Розділ 1. Теоретичні аспекти вивчення особливостей агресивної поведінки підлітків

ВСТУП

Актуальність дослідження. Нестійке соціальне, економічне, екологічне, ідеологічне середовище, яке склалося в наш час в суспільстві, обумовлює ріст різних відхилень в особистісному розвитку та поведінці людей. Серед них особливу тривогу викликають не тільки прогресуюча відчуженість, підвищена тривожність, духовна бідність дітей, але й цинізм, жорстокість, агресивність. Найбільш гостро цей процес проявляється на межі переходу дитини із дитинства в дорослий стан – в підлітковому віці. При цьому проблема агресивності підлітків, яка торкається суспільства в цілому, викликає як глибоку тривогу педагогів, батьків так і гострий науково-практичний інтерес дослідників. Однак спроби пояснення агресивних дій молоді ускладнюються тим, що не тільки в повсякденній свідомості, але в професіональних колах і в багатьох теоретичних концепціях явище агресії отримує досить протирічливі тлумачення заважаючи як його розумінню, так і можливості нівелювання агресивності.

Сучасні підлітки живуть у вкрай нестабільних умовах. Власні проблеми, пов’язані з особливостями віку, підсилюються загальним занепадом моральних цінностей людства. Байдужість дорослого населення до проблем дітей змушує їх самостійно, методом «спроб і помилок», вчитись орієнтуватись у житті.

У зв'язку із цим, під час глобальних змін самосвідомості, які відбуваються під час перехідного віку, часто виникають проблеми. Зокрема, однією з таких проблем є агресивна поведінка підлітків та проблема рівня самооцінки. Вона формується на основі оцінок оточуючих: батьків, друзів, вчителів, однокласників. Питання про самооцінку тобто відношення до себе, прийняття себе навіть для дорослої людини складне та багатогранне. Для підлітка, який в цей час починає формувати своє «Я» і місце в суспільстві хворобливе відношення до себе, як зі знаком плюс, так і зі знаком мінус, створює багато проблем. Часто проявом неадекватного відношення до себе може стати агресивна поведінка у будь-якому прояві. Нажаль, коли дорослі люди стикаються з девіантною або делінквентною поведінкою підлітка єдиними «ліками» вважається суворе покарання. Але, більш дієвим був би аналіз причин такої поведінки. Можливо, саме рівень самооцінки і проблеми та комплекси, пов’язані з відношенням до себе лежать в основі та мотивації агресивних проявів.

Багатопланове психологічне дослідження цієї проблеми в вітчизняній психології тільки починається, хоча окремі питання вивчення агресивної поведінки привернули увагу багатьох авторів, знайшли відображення в ряді праць (Г.М. Андрєєва, В.В.Знаков, С.В.Єнікополов, Л.П.Колчина, Т.Г.Румянцева), в тому числі розглядаються особливості делінквентної поведінки підлітків (М.А.Алємаскін, С.А.Бєлічева, Г.М.Мєньковський, І.А.Нєвський та ін.)

Об’єкт дослідження — особистісні прояви агресивності.

Предметом дослідження є — гендерні особливості агресивності у підлітковому віці.

Мета дослідження полягає у здійсненні теоретичного та емпіричного аналізу особливостей агресивної поведінки у підлітковому віці, виявленні її гендерних відмінностей.

Виходячи з поставленої мети, нами вирішуються такі завдання:

1) розглянути та проаналізувати психолого-педагогічні дослідження зарубіжних і вітчизняних дослідників з проблеми визначення феномену агресії;

2) виявити закономірності агресії як риси характеру;

3) провести діагностичне обстеження підлітків для з’ясування гендерних особливостей агресивності та співвідношення різних її форм;

4) здійснити аналіз результатів проведеного дослідження.

Теоретико-методологічною основою дослідження стали праці, що стосуються різних аспектів вікових особливостей агресивної поведінки (В. А. Аверін, Л. І. Божович, І. А. Горькова, І. В. Дубровіна, А. В. Кірейчев, І. С. Кