Обладнання пристроїв та інструменти для ремонту кузовів

Обладнання пристроїв та інструменти для ремонту кузовів

Щоб правильно вибрати обладнання, слід знати його можливості.

Для виправляння кузова потрібні пристрої, що дають змогу виконувати чотири основні операції:

- переміщення пошкодженого автомобіля або кузова в процесі виконання ремонту;
- базування кузова для здійснення операцій виправляння;
- виправляння каркаса кузова;
- контроль геометрії кузова.

Можна виділити кілька груп пристроїв для виправляння несучих кузовів із різними можливостями ремонту, що різняться конструкцією:

- гідравлічні розтяжки;
- безрамні пристрої;
- рихтувальні стенди;
- ремонтні підйомники.

Гідравлічні розтяжки — це основні пристрої для виправляння аварійних автомобільних кузовів, що дають змогу створювати зусилля виштовхування, розпирання та відтягування. Використовуючи їх, можна виправити кузов зсередини. Базовими елементами в цьому разі слугують деталі кузова, що мають велику жорсткість.

Гідравлічні розтяжки комплектуються наборами пристроїв, що різняться їхніми кількістю та функціональними можливостями. Залежно від потреб і програми ремонтної майстерні (підприємства) добирається відповідний комплект.

Принцип виправляння розтяжкою полягає в прикладанні розтискальної сили до деформованих деталей. Таке зусилля виникає в гідравлічному силовому циліндрі внаслідок нагнітання в нього під тиском оливи. Тиск створюється ручним гідравлічним насосом, що з'єднується з гідроциліндром гнучким шлангом.

Типовими елементами гідросистеми розтяжки є: насос, оливний бачок, зворотний клапан, робочий гідроциліндр і з'єднувальний шланг. Під час подавання оливи в гідроциліндр із нього висовується шток (поршень). Зворотний хід штока відбувається під дією пружини, встановленої в циліндрі. Вона починає працювати після відкривання зворотного клапана рукояткою 4. Насос розвиває тиск 30...50 МПа, а зусилля на штоці гідроциліндра досягає; 40... 100 кН. Хід поршня гідроциліндра визначає довжину робочого ходу розтяжки. В більшості таких пристроїв хід штока становить 150...250 мм і його можна регулювати з точністю до десятої частки міліметра. Це дає змогу діяти на деталі з дуже високою точністю. Безпосереднє діяння на кузов здійснюється через трубчастий подовжувач із наконечником відповідної форми.

Безрамниі пристрої дають змогу діяти на кузов із зовні й відрізняються тим, що не мають спеціальної рами для встановлення на ній пошкодженого кузова та гідравлічних пристроїв. Базою слугують підлогові анкерні захвати або опорні елементи виправляльної балки.
У пристрої «Корек» роль рами для базування пристроїв для виправляння — захватів (анкерів), ланцюгів і гідроциліндрів — виконує система пазів-захватів, умонтованих у підлогу. Завдяки цьому після виконання основної операції площадка може використовуватися для інших цілей. Виправляльні тяги, анкерні захвати, гаки, ланцюги, подовжувані з наконечниками, а також силові гідроциліндри приводяться в дію від пневмогідронасоса. Систему оснащено комплектом вимірювальних пристроїв.

Якщо автомобіль великий, то його встановлюють уздовж площадки, а якщо малий — упоперек.

Кузов установлюється на підставки безпосередньо або через спеціальні встановлювальні трубчасті поперечки. Підставки встановлюються в місцях найбільшої жорсткості кузова. Потім кузов розкріплюється за допомогою тяги анкерів. На зафіксований кузов установлюється захват, який через тяговий ланцюг з'єднується з пазом у підлозі. В площині дії виправляльної сили встановлюється гідравлічна розтяжка, і починається процес відтягування. Залежно від виду пошкодження можна встановити кілька розтяжок із послідовним умиканням.

Після виправляння кузова треба здійснити контрольні вимірювання.

Виправляння кузова на рихтувальних стендах. До основних функціональних вузлів рихтувальних стендів належать: базова рама для встановлення й закріплення кузова, що ремонтується; рихтувальні пристрої; системи вимірювання та контролю координат базових точок кузова. Технічні характеристики кожного з цих вузлів у сукупності визначають можливості стенда.
На всіх рихтувальних стендах кузов кріпиться до рами однаково — за допомогою чотирьох клемних захватів, що встановлюються на фланцях порогів.

