Соціальні проблеми молодої сім'ї

Молоді сім'ї в процесі становлення і життєдіяльності відчувають труднощі, які якісно впливають на розвиток кожної з них. Розглянемо проблеми, характерні для молодої сім'ї в нашій країні. Два блоки найбільш актуальних проблем молодих сімей:

· соціально-економічний блок, що включає в себе проблему матеріальної забезпеченості, житлову проблему і проблему працевлаштування молодого подружжя;

· соціально-психологічний блок, в якому можна виділити проблеми адаптації молодого подружжя один до одного, до нової ситуації (зміни ролей, стереотипів і стилів поведінки) і до нових родичам [7, c.83-89].

Що стосується соціально-економічних проблем молодої сім'ї, то для того щоб вона нормально функціонувала, сім'я повинна мати можливість задовольняти всі свої основні потреби. Молоді люди, вступаючи в шлюб і встановлюючи правила сімейного життя, обов'язково повинні задуматися про найважливіші речі: де жити, на що жити, хто візьме на себе обов'язок забезпечувати сім'ю матеріально.

Молода сім'я стикається зі значними житловими труднощами. У залежності від матеріальних можливостей батьківських сімей і від матеріальної незалежності кожного з подружжя, найчастіше зустрічається три варіанти початку розбудови молодої сім'ї:

а) молодята проживають спільно з батьками одного з подружжя;

б) молодята винаймають квартиру;

в) молодята відразу мають окрему квартиру.

Молоді люди, створюючи сім'ю, думають в першу чергу про матеріальні і житлові проблеми.Однак, за даними численних досліджень, фактор матеріальної та житлової забезпеченості на стабільність сім'ї безпосередньо не впливає.Однак погані матеріальні умови життя часто посилюють конфліктні ситуації, що виникають з інших причин.Молодим людям, що збираються створити сім'ю без міцного матеріального фундаменту, зазвичай доводиться вислуховувати чимало застережень, і цілком справедливих.І все ж створення такої сім'ї має набагато більше раціональних підстав, ніж це видається тим, хто визнає обов'язковим матеріальну забезпеченість молодят.Як правило, тривалий період залицяння може призвести до спаду любовних відносин.

Наступна проблема - це проблема працевлаштування. Молоде подружжя відносяться до соціальної групи - «молодь», тому на ситуацію працевлаштування молодого подружжя в цілому впливає те, як йдуть справи на регіональному ринку праці у молоді і з якими труднощами вона стикається в пошуках роботи.

Розтягується у часі період набуття освіти, що відсуває для молодих людей момент вступу в трудове життя та досягнення професійної зрілості, а разом з тим відсувається і момент фінансової незалежності та матеріального благополуччя молодої сім'ї. Молодь у віці 18-24 роки - це студенти і молоді люди, які завершують або завершили в основному професійну підготовку. Проте після завершення освіти вони є найбільш вразливою групою, яка вступає на ринок праці, тому що не мають достатнього професійного і соціального досвіду і в силу цього менш конкурентоспроможні.

Проблема працевлаштування молодих людей суттєво позначається на молодій сім'ї, а іноді взагалі ставить під загрозу її існування. Адже через відсутність роботи багато молодих людей обмежені в фінансовому плані, через що не можуть утримувати сім'ю самостійно. Тому багато пар не живуть разом, а тільки періодично зустрічаються то на одній, то на іншій батьківській території. Частина молодих людей знайшла інший вихід: наслідком нестабільності в матеріальному плані є також збільшення числа цивільних шлюбів, так як люди бояться брати на себе відповідальність за майбутню сім'ю і вважають за краще стан «тимчасового співжиття».

Багато молодих сімей надовго відкладають народження дітей з-за боязні не мати змоги утримувати дитину. А деякі молоді сім'ї, мешкаючи з батьками, у зв'язку з неможливістю мати свою квартиру, і зовсім розпадаються, бо не виносять постійного втручання батьків та закидів щодо утриманства.

Проблема працевлаштування молодих людей вкрай складна, та її стан безпосередньо відбивається на молодій сім'ї. Адже можна з упевненістю сказати, що молода сім'я, де хоча б один з подружжя працює на постійній добре оплачуваної роботи, має набагато менше проблем і приводів для конфліктів.

