає порожніх рядків таблиці і, що кожен рядок відрізняється від будь-якої іншої рядка.

Основним призначенням БД є швидкий пошук міститься в ній інформації. При цьому БД можуть містити значний обсяг інформації, наприклад, список домашніх телефонів г.Астрахань (з його недостатнім ступенем телефонізації) становить десятки тисяч абонентів. У телефонній книзі абоненти впорядковані (відсортовані) в алфавітному порядку і пошук за прізвищем займе не дуже багато часу, проте, пошук за адресою або неточному номером телефону і т.п. вручну - не вирішувати практичні завдання.

Мир баз даних стає все більш і більш єдиним, з розвитком інтернет-і інтранет-технологій з'явилася можливість доступу до віддалених БД, що призвело до необхідності створення стандартної мови, який міг би використовуватися так, щоб функціонувати у великій кількості різних видів комп'ютерних середовищ. Стандартна мова дозволив би користувачам, які знають один набір команд, використовувати їх, щоб створювати, відшукувати, змінювати та передавати інформацію незалежно від того, чи працюють вони на персональному комп'ютері, мережевий робочої станції або на універсальному комп'ютері.З цієї причини ANSI (Американським Національним Інститутом Стандартів) був розроблений стандарт мови SQL (Структурований Мова Запитів). При цьому SQL не винаходився ANSI. Це по суті винахід IBM. Але інші компанії підхопили SQL і відразу ж, принаймні одна компанія (Oracle), отримала право на ринкову продаж SQL продуктів. Однак після цього з'явилися деякі проблеми, які виникли в результаті стандартизації ANSI мови у вигляді деяких обмежень. Конкретні програми Баз Даних зазвичай дають ANSI SQL додаткові особливості, часто послаблюють багато обмежень стандарту.

ДОДАТОК А

ІНФОРМАЦІЯ, УВЕДЕНА В ТАБЛИЦІ БАЗИ ДАНИХ.

Таблиця «Дисципліни»

 

Таблиця «Екзамени»

 

 

 

Таблиця «Студенти»

 

Таблиця «Заліки»

 

ДОДАТОК Б

ЗАСОБИ ОБРОБКИ ІНФОРМАЦІЇ, ЩО ЗБЕРІГАЮТЬСЯ В БАЗІ ДАНИХ І РЕЗУЛЬТАТИ, ОТРИМАНІ ПРИ ЇХ ВИКОРИСТАННІ

 

1. Показати шифр студента, дату,шифр дисципліни,оцінку,номер зданого екзамену та показати ті дисципліну шифр якої дорівнює 300, або ж той екзамен, по якому була отримана п’ятірка.Текст запиту на SQL:

SELECT *FROM Экзамены WHERE Шифр_дисциплины=300 OR Оценка>4;

2. Показати усі поля таблиці студенти. Текст запиту на SQL:

SELECT Студенты.Шифр_студента, Студенты.ФИО, Студенты.Курс, Студенты.Группа FROM Студенты;

 

 

3. Показати список дисциплін, із їхніми унікальними ID. Текст запиту на SQL:

 

SELECT Дисциплины.[Шифр_дисциплины]

,Дисциплины.[Название_дисциплины] FROM Дисциплины;

4. Показати шифр студентів, дату заліку, шифр дисципліни, залік та номер заліку, усіх студентів, які здали залік з будь-якої дисципліни на 3 бали. Текст запиту на SQL:

SELECT *FROM Зачеты WHERE Зачет=3;

 

5. Показати данні, з таблиці «Студенти», а точніше: прізвище ім`я-по-батькові студентів, курс, группу, та шифр студентів.Данні показати про студентів, шифр яких дорівнює більше 300 і менше 1000.Текст запиту на SQL:

SELECT *FROM Студенты WHERE Шифр_студента>300 AND Шифр_студента<1000;

6. Вивести шифр дисциплін та назву дисциплін, які починаються на букву «А», а далі йде будь яка послідовність букв. Текст запиту на SQL:

SELECT Шифр_дисциплины, Название_дисциплины FROM Дисциплины WHERE Название_дисциплины Like 'А*';

