V. Морально-етичні зобов’язання нотаріуса



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

V. Морально-етичні зобов’язання нотаріуса



1. Нотаріус має дотримуватися таких морально-етичних зобов’язань:

захищати інтереси людини, суспільства і держави, дотримуватися вимог закону;

сприяти утвердженню в суспільстві віри у закон і справедливість;

не вчиняти в особистих інтересах чи в інтересах інших осіб дій, які могли б поставити під сумнів неупередженість і незалежність нотаріальної діяльності, скомпрометувати нотаріуса у суспільній думці, заподіяти шкоду авторитету професії нотаріуса;

ставитися до колег по юридичній професії в дусі поваги і доброзичливого співробітництва;

підтримувати сприятливий морально-психологічний клімат у нотаріальній конторі і в нотаріальній спільноті в цілому, уникати проявів шкідливих звичок і особливостей поведінки, що можуть ображати людську гідність і негативно сприйматися суспільством;

постійно підвищувати свій професійний рівень, технічну компетентність, вивчати чинне законодавство і нотаріальну практику;

зберігати професійну таємницю;

нести повну особисту і майнову відповідальність за дотримання вимог законодавства;

забезпечувати у своїй діяльності високі критерії і вимоги культури спілкування, в будь-якій ситуації прагнути зберегти витримку й особисту гідність.

2. Нотаріус при виконанні професійних обов’язків не повинен допускати:

порушення без поважних причин встановленого режиму роботи нотаріальної контори, вимог до приміщення і технічного оснащення нотаріальної контори;

необґрунтованої відмови у виїзді до осіб, які звернулися по вчинення нотаріальних дій у випадках, передбачених законодавством;

відсутності на робочому місці у нотаріальній конторі без поважних причин;

передачі функцій зі вчинення нотаріальних дій співробітникам нотаріальної контори; передачі функцій щодо виконання технічних робіт, підготовки проектів документів, виготовлення оригіналів і копій, розмноження документів іншим особам, крім співробітників нотаріальної контори;

здійснення прийому відвідувачів у нетверезому стані, паління під час прийому без згоди відвідувачів чи інших проявів зневажливого ставлення до осіб, з якими нотаріусові доводиться взаємодіяти в процесі своєї професійної діяльності.

3. Нотаріус зобов'язаний усувати наслідки порушення ним правил сумлінної поведінки, у тому числі вживати заходів з відновлення суспільної довіри.

 

 

30. Основні принципи професійної етики та поведінки працівників прокуратури

КОДЕКС ПРОФЕСІЙНОЇ ЕТИКИ ТА ПОВЕДІНКИ ПРАЦІВНИКІВ ПРОКУРАТУРИ від 28 листопада 2012 року

Стаття 4. Основні принципи професійної етики та поведінки працівників прокуратури Професійна діяльність працівників прокуратури ґрунтується на принципах: - верховенства права та законності; - поваги до прав і свобод людини і громадянина; - незалежності та самостійності; - політичної неупередженості та нейтральності; - толерантності; - рівності перед законом, презумпції невинуватості; - справедливості та об’єктивності; - професійної честі і гідності, формування довіри до прокуратури; - конфіденційності; - прозорості службової діяльності; 3 - утримання від виконання незаконних рішень чи доручень; - недопущення конфлікту інтересів; - компетентності та професіоналізму; - зразковості поведінки та дисциплінованості.

 

31. Основні вимоги до позаслужбової поведінки працівника прокуратури

Розділ IІІ ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО ПОЗАСЛУЖБОВОЇ ПОВЕДІНКИ ПРАЦІВНИКА ПРОКУРАТУРИ Стаття 18. Недопущення поведінки, що може зашкодити репутації Працівник прокуратури не має права використовувати своє службове становище в особистих інтересах або в інтересах інших осіб. У разі явного порушення закону, очевидцем якого став працівник прокуратури, він вживає усіх можливих, передбачених законодавством заходів для припинення протиправних дій та притягнення винних осіб до відповідальності. Працівнику прокуратури слід уникати особистих зв’язків, фінансових і ділових взаємовідносин, що можуть вплинути на неупередженість і об’єктивність виконання професійних обов’язків, скомпрометувати високе звання працівника прокуратури, не допускати дій, висловлювань і поведінки, які можуть зашкодити його репутації та авторитету прокуратури, викликати негативний громадський резонанс. Поза службою поводити себе коректно і пристойно. При з’ясуванні будь- яких обставин з представниками правоохоронних і контролюючих органів не використовувати свій службовий статус, у тому числі посвідчення працівника прокуратури з метою ухилення від відповідальності. Стаття 19. Обмеження щодо участі працівника прокуратури у політичній діяльності та сумісництва Працівник прокуратури не може належати до політичних партій, об’єднань та рухів, брати участь у будь-якій політичній діяльності, передвиборній агітації та залучати до них підпорядкованих працівників, демонструвати свої політичні переконання та вчиняти інші дії, що можуть бути розцінені як його особливе ставлення до певної політичної сили. Він не має права суміщати виконання своїх службових обов’язків з іншою діяльністю, крім визначеної законодавством. Стаття 20. Ставлення до релігії Працівник прокуратури має право вільно визначати своє ставлення до релігії, брати участь у діяльності релігійних об’єднань, які діють на законних підставах і діяльність яких не спрямована на розпалення расової, політичної, національної та релігійної ворожнечі, не допускаючи їхнє втручання у свої службові справи.

 

 

32. Правила етичної поведінки

ЗАКОН УКРАЇНИ ПРО ПРАВИЛА ЕТИЧНОЇ ПОВЕДІНКИ17 травня 2012 року

Розділ II

ПРАВИЛА ЕТИЧНОЇ ПОВЕДІНКИ

 

Стаття 5. Правила етичної поведінки

 

1. Правила етичної поведінки є правовою основою для кодексів чи стандартів поведінки.

