Тенденції, проблеми та напрями розвитку електронної комерції

Чинники, що впливають на розвиток електронної комерції:

1. Відсутність законодавства, яке однозначно описує використання електронного цифрового підпису і засобів захисту інформації.

2. Нерозвинутість засобів платежів в режимі реального часу як наслідок загальної непоширеності серед населення банківських карток.

3. Національні традиції ставлення до праці, які призводять до невміння швидко, якісно й ефективно обробляти замовлення в мережі.

4. Користувачів Інтернет становлять поки що дуже малий відсоток від загальної кількості населення країни, що стримує інвестування і реалізацію серйозних комерційних проектів в Uanet.

5. Відсутність у Uanet цікавих локальних контент-ресурсів.

Більшість компаній підключаються до ланцюжка західних або російських підприємств. Зумовлено це тим, що в Україні поки що відсутні розвинуті електронні торгівельні майданчики. Існують фінансові схеми, завдяки яким усі грошові потоки під час укладання угод можна легалізувати.

Давно функціонує торгівельна інтернет-система - електронний торговельний центр INT www.intcommerce.com.ua. Платіжна система ТЦ INT передбачає доступ лише власників платіжних карток, які зареєструвалися в банку й отримали персональні засоби криптографічного захисту.

Напрацювання в галузі національних платіжних систем в Мережі. Успішно працює українське представництво відомої платіжної системи PayCash (www.paycash.com.ua), яка працює з електронною готівкою і вигідна українським користувачам з точки зору її здатності здійснювати мікроплатежі.

Є філія електронної платіжної готівкової системи WebMoney (www.webmoney.com.ua).

Приватбанк (www.pbank.dp.ua) авансував систему забезпечення платежів в режимі реального часу з допомогою пластикових карток Visa, EuroCard, MasterCard. (Захист у захищеному режимі з використанням протоколу SSL).

SSL (Secure Sockets Layer) – універсальний протокол захисту будь-якого сполучення з використанням будь-якого прикладного протоколу (HTTP, DNS, FTP, TELNET, SMTP тощо); використовує криптографію з відкритим ключем. Це найбільш масовий механізм захисту інформації, який застосовується під час роботи в www-системі.

Є проекти, пов’язані з реалізацією послуг інтернет-банкінгу, наприклад проект ІСВ-net, що розроблений Київським Міжнародним комерційним банком. Він розглянутий НБУ і отримав офіційний дозвіл на роботу в експериментальному режимі до отримання сертифікату для криптографічних засобів захисту, що використовується в проекті, у відповідній установі СБУ.

Один з різновидів електронного банкінгу – WAP-бангкінг – реалізований в іншому українському проекті, спільній розробці «Приват-банку» і телекомунікаційної компанії Kievstar GSM.

WAP-бангкінг – різновид електронного банкінгу шляхом стільникового зв’язку.

Перший вітчизняний інтернет-інкубатор I-nest (www.I-nest.com.ua).

Internet-інкубатор – спеціалізована фірма з виявлення фінансової, технічної, організаційної і юридичної підтримки перспективних Internet-проектів.

I-nest був створений маркетинговою компанією «Евроиндекс» (www.euroindex.com.ua), яка є організатором загальноукраїнських експозицій з інформаційних технологій EnterEx, спільно з партнерами (UNEX/Ukrainian Net Exchange, агенцією «Коммерческая графика» і Web-агенцією Actis/Armitage.

Розробка і впровадження такого проекту вимагають:

- фінансів на оплату дизайнерів, програмістів;

- забезпечення його рекламного розкручування.

Завдання інтернет-інкубатора:

- допомогти підприємцям-початківцям у Мережі швидко досягти комерційних результатів і утримувати їх, набути досвіду в мережевому маркетингу і менеджменті;

- сприяти розвитку перспективних проектів, які надавали б користувачам потрібні on-line послуги і тим самим сприяти розвитку Uanet загалом.

Якщо певний проект зацікавлює фахівців інтернет-інкубатора, з його автором обговорюються фінансові та юридичні аспекти подальшої спільної роботи. Для цього проект повинен бути:

- спеціалізованим (присвячений певній галузі);

- таким, що реалізується;

- в перспективі прибутковим.

 

 

Українські інтернет-проекти

I-nest підтримав і сприяв впровадженню кількох вітчизняних інтернет-проектів.

«Все гостиницы Украины» (www.all-hotels.com.ua). На цьому сайті:

- повна інформація про українські готелі з можливістю резервування номерів в режимі реального часу;

- можливість замовити авто у Києві;

- є вихід на інші інформаційні сайти – з резервуванням квитків на потяги, автобуси тощо.