7. Знайти повторювальні записи у таблиці «Заліки».При цьому вивівши на монітор такі доповнюючи данні: прізвище ім`я-по-батькові студента, шифр студента, шифр дисципліни, по якій знайденно повторний запис, оцінку по заліку. Текст запиту на SQL:

SELECT Зачеты.[Шифр_студента], Зачеты.[Шифр_дисциплины], Зачеты.[Зачет], Зачеты.[Дата], Зачеты.[номер], Студенты.ФИО

FROM Студенты INNER JOIN Зачеты ON Студенты.Шифр_студента = Зачеты.Шифр_студента

WHERE (((Зачеты.[Шифр_студента]) In (SELECT [Шифр_студента] FROM [Зачеты] As Tmp GROUP BY [Шифр_студента],[Шифр_дисциплины],[Зачет] HAVING Count(*)>1 And [Шифр_дисциплины] = [Зачеты].[Шифр_дисциплины] And [Зачет] = [Зачеты].[Зачет])))

ORDER BY Зачеты.[Шифр_студента], Зачеты.[Шифр_дисциплины], Зачеты.[Зачет];

8. Знайти повторювальні записи у таблиці «Екзамени».При цьому вивівши на монітор такі доповнюючи данні: шифр студента, шифр дисципліни, по якій знайденно повторний запис,оцінку за екзамен.

Текст запиту на SQL:

SELECT Экзамены.[Шифр_студента], Экзамены.[Оценка], Экзамены.[Шифр_дисциплины]

FROM Экзамены

WHERE (((Экзамены.[Шифр_студента]) In (SELECT [Шифр_студента] FROM [Экзамены] As Tmp GROUP BY [Шифр_студента],[Оценка] HAVING Count(*)>1 And [Оценка] = [Экзамены].[Оценка])))

ORDER BY Экзамены.[Шифр_студента], Экзамены.[Оценка];

9. Показати, список студентів, з іх шифром,прізвищем,ім`ям, ім`ям-по-батькові, курсом, на якому вони навчаються, групи в якій перебувають,заліками, та оцінками, які були отримані по залікам.

Текст запиту на SQL:

SELECT Студенты.Шифр_студента, Студенты.ФИО, Студенты.Курс, Студенты.Группа, Зачеты.Дата, Зачеты.Зачет

FROM Студенты INNER JOIN Зачеты ON Студенты.[Шифр_студента] = Зачеты.[Шифр_студента];

Показати данні, про екзамени,для кожного студенту. Вивести поля: шифр студенту, оцінку, та шифр самого студенту, який здавав екзамен. Текст запиту на SQL:

SELECT Экзамены.Шифр_студента, Экзамены.Оценка, Экзамены.Шифр_дисциплины

FROM Экзамены;

ЛІТЕРАТУРА

 

1 Гарсиа-Молина Г., Ульман Д., Уидом Д. Системи баз даних. Повний курс.: Пер. с англ. - М.: Видавничий будинок "Вільямс", 2004. - 1088 с.

2 Дейт К. Дж. Введення в системи баз даних.:Пер. с англ. - 6-і изд. - К.: Діалектика, 1998. - 784 с.

3 Калянов Г.Н. CASE-технології. Консалтинг в автоматизації бізнесів-процесів. - 3-і изд. - М.: Гаряча линия-телеком,2002. - 320 с.

4. Кренке Д. Теорія й практика побудови баз даних. 9-і изд. - Спб.: Питер, 2005. - 859 с.

5. Маклаков С.В. BPWin й ERWin. CASE-засоби розробки інформаційних систем. - 2-і изд., испр. і дополн. - М.: ДИАЛОГ-МИФИ, 2001. - 304 с.

9 Маклаков С.В. Створення інформаційних систем з AllFusion Modeling Suite. - М.: ДИАЛОГ-МИФИ, 2003. - 432 с.

10 Роб П., Коронел К. Системи баз даних: проектування, реалізація й керування. - 5-і изд., перераб. і доп.: Пер. с англ. - Спб.: Бхв-петербург,

2004. - 1040 с.

11 Ситник Н.В., Краснюк М.Т. Проектування баз і сховищ даних: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисц. - К.: КНЕУ, 2005. - 264 с.