Індивідуально-консультативна робота.

Індивідуально–консультативна робота проводиться викладачем зі студентами відповідно до графіка, складеного кафедрою (зберігається на кафедрі), в якому визначені форми індивідуально-консультативної роботи, а також час проведення цієї роботи та аудиторія.

Форми індивідуально-консультативної роботи:

– консультації, що проводяться за індивідуальним графіком викладача, що встановлений на кафедрі;

– індивідуальні заняття з окремими студентами, щодо виконання ними додаткових індивідуальних завдань, написання творчих робіт до конференцій, діалог з різних навчальних проблем тощо;

– колоквіум в усній формі за будь-якою темою курсу на вибір викладача, що проводиться з малими групами чи індивідуально;

– перевірки завдань олімпіад;

– перевірки індивідуальних завдань;

– захист рефератів, що готуються в ході поточної роботи;

– перевірки міні контролів;

– консультацій та перевірки самостійно опрацьованих нормативних матеріалів тощо.

СИСТЕМА ПОТОЧНОГО І ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ ЯКОСТІ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

Перелік питань, що охоплюють зміст робочої програми дисципліни "Правові основи управління економікою"

1. Об’єкти та суб’єкти економічної політики держави.

2. Негативи державного впливу на економіку.

3. Система органів та методів державного управління економікою.

4. Методи прямого та непрямого регулювання.

5. Закон України “Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства ЄС” як загальний нормативний акт, що визначає зміни у державному управлінні економікою.

6. Поняття державної регуляторної політики.

7. Сутність державного управління економікою.

8. Сутність понять: “державне управління”, “державне втручання в економіку”, “державне регулювання економіки”.

9. Державна економічна політика: методи, засоби.

10. Державне управління щодо процесу реалізації економічної політики.

11. Основні завдання державних органів щодо процесу реалізації економічної політики.

12. Реалізація економічної політики та роль Верховної Ради України в цьому процесі.

13. Основні адміністративно-правові засоби впливу у сфері підприємництва.

14. Система суб’єктів, що здійснюють державний контроль у сфері підприємництва.

15. Правові засади здійснення державної політики у сфері захисту економічної конкуренції.

16. Державний контроль у сфері захисту економічної конкуренції.

17. Зміст державної політики у сфері промисловості.

18. Система органів, що здійснюють державне управління у сфері промисловості.

19. Особливості здійснення державного контролю у сфері промисловості.

20. Нормативно-правове забезпечення здійснення державного управління у паливно-енергетичній сфері.

21. Система органів, що здійснюють державне управління у паливно-енергетичній сфері.

22. Державний контроль та нагляд у паливно-енергетичній сфері.

23. Історія виникнення питання транспортної політики.

24. Морські, автомобільні, повітряні, залізничні, трубопровідні комунікації.

25. Місце України в системі Європейських транспортних комунікацій.

26. Міжрегіональна співпраця в галузі транспортної політики.

27. Встановлення зон вільної торгівлі як шлях вирішення транспортних проблем.

28. Загальна характеристика законодавства у сферах транспорту і зв’язку.

29. Система органів державного управління у сфері транспорту.

30. Система органів державного управління у сфері зв’язку.

31. Система органів державного контролю та нагляду у сферах транспорту і зв’язку.

32. Нормативно-правове забезпечення здійснення державного управління у сферах будівництва та житлово-комунального господарства.

33. Система органів, що здійснюють державне управління у сферах будівництва та житлово-комунального господарства.

34. Суб’єкти та види державного контролю у сферах будівництва та житлово-комунального господарства.

35. Зовнішньоекономічна політика України за умов глобалізації: сутність, напрями.

36. Законодавча база економічної політики країни.

37. Інституціональні засади економічної політики України.

38. Економічна безпека та економічна політика: сутність та стратегія.

39. Гармонізація законодавства України як загальноєвропейський процес.

40. Підготовка економіки до створення зони вільної торгівлі з Євросоюзом.

41. Нормативно-правові засади процесу адаптації законодавства до стандартів ЄС з моменту набрання чинності угоди про партнерство і співробітництво.

42. Інституціональне забезпечення адаптації законодавства України до законодавства ЄС.

43. Першочергові завдання з адаптації різних сфер законодавства України до законодавства ЄС.

44. Участь неурядових організацій в процесі адаптації законодавства України до законодавства ЄС.

45. Шляхи вирішення проблеми адаптації національного законодавства до законодавства ЄС.

46. Урядові та парламентські структури Польщі та Угорщини, відповідальні за питання європейської інтеграції.

