Безпосереднє управління даними у зовнішній пам’яті

Ця функція СУБД забезпечує необхідну структуру зовнішньої пам’яті, конкретні методи організації зовнішньої пам’яті. СУБД підтримує власну систему найменування об’єктів БД.

Управління буферами оперативної пам’яті.СУБД зазвичай працюють із базами даних великих обсягів, які значно перевищують обсяг оперативної пам’яті. При зверненні до будь-якого елемента даних відбувається обмін із зовнішньою пам’яттю і система працює зі швидкістю пристрою зовнішньої пам’яті. Буферізація даних в оперативній пам’яті значно збільшує швидкість обміну. Саме тому СУБД підтримує набір буферів оперативної пам’яті і управління ними.

Управління транзакціями. Транзакція – це така послідовність операцій користувача над БД, яка зберігає її логічну цілісність.Наприклад, якщо видаляються із БД відомості про постачальника, то необхідно також видалити відомості про поставки цього постачальника. Інакше у базі даних залишаться відомості про поставки, постачальник яких невідомий.Особливу вагу набуває транзакція у СУБД, які призначенні для багатьох користувачів.

Журналізація. Журналізація – це функція, яка дозволяє відновити останній стан бази даних після будь-якого апаратного або програмного збою.

СУБД повинна забезпечити надійне збереження даних у зовнішній пам’яті, тобто система зобов'язана відновити останній узгоджений стан БД після апаратного або програмного збою.

Зазвичай розглядаються два види апаратних збоїв: м’який і жорсткий. М’який збій – це раптова зупинка роботи комп’ютера, наприклад, аварійне відключення живлення. Жорсткий збій – це втрата інформації на носіях зовнішньої пам’яті, наприклад, у результаті помилки у програмі або при апаратному збої. Жорсткий збій – це аварійне завершення роботи СУБД або аварійне завершення програми користувача внаслідок чого транзакція залишається незавершеною.

Журнал – це особлива частина БД, яка недосяжна користувачам СУБД і яка підтримується особливо ретельно (інколи підтримуються дві копії журналу, розміщені на різних носіях). У журнал надходять записи про всі зміни, які відбуваються з основною частиною бази даних.

Підтримка мов БД.Для роботи із базою даних використовуються спеціальні мови баз даних. Зазвичай виділяють дві мови:

- мову визначення даних DDL;

- мову маніпулювання даними DML.

Мова DDL слугує для визначення логічної структури бази даних.Мова DML містить набір операторів маніпулювання даними, тобто операторів, які дозволяють заносити дані у БД, видаляти, модифікувати або вибирати існуючі дані. У багатьох СУБД зазвичай підтримується єдина інтегрована мова, яка містить усі необхідні засоби для роботи із БД, починаючи від її створення, і забезпечує базовий, призначений для користувача, інтерфейс з базами даних. Стандартною мовою реляційних СУБД є структурована мова запитів (SQL), який сполучає мови DDL і DML, тобто дозволяє визначати схему БД і маніпулювати даними.

24.Основнi типии користувачiв бази даних. Користувачів системи баз даних можна розділити на наступні групи:

- Непідготовлені кінцеві користувачі – користувачі, які мають доступ до системи через інтерфейс додатку, який працює із БД, але не розробляють цього додатку.

- Підготовлені кінцеві користувачі – користувачі, які також мають доступ до системи через інтерфейс додатку, але цим додатком є убудований у СУБД процесор обробки запитів, який дозволяє використовувати мову запитів високого рівня (для реляційних СУБД – це мова SQL). Використання цієї мови потребує набагато більшого досвіду роботи із СУБД ніж у користувачів першої групи.

- Прикладні програмісти – користувачі, які розробляють додатки, з якими працюють користувачі першої групи. Для створення таких додатків використовуються мови PL /1, C ++, Pascal, Java, Visual Fox Pro.

- Адміністратори БД – це професіональні спеціалісти у галузі інформаційних технологій. Функціями адміністраторів БД є: створення баз даних, їх технічне супроводження і контроль. Надійність і вірогідність – це ключові поняття у діяльності адміністратора. Він повинен вести ретельне документування усіх дій по управлінню базою даних.

25.Моделi даних.Сутностi та атрибути.Предметна область. Дані – це абстракція. Вони не з’являються і не існують у природі самі по собі. Дані відображають об’єкти реального світу.

