Тема 16. Відповідальність за шкоду, заподіяну життю та здоров’ю фізичної особи.

Роль і значеня теми зумовлена тим, що закріплення за державою обов'язку забезпечення прав і свобод людини дає можливість у випадку порушення останніх звернутися до суду з метою їх захисту та відновлення, а також за компенсацією шкоди, завданої таким порушенням. У зв'язку з цим набуває особливої актуальності створення розвиненого механізму реалізації прав і свобод людини, зокрема права людини на компенсацію завданої шкоди.

Ключові слова: деліктне зобов'язання, деліктоздатнаособа,кредитор, боржник, шкода, вина, протиправність поведінки, протиправна дія.

Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми:

Знати: систему зобов’язань з відшкодування шкоди (предмет, учасники, суб’єкт). Відповідальність за шкоду, заподіяну життю та здоров’ю фізичної особи.

Уміти: орієнтуватися в чинному цивільному законодавстві щодо системи зобов’язань з відшкодування шкоди; застосовувати норми цивільного права щодо зобов’язань з відшкодування шкоди до конкретних життєвих ситуацій.

Перелік нормативних актів до вивченя теми:

1. Конституція України від 28.06.1996 р., № 254к/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - № 30. - Ст. 141.

2. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р., №435-ІV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. - №№ 40-44. - С. 356.

 

Каліцтво, травма, професійне захворювання. Особливості відшкодування шкоди, завданої здоров’ю фізичної особи внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров’я. Професійна працездатність, загальна працездатність. Визначення розміру заробітку (доходу), втраченого внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності. Додаткові витрати. Особливості відшкодування шкоди, завданої внаслідок смерті потерпілого. Порядок відшкодування шкоди, завданої здоров’ю фізичної особи внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров’я.

ТЕМА 17. Відповідальність за шкоду, заподіяну малолітніми, неповнолітніми, недієздатними, обмежено дієздатними особами. Відповідальність за шкоду, заподіяну органами державної влади. Відповідальність за шкоду, завдану правоохоронними та судовими органами.

Роль і значеня теми зумовлена тим, що закріплення за державою обов'язку забезпечення прав і свобод людини дає можливість у випадку порушення останніх звернутися до суду з метою їх захисту та відновлення, а також за компенсацією шкоди, завданої таким порушенням. У зв'язку з цим набуває особливої актуальності створення розвиненого механізму реалізації прав і свобод людини, зокрема права людини на компенсацію завданої шкоди.

Ключові слова: деліктне зобов'язання, деліктоздатнаособа,кредитор, боржник, шкода, вина, протиправність поведінки, протиправна дія, орган державної влади, судові та правоохоронні органи, малолітня особа, неповнолітня особа, субсидіарна відповідальність.

Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми:

Знати: систему зобов’язань з відшкодування шкоди (предмет, учасники, суб’єкт). Відповідальність за шкоду, заподіяну малолітніми, неповнолітніми, недієздатними, обмежено дієздатними особами. Відповідальність за шкоду, заподіяну органами державної влади. Відповідальність за шкоду, завдану правоохоронними та судовими органами.

Уміти: орієнтуватися в чинному цивільному законодавстві щодо системи зобов’язань з відшкодування шкоди; застосовувати норми цивільного права щодо зобов’язань з відшкодування шкоди до конкретних життєвих ситуацій.

Перелік нормативних актів до вивченя теми:

1. Конституція України від 28.06.1996 р., № 254к/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - № 30. - Ст. 141.

2. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р., №435-ІV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. - №№ 40-44. - С. 356.

 

Відповідальність за шкоду, заподіяну малолітніми, неповнолітніми особами. Відповідальність за шкоду, заподіяну недієздатними, обмежено дієздатними особами. Субсидіарна відповідальність батьків та осіб, які їх замінюють за шкоду, завдану неповнолітніми і малолітніми.

Відповідальність за шкоду, заподіяну органами державної влади. Відповідальність за шкоду, завдану правоохоронними та судовими органами. Відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями та бездіяльністю правоохоронних і судових органів. Форми і засоби відшкодування такої шкоди.

ТЕМА 18. Відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки. Право на відшкодування моральної шкоди. Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави.