«Все рестораны Киева» (www.chicken.kiev.ua). Ілюстрований інформаційний каталог усіх ресторанів, барів, нічних клубів столиці. Дає можливість замовити столики в ресторанах через мережу. Наявність оперативної калькуляції вартості певного меню.

«Хто є хто. Офіційна Україна» (www.whoiswho.com.ua). Перший і єдиний сайт у країні путівник коридорами влади. Метою проекту є найширше інформування про владні структури України, щоб поліпшити і полегшити контакти з управлінцями, зробити державний механізм прозорішим.

Якщо розглядати електронний бізнес як використання сучасних інформаційних технологій з метою отримання конкурентних переваг у здійсненні традиційних ділових операцій, то всіх його учасників можна поділити:

- підприємці в традиційних сферах діяльності, які впроваджують нові технології у свою роботу;

- підприємці, які будують свій бізнес на наданні інформаційних послуг підприємцям з першої групи.

Конкуренція відбувається тільки всередині цих груп: традиційні підприємці шукають шляхи виграшу в своїх колег через використання нових технологій, а інформаційні бізнесмени конкурують один з одним за те, щоб підприємці з першої групи користувалися саме їх продукцією і послугами.

Прикладом може бути декларування для фірми нового виду діяльності – реклами в глобальній мережі – провідним українським провайдерам Relcom Ukraine, що раніше було для цієї фірми не характерно.

Хоча електронний бізнес в Україні перебуває на етапі становлення, вітчизняні компанії повинні шукати свої шляхи розвитку. Глобалізація електронних ринків відбуватиметься настільки невпинно, що якщо пізно почати впроваджувати систему електронного бізнесу, в майбутньому дуже мало шансів бути конкурентоспроможнім у середовищі інтернет-економіки.

 

Запитання для самоконтролю:

1. Які виділяють чинники впливу на розвиток електронної торгівлі?

2. Що являє собою WAP-банкінг?

3. Які існують нині вітчизняні інтернет-проекти?

 

Тести:

1. Мінімізована веб-сторінка, яка розкривається у вигляді вікна зверху основного браузера.

а) байрик;

б) банер;

в) воблер.

 

2. Локальна комп’ютерна мережа підприємства за інтернет-технологією – це:

а) Runet;

б) Intranet;

в) Uanet.

 

3. Електронна візитна картка фірми – це:

а) прас-лист продукції компанії;

б) декілька web-сторінок з інформацією про компанію та її діяльність;

в) інформаційний простір, що дає змогу користувачам працювати з даними фірми в режимі реального часу.

 

4. Інформаційним простором, що дає змогу зовнішнім і внутрішнім користувачам працювати з даними господарської структури в режимі реального часу, є:

а) корпоративний сайт;

б) електронна візитна картка фірми;

в) електронний ринок певного товару.

 

5. Від чого залежить плата за інтернет-рекламу:

а) від кількості хітів сайтів з рекламою;

б) від суми коштів, витрачених на її створення;

в) від того, що є об’єктом реклами.

 

6. Багатофункціональний сервер із зручним інтерфейсом і системою засобів, які полегшують користувачам навігацію в глобальній мережі; надає додаткові послуги: електронна пошта, хостинг тощо:

а) інформаційний каталог;

б) інформаційний сайт;

в) інформаційний портал.

 

7. Для визначення унікального користувача сайту не використовують:

а) ІР адреси;

б) дані реєстрації;

в) кількість відвідувань.

 

ГЛОСАРІЙ

Аутентифікація – метод перевірки не тільки особистості відправника, а й наявності чи відсутності змін у повідомленні.

Банер (banner – транспарант, прапор) – рекламний модуль (носій) на сайті, як правило, у вигляді анімованого файлу. Виглядає як прямокутна картинка або текст.

Банерна реклама – один з найпоширеніших способів реклами в Інтернет.

Банк-еквайер (банк продавця, розрахунковий банк) – банк, з яким пов’язаний електронний магазин, здійснює розрахунки з магазином по операціях, що проходять з участю кредитних карток.

Банк-емітент – випускає (емітує) картки, відриває клієнту рахунок, пов’язаний з карткою, проводить авторизацію платежів картками (підтверджує, що на рахунку є гроші) та здійснює переведення грошей з карткового рахунку клієнта на рахунок банка-еквайера.

Браузер (browser) – програма перегляду www-сторінок й інших інтернет-ресурсів.

Дискусійні листи – листи, що створюються для обміну інформацією при обговоренні питань за визначеною темою.

