Ознайомтесь з додатком Е і виконайте завдання

1. Дайте визначення поняттю «літо»

 

2. Назвіть характерні ознаки літа

 

 

3. Назвіть літні місяці

 

 

4. Визначте періоди літа(три):

 

 

5. Визначте походження назви «червень».

 

 

6. Визначте походження назви «липень».

 

7. Визначте походження назви «серпень».

 

 

8. Який день вважають найдовшим у році? В середині літа 22 червня настає найдовший день у році - день літнього сонцестояння.

9. Дайте визначення поняттю «роса»

 

 

10. Які природні явища найчастіше бувають влітку?

 

 

11. Від чого залежить яскравість веселки?

 

12. Охарактеризуйте прояви блискавки

 

 

13. Охарактеризуйте прояви грому

 

 

14. Опишіть літні явища в житті рослин

 

15. Опишіть літні явища в житті тварин

 

 

16. У чому проявляється праця людей влітку?

 

 

17. Опишіть звуки літньої природи:

 

18. Який настрій навіює вам звуки природи влітку?

 

19. Скласти спостереження для дошкільників за рослиною.

 

 

20. Скласти спостереження для дошкільників за комахою.

ПОРА РОКУ	СТРОКИ НАСТАННЯ	ЗМІНИ
НЕЖИВА ПРИРОДА	РОСЛИННІСТЬ	ТВАРИННИЙ СВІТ

Звіт про організацію й проведення навчальної практики з природознавства й краєзнавства

 

 

Висновок керівника практики від вищого навчального закладу про проходження практики

 

Дата складання заліку „____”_______________20____року

Оцінка:

за національною шкалою____________________

(словами)

кількість балів _________________________________

(цифрами і словами)

 

 

Додаток А

Вступний інструктаж

Зважаючи на сезонний характер практики та значний обсяг самостійної роботи студентів, перед початком практики студенти повинні бути проінструктовані про правила та основні вимоги техніки безпеки.

ОСІННЯ ПРАКТИКА

Розпочинає весь комплекс сезонних спостережень, у зв’язку з чим її необхідно розпочати з групової екскурсії під керівництвом викладача, на якій студенти знайомляться з місцем проведення практики, програмою та методикою осінніх спостережень. Передбачається самостійне виконання студентами низки завдань.

ЗИМОВА ПРАКТИКА

Зимові спостереження проводяться в тому ж місці, що й в осінньо-весняний період.

Під час зимової практики продовжуються систематичні самостійні спостереження за добовим ходом метеорологічних елементів та гідрометеорологічними явищами.

Особливу увагу при цьому необхідно звернути увагу на аномальні та характерні (типові) явища зимового періоду для конкретного регіону (відлиги під час зими, випадки завірюх, гроз, дощів, тощо).

ВЕСНЯНА ПРАКТИКА

У весняний період спостереження здійснюються за тією ж самою програмою, що й восени, а результати фіксуються за відповідними формами. Орієнтовну програму спостережень за індикаційними явищами живої й неживої природи у весняний період.

ЛІТНЯ ПРАКТИКА

Спостереження у літній період здійснюються за тією ж схемою, що й навесні, а результати фіксуються за відповідними формами.

Для остаточного оформлення матеріалів сезонних самостійних спостережень та екскурсій, на основі узагальнення складається звіт за весь період практики за таким орієнтовним планом:

1. Мета та основні завдання практики. Коротка фізико-географічна характеристика району проведення практики.

2. Характеристика осінніх, зимових та весняних сезонних процесів, закономірності їх прояву.

3. Сезонні явища місцевої природи, фенологічна характеристика сезонів року.

До текстової частини звіту додаються щоденники, презентації, порт фоліо.

Додаток А

Загальна характеристика місцевого краю.

Луганська область розташована на сході України, по обидві сторони середньої течії річки Сіверський Донець. На півночі, сході і півдні область межує з Білгородською, Воронезькою і Ростовською областями Росії. На південному заході до земель Луганщини примикає Донецька, а на північному заході - Харківська область.

