Права дитини над якою встановлено опіку чи піклування. Правовий статус опікуна, піклувальника.

СК закріплює права дитини, над якою встановлено опіку або піклування, які повною мірою відповідають тим обов’язкам, що виникають у опікуна або піклувальника. Аналіз прав такої дитини і дитини, що виховується батьками, дозволяє дійти висновку, що вони майже тотожні, хоча особливість стану дитини, позбавленої батьківського піклування, безумовно, потребує надання їй і специфічних прав, і накладає на опікунів (піклувальників) специфічних обов’язків.

Відповідно до ст. 247 така дитина має право:

на проживання в сім’ї опікуна (піклувальника);

на збереження права користування житлом, у якому вона проживала до встановлення опіки або піклування;

на отримання житла, у разі його відсутності відповідно до закону;

на піклування з боку опікуна (піклувальника);

на забезпечення їй умов для всебічного розвитку, освіти, виховання і на повагу до її людської гідності;

на захист від зловживань з боку опікуна або піклувальника.

Опікуном (піклувальником) може бути тільки фізична особа, хоча функції опікунів можуть виконувати також дитячі заклади, заклади охорони здоров’я, а також самі органи опіки та піклування.

 

Припинення опіки, піклування. Звільнення опікуна, піклувальника.

СК розрізняє такі поняття як «припинення опіки (піклування)» і «звільнення опікуна (піклувальника) від своїх обов’язків». Якщо підставою припинення опіки (піклування), як правило, є певний юридичний факт, який не залежить від волі підопічного або опікуна (піклувальника) — подія, внаслідок чого відпадає необхідність у подальшому здійсненні опіки (піклування), то звільнення відбувається на прохання або самого опікуна (піклу­вальника), або підопічного, або за заявою органу опіки та піклування у судовому порядку.

Відповідно до ст. 250 СК опіка або піклування над дитиною припиняються у випадках, передбачених ЦК.

Припинення опіки і піклування без узгодження з опікунами і піклувальниками тягне звільнення їх від виконання своїх обов’язків. Між тим, це не єдина підстава такого звільнення. Відповідно до ст. 251 СК особа може бути звільнена від обов’язків опікуна або піклувальника дитини у випадках, передбачених ЦК, а також тоді, коли між опікуном, піклувальником та дитиною склалися стосунки, які перешкоджають здійсненню ними опіки, піклування. Звільнення від цих обов’язків здійснюють або органи опіки та піклування, або суд.

 

 

Прийомна сім’я.

Прийомною є сім'я, яка добровільно взяла на виховання та спільне проживання від однієї до чотирьох дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Для створення прийомної сім'ї законодавцем визначено певний порядок: подання заяви подружжям чи окремою особою, які виявили бажання утворити прийомну сім'ю, подання висновку службою у справах дітей відповідної державної адміністрації чи виконкому про можливість такого утворення, прийняття рішення про утворення прийомної сім'ї уповноваженим органом і укладення договору про влаштування дітей на виховання та спільне проживання у прийомній сім'ї (далі – договір про прийомну сім'ю) між прийомними батьками та органом, що прийняв рішення про її утворення, надання дитиною згоди на влаштування її у прийомну сім'ю. Рішення про створення прийомної сім'ї за результатами проходження курсу підготовки і рекомендацією відповідного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді приймають органи опіки та піклування, а безпосереднє ведення справ та координація такої діяльності покладається на служби у справах дітей.

Сторонами договору про влаштування дітей на виховання та спільне проживання в прийомну сім'ю є орган, який прийняв рішення про її утворення, та прийомні батьки.Не можуть бути прийомними батьками особи, які:обмежені у дієздатності;визнані недієздатними; позбавлені батьківських прав, якщо ці права не були поновлені; зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами; не мають постійного місця проживання та постійного заробітку (доходу)

Кандидати у прийомні батьки подають до органу, який утворює прийомну сім'ю, такі документи:

–заяву кандидатів у прийомні батьки про утворення прийомної сім’ї;

–копії паспортів кандидатів у прийомні батьки;

–довідку про склад сім'ї;

–копію свідоцтва про шлюб;

–довідку про стан здоров'я кандидатів у прийомні батьки

–довідку про доходи потенційної прийомної сім'ї;

–довідку про проходження навчання кандидатів у прийомні батьки і рекомендація центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді

–письмову згоду всіх повнолітніх членів сім'ї, які проживають разом із кандидатами у прийомні батьки, на утворення прийомної сім'ї, засвідчену нотаріально.

Дія договору припиняється у разі виникнення в прийомній сім'ї несприятливих умов для виховання дітей та спільного проживання, невиконання прийомними батьками обов'язків щодо належного виховання, У разі припинення дії договору сім'я позбавляється статусу прийомної, а питання про подальше влаштування дітей вирішується органом опіки і піклування, який вживає вичерпних заходів до запобігання поверненню дітей в інтернатні заклади.

 

 

Дитячий будинок сімейного типу.