Е-бізнес – будь-яка ділова активність, що використовує можливості глобальної інформаційної мережі для модифікації внутрішніх і зовнішніх зв’язків компаній з метою створення прибутку. Е-бізнес – це ведення бізнесу через Internet або інші електронні мережі.

Е-комерція – різновид, бізнес-активності, в якій комерційна взаємодія суб’єктів бізнесу з купівлі-продажу товарів і послуг (як матеріальних, так і інформаційних) здійснюється з допомогою Internet або будь-якої іншої інформаційної мережі (мережі стільникового зв’язку, внутрішньої локальної мережі установи тощо).

Електронна платіжна система – сукупність нормативних актів, договірних документів, фінансових та інформаційно-технічних засобів, а також учасників (банків, процесингових центрів, підприємств сфери торгівлі і послуг, що здійснюють еквайеринг, страхових компаній), які дають можливість функціонування системи фінансових взаєморозрахунків в Internet.

Електронний журнал – сукупність документів в електронній формі, що складений з використанням банківських карт.

Емуляція терміналу – імітація комп’ютерами з допомогою спеціального програмного забезпечення терміналів, підключених до хостів.

Індивідуальні листи – механізм, який дозволяє розіслати лист з прямим зверненням до людини.

Клієнт – комп’ютер чи програма, що використовує ресурси серверу Internet.

Контент-проекти – комерційні і некомерційні проекти зі створення інформаційного наповнення сайтів.

Мікроплатіж – розрахунки в нижньому ціновому діапазоні (менше одного долара).

Мобільна комерція – купівля-продаж товарів, надання послуг та інших комерційних дій з використання мобільних електронних приладів: стільникових телефонів, кишенькових комп’ютерів і т.п.

Модем – пристрій, який здійснює передачу даних між комп’ютерами з допомогою телефонних ліній. Модеми бувають: зовнішні і внутрішні (встановлені у корпусі ПЕОМ у вигляді окремої плати).

Персоналізація – система надання користувачеві персонально орієнтованого контенту в залежності від попередньо зібраної інформації про інтереси та надання переваг цьому користувачеві.

Протокол – домовленості про сигнали, якими обмінюються комп’ютери під час встановлення зв’язку між собою і прийняття чи передачі інформації.

Профайлінг – систематичний збір інформації від користувачів для майбутнього використання її в індивідуальному маркетингу.

Процесинговий центр – створюється емітентами пластикових карток (банками) та їх об’єднаннями, дозволяє здійснювати авторизацію платежів по певних типах кредитних карток.

Розрахунки – система організації і регулювання оплати по грошовим вимогам та зобов’язанням. Оплата може проводитися як готівкою, так і безготівковою формою.

Сайт – адреса розташування інформаційного ресурсу в Інтернет.

Сайтпромоутінг – сукупність методів Internet-комерції, направлених на збільшення популярності сайтів.

Сервер Internet – комп’ютер або програма, що надає послуги комп’ютерам чи програмам.

Сервіс-провайдер – установи, які надають комерційні послуги з підключенням до Інтернет (Internet service provider, ISP).

Смарт-картка – пластикова картка на якій замість магнітної смуги розміщена мікросхема.

Спам – повідомлення, що присилається отримувачу від невідомих людей, організацій, яким отримувачі не надавали на це дозволу (згоди).

Список розсилань – механізм, який дозволяє розіслати поштове повідомлення деякій групі зацікавлених користувачів.

Телеконференції – послуга Інтернет, з допомогою якої абонент може залишити своє відкрите повідомлення в мережі. Його переглянуть зацікавлені в даній темі користувачі й зможуть так само відкрито на нього відповісти.

Термінал – елемент централізованої обчислювальної системи, який забезпечує систему засобів взаємодії з користувачем (інтерфейс) і доступ до обчислювальних ресурсів хостів (host-вузол).

Шифрування – метод перетворення первісних даних у закодовану форму.

Internet – всесвітня «мережа мереж», певна сукупність технічних засобів, стандартів і домовленостей, яка дає змогу підтримувати зв’язок між різними комп’ютерними мережами у світі.

Internet-аукціон – торгівельна площадка в мережі Інтернет, на яких ціни встановлюються під час публічних, відкритих торгів на основі попиту пропозиції.

Internet-банкінг – можливість здійснювати всі стандартні операції, до яких може вдаватися клієнт в офісі банку (за винятком операцій з готівкою) через Internet.

Internet-вітрина – інструмент привернення покупця, інтерфейс для взаємодії з ним і проведення маркетингових заходів.