Територія області простягається від 47 ° 49 'до 50 ° 05' північної широти і від 37 ° 52 'до 40 ° 13' східної довготи. Протяжність області, таким чином, з півночі на південь більше 270 км, а з заходу на схід - 170 км. Її територія становить 26,7 тис. км ² (4,4% території держави).

Поверхня області являє собою хвилясту рівнину, що підвищується від долини Сіверського Дінця на північ і на південь, де розташовується Донецький кряж. Область багата високоякісним вугіллям. Запаси вугілля обчислюються десятками мільярдів тонн. Дві третини складають антрацити й інші енергетичні вугілля, третина - коксівне вугілля. У багатьох районах поширені будівельні матеріали: вапняк, піщаник, крейда, мергель, різні глини, що добре використовуються в будівництві. Існує велика кількість промислових відходів, що нагромадилися в шахтних териконах і відвалах, які можуть бути використані в будівництві. Є родовища природного газу. У Луганську, Сєвєродонецьку, Лисичанську, Кремінній та Старобільську є джерела лікувальних мінеральних вод.

Додаток Б

Сезонні зміни в природі.

Сезонні явища. Періодичні явища природи, що обумовлюються річним ходом метеорологічних елементів, називають сезонними явищами. У помірних широтах виражена закономірна повторюваність і послідовність пір року. Зміна пір року відбувається в результаті річного обертання Землі навколо Сонця при незмінному положенні нахилу земної осі до площини орбіти. Тому змінюються висота Сонця над горизонтом, кут падіння сонячних променів на Землю, кількість надходить сонячної радіації. Положення Землі на орбіті визначає настання астрономічних пір року. Однак астрономічні терміни пір року не збігаються зі строками періодичних змін погоди»і живої природи.

Наприклад, літо починається у нас не 22 червня, з початком астрономічного літа, а раніше, і закінчується воно не 23 вересня, а також раніше цього терміну. Ця обставина змусила дослідників взяти до уваги, крім астрономічних, інші показники пір року.

Сезонні зміни в живій природі вивчає наука фенологія. Спостереження за періодичними змінами в рослинному і тваринному світі називають фенологічними. Сутність фенологічних спостережень полягає в тому, щоб постійно стежити за ходом сезонних явищ і записувати дати їх настання. Використовуючи дати багаторічних фенологічних спостережень, натуралісти становлять фенологічні календарі (календарі природи). Спостерігаючи з року в рік за одними і тими ж об'єктами і фіксуючи одні й ті ж явища, вчені ретельно записують терміни цих явищ, а потім виводять (обчислюють) середні терміни спостережуваних явищ.

Спостереження за сезонними явищами включають спостереження за зміною тривалості різних частин доби, температури повітря, появою опадів та їх видами. Основним змістом спостережень є спостереження за ростом, розвитком, а також станом рослин і тварин. У процесі систематичних спостережень вчені відзначають певні моменти (фенофаз) в житті спостережуваних об'єктів. Так, у дерев і чагарників це будуть початок сокоруху, набрякання бруньок, розгортання листів, поява бутонів, зацвітання, масове цвітіння, початок дозрівання плодів і насіння, початок осіннього фарбування листя, початок листопада, повне осіннє фарбування листя, кінець листопада. Фенологічні прогнози, що, якими будуть майбутні весна і літо, допомагають рільникам вибрати для посіву, потрібні сорти рослин, садівникам - захистити сади від згубного впливу заморозків. Фенологічні спостереження за життям комах в зв'язку з ростом і розвитком рослин дозволяють встановити терміни боротьби зі шкідниками.

У дошкільному віці доступні наступні знання про зміни в природі: кожен сезон має свою тривалість дня і ночі, визначений характер погоди, температуру повітря, типові опади; особливості явищ неживої природи визначають стан рослинного світу і спосіб життя тварин в даний сезон: взимку рослини знаходяться в стані спокою, навесні в міру збільшення тривалості дня, температури повітря створюються сприятливі умови для росту і розвитку рослин - починається період активної вегетації. Найсприятливіші умови для життя рослин створюються влітку: настає довгий день, підвищується температура повітря, випадають рясні дощі. Восени тривалість дня поступово скорочується, температура повітря падає, завмирає життя рослин: вони готуються до стану спокою.