47. Поняття адаптації законодавства України до права ЄС.

48. Необхідність адаптації законодавства до законодавства ЄС.

49. Досвід країн Центральної та Східної Європи на шляху адаптації національного законодавства до законодавства ЄС.

50. Особливості державного управління у Чехії.

51. Особливості здійснення державного управління у Польщі щодо питання наближення права Польщі до права ЄС.

52. Методи адаптації польського права до європейського.

53. Роль парламенту України в процесі адаптації законодавства України до права ЄС.

54. Поняття «глобалізації» та «глобальної економіки».

55. Процес маргіналізації та інформаційні технології.

56. Поствестфальська структура як одна із ефективних систем міжнародних відносин.

57. Поняття субсидіарності державного управління.

58. Поняття іноземного інвестування.

59. Принципи іноземного інвестування.

60. Система та повноваження органів державної влади України, діяльність яких спрямована на управління іноземним інвестуванням.

61. Основні напрями державної політики у сфері іноземного інвестування.

62. Інноваційно-інвестиційна модель розвитку України.

63. Створення системи технологічних парків.

64. Особливості реалізації стратегії випереджувального розвитку.

65. Основні напрями інвестиційної моделі економічного зростання України.

66. Інноваційна політика країни в період глобалізації.

67. Зарубіжний досвід щодо інвестиційної політики.

68. Правове забезпечення інноваційного процесу.

69. Європейська Глобальна навігаційна супутникова система Галілео: створення та запровадження.

70. Поняття управління розвитком міжнародного співробітництва.

71. Форми управління розвитком міжнародного співробітництва.

72. Органи державної влади, що здійснюють управління розвитком міжнародного співробітництва.

73. Міжнародні установи та організації, що здійснюють управління розвитком міжнародного співробітництва.

74. Поняття управління міжнародною економічною інтеграцією України.

75. Форми управління європейською інтеграцією України.

76. Перспективні напрями міжнародної економічної інтеграції України.

77. Єдиний економічний простір.

78. Європейський союз та основні напрями співробітництва з Україною.

79. Особливості управління зовнішньоекономічної діяльності на регіональному рівні.

80. Правове забезпечення діяльності системи органів місцевого самоврядування.

81. Міжнародна співпраця у міжнародних організаціях, розвиток її форм.

82. Поняття Світової організації торгівлі.

83. Система угод Світової організації торгівлі.

84. Сутність Світової організації торгівлі.

85. Світова організація торгівлі та Україна.

86. Вирішення спорів у Світовій організації торгівлі.

87. Роль парламенту України в процесі інтеграції країни до ЄС.

88. Участь неурядових організацій в реалізації євроінтеграційного курсу.

Приклади типових завдань, що виносяться на іспит.

1. Дати загальну характеристику законодавства щодо економічної політики в Україні.

2. Проаналізувати можливості прийняття Інноваційного кодексу України та запропонувати основні його розділи.

 

ПОРЯДОК ПОТОЧНОГО І ПІДСУМКОВОГО ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ.

ПОРЯДОК ОЦІНЮВАННЯ ПОТОЧНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА В СЕМЕСТРІ

Максимальна кількість балів, які може набрати студент за результатами поточної роботи - 40

Для студентів денної та вечірньої форм навчання

№ п/п	Об'єкти поточного контролю	Кількість балів
1.	Систематичність та активність роботи на семінарських заняттях	до 10 балів
2.	Виконання завдань для самостійного опрацювання	до 10 балів
3.	Виконання модульних завдань	до 20 балів (2 модульні контролі по 10 балів кожен)
Разом	до 40 балів

 

Критеріями оцінки систематичності та активності роботи на семінарських заняттях студентів, відповідно до п. 3.4.1. «Порядку оцінювання знань студентів КНЕУ з урахуванням вимог Болонської декларації», пропонуються наступні:

№ п/п	Критерії оцінки систематичності та активності роботи на семінарських заняттях студентів	Кількість балів
1.	· Студент має середній бал успішності не менше «4» за відповіді та виступи на семінарських заняттях, за результати виконання експрес контролю тощо; та · активність при обговоренні питань, що винесені на семінарські заняття, складає не нижче 50%; та · не більше 20% пропусків семінарських занять, які відпрацьовані в індивідуально-консультативні години викладача.	10 балів
2.	· Студент має середній бал успішності не менше «3,5» за відповіді та виступи на семінарських заняттях, за результати виконання експрес контролю тощо; та · активність при обговоренні питань, що винесені на семінарські заняття, складає не нижче 30%; та · не більше 50% пропусків семінарських занять, які відпрацьовані в індивідуально-консультативні години викладача.	5 балів
3.	· Студент має середній бал успішності менше «3,5» за відповіді та виступи на семінарських заняттях, за результати виконання експрес контролю тощо; або · активність при обговоренні питань, що винесені на семінарські заняття, складає нижче 30%; або · більше 50% пропусків семінарських занять, які відпрацьовані в індивідуально-консультативні години викладача.	0 балів

 

Розподіл балів за оцінювання самостійної роботи студентів відповідно до п.5 “Положення про організацію самостійної та індивідуально-консультативної роботи у Київському національному економічному університеті” наступний:

· За виконання обов’язкових видів самостійної роботи – 10 балів;

· За виконання вибіркових видів самостійної роботи - 5 балів.

Модульний контроль знань за визначеними темами може проводитись усно або письмово за вибором викладача у формі відповідей на теоретичні питання або розв’язання практичних завдань, виконання тестів тощо.

При виконанні модульних завдань оцінці підлягають (відповідно до п. 3.4.3 «Порядку оцінювання знань студентів КНЕУ з урахуванням вимог Болонської декларації») теоретичні знання та практичні навички, яких набули студенти після опанування певного модуля.

Критеріями оцінки правильності виконання модульних контрольних завдань (чи усної відповіді на теоретичні питання) є:

 

№ п/п	Критерії оцінки знань студента виявлених під час проведення модульного контролю	Кількість балів
1.	Студент в процесі усної (письмової) відповіді дає правильні відповіді на всі поставлені запитання, виявляє високий рівень знань теоретичного та нормативного матеріалу. Викладає свою відповідь системно та логічно, упевнено і правильно аргументує власну позицію, дає висновки, тощо.	10 балів
2.	Студент має належний рівень знань теоретичного та нормативного матеріалу, на поставлені запитання відповідає, переважно, правильно, однак допускає певні неточності у визначеннях правових категорій, не завжди належно (коректно) аргументує відповідь або правильно дає відповідь на половину поставлених запитань тощо.	5 балів
3.	Студент дає неправильні відповіді на поставлені запитання, виявляє неналежний рівень знань теоретичного та нормативного матеріалу, неспроможний послідовно і правильно аргументувати свою відповідь або взагалі не в змозі відповісти на поставлені запитання тощо.	0 балів

 

ПІДСУМКОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ (ІСПИТ)

Екзаменаційний білет містить 6 завдань, кожне з яких оцінюється за шкалою 10, 5, 0. Результати іспиту оцінюються в діапазоні від 0 до 60 балів (включно).

ЗАГАЛЬНА ПІДСУМКОВА ОЦІНКА (в балах) = результати поточної роботи + результати письмового іспиту

1. Поточна робота – максимальна кількість балів – 40.

2. Письмовий іспит – менше 30 балів (0, 5, 10, 15, 20, 25) не зараховуються; максимальна кількість балів – 60.

 

Оцінювання за системою ECTS здійснюється в такому порядку:

(Переведення даних 100 – бальної шкали оцінювання в 4 – х бальна шкалу)

Оцінка за шкалою ECTS	Оцінка за бальною шкалою, що використовується в КНЕУ	Оцінка за національною шкалою
A	85 - 100	5 (відмінно)
B		4 (добре)
C	65 - 75
D		3 (задовільно)
E	50 - 55
FX	20 - 45	2 (незадовільно) з можливістю повторного складання
F	0 -15	2 (незадовільно) з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

За такого порядку система ліквідації академзаборгованостей має такий зміст:

Студент, який набрав за результатами поточного і підсумкового контролю від 20 до 45 балів, після належної підготовки мають право повторного складання іспиту.

Студент, який набрав за результатами поточного і підсумкового контролю від 0 до 15 балів, тобто менше 50% кількості балів, достатніх для отримання задовільної оцінки, зобов’язані пройти повторний курс вивчення дисципліни перед повторним складанням іспиту.

МАТЕРІАЛИ ДО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

Блок (модуль) 1

Тема 1. Правові засади здійснення державного управління економічними процесами.

Тема 2. Державна економічна політика та організаційно-правовий механізм її реалізації.

Тема 3. Державне регулювання інвестиційно-інноваційної політики як пріоритетне завдання національної економіки України.

Тема 4. Організаційно-правові засади управління у сферах підприємництва та захисту економічної конкуренції.

Тема 5. Правове регулювання і державне управління у сфері промисловості.

Тема 6. Правове регулювання і державне управління у паливно-енергетичній сфері.