Залежно від типу рихтувального пристрою розрізняють стенди з натяжним гідроциліндром («Блекхаук Р-188», «Дейталайнер») і з розпірним косинцем («Каролайнер», «Соне»).

Правку аварійних кузовів і кабін виконують на стендах з використанням комплекту пристосувань.

Застосування ремонтних підйомників. Такі пристрої дають змогу виконувати весь комплекс робіт, пов'язаних із виправлянням пошкодженого кузова. Ремонтні підйомники з опорно-контрольною рамою забезпечують переміщення кузова під час його встановлення та зняття, а також у процесі виправляння. Контрольно-опорна рама забезпечує жорстке закріплення кузова на системі кронштейнів, які водночас є контрольними пристроями для перевірки геометрії базових точок основи кузова. В деяких конструкціях для закріплення кузова використовуються також пороги. Опорно-контрольна рама водночас слугує базою для закріплення рихтувальних пристроїв.
Підйомниками, як правило, оснащуються майстерні, що спеціалізуються на ремонті аварійних кузовів.

Для ремонту кузовів з великими пошкодженнями всього каркаса потрібен повний демонтаж вузлів та агрегатів шасі. Кузов установлюється на раму підйомника за допомогою спеціальних транспортних візків.

Ремонтний підйомник «Кар Бенч» забезпечує переміщення кузова під час установлення та в процесі ремонту, базування його на опорно-контрольних кронштейнах і контроль геометрії базових точок основи за допомогою опорно-контрольних кронштейнів.

Щоб під час виправляння кузов не переміщувався й не порушилася його геометрія в справних місцях, його спочатку треба зафіксувати як мінімум у чотирьох базових точках основи.

Для виконання виправляння кузова потрібно:

- на базово-контрольну раму встановити гідравлічний розпірний косинець;
- натягач косинця з'єднати тяговим ланцюгом із деформованою ділянкою кузова;
- привести в дію гідроциліндр для переміщення натягача.

Виправляння кузова досягається послідовним прикладанням відтягувальних / виштовхувальних або розпиральних зусиль. У результаті всі стояки-калібри мають збігатися з відповідними точками на основі кузова. Виправляння починають із місць, найвіддаленіших від точки зіткнення з перешкодою, і завершують у цій точці.

Охорона праці

Технічне обслуговування й ремонт автомобілів виконують у призначених для цього місцях (на постах). На робочих місцях мають забезпечуватися безпечні умови для проведення робіт; обладнання, інструмент та прилади мають відповідати характеру виконуваної роботи й унеможливлювати травматизм.

У разі примусового переміщання автомобілів з поста на пост потокової лінії передбачають світлову або звукову сигналізацію. Після сигналу про початок пересування конвеєра робітники повинні покинути робочі місця, вийти з оглядової ями й відійти від конвеєра. Для екстреного зупинення конвеєра на кожному посту є кнопки «Стоп».

Електричне обладнання діагностичного стенда з біговими барабанами (пульт керування, апаратні шафи, блоки барабанів тощо) має бути надійно заземлене.

Наприкінці зміни слід вимкнути рубильник стенда, закрити крани паливних баків, перекрити вентиль подачі стисненого повітря.
Під час роботи під перекинутою кабіною автомобіля положення обмежувача треба зафіксувати защіпкою, в разі опускання кабіни — надійно закрити запірний механізм і правильно встановити запобіжний крюк у пазу опорної балки.

Пуск двигуна треба здійснювати стартером, як виняток — пусковою рукояткою. Аби уникнути травмування кисті, рукоятку слід брати так, щоб всі пальці правої руки розташовувалися по один бік ручки. Повертати колінчастий вал треба тільки знизу вгору, довкола — забороняється.

Пускати газовий двигун, якщо є витікання газу, не допускається.

Регулювальні роботи з двигуном, що працює, слід виконувати на спеціальному посту з місцевою вентиляцією для видаляння відпрацьованих газів.

