Інформаційна система як об’єкт проектування

Сукупність елементів інформаційної системи і зв’язки між ними визначають структуру інформаційної системи. Елементами структури є її складові, які відрізняються за різними ознаками. Тому інформаційна система, як і будь-яка інша, може мати різноманітні структури: функціональну, об’єктну, структуру комплексу технічних засобів, структуру функціональної частини, структуру забезпечувальної частини.

Елементами функціональної структури є функціональні підсистеми. Функціональна підсистема – частина системи, яка призначена для виконання заданої функції, наприклад, оперативного управління перевізним процесом, управління інфраструктурою залізничного транспорту тощо.

Елементами об’єктної структури є об’єктні підсистеми. Об’єктна підсистема – частина системи, яка призначена для виконання сукупності функцій, що забезпечують функціонування об’єкту або його частини. Об’єкт, для якого створюється інформаційна система, може являти собою систему взаємопов’язаних елементів. Наприклад, мережа залізниць складається із окремих залізниць, кожна із яких включає сукупність лінійних підприємств. Об’єктна структура залізниці України включає об’єктні підсистеми трьох рівнів: загальносистемний, залізничний і рівень дирекцій, станцій, депо.

Функціональна частина інформаційної системи сортувальної станції

Довідкове обслуговування

Планування роботи

Забезпечення збереження вантажів

Обробка транзитних поїздів

Обробка поїздів, що прибули

Організація вантажної роботи

Складання оперативної звітності

Функціональна частина включає в себе сукупність функцій і задач інформаційної системи. Прикладом може слугувати функціональна частина інформаційної системи сортувальної станції, рис.14.

 

 

Рис.14. Структура функціональної частини інформаційної системи сортувальної станції (рівень функцій)

Забезпечувальна частина – це сукупність засобів забезпечення (компонентів забезпечення) для виконання системою тих функцій, які вона має виконувати.До складу забезпечувальної частини входять підсистеми: технічна, інформаційна, математична, програмна, методична, організаційна.

Підсистема технічного забезпечення – це сукупність усіх технічних засобів, які використовуються при функціонуванні системи.

Підсистема інформаційного забезпечення – це сукупність форм документів, класифікаторів, нормативної бази і реалізованих рішень по розміщенню, обсягам і формам існування інформації, яка використовується при функціонуванні системи.

Підсистема математичного забезпечення – це сукупність математичних методів, моделей і алгоритмів, які використовуються при функціонуванні системи.

Підсистема програмного забезпечення – це сукупність програм на носіях даних і програмних документів, призначених для налагодження, функціонування і перевірки дієздатності системи.

Підсистема методичного забезпечення – це сукупність документів, які описують технологію функціонування системи, методи вибору і застосування користувачами технологічних прийомів для отримання конкретних результатів при функціонуванні системи.

Підсистема організаційного забезпечення – це сукупність документів, які описують організаційну структуру системи і визначають права і обов’язки користувачів системи і експлуатаційного персоналу.

Основнi стадii створення iнформацiйноi системи.

Нормативними документами (Держстандартами) визначаються наступні стадії створення інформаційних систем:

- Формування вимог до системи.

- Розробка концепції.

- Технічне завдання.

- Ескізний проект.

- Технічний проект.

- Робоча документація.

- Введення в дію.

- Супровід системи.

Формування вимог.На стадії формування вимог здійснюється збирання даних і аналіз об’єкта, аналіз існуючої інформаційної системи (включаючи аналіз інформаційних потоків, виявлення недоліків) і обґрунтування доцільності створення автоматизованої системи. Обираються показники і фактори, які обумовлюють і визначають доцільність створення системи.

Розробка концепції.На стадії розробки концепції здійснюється пошук шляхів задоволення потреб користувачів на рівні концепції системи, яка створюється (структура, функції, програмно-технічна платформа, режими). Розглядаються альтернативні варіанти концепції системи, проводиться їх аналіз, обирається найкращий з них.

Технiчне завдання(ТЗ).Основнi вимоги до системи.

Технічне завдання.На стадії технічного завдання розробляється документ „Технічне завдання” (ТЗ) на автоматизовану систему. Склад і зміст ТЗ визначається державними стандартами (ДСТУ). Основою ТЗ є вимоги до системи, яка створюється.

До складу документу„Технічне завдання” входять розділи:1Загальні відомості.2Призначення і мета створення системи.3Характеристика об’єктів автоматизації.4Вимоги до системи.5Склад і зміст робіт по створенню системи.6Порядок контролю і приймання системи.7Вимоги до складу і змісту робіт по підготовці об’єкта автоматизації до ведення системи в дію.8Вимоги до документування.9Джерела розробки.