 

Стаття 6. Законність

 

1. Особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, під час виконання своїх службових повноважень зобов’язані неухильно додержуватися вимог закону та загальновизнаних етичних норм поведінки.

 

Стаття 7. Пріоритет інтересів

 

1. Особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, представляючи інтереси держави чи територіальної громади у відносинах з іншими особами, діють виключно в їх інтересах.

 

Стаття 8. Політична неупередженість

 

1. Особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, виконують свої службові повноваження політично неупереджено, уникають демонстрації у будь-якому вигляді власних політичних переконань або поглядів, не використовують службові повноваження в інтересах політичних партій чи їх осередків або окремих політиків.

 

2. Положення частини першої цієї статті не поширюється на осіб, які обіймають політичні або виборні посади.

 

Стаття 9. Толерантність

 

1. Особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, толерантно і з повагою ставляться до політичних поглядів, ідеологічних та релігійних переконань інших осіб.

 

Стаття 10. Об’єктивність

 

1. Особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, діють об’єктивно, зокрема у відносинах з громадськістю, незважаючи на особисті інтереси, особисте ставлення до будь-яких осіб, на свої політичні погляди, ідеологічні, релігійні або інші особисті погляди чи переконання.

 

Стаття 11. Компетентність і ефективність

 

1. Особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, сумлінно, компетентно, вчасно, результативно і відповідально виконують службові повноваження, рішення та доручення органів і осіб, яким вони підпорядковані, підзвітні або підконтрольні, не допускають зловживань та неефективного використання державної і комунальної власності.

 

Стаття 12. Формування довіри до влади

 

1. Особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, забезпечують позитивну репутацію органів державної влади, органів місцевого самоврядування, всіляко сприяють зміцненню довіри громадян до влади, утверджують чесність, неупередженість та ефективність влади.

 

Стаття 13. Конфіденційність

 

1. Особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, не розголошують і не використовують в інший спосіб конфіденційну інформацію, що стала їм відома у зв’язку з виконанням своїх службових повноважень, крім випадків, встановлених законом.

 

Стаття 14. Утримання від виконання незаконних рішень чи доручень

 

1. Особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, незважаючи на особисті інтереси, утримуються від виконання рішень чи доручень керівництва, якщо вони суперечать законодавству або становлять загрозу охоронюваним законом правам, свободам чи інтересам окремих громадян, юридичних осіб, державним або суспільним інтересам.

 

2. Особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, самостійно оцінюють правомірність наданих керівництвом рішень чи доручень та можливу шкоду, що буде завдана у разі виконання таких рішень чи доручень.

 

3. У разі отримання для виконання рішень чи доручень, які особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, вважає незаконними або такими, що становлять загрозу охоронюваним законом правам, свободам чи інтересам окремих громадян, юридичних осіб, державним або суспільним інтересам, вона повинна негайно в письмовій формі повідомити про це керівника органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, в якому вона працює.

 

Стаття 15. Недопущення конфлікту інтересів

 

1. Особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, незважаючи на особисті інтереси, вживають вичерпних заходів щодо недопущення конфлікту інтересів, а також не допускають вчинення дій чи бездіяльності, що можуть спричинити виникнення конфлікту інтересів або створити враження його наявності.

 

2. Особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, не можуть прямо чи опосередковано спонукати у будь-який спосіб підлеглих до прийняття рішень, вчиняти дії або бездіяльність на користь своїх особистих інтересів та/або інтересів третіх осіб.

 

Стаття 16. Запобігання одержанню неправомірної вигоди або дарунка (пожертви)

 

1. Особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди або дарунка (пожертви), незважаючи на особисті інтереси, невідкладно вживають таких заходів:

 

1) відмовляються від пропозиції;

 

2) за можливості ідентифікують особу, яка зробила пропозицію;

 

3) залучають свідків, якщо це можливо, у тому числі з числа колег по роботі;

 

4) письмово повідомляють про пропозицію безпосереднього керівника (за наявності) або відповідний виборний чи колегіальний орган та/або одного з визначених Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції" спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції.

 

2. Забороняється приймати неправомірну вигоду або дарунок (пожертву) для використання в подальшому як доказу.

 

3. Якщо особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, виявила у своєму службовому приміщенні чи передану в інший спосіб неправомірну вигоду або дарунок (пожертву), вона зобов’язана невідкладно, але не пізніше одного робочого дня, письмово повідомити про цей факт свого безпосереднього керівника.

 

4. Про виявлення неправомірної вигоди або дарунка (пожертви) складається акт, який підписується особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, яка виявила неправомірну вигоду або дарунок (пожертву), та його безпосереднім керівником.

 

У разі якщо неправомірну вигоду або дарунок (пожертву) виявляє особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, яка є керівником, акт про виявлення неправомірної вигоди або дарунка (пожертви) підписує ця особа та особа, яка обіймає посаду заступника керівника цього органу.

5. Предмети неправомірної вигоди, дарунки (пожертви) зберігаються в органі до їх передачі відповідним органам.

6. Положення цієї статті не поширюються на випадки одержання дарунка (пожертви) за наявності обставин, передбачених частиною другою статті 8 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції".

 

Стаття 17. Декларування майна, доходів, витрат і зобов’язань фінансового характеру

1. Особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в установленому Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції" порядку щороку подають за місцем роботи (служби) декларацію про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру.

 

33. Основні принципи адвокатської етики



Последнее изменение этой страницы: 2016-07-14; просмотров: 157; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 52.90.49.108 (0.01 с.)