Забороняється підтягувати деталі газобалонного обладнання автомобіля й виконувати інший ремонт, якщо у вузлах і трубопроводах є газ під тиском.

У приміщеннях для ТО й ремонту автомобілів забороняється залишати порожню тару з паливом та мастильними матеріалами. Розлите паливо або оливу слід негайно прибрати, використовуючи пісок чи тирсу. Після завершення роботи всі використані ганчірки слід скласти у спеціальну тару.

Займання треба гасити за допомогою вогнегасників, піском або струменем розпиленої води. Балони з газом слід поливати холодною водою, щоб запобігти підвищенню тиску в них.

На робочих місцях мають бути аптечки з йодом, ватою, марлею та 10 %-м розчинами соди й нашатирного спирту.
Питну воду слід зберігати у шафі в закритій місткості.

У робочих приміщеннях забороняється палити, а також зберігати продукти харчування.

Після закінчення кожної зміни треба робити вологе прибирання підлог, столів, верстаків та інструментів.

Непридатні пластини, свинець та його відходи треба зберігати в окремому ящику, що закривається.

Демонтаж і монтаж шин автомобілів слід здійснювати на спеціально відведених місцях (постах). Перед демонтажем шини потрібно випустити повітря з камери. Під час накачування необхідно стежити за показами манометра, не допускаючи підвищення тиску повітря в шині понад установлену норму.

Миття автомобілів, агрегатів і деталей здійснюють на мийній дільниці, підлога якої має вологостійке покриття та уклон для стікання рідини. Дільницю обладнують припливно-витяжною вентиляцією, а мийні ванни — витяжними зонтами. Перед приготуванням і використанням мийних розчинів слід надягти гумові фартух, чоботи, рукавички, а також захисні окуляри.

До організаційних протипожежних заходів належать:

· розроблення правил та інструкцій з протипожежної безпеки;

· організація вивчення цих правил та інструкцій; '

· визначення терміну, місця й порядку проведення протипожежного інструктажу;

· організація належного протипожежного нагляду за об'єктами.

За здійснення всіх протипожежних заходів на АТП відповідає особа з числа керівного складу.

Майстерня підбору фарб

Висококваліфікований спеціаліст швидко та якісно підбере фарбу до Вашого автомобіля

В ході підготовчих робіт використовуються спеціaльние paсхoдние мaтеpіaли компанії 3М і Waxsoyl. Вони забезпечують високу якість робіт виконані сертифікованими професіоналами

Забарвлення вашого автомобіля проводиться в спеціалізованих фарбувально-сушильних камерах USI (Італія).

Саме при використанні передових технологій та високоякісних матеріалів на малярському ділянці «Джерман-Центр» досягаються такі результати:

• усунення утворилися пошкоджень

• відновлення структури заводського покриття

• відновлення зовнішнього вигляду автомобіля

• підтримання гарантії на відновлене покриття

Фарбування авто – справа професіоналів. Високоякісне виконання таких робіт – мистецтво, якому навчаються роками.

Практично при ремонтному фарбуванні авто неможливо точно підібрати колір що збігається зі старим покриттям, також важко приховати кордон старого і нового покриттів. Ці труднощі необхідно враховувати і готувати поверхню, що підлягає фарбуванню, в таких межах, щоб виконана робота не була схожа на латку.

Загальна товщина лакофарбового покриття повинна бути 70-120 мкм. Щоб добитися такої товщини, зберігши при цьому добре зчеплення з підготовчими шарами, фарбування проводиться в три шари (не менше).

Приступаючи до фарбувальних робіт, слід захистити автомобіль від запилення. Існує кілька способів захисту. Поверхні, що прилягають до офарблювальній ділянці, вкривають папером. Якщо необхідно відбити рівну лінію, використовують медичний пластир. У деяких випадках покривають прилеглі поверхні спеціально приготованим складом, що складається з 30% гліцерину, 20 декстрину, 40 крейди і 10% води. Склад легко змивається водою. Необхідно тільки стежити, щоб він не потрапив на поверхню, яку належить фарбувати. Дуже уважно слід поставитися до підготовки емалі. Це однаковою мірою стосується і до приготування шпаклівки, грунту. Підготовка полягає в ретельному перемішуванні фарби, розбавленні до потрібної в’язкості і фільтрації. Відкривши посудину з фарбою, необхідно прибрати поверхневу плівку, а потім за допомогою спеціального інструменту добре перемішати фарбу.