Життя тварин також у великій мірі залежить від змін у природі. Багато тварин пристосовуються до зимових холодів: йде осіння линька птахів і звірів, деякі з них заготовляють корм, міняють притулок. Зміни в житті рослин призводять до змін у житті тварин: зникають комахи, потім відлітають перелітні птахи. Ці загальні закономірності можуть бути засвоєні дітьми за умови, якщо протягом дошкільного віку у них будуть сформовані конкретні уявлення про кожному сезоні (тривалість дня, температура повітря, типові опади, стан рослин, спосіб життя тварин, праця дорослих, зміни в житті самих дітей у той чи інший сезон).

Додаток В

Осінні явища в природі

Рання осінь (вересень — початок жовтня) характеризується здебільшого теплою ясною погодою. Повітря добре прогрівається, воно сухе, чисте й прозоре. В другій половині, вересня майже щороку бувають приморозки на поверхні ґрунту, які шкодять пізній городині. Ночі найчастіше холодні.На півдні восени довго стоїть ясна і тепла погода.У жовтні температура повітря ще більше знижується, частіше бувають дощі і сильні вітри. Наприкінці жовтня спостерігається похолодання, зникають красиві купчасті хмари. Небо найчастіше вкрите низькими шаруватими хмарами. Збільшення вологи в повітрі зумовлює утворення туманів. У холодні ночі іній вкриває траву, дахи будинків. Утворюється він за тих самих умов, що й роса, але при температурі нижче 0°С. Жовтень називають золотою осінню. Це час найбільшого розцвічування дерев, кущів.

 

Прикмети осені «вересень»

v Великі і високі мурашині купи восени - на сувору зиму.

v Бджоли восени щільно віском заліплюють, залишаючи ледь помітний отвір - на холодну зиму; залишають його відкритим - до теплої зими.

v Багато ягід горобини - осінь буде дощова, мало - суха.

v Якщо під час вечірнього доїння вим'я в корови потверділо - наступного дня буде похолодання.

v Бабине літо непогідне - осінь суха.

v Миші риють нори входом на південь - зима буде сувора.

v Кроти носять у нори багато стерні й соломи - зима буде холодна.

v Якщо в дощову ніч сова часто пугикає - бути завтра добрій погоді.

v Вересневий дощ, що почався вранці, довго не йтиме.

v Ранком чути запах сажі - надвечір збереться велика злива.

v Якщо коло буряків багато сухої гички - осінь буде тепла й суха.

v Якщо осінь багата на гриби - зима буде тепла.

v Багато грибів - мало хліба того ж року.

v Коли гриби вродять, тоді на людей помір буває.

v Добре вродили опеньки - буде врожай жита наступного року.

v Багато підпеньок восени - на сувору зиму.

v Якщо в лісі мало грибів, а багато жолудів - чекай суворої зими.

v На купах гною вранці з'явилися пасльони, які виросли за ніч, - у день буде дощ.

«Жовтень»

v Чим сухіший і тепліший початок жовтня, тим пізніше настане зима.

v Грім у жовтні - на безсніжну зиму.

v Як восени випадає ранній сніг (десь перед Покровою), то цей сніг зразу ж згине і ще після цього не буде снігу 40 днів.

v У котрий день (понеділок, вівторок і т.д.) впаде перший сніг восени, то в цей день треба весною садити картоплю - і тоді буде гарний урожай.

v Якщо молодик з'являється у дощовий день жовтня, то дощовим буде весь наступний місяць.

v Якщо кроти роблять входи до нори з півночі - до теплої зими, з півдня - холодної, зі сходу - сухої, а із західної - мокрої.

v Зайці рано нагуляли жиру - на холодну й сніжну зиму.

v Коли подушки гнізд у рудих лісових мурах товсті й міцно складені - зима буде морозяною, а пухкі - сирітською.

v Якщо польові мурашки витягали високі купини, то осінь і весна будуть дощовими, з буйним водопіллям.

v Якщо молодик припаде на дощовий день, то весь наступний місяць буде дощовим.

v Грім у жовтні - на малосніжну, м'яку й коротку зиму.