У той же час не можна не відзначити, що уявлення про наявність у молодої сім'ї матеріальних проблем виявляється досить суб'єктивною у тому сенсі, що молоде подружжя орієнтуються на певний рівень споживчих стандартів, що визначається типом населеного пункту (село, селище, мале або велике місто), приналежністю до тієї чи іншої соціальної групи, рівнем освіти і т.д.. Проблема полягає не стільки у рівні доходів, скільки в рівні домагань молодих людей, в суб'єктивних уявленнях про якість і стандарти життя стосовно своєї сім'ї. Цей висновок виявляється дуже важливим для розуміння відносної значимості соціально-економічних і соціально-психологічних проблем [7, c.83-89].

Що ж стосується соціально-психологічних проблем молодої сім'ї, то важливе місце в структурі труднощів молодої сім'ї займають психологічні проблеми, при цьому не завжди подружжя здатне їх усвідомити і самостійно з ними впоратися.

Структуруючи подружні проблеми, Ю.Є. Альошина наводить список проблем, які є найбільш частими приводами для звернення до спеціаліста:

· взаємні невдоволення пов'язані з розподілом подружніх ролей та обов'язків;

· конфлікти, проблеми, невдоволення подружжя, пов'язані з відмінностями в поглядах на сімейне життя і міжособистісні відносини;

· сексуальні проблеми, невдоволення одного з членів подружжя іншим у цій сфері, їх взаємне невміння налагодити нормальні сексуальні відносини;

· складність і конфлікти у взаєминах подружньої пари з батьками;

· проблеми «влади» і «впливу» в подружніх взаєминах;

· відсутність тепла у відносинах подружжя, дефіцит близькості та довірливості, проблеми спілкування;

· хвороба (психічна чи фізична) одного з подружжя, проблеми і труднощі, викликані необхідністю адаптації сім'ї до захворювання, негативним ставленням до себе і оточуючих самого хворого або членів сім'ї [13, c.13-16].

Всі вони можуть зустрічатися і в молодих сім'ях (хоча дві останні вкрай рідко), однак мають свою специфіку.

М. Стуколова пропонує класифікацію сімейних конфліктів в залежності від причин, що їх породили.Найважливішими з них є:

· обмеження свободи, активності дій, самовираження членів сім'ї;

· поведінка, що відхиляється, одного або кількох членів сім'ї (алкоголізм, наркоманія і т. д.);

· наявність протилежних інтересів, устремлінь, обмеженість можливостей для задоволення потреб одного з членів сім'ї (з його точки зору);

· авторитарний, жорсткий тип поведінки у відносинах, що склалися в сім'ї;

· наявність матеріальних проблем;

· авторитарне втручання родичів у подружні стосунки;

· сексуальна дисгармонія у шлюбі, та ін.

Велика частина з цих причин - психологічного плану [13, c.13-16].

Є.С. Калмикова, розглядаючи міжособистісні відносини в сім'ї, особливу увагу приділяє психологічним проблемам перших років подружнього життя. [10, c.57] Перші рік-два спільного життя - це перша стадія життєвого циклу сім'ї, стадія формування індивідуальних стереотипів спілкування, узгодження систем цінностей і вироблення загальної світоглядної позиції. На цій стадії відбувається взаємне пристосування подружжя, пошук такого типу відносин, який задовольняв би обох. При цьому перед подружжям стоять завдання формування структури сім'ї, розподілу функцій (ролей) між чоловіком і дружиною, і вироблення загальних сімейних цінностей. Під структурою сім'ї розуміється:

- спосіб забезпечення єдності її членів;

- розподіл ролей проявляється в тому, які види сімейної діяльності кожен з подружжя бере під свою відповідальність і які адресує партнеру;

- сімейні цінності являють собою установки подружжя з приводу того, для чого існує сім'я.

Для благополучного здійснення взаємної адаптації шлюбних партнерів необхідно досягнення сумісності їх уявлень за трьома вказаними параметрами. У повсякденному житті молодої пари не все відбувається гладко. Це пов'язано з тим, що молоді не завжди вміють вирішувати конфлікти, але при цьому менш за інших схильні звертатися за допомогою до фахівців.

В.П. Меньшутін вважає, що адаптаційний процес значно ускладнюється внаслідок того, що кожен з подружжя приносить досвід батьківської сім'ї, подружніх відносин батьків, досить часто в молодій сім'ї стикаються і переплітаються між собою дві «психології»: «психологія» сім'ї, де виріс чоловік, і «психологія» батьківської сім'ї дружини [19, c.34-43].