Для фарбування авто застосовують такі матеріали в кількості на 1 м2 (цифри подані в дужках) і на автомобіль в цілому (кг):
• Грунт (0.120-0.150) 4,0
• Емаль (0,90 -0,110) 6.0
• Розчинник (0.10) 20% до маси матеріалу

Поверхню забарвлюють методом розпилення, і перший шар зазвичай наносять фарбою, що має в’язкість не нижче 26 с. Між першим і другим шарами роблять витримку в 5-7 хв. Другий і третій шари наносять рідшою фарбою, що має в’язкість не вище 26 с.

Звичайно ж всі ці дії неможливо виконати в гаражних умовах. Висока якість фарбування окремих елементів кузова забезпечується проведенням комп’ютерного підбору фарби, суворим дотриманням всіх норм і використанням тільки якісних матеріалів.

 

Покрокове пояснення, як пофарбувати автомобіль двошаровим покриттям, в народі кажуть – металлікомМеталічний ефект або перламутр досягається тільки двошаровим покриттям, тобто перший шар – база, другий шар лак. Цей процес розглянемо в даній статті. Ласкаво просимо в нашу майстерню!

Почну з моменту, коли машина пошпатлевана і загрунтована!!

Порядок фарбування авто такий, спочатку фарбую всі внутрішні частини авто, потім збираю автомобіль в купу, ізолюю папером пофарбовані частини, і крашу за назовні!
Цей спосіб досить довгий, але якість вища, тому як внутрішні частини деталей профарбовуються якісніше!
Отже, зовнішні поверхні не шліфував під фарбування, прошліфовані двері, отвори дверей, ну і все інше! Процес фарбування полягає в основному з двох кроків, нанесення бази, і після висихання (5,10 хв) нанесення лаку!
З труб і косинців збагнув такі дві стійки, на які можна вішати двері
Всі частини кузова, що будуть фарбуватися, Природно знежирюють, потім знову обдувають, проходимо липкою серветкою!
Приділю трохи уваги фарбі, яку будемо наносити!
У даному випадку у нас двошарове покриття-БАЗА-це фарба на нітрооснові, яка дає колір машині, вона розводиться тільки розчинником і сохне за рахунок випаровування цього розчинника! Час висихання можна регулювати застосовуючи різні розчинники! Ну для зими швидкий, осені середній, і для літа довгий! Час висихання так само залежить від нанесеного шару, чим жирніше- той час довше! Ну це і так зрозуміло! У середньому якщо прикинути, то висихає хвилин за 5,10. Фарба наноситися до досягнення рівномірного, без плям стану.
У даному випадку я використовую фарбу марки М. МОБІХЕЛ, колір ВИШНЯ 132. Колір погано-укривчатий, як і всі червоні кольори, так що, доведеться спочатку зафарбувати плями грунту а тоді дати загальний фон!
Для полегшення роботи з такими кольорами існують спеціальні грунти, допустимо під червоний колір купуємо червоний грунт, я цього не зробив, але є те, що є!
Після фарбування базою, потрібно дати більше часу для висихання бази, я даю 15 20 хвилин. Прошу не приймати увагу щохвилини, про те, Що я пишу, тому що час висихання залежить від багатьох факторів, Таких як температура, розчин, товщина шару, ну і від Вас на пряму!!
Після висихання бази, ставлю 3 шари лаку. У даному випадку використовую лак Дюпонт 655S і Затверджувач 255S.В лак можна додати розчину, довівши його до бажаної в’язкості! Про в’язкості говорити не буду, справа спірна, у кожного маляра в’язкість своя! Я наприклад ложу 3 шари лаку, з проміжною сушкою, пальчиком перевіряю шар лаку на отлип, Якщо не розмазується, а тільки липне ставлю наступний шар!
Всі матеріяли при заливці в бачок фарбопульта фільтруються паперовою лійкою, якої у мене не виявилося, я використав шматок капронової, жіночої панчохи, Примотавши її до бачка!
В результаті фарбування, маю добре прокрашені і лаковані поверхні, ну і два маленьких подтечка, Які прибирати я не буду, не видні вони! Залишаю авто на ніч у малярці, а з ранку підвішу двері, як говоритися-все до купи!!
Наступний етап, це шліфування грунту, по назовні, і підготовка під фарбування зовнішніх поверхонь! Крім фарбування кузова, мені потрібно пофарбувати ще два дзеркала, І два бампера! Якихось особливостей у фарбуванні цих деталей не бачу, Крім одного, нового дзеркала. Перед нанесенням бази, потрібно буде завдати адгезійний грунт для пластика! Про це трохи пізніше, ну а поки беремо сірий скотч -Брайт в руки, і з водичкою затираємо корпус дзеркала!! Поки от і все! Опис відбувається в реальному часі, тому решту відпишу пізніше!