Роль і значеня теми зумовлена тим, що закріплення за державою обов'язку забезпечення прав і свобод людини дає можливість у випадку порушення останніх звернутися до суду з метою їх захисту та відновлення, а також за компенсацією шкоди, завданої таким порушенням. У зв'язку з цим набуває особливої актуальності створення розвиненого механізму реалізації прав і свобод людини, зокрема права людини на компенсацію завданої шкоди.

Ключові слова: джерело підвищеної небезпеки, деліктне зобов'язання, деліктоздатнаособа,кредитор, боржник, шкода, вина, протиправність поведінки, протиправна дія, відповідальність без вини.

Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми:

Знати: систему зобов’язань з відшкодування шкоди (предмет, учасники, суб’єкт). Відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки. Право на відшкодування моральної шкоди. Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави.

Уміти: орієнтуватися в чинному цивільному законодавстві щодо системи зобов’язань з відшкодування шкоди; застосовувати норми цивільного права щодо зобов’язань з відшкодування шкоди до конкретних життєвих ситуацій.

Перелік нормативних актів до вивченя теми:

1. Конституція України від 28.06.1996 р., № 254к/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - № 30. - Ст. 141.

2. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р., №435-ІV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. - №№ 40-44. - С. 356.

 

Поняття та види джерел підвищеної небезпеки. Суб’єкти відшкодування за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки. Титульний володілець, його ознаки. Особливості відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки. Право на відшкодування моральної шкоди. Підстави та вирахування розміру моральної шкоди. Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави.

 

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 4

Сімейне право

ТЕМА 19. Загальні положення сімейного права. Сімейні правовідносини.

Роль і значеня теми зумовлена тим, що сімейне право є однією з найактуальніших галузей права, оскільки воно регулює особисті немайнові та пов'язані з ними майнові відносини, що виникають зі шлюбу, споріднення, усиновлення та взяття дітей на виховання. Це обумовлено як вдосконаленням системи українського сімейного законодавства, так й підвищеною увагою держави до питань сім'ї, материнства, батьківства та дитинства.

Ключові слова: принципи сімейного права, система сімейного права, сім'я, сімейний союз, кровноспоріднена сім’я, лінії споріднення, свояцтво, сімейні правовідносини, право особи на сім’ю, дитина, захист сімейних прав та інтересів, акти цивільного (громадянського) стану, застосування аналогії закону та аналогії права, позовна давність.

 

Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми:

Знати: основні постулати сімейного права, опанувати інструментарій сімейного права.

Уміти самостійно аналізувати їх законодавче оформлення, оволодіти основними навичками практичного використання сімейно-правових засобів.

Перелік нормативних актів до вивченя теми:

1. Конституція України від 28.06.1996 р., № 254к/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - № 30. - Ст. 141.

2. Сімейний кодекс України від 10.01.2002 р. // Офіційний Вісник України. – 2002. - №7. – Ст. 101.

3. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р., №435-ІV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. - №№ 40-44. - С. 356.

 

Поняття сімейного права. Предмет сімейного права. Місце сімейного права в системі права. Система сімейного права. Методи регулювання сімейних правовідносин. Принципи сімейного права. Джерела сімейного права. Внутрішнє законодавство. Декрети радянської влади з питань сім’ї та шлюбу. Кодекс про шлюб та сім’ю України. Конституція України. Міжнародні договори. Сімейний кодекс України. Закони та підзаконні нормативно-правові акти. Поняття сім’ї. Походження сім’ї. Кровноспоріднена сім’я. Пуналуа. Парна сім’я. Споріднення. Лінії споріднення. Свояцтво. Державна охорона сім'ї. Загальні засади регулювання сімейних відносин. Сімейні правовідносини. Суб’єкти сімейних правовідносин. Підстави виникнення, зміни та припинення сімейних правовідносин. Види сімейних правовідносин. Здійснення сімейних прав. Виконання сімейних обов’язків. Відповідальність у сімейному праві. Захист сімейних прав та інтересів. Способи захисту сімейних прав та інтересів у суді. Участь органу опіки та піклування у захисті сімейних прав та інтересів. Строки у сімейному праві. Виді строків у сімейному праві. Позовна давність.