Т.А. Гурко, розглядаючи проблему стабільності молодої сім'ї, вважає, що складнощі у взаєминах молодого подружжя обумовлені перш за все тим, що в сучасній сім'ї зразки поведінки чоловіка і дружини стають все менш жорсткими. У минулому переважали традиційні зразки поведінки чоловіка-батька і дружини-матері, коли чоловік виконував роль глави сім'ї, її годувальника і носія соціального статусу, а жінка - хранительки домашнього вогнища, господині і виховательки дітей. В даний час у результаті масового залучення жінок у виробничу діяльність, зростання рівня їх освіти, широкого поширення ідей рівноправності чоловік і дружина нерідко мають приблизно однаковий соціальний статус і заробіток, на рівних беруть участь у прийнятті сімейних рішень.

Психологічний клімат в молодій сім'ї може істотно ускладнюватися і специфічно видозмінюватися в тому випадку, якщо молода пара змушена жити разом з батьками. У цьому випадку пара повністю приймає сімейні правила, традиції батьківської сім'ї, на території якої вона проживає.

У разі якщо молодята мають власний бюджет, але живуть разом з батьками одного з подружжя, у них є можливість вибудувати власні правила і межі своєї сім'ї, але ці правила повинні бути серйозно скоректовані з тим, що прийнято в батьківській родині. Навіть якщо батьки налаштовані доброзичливо до того хто ввійшов в їхню сім'ю, до зятя або невістки, конфліктні ситуації можуть виникати досить часто з самих незначних приводів: молоді занадто голосно вмикають музику, до них дуже часто приходять друзі, вони пізно лягають спати і пізно встають, старше покоління - навпаки, і так далі. У цілому, молоді ведуть себе не так, як поводили себе в свій час їх батьки, нормативні уявлення у двох поколінь різні, що часто може служити додатковою причиною конфліктів. Але є і набагато більш серйозні причини. У такої розширеної сім'ї, навіть якщо молода пара спробує вибудувати свої правила сімейного функціонування, їх постійно доведеться міняти в залежності від вимог старшого покоління, будь-яке своє рішення молоді повинні будуть погоджувати, часто навіть на шкоду власним бажанням.

Існують у молодих сім'ях також соціально-психологічні труднощі з умінням розподіляти бюджет, який формується зазвичай важко, методом проб і помилок, іноді за схемою «як робить моя мама». Але вся біда в тому, що дівчина або молода людина, прагнучи спиратися на батьківський досвід, не усвідомлюють з достатньою повнотою, що спосіб витрачання коштів, прийнятий в їх сім'ях, був дуже далекий від оптимального, і таким він здається тільки в силу відсутності знань про альтернативні варіанти. Психологічна проблема полягає також у невмінні відмовитися від чого-небудь, необхідного одному з подружжя, для задоволення загальної потреби. Крім того, причиною конфліктів стає просте невміння домовлятися, шукати компромісні варіанти вирішення загальної проблеми.

Створює серйозні психологічні проблеми і процес фізіологічної, сексуальної адаптації молодих партнерів.

Окрему психологічну проблему являє собою розбіжність уявлень чоловіка і дружини щодо професійної кар'єри жінки. Як правило, якщо жінка бере активну участь у професійній діяльності, вона користується і великими правами у вирішенні основних сімейних проблем. Питання про те, якою мірою жінка повинна присвятити себе сім'ї або ж роботі, часто є предметом суперечок між подружжям, тому, думки з цього приводу повинні бути узгоджені ще до весілля.

Психологічні проблеми сім'ї, про які йшлося вище, у своїй основі мають проблему визначення структури внутрісімейної влади. Інакше кажучи, при вирішенні питань розподілу бюджету, вибору місця для літнього відпочинку і безлічі інших питань у багатьох молодих сім'ях насправді кожним з подружжя вирішується головне завдання - наполягти на своєму, зміцнити свої позиції в сім'ї, забезпечити своє верховенство. Цікаво, що це відбувається незважаючи на те, що на словах більшість молодих дружин згодні визнати чоловіка главою сім'ї.

Тільки з набуттям досвіду сімейного життя до подружжя зазвичай приходить розуміння того, що глава сім'ї - це не почесне звання, це нелегка праця й велика відповідальність.

Таким чином, молода сім'я має ряд проблем. Основними з них є матеріально-побутові та житлові проблеми, психологічні проблеми; проблема працевлаштування молодих подружжя. Для того щоб молода сім'я могла здійснювати всі свої функції, необхідне комплексне вирішення цих проблем, на що і повинна бути спрямована державна сімейна політика стосовно молодої сім'ї.