У Загалом, гараж знову на зв’язку! Скажу відразу, чесно і без утайки-фарбування не вдалося! Точніше вдалося але на 3 по 5ти бальній системі! Почну по порядку, у зв’язку з похолоданнями, але не дуже сильними-база моя сохла ну дуже довго, перекрив грунт і навів тон трьома шарами, і міжшарова пауза була приблизно ну хвилин 20-ось так! Потім завдав 3 шари лаку того ж, що відписав зверху! Ну а потім мийка пульвера і тд!! В результаті фарбування зробив один потьок на задньому правому крилі і на поверхню надуло купу сміття! Чому? Загальний час фарбування склав приблизно близько 2 годин! У порівнянні з вісімкою, що я описував-45-50 хвилин, ось і надуло!!

Ось автомобіль пофарбований, і хотілося б віддати клієнту, але доведеться зайнятися поліруванням і прибрати потьоки.

 

Обладнання пристроїв та інструменти для ремонту кузовів

Щоб правильно вибрати обладнання, слід знати його можливості.

Для виправляння кузова потрібні пристрої, що дають змогу виконувати чотири основні операції:

- переміщення пошкодженого автомобіля або кузова в процесі виконання ремонту;
- базування кузова для здійснення операцій виправляння;
- виправляння каркаса кузова;
- контроль геометрії кузова.

Можна виділити кілька груп пристроїв для виправляння несучих кузовів із різними можливостями ремонту, що різняться конструкцією:

- гідравлічні розтяжки;
- безрамні пристрої;
- рихтувальні стенди;
- ремонтні підйомники.

Гідравлічні розтяжки — це основні пристрої для виправляння аварійних автомобільних кузовів, що дають змогу створювати зусилля виштовхування, розпирання та відтягування. Використовуючи їх, можна виправити кузов зсередини. Базовими елементами в цьому разі слугують деталі кузова, що мають велику жорсткість.

Гідравлічні розтяжки комплектуються наборами пристроїв, що різняться їхніми кількістю та функціональними можливостями. Залежно від потреб і програми ремонтної майстерні (підприємства) добирається відповідний комплект.

Принцип виправляння розтяжкою полягає в прикладанні розтискальної сили до деформованих деталей. Таке зусилля виникає в гідравлічному силовому циліндрі внаслідок нагнітання в нього під тиском оливи. Тиск створюється ручним гідравлічним насосом, що з'єднується з гідроциліндром гнучким шлангом.

Типовими елементами гідросистеми розтяжки є: насос, оливний бачок, зворотний клапан, робочий гідроциліндр і з'єднувальний шланг. Під час подавання оливи в гідроциліндр із нього висовується шток (поршень). Зворотний хід штока відбувається під дією пружини, встановленої в циліндрі. Вона починає працювати після відкривання зворотного клапана рукояткою 4. Насос розвиває тиск 30...50 МПа, а зусилля на штоці гідроциліндра досягає; 40... 100 кН. Хід поршня гідроциліндра визначає довжину робочого ходу розтяжки. В більшості таких пристроїв хід штока становить 150...250 мм і його можна регулювати з точністю до десятої частки міліметра. Це дає змогу діяти на деталі з дуже високою точністю. Безпосереднє діяння на кузов здійснюється через трубчастий подовжувач із наконечником відповідної форми.