Дитячий будинок сімейного типу – окрема сім'я, що створюється за бажанням подружжя або окремої особи, яка не перебуває у шлюбі, для забезпечення сімейним вихованням та спільного проживання не менш як п'яти дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.Разом із заявою кандидати у батьки-вихователі подають до органу, який приймає рішення про створення дитячого будинку сімейного типу, такі документи:

–довідку про склад сім’ї;

–копію свідоцтва про шлюб;

–довідку про проходження курсу підготовки і рекомендацію центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді– копії паспортів;

–довідку про стан свого здоров'я та здоров'я осіб, які проживають разом з ними;

–письмову згоду всіх повнолітніх членів сім’ї,

На влаштування дитини-сироти і дитини, позбавленої батьківського піклування, до дитячого будинку сімейного типу потрібна згода дитини, якщо вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може її висловити.

За договором про організацію діяльності дитячого будинку сімейного типу орган опіки та піклування на умовах матеріального забезпечення передає, а батьки-вихователі (подружжя або окрема особа) приймають не менше п'яти дітей на виховання та проживання до досягнення ними повноліття (завершення навчання у відповідних навчальних закладах), якщо інший строк не визначений договором.

Батьками-вихователями не можуть бути особи, які:обмежені у дієздатності; визнані недієздатними;позбавлені батьківських прав,;зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами;не мають постійного місця проживання та постійного заробітку (доходу);

Батьки-вихователі в обов'язковому порядку проходять курс підготовки (один раз на два роки), проведення якого забезпечують обласні центри соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді. Батькам-вихователям дитячого будинку сімейного типу виплачується грошове забезпечення.

Батьки-вихователі є особами, які заміняють батьків, законними представниками своїх вихованців, що захищають їхні права та інтереси в органах державної влади, у тому числі судових, як опікуни або піклувальники без спеціальних на те повноважень. Вони не можуть використовувати надані їм права всупереч інтересам дитини. Набуття статусу батьків-вихователів дитячих будинків сімейного типу не може обмежувати громадянських прав цих осіб.

 

 

Патронат

За договором про патронат орган опіки та піклування передає дитину, яка є сиротою або з інших причин позбавлена батьківського піклування, на виховання у сім'ю іншої особи до досягнення дитиною повноліття, за плату. Предметом договору патронату є надання послуг по вихованню дитини. Сторонами цього договору є орган опіки та піклування і патронатний вихователь. Дитина, яку передають на виховання, не є стороною цього договору. Однак, патронат безпосередньо вчиняється на її користь і за цим договором вона має право вимагати надання їй належного виховання. Отже, договір патронату вчиняється на користь третьої особи. Обов'язковою є згода дитини на проживання у сім’ї патронатного вихователя, передбачена СК України, якщо вона досягла такого віку, що може її висловити. Відносини патронату виникають на підставі договору, а відносини опіки встановлюються за рішенням суду або органу опіки та піклування. До обов'язків патронатного вихователя належать створення умов для навчання, фізичного і духовного розвитку дитини. патронатний вихователь не може мати обов'язку назвати дитину, а відповідно і права змінювати прізвище та ім'я цієї дитини. Також ця особа не може визначати місце проживання дитини, воно визначається безпосередньо в договорі, і змінювати його патронатний вихователь може лише за погодженням із органом опіки та піклування.

Щодо обов'язків майнового характеру, то патронатний вихователь зобов'язаний забезпечити дитину житлом, одягом, харчуванням. Отже, автоматично за договором дитина набуває права користування житлом цієї особи, а щодо іншого, то для виконання цього обов'язку патронатному вихователю повинні виділятися кошти з цільовим призначенням їх використання – задоволення повсякденних потреб дитини, переданої на виховання. Оскільки патронатний вихователь не зобов'язаний утримувати дитину за власні кошти і за договором на себе такого обов'язку не бере, то до нього не можуть застосовуватися положення СК України і не може бути покладений аліментний обов'язок ані під час дії договору патронату, ані після його розірвання. На відміну від опікуна, усиновлювача, рідних батьків патронатний вихователь не уповноважений законом на вчинення правочинів від імені дитині до 14 років. Це істотна відмінність правового статусу цих суб'єктів. Такі повноваження залишаються органові опіки та піклування. Патронатному вихователю за договором орган опіки та піклування може делегувати деякі права на управління і розпорядження майном. малолітньої дитини або надання згоди на реалізацію цих функцій неповнолітньою особою самостійно.

Договір про патронат припиняється у разі відмови від нього вихователя або дитини, яка досягла чотирнадцяти років. Договір про патронат може бути розірваний за згодою сторін або за рішенням суду в разі невиконання вихователем своїх обов'язків або якщо між ним та дитиною склалися стосунки, які перешкоджають виконанню обов'язків за договором. Найголовнішим правовим наслідком припинення договору патронату є припинення будь-яких юридичних відносин як майнового, так і немайнового характеру між патронатним вихователем та дитиною