Ескізний проект.На стадії ескізного проекту виконується проробка попередніх проектних рішень по системі та її частинам. Ця стадія може об’єднуватися із стадією технічний проект.

Технічний проект.На стадії технічного проекту здійснюється розробка наступних основних проектних рішень по системі та її частинам:

- визначається функціональна структура;

- обирається комплекс технічних засобів;

- обирається система управління базами даних (СУБД);

- проектуються бази даних і розробляються вхідні і вихідні форми;

- розробляються технології обробки інформації, що забезпечують виконання тих вимог, які висуваються до даних;

- розробляються алгоритми обробки даних.

Крім того, на цій стадії здійснюється розробка проектної документації на систему та її частини.

Робоча документація.На стадії робочої документації виконується розробка програмних засобів системи, здійснюється адаптація придбаних програмних засобів, готується робоча документація, яка містить відомості, необхідні і достатні для введення в дію і експлуатацію системи.

Введення в дію.Стадія введення системи в дію включає виконання будівельно-монтажних робіт, організаційну підготовку до введення системи в дію, навчання персоналу, пуско-налагоджувальні роботи, дослідні роботи (із необхідною доробкою системи за їх результатами), приймальні випробування.

Супровід системи.На стадії супроводу системи здійснюється гарантійне і постгарантійне обслуговування системи, провадиться аналіз функціонування системи та її частин, виявляються відхилення експлуатаційних характеристик і визначаються їх причини, вносяться необхідні зміни у документацію.

Склад і формування вимог до системи.Склад і формування вимог до системи, що проектується регламентовано державним стандартом і складає зміст технічного завдання (ТЗ). Проте початок формування вимог починається вже на початковій стадії створення системи, коли провадиться обґрунтування доцільності її розробки.

У процесі проектування вимоги можуть уточнюватися і змінюватися за погодженням із замовниками системи. І цей процес є нормальним. Більш того, часто по іншому створити систему неможливо.

Більш повні і обґрунтовані вимоги на початковому етапі сприятимуть успішному (швидкому, дешевому) процесу створення системи.

Усі вимоги до системи поділяють на три групи:-вимоги до системи в цілому;

- вимоги до функцій (задач), які виконуються системою;

- вимоги до видів забезпечення (технічного, інформаційного, програмного тощо).

Вимоги до системи в цілому охоплюють:

- вимоги до структурних характеристик і режимів функціонування, тобто до складу основних функцій (підсистем), засобам і прийомам обміну інформацією, інтегрованості (сумісності) системи, до режимів функціонування (індивідуальний, пакетний, інтерактивний тощо);

- вимоги до показників призначення,тобтодо основних характеристик, які визначають ступінь відповідності системи її основному призначенню. Так для системи продажу і резервування залізничних квитків таким показником є пропускна спроможність (середній час отримання квитків, число терміналів, регіони, які обслуговуються системою).

- вимоги до надійності (перелік відмов, методи оцінювання і контроль надійності);

- вимоги до якості даних (показники вірогідності даних, ситуації, при яких повинна забезпечуватися надійність даних);

- вимоги до стандартизації і уніфікації (стандарти, які використовуються при створенні системи документообігу, класифікатори, типові програм і технічні засобів);

- вимоги по розвитку системи (можливості її модифікації, включення нових функцій, відкритість).

Вимоги до функцій (задач) охоплюють:

- перелік задач по кожній функціональній підсистемі із розподіленням по рівням;

- вимоги до якості реалізації кожної функції, задачі, комплексу задач;

- форми надання вхідної і вихідної інформації;

- вимоги до якості результатів (вірогідність інформації, яка надається, точність розрахунків).

Вимоги до видів забезпечення залежать від типу і призначення забезпечувальних підсистем.

Наприклад, до складу вимог до технічного забезпечення можуть входити вимоги до функціональних, конструктивних, експлуатаційних характеристик апаратних засобів.

Вимоги до інформаційного забезпечення можуть включати вимоги до якості даних, складу і способу організації даних, сумісності із суміжними системами, використанню класифікаторів і уніфікованих документів, методів контролю, збереження, відновлення даних.

До складу вимог до програмного забезпечення можуть входити вимоги до якості програмних продуктів, інтерфейсів, мовам програмування, які використовуються у системі, до операційної системи.