Безрамниі пристрої дають змогу діяти на кузов із зовні й відрізняються тим, що не мають спеціальної рами для встановлення на ній пошкодженого кузова та гідравлічних пристроїв. Базою слугують підлогові анкерні захвати або опорні елементи виправляльної балки.
У пристрої «Корек» роль рами для базування пристроїв для виправляння — захватів (анкерів), ланцюгів і гідроциліндрів — виконує система пазів-захватів, умонтованих у підлогу. Завдяки цьому після виконання основної операції площадка може використовуватися для інших цілей. Виправляльні тяги, анкерні захвати, гаки, ланцюги, подовжувані з наконечниками, а також силові гідроциліндри приводяться в дію від пневмогідронасоса. Систему оснащено комплектом вимірювальних пристроїв.

Якщо автомобіль великий, то його встановлюють уздовж площадки, а якщо малий — упоперек.

Кузов установлюється на підставки безпосередньо або через спеціальні встановлювальні трубчасті поперечки. Підставки встановлюються в місцях найбільшої жорсткості кузова. Потім кузов розкріплюється за допомогою тяги анкерів. На зафіксований кузов установлюється захват, який через тяговий ланцюг з'єднується з пазом у підлозі. В площині дії виправляльної сили встановлюється гідравлічна розтяжка, і починається процес відтягування. Залежно від виду пошкодження можна встановити кілька розтяжок із послідовним умиканням.

Після виправляння кузова треба здійснити контрольні вимірювання.

Виправляння кузова на рихтувальних стендах. До основних функціональних вузлів рихтувальних стендів належать: базова рама для встановлення й закріплення кузова, що ремонтується; рихтувальні пристрої; системи вимірювання та контролю координат базових точок кузова. Технічні характеристики кожного з цих вузлів у сукупності визначають можливості стенда.
На всіх рихтувальних стендах кузов кріпиться до рами однаково — за допомогою чотирьох клемних захватів, що встановлюються на фланцях порогів.

Залежно від типу рихтувального пристрою розрізняють стенди з натяжним гідроциліндром («Блекхаук Р-188», «Дейталайнер») і з розпірним косинцем («Каролайнер», «Соне»).

Правку аварійних кузовів і кабін виконують на стендах з використанням комплекту пристосувань.

Застосування ремонтних підйомників. Такі пристрої дають змогу виконувати весь комплекс робіт, пов'язаних із виправлянням пошкодженого кузова. Ремонтні підйомники з опорно-контрольною рамою забезпечують переміщення кузова під час його встановлення та зняття, а також у процесі виправляння. Контрольно-опорна рама забезпечує жорстке закріплення кузова на системі кронштейнів, які водночас є контрольними пристроями для перевірки геометрії базових точок основи кузова. В деяких конструкціях для закріплення кузова використовуються також пороги. Опорно-контрольна рама водночас слугує базою для закріплення рихтувальних пристроїв.
Підйомниками, як правило, оснащуються майстерні, що спеціалізуються на ремонті аварійних кузовів.

Для ремонту кузовів з великими пошкодженнями всього каркаса потрібен повний демонтаж вузлів та агрегатів шасі. Кузов установлюється на раму підйомника за допомогою спеціальних транспортних візків.

Ремонтний підйомник «Кар Бенч» забезпечує переміщення кузова під час установлення та в процесі ремонту, базування його на опорно-контрольних кронштейнах і контроль геометрії базових точок основи за допомогою опорно-контрольних кронштейнів.

Щоб під час виправляння кузов не переміщувався й не порушилася його геометрія в справних місцях, його спочатку треба зафіксувати як мінімум у чотирьох базових точках основи.

Для виконання виправляння кузова потрібно:

- на базово-контрольну раму встановити гідравлічний розпірний косинець;
- натягач косинця з'єднати тяговим ланцюгом із деформованою ділянкою кузова;
- привести в дію гідроциліндр для переміщення натягача.

Виправляння кузова досягається послідовним прикладанням відтягувальних / виштовхувальних або розпиральних зусиль. У результаті всі стояки-калібри мають збігатися з відповідними точками на основі кузова. Виправляння починають із місць, найвіддаленіших від точки зіткнення з перешкодою, і завершують у цій точці.