 

Синиця - досить гарний птах. Спинна сторона жовтувато-зеленого кольору, черевна сторона жовта з широкою чорною смугою вздовж грудей і черева. Верхня сторона голови, боки шиї, горло і прилегла частина зоба блискучо-чорні з синюватим сталевим відливом, боки голови білі. Крило сірувато-блакитного кольору зі світлою поперечною смугою. Хвіст чорнуватий з блакитним нальотом.

Сойка - птах роду сойок. Розміром з галку. Має яскраве, пухке оперення, помітний широкий хохол на голові і досить довгий хвіст. Колір тулуба рудувато-коричневий, крила, хвіст (у деяких підвидів і верх голови) - чорні, надхвостье біле, пір'я на плечах - яскраво-блакитні з вузькими чорними смужками. Голова у сойок Сибіру руда, у європейських птахів - білувата з поздовжніми бурими плямами. Від Кукші можна відрізнити по білому надхвостье і чорному хвоста. Дорослі особини мають зростання 15 см і довжину з хвостом 25-40 см. Вага 150-200 г.

 

Листопад представляє собою пізню осінь, коли з дуба опадає останнє листя, вода на водоймах покривається льодом, а випадає сніг вже не тане: Це час, коли починається рання зима, але санний шлях встановлюється тільки в грудні.

Середньомісячна температура в листопаді дорівнює -2,3 ° С з коливаннями від -32,8 ° С до +12,6 ° С. Кількість годин сонячного сяйва становить всього 28 за весь місяць. Листопад - це період найтемніших ночей у році. Походження назви місяця.

Назва «листопад» прийшло з Стародавнього Риму, коли цей місяць був дев'ятим у календарі і називався «Новембер» (слово походить від латинського «новем» - дев'ять). У листопада в Стародавній Русі було два прізвиська: «грудень» - від того, що вночі земля замерзає і величезними мертвими купами лежить все віджиле (наприклад, листя і перший сніг), і «полузімнік».

 

Додаток Г

Зимові явища в природі

За календарем зима починається 1 грудня. Астрономічним початком зими вважається 21 або 22 грудня - день зимового сонцестояння. У цей час внаслідок відхилення осі землі від площини орбіти на північну півкулю потрапляє менше сонячної радіації. Приблизно 22 – 23 грудня встановлюється найдовша ніч і найкоротший день. Кінцем зими вважається день весняного рівнодення – 22 березня.
Фенологи вважають, що зима настає із замерзанням водойм і встановленням міцного снігового покриву, а кінець її – з появою таловин. Зиму умовно поділяють на два періоди:

Перший період – м’яка зима – характеризується тим, що морози й снігопади чергуються з відлигами (особливо наприкінці грудня і в першій половині січня).
Другий період – холодна зима – починається із середини січня. В цей час помітно збільшуються дні, яскраво світить, але мало гріє сонце, стоять сильні морози.
Найхарактерніша ознака зими – випадання снігу. Сніжинки – шестикутні кристали льоду з променями, які утворилися з водяної пари. Величина й форма сніжинок залежить від вологості й температури повітря, через яке вони проходять. Якщо в нижніх шарах атмосфери повітря тепле, вони підтають, злипаються й утворюють пластівці (лапатий сніг).

За умов високої вологості повітря випадає сніжна крупа. В сильний мороз при ясному небі випадають кристали у вигляді голок.
Досить часто можна спостерігати з дітьми взимку іній і рідше паморозь. Іній - це твердий білий шар, що утворюється з водяної пари при температурі нижче 0. Паморозь – це льодяні кристали, що наростають з навітряного боку предметів: на гілках дерев, проводах. Паморозь осідає з повітря, насиченого вологою, при температурі нижче – 15. Кристалічна паморозь дуже гарна, але легко осипається. Дивовижні візерунки на склі – це також льодяні кристали, які утворюються з водяної пари.

Часто в сильний мороз ми чуємо, як під ногами рипить сніг. Це ламаються сніжинки. Взимку небо найчастіше вкрити низькими шаруватими хмарами. Ніколи не можна побачити легких купчастих хмарок. Сильні вітри спричиняють завірюхи, утворюють намети. Тимчасові зниження температури, які спостерігаються в другій половині лютого – на початку березня, призводять до утворення ожеледі, снігової кори, або насту.