Internet-магазин – система Internet-торгівлі, що охоплює всі основні бізнес-процеси торгівельного підприємства: вибір товарів, оформлення замовлень, проведення взаєморозрахунків, відстеження виконання замовлень, а при продажу інформаційних товарів або наданні інформаційних послуг – постачання через мережі електронних комунікацій.

Internet-пейджери – безкоштовні програми для безпосереднього спілкування у мережі; альтернатива електронній пошті.

POS-термінал (POS – Point Of Sale) – торгівельні термінали – електронний пристрій, що призначений для обробки трансакцій при фінансових розрахунках з використанням пластикових карт з магнітною смугою і смарт-карток. На відміну від банку, що працює автономно, POS-термінал обслуговується касиром.

WAP-бангкінг – різновид електронного банкінгу шляхом стільникового зв’язку.

WWW (World Wide Web) – Internet-послуга, призначена для гіпертекстового поєднання мультимедійних документів зі всього світу та організації надійних інформаційних зв’язків між ними, незалежних від фізичного розташування документів.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Основна:

1. Афонина С.В. Электронные деньги: учеб. пособие / Афонин С.В. – СПб и др.: Питер, 2001. – 120 с.

2. Балабанов И.Т. Электронная коммерция: учеб. пособие для ВУЗов / Балабанов И.Т. – СПб.: Питер, м. и др., 2001. – 335 с.

3. Вулкан Н. Электронная коммерция: стратегическое руководство для понимания и построения торговли в режиме «on-line» / Вулкан Н. – М: Интернет-трейдинг, 2003. – 296 с.

4. Електронна комерція: навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. / [Береза А.М., Козак І.А., Левченко Ф.А., Гужва В.М., Трохименко В.С.]. — К.: КНЕУ, 2004. – 108 с.

5. Макарова М.В. Електронна комерція: посібник для студентів вищих навчальних закладів / Макарова М.В. – К.: Видавничий центр «Академія», 2002. – 272 с.

6. Плескач В.Л. Електронна комерція: підручник / В.Л. Плескач, Т.Г. Затонацька. – К.: Знання, 2007. – 535 с.

7. Юрасов А.В. Электронная коммерция: учебное пособие / Юрасов А.В. – М.: Дело, 2003. – 479 с.

Додаткова:

8. Высоткин А. «Реклама в Internet: тонкости, советы, примеры и способы работы / Высоткин А. – М.: Познавательная книга плюс, 1999. – 176 с.

9. Галкин С.Е. Бизнес в Интернете / Галкин С.Е. – М.: Центр, 1998. – 141 с.

10. Олейников А. Электронная коммерция в Европе и Украине: преимущества, состояние и перспективы развития / А. Олейников, О. Атабеков // Вісник ТАНГ. – 2002. – №8-2. – С. 197-203.

11. Пярин В.А. Безопасность электронного бизнеса / В.А. Пярин, А.С. Кузьмин, С.Н. Смирнов. – М.: Геолис АРВ, 2002. – 432 с.

12. Соколова А.Н. Электронная коммерция: мировой и российский опыт / Соколова А.Н., Геращенко Н.И. – М.: Открытые системы, 2000.

13. Ткаченко Н. Особливості товарної політики в системі електронної комерції / Ткаченко Н. // Маркетинг в Україні. – 2003. – №1. – С. 24–28.

14. Третько В.В. Розвиток електронної комерції в Україні / В.В. Третько, О.М. Синюк, Н.Г. Точанська // Соціально-гуманітарні та психолого-педагогічні науки. – 2004. – С. 65–67.

15. Успенский И.В. Интернет как инструмент маркетинга / Успенский И.В. – СПб.: БХВ – Санкт-Петербург, 1999. – 256 с.

16. Філатов В.О. Електронна комерція / Філатов В.О., Пономаренко Л.А. – К.: КНТЕУ, 2002.

17. Электронная коммерция: учеб. пособие / Под ред. Пирогова: М.: ИД «Соц. отношения» изд. «Перспектива», 2003. – 428 с.

 

Навчальне видання

 

ЕЛЕКТРОННА КОМЕРЦІЯ

 

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

 

для студентів за напрямами підготовки 6.030507 "Маркетинг"

та 6.030510 «Товарознавство і торговельне підприємництво»

всіх форм навчання

 

 

Укладач: Капінус Лариса Василівна

 

 

Редактор

Комп’ютерна верстка

 

 

Підп. до друку 2011 р. Обл.- вид. арк. Наклад пр.

Вид. № /09. Безплатно. Зам. №

РВЦ НУХТ. 01033 Київ-33, вул. Володимирська, 68