Якщо потрібно відобразити об’єкт реального світу у базі даних, необхідно знати, які ознаки або сторони цього об’єкту будуть актуальними для роботи. Наприклад, якщо об’єктом є службовець, такими ознаками можуть бути його прізвище, ім’я, посада, оклад тощо.

Об’єкти реального світу, відомості про яких зберігаються у базі даних, називаються сутностями, а їх актуальні ознаки – атрибутами. Кожна ознака конкретного об’єкту є значення атрибута. Так об’єкт „службовець” має значення „1000” атрибуту „оклад”, що означає, що конкретний службовець отримує оклад 1000 грн.

У базі даних відображаються не тільки фізичні об’єкти, але й процеси, абстракції, явища. Так, наприклад, база даних може зберігати інформацію про замовлення на постачання продукції на склад. Замовлення – це процес, атрибутами якого є: найменування продукції, її кількість, найменування постачальника, термін постачання тощо.

Об’єкти реального світу мають між собою безліч зв’язків і залежностей, які потребують урахування в інформаційній діяльності. Наприклад, продукцію на склад доставляють фірми-виробники, отже, у число атрибутів продукції необхідно ввести відомості про виробника: найменування фірми, адресу, телефон тощо. Цей перелік можна продовжити, однак у базі даних повинні зберігатися тільки актуальні, значимі зв’язки.

Таким чином, база даних – це сукупність описів об’єктів реального світу і зв’язків між ними, які є актуальними для конкретної предметної області. Предметна область – це частина реального світу, яка досліджується із метою організації управління і автоматизації.

Сутність – це об’єкт, який може бути ідентифіковано якимось способом, що відрізняє його (об’єкт) від інших об’єктів. Кожна сутність представляється безліччю атрибутів, які описують властивості усіх членів даного набору сутностей.

Безліч значень (область визначення) атрибуту називається доменом. Наприклад, для атрибуту „маса вантажу” (повідомлення 02) домен задається інтервалом цілих позитивних чисел від 0 до 132 т.

Ключ сутності – це один або більше атрибутів, які унікально визначають дану сутність.

Набір зв’язку – це відношення між п сутностями. Якщо зв’язок об’єднує дві сутності він називається бінарним. Зв’язок може мати атрибут. Наприклад, зв’язок „відділ” – „службовець” може мати атрибут „стаж роботи”.

Модель даних визначає як, яким чином сутності, атрибути і зв’язки відображаються на структурі бази даних.Будь-яка модель даних БД включає наступні складові:

- структурну, яка визначає структуру уявлення об’єктів у БД;

- цілісну, яка визначає правила цілісності, які повинні задавати різного роду обмеження предметної області;

- маніпуляційну, яка визначає можливість роботи із об’єктами, які зберігаються у БД.

Зазвичай системи БД класифікуються у залежності від моделі даних, яка покладена в їх основу. На цей час відомі наступні моделі даних:

- мережна;

- ієрархічна;

- реляційна;

- об’єктно-орієнтована;

- об’єктно-реляційна.

26.Реляцiйна база даних.Базовi поняття. Тип організації баз даних визначає характер зв’язку між елементами бази даних.

В основу реляційної бази даних покладене математичне поняття відношення (relation). Відношення уявляються у вигляді двовимірних таблиць значень даних і всі операції над базою даних зводяться до маніпуляцій із цими таблицями.

Таблиця представлена у комп’ютері у вигляді файлу даних. Рядок таблиці відповідає запису у файлі даних, а стовпець – полю.

У теорії реляційних баз даних таблиця відповідає поняттю відношення, рядок називається кортежем, а стовпець – атрибутом.

Кількість кортежів називається кардинальним числом, а кількість атрибутів – ступенем відношень.

У таблиці 4 наведена відповідність між поняттями для таблиць, відношень і файлів.

Таблиця 4. Умовні визначення на схемах інформаційних процесів

Таблиця	Рядок	Стовпець
Відношення	Кортеж	Атрибут
Файл	Запис	Поле

Таблиця має ім’я, яке є унікальним усередині бази даних і відображає тип об’єкту реального світу, а кожний її рядок відображає реальний об’єкт.

Наприклад, у таблиці 5 наведена таблиця СПІВРОБІТНИКИ, яка складається із сімох стовпців, кожен із яких відповідає атрибутові конкретного співробітника.

Таблиця 5. Таблиця СПІВРОБІТНИКИ

ТабНомер

Прізвище

Ім’я

ПоБатькові

РікНародження

Адреса

Посада

Таким чином, таблиця СПІВРОБІТНИКИ містить відомості про усіх співробітників, які працюють у конкретній організації, а рядки таблиці – набір значень атрибутів кожного співробітника. Кожен стовпець таблиці містить сукупність значень конкретного атрибуту, які вибираються із безлічі усіх можливих значень атрибуту об’єкта (домену).

Кожен стовпець має ім’я, яке повинно бути унікальним у таблиці, однак різні таблиці можуть мати стовпці із однаковими іменами.

Будь-яка таблиця повинна мати принаймні один стовпець. Стовпці розташовуються у таблиці у відповідності із порядком проходження їх найменувань при їх створенні.

На відміну від стовпців, рядки не мають імен. Порядок їх проходження у таблиці не визначено, а їх кількість логічно не обмежена.

Оскільки рядки у таблиці не впорядковані, неможливо вибрати рядок по його позиції. Серед них немає ні першого, ні другого, ні останнього. Будь-яка таблиця має один або декілька стовпців, значення яких однозначно ідентифікують кожен її рядок. Такий стовпець або комбінація стовпів називається первинним ключем.

Наприклад, у таблиці СПІВРОБІТНИКИ первинний ключ – це стовпець ТабНомер, тому що значення у ньому дублюватися не можуть. Такий первинний ключ називається простим.

Прикладом первинного ключа, який представляє комбінацію стовпців, може слугувати таблиця РЕЄСТРАЦІЯ (табл.6), яка містить дані про реєстрацію пасажирів на авіарейс.

Таблиця 6. Таблиця РЕЄСТРАЦІЯ

НомерРейсу

НомерБілета

ПрізвищеІПоб

НомерБагажу

Тут первинний ключ складається із двох стовпців: НомерРейсу і Номер білета. Такий ключ називається складовим.

Простий ключ може створюватися користувачем або системою. Складовий ключ створюється тільки користувачем.

Якщо таблиця задовольняє цій вимозі (відсутність рядків, які мають одне і те ж значення у стовпці (стовпцях) первинного ключа), вона називається відношенням.

Список імен атрибутів відношення називається схемою відношення.

Наприклад (див. табл.5,табл.6):

СПІВРОБІТНИКИ (ТабНомер, Прізвище, Ім’я, ПоБатькові, РікНародження, Адреса, Посада)

РЕЄСТРАЦІЯ (НомерРейсу, НомерБілета, ПрізвищеІПоб, НомерБагажу).

Взаємозв’язок між таблицями підтримується зовнішніми ключами.

Розглянемо приклад використання зовнішнього ключа.

База даних зберігає інформацію про службовців (таблиця СЛУЖБОВЦІ, табл.7), і їх керівниках (таблиця КЕРІВНИКИ, табл.8).

Таблиця 7. Таблиця СЛУЖБОВЦІ

ТабНомер

Прізвище

Ім’я

ПоБатькові

НомерВідділу

КерівникВідділу

Таблиця 8. Таблиця КЕРІВНИКИ

НомерВідділу

Прізвище

Ім’я

ПоБатькові

Для таблиці СЛУЖБОВЦІ первинним ключем є стовпець ТабНомер.

Для таблиці КЕРІВНИКИ первинним ключем є стовпець НомерВідділу.

Для таблиці СЛУЖБОВЦІ зовнішнім ключем є стовпець Номер відділу.

Будь-який співробітник підпорядковується єдиному керівникові.

Стовпець НомерВідділу є зовнішнім ключем у таблиці СЛУЖБОВЦІ і первинним ключем у таблиці КЕРІВНИКИ. Таким чином, зовнішній ключ однієї таблиці є первинним ключем для іншої таблиці.

Таблиці неможливо зберігати і обробляти, якщо у базі даних відсутні дані про дані. Це описувачі таблиць, стовпців тощо. Їх називають зазвичай метаданими. Метадані також надаються у табличній формі і зберігаються у довіднику даних.

Крім таблиць у базі даних зберігаються інші об’єкти: запити, екранні форми, звіти, прикладні програми.

Для користувачів інформаційної системи недостатньо, щоб база даних просто відображала об’єкти реального світу. Важливо, щоб таке відображення було однозначним і несуперечливим, тобто база даних повинна задовольняти умові цілісності. Щоб гарантувати коректність і взаємну несуперечність даних, на базу даних накладаються деякі обмеження, які називають обмеженнями цілісності. Існують декілька типів обмежень цілісності. Потрібно, наприклад, щоб значення у стовпцях таблиці вибиралися тільки із відповідного домену, або більш складні обмеження, наприклад, зовнішній ключ не може бути вказівником на неіснуючий рядок у таблиці (цілісність за посиланням).

27.Структурна мова запитiв(SQL).Структура цих запитiв. Якщо відсутні засоби доступу до даних, то самі дані у комп’ютерній формі не мають ніякого сенсу для користувачів.

Доступ до даних реалізується у вигляді запитів до бази даних, які формуються на мові запитів. Такою мовою для реляційних баз даних є мова SQL.

Розробником цієї мови стала компанія IBM (1970 р.) і донині це фактичний стандарт інтерфейсу із сучасними реляційними СУБД.

Мова SQL не є мовою програмування у традиційному уявленні. На цій мові розробляються не програми, а запити до бази даних.Тому мову SQL визначають як декларативну мову, що означає, що за її допомогою можна сформулювати, що необхідно отримати, але не можна вказати як це треба зробити. У відмінності від процедурних мов програмування (Бейсик, Си, Паскаль тощо) у мові SQL відсутні такі оператори як if, then, else, for, while, break, continue тощо.

Запит на мові SQL складається із одного або декількох операторів, які розташовуються один за одним і розділяються крапкою із комою.

У запитах використовуються наймення, які однозначно ідентифікують об’єкти бази даних. Це наймення таблиць, наймення стовпців, а також наймення інших об’єктів бази, які відносяться до додаткових типів (наприклад, наймення процедур і правил).

Водночас із простими, використовуються складні наймення, наприклад, кваліфікаційне ім’я стовпця визначає ім’я стовпця і ім’я таблиці, до якої він (стовпець) належить

Співробітники.ТабНомер,

де Співробітники – ім’я таблиці;

ТабНомер – ім’я стовпця.

Кожен стовпець будь-якої таблиці зберігає дані визначених типів. Розрізняють базові і додаткові типи даних.

До базових типів належать: -рядки символів фіксованої довжини;-цілі числа;-дійсні числа.

До додаткових типів належать:-рядки чисел змінної довжини;-грошові одиниці;-дата і час;-логічні дані.

28.Основнi оператори визначення даних мови SQL.

TEXT (n), CHAR (n) – символьний рядок фіксованої довжини із п символів (0< п <256);

VARCHAR (n) – символьний рядок змінної довжини, який не перевищує п символів (0< п <4096). Конкретне значення п визначається типом СУБД;

INTEGER – ціле число (зазвичай до 10 значущих цифр і знак). Конкретне значення визначається типом СУБД;

SMALLINT – „коротке ціле” (зазвичай до 5 значущих цифр і знак). Конкретне значення визначається типом СУБД;

NUMBER – числовий тип, який містить числові дані, що використовуються в обчисленнях. Точность обчислень залежить від розміру, який задає користувач.

DECIMAL (p,q) – десяткове число, яке має р цифр (0< р <16) і знак. За допомогою q задається число цифр справа від десяткової крапки (q < р). Якщо q= 0, то його можна опустити. Конкретні значення задаються СУБД;

FLOAT – дійсне число із 15 значущими цифрами і цілочисельним порядком, який визначається типом СУБД;

DATE – дата у форматі, який визначається спеціальною командою. По умовчанню приймається mm / dd / yy. Поля дати можуть містити лише реальні дати, які починаються за декілька тисячоліть до н.е. і обмежені п’ятим-десятим тисячоліттями н.е.;

TIME – час у форматі, який визначається спеціальною командою. По умовчанню приймається hh.mm.ss;

DATETIME – комбінація дати і часу;

MONEY – гроші у форматі, який визначає символ грошової одиниці ($, руб. грн., тощо), його розташування, точність дробової частини і умови для показу грошового значення;

LOGIC (TRUE, FALSE) – логічний тип, який має два значення (ІСТИНА, ФАЛЬШ).

Основні ключові слова-дієслова CREATE – створити; CREATE DATABASE – створити базу даних; CREATE TABLE – створити таблицю; CREATE INDEX – створити індекс; SELECT – вибрати дані із бази даних; INSERT – додати дані у базу даних; UPDATE –оновити дані у базі даних; DELETE – вилучити дані із бази даних; GRANT – дозволити (надати привілеї користувачеві); REVOKE – скасувати привілеї користувачеві; INNER JOIN – об’єднати (об’єднує записи із двох таблиць, якщо сполучні поля цих таблиць мають однакові значення).

Табличні вирази FROM – із; WHERE – де; ON – для.

29.Основнi оператори мови SQL,iх призначення та синтаксис. Мова SQL не робить різниці між прописними і строковими літерами.Оператори записуються у вільному форматі і можуть займати декілька рядків. Заборонено використовувати ключові слова мови і наймення функцій для ідентифікації таблиць і стовпців.Оператори, зазвичай, починаються із ключового слова-дієслова і закінчуються символом „;” (крапка з комою). Роздільниками лексичних одиниць є: - один або декілька пробілів; - один або декілька символів табуляції; - один або декілька символів нового рядка.

Приклади використання мови запитів SQL

У базі даних зберігаються таблиці: ВАНТАЖОВІДПРАВНИКИ (табл.9), ВАНТАЖІ (табл.10), ВАНТАЖОВІДПРАВНИКИ_ВАНТАЖІ (табл.11). Таблиця 9. Таблиця ВАНТАЖОВІДПРАВНИКИ

КодВідпр	Вантажовідправник	ПунтВідпр	ПунктПрийому
ВІДПР1	Завод „Сигнал”	Київ	Львів
ВІДПР2	Комбінат „Меблі”	Київ	Львів
ВІДПР3	Шахта №1	Донецьк	Житомир

Таблиця 10. Таблиця ВАНТАЖІ

КодВантажу	Найменування	Вага
ВАНТ1	Радіоапаратура	1,0
ВАНТ2	Меблі	0,5
ВАНТ3	Вугілля	100,00

Таблиця 11. Таблиця ВАНТАЖОВІДПРАВНИКИ_ВАНТАЖІ

КодВВАНТ	КодВантажу	КодВідпр
ВВАНТ1	ВАНТ1	ВІДПР1
ВВАНТ2	ВАНТ2	ВІДПР2
ВВАНТ3	ВАНТ3	ВІДПР3

Приклад 1.

Створити запит на створення таблиці ВАНТАЖІ

Create table ВАНТАЖІ (КодВантажу text (10), Найменування text (50),Вага number);

Приклад 2.

Створити запит на виведення усієї таблиці ВАНТАЖОВІДПРАВНИКИ

Select КодВідпр, Вантажовідправник, ПунтВідпр, ПунктПрийому

From ВАНТАЖОВІДПРАВНИКИ

Якщо потрібно ввести у запит усі стовпці таблиці, то можна користуватися скороченим записом із використанням символу „*” (зірочка). Символ „*” означає виведення цілого списку стовпців.

Select *

From ВАНТАЖОВІДПРАВНИКИ

Приклад 3.

Вибрати із таблиці ВАНТАЖОВІДПРАВНИКИ усіх вантажовідправників із Києва.

Select Вантажовідправник

From ВАНТАЖОВІДПРАВНИКИ

Where ПунтВідпр = “Київ”;

Результат запиту матиме вигляд

Вантажовідправник

Завод „Сигнал”

Комбінат „Меблі”

Приклад 4.

Із таблиці ВАНТАЖІ вибрати усі вантажі вагою понад однієї тони.

Select Найменування

From ВАНТАЖІ

Where Вага >1;

Результат запиту матиме вигляд

Найменування

Вугілля

 

Приклад 5.

Із таблиць ВАНТАЖІ і ВАНТАЖОВІДПРАВНИКИ_ВАНТАЖІ вибрати поля КодВантажу, Найменування, Вага, КодВідпр для вантажів, вагою більш ніж півтони.

Select ВАНТАЖІ.КодВантажу, ВАНТАЖІ.Найменування, ВАНТАЖІ.Вага, ВАНТАЖОВІДПРАВНИКИ_ВАНТАЖІ.КодВідпр

From ВАНТАЖІ Inner Join ВАНТАЖОВІДПРАВНИКИ_ВАНТАЖІ

On ВАНТАЖІ.КодВантажу=

ВАНТАЖОВІДПРАВНИКИ_ВАНТАЖІ.КодВантажу

Where Вага>0,5

Результат запиту матиме вигляд

КодВантажу	Найменування	Вага	КодВідпр
ВАНТ1	Радіоапаратура	1,0	ВІДПР1
ВАНТ3	Вугілля	100,00	ВІДПР3

 

Для користувача інтерес становить ні окремі оператори мови SQL, а деяка їх послідовність, яка оформлена як єдине ціле і така, що має сенс із його (користувача) точки зору. Кожна така послідовність операторів реалізує певну дію над базою даних. Ця дія здійснюється за декілька кроків і на кожному з них над таблицями бази даних виконуються якісь операції.

Так, у банківський системі переказ деякої суми із короткострокового рахунку на довгостроковий виконується у декілька операцій. Серед них: зняття суми із короткострокового рахунку; зарахування на довгостроковий. Якщо у процесі реалізації цих дій відбудеться збій, наприклад, перша операція буде виконана, а друга ні, то гроші будуть загублені.

Звідси витікає, що будь-яка дія над базою даних повинна виконуватися повністю, або не виконуватися зовсім. Така дія отримала назву транзакції.

Для обробки транзакцій використовується журнал транзакций. У журнал заносяться відомості про кожну транзакцию до бази даних і він використовується для відкоту транзакцій і відновлювання попереднього стану бази даних.

30.Мережнi технологii передачi даних.Основнi поняття. Термін передача даних з’явився у 60-х роках і був пов'язаний із появою дистанційного доступу до обчислювальних ресурсів, а також обміну інформацією між термінальним обладнанням абонентів і ЕОМ у режимі телеобробки даних.

Стрімкий розвиток програмно-технічних засобів обчислювальної техніки зумовив у наступні роки появу обчислювальних мереж або мереж ЕОМ. Обчислювальна мережа – це сукупність територіально розосереджених систем обробки даних, засобів і систем зв’язку і передачі даних, яка забезпечувала користувачам дистанційний доступ до ресурсів мережі і колективне використання цих ресурсов. Із цього визначення випливає, що до складу обчислювальної мережі входять два основних компоненти територіально розосереджених об’єктів:

- системи обробки даних;

- засоби зв’язку і передачі даних.

Системи обробки даних – це різні ЕОМ для виконання обчислень, збереження даних, пошуку інформації тощо, а також термінальне обладнання (телетайпи, дисплеї, персональні комп’ютери), яке забезпечує взаємодію користувачів із системами обробки даних.

Засоби зв’язку і передачі даних забезпечують як дистанційний доступ користувачів до ресурсів систем обробки даних, так і обмін інформацією між різними віддаленими системами обробки даних, а також між окремими користувачами мережі.

Мережа передачі даних

Усі об’єкти, які підключаються до засобів зв’язку і передачі даних є абонентами мережі, а їх обладнання – абонентською системою або крайовим обладнанням незалежно від технічної реалізації (універсальні ЕОМ, центри обробки даних, персональні комп’ютери користувачів мережі тощо). Абонентська мережа – це сукупність усіх абонентів обчислювальної мережі, рис.15.Засоби зв’язку і передачі даних утворюють мережу передачі даних, рис.15.

Абонентська мережа

канал зв’язку з іншою мережею

…

 

Крайове обладнання

Вузол комутації

 

Концентратор. Рис.15. Структура обчислювальної мережі

 

Мережа передачі даних складається із безлічі територіально розосереджених вузлів комутації, які поєднані між собою, а також з абонентами мережі за допомогою каналів зв’язку.

Вузол комутації являє собою комплекс технічних і програмних засобів, що забезпечують комутацію каналів, повідомлень і пакетів.

Термін комутація означає процедуру розподілу інформації, за якою потік даних, який надходить у вузол по одних каналах зв’язку, передається із вузла по іншим каналам зв’язку, з урахуванням необхідного маршруту передачі даних.

Концентратор являє собою пристрій, який об’єднує завантаження декількох каналів передачі даних для наступної передачі даних по меншому числу каналів. Використання концентраторів дозволяє заощадити канали зв’язку, які забезпечують підключення абонентів до мережі передачі даних.

Структура мережі (рис.15) передбачає, що абоненти мережі не мають між собою прямих (виділених) каналів зв’язку, а з’єднуються із найближчим вузлом комутації і вже через нього – із будь-яким іншим абонентом, або навіть іншою мережею ЕОМ.

Перевагою побудови мереж ЕОМ із застосуванням вузлів комутації є:

- значне скорочення загальної кількості каналів зв’язку та їх довжини;

- висока ступінь використання пропускної спроможності каналів зв’язку за рахунок використання тих самих каналів зв’язку для передачі різних видів інформації між абонентами мережі;

- можливість уніфікації технічних рішень по програмно-технологічним засобам обміну для різних абонентів мережі, включаючи створення вузлів інтегрованого обслуговування, які здатні здійснити комутацію інформаційних потоків, які містять сигнали даних, голосів, телефаксів, відео.

На сучасному етапі у мережах передачі даних використовуються три методи комутації:

- комутація каналів;

- комутація повідомлень;

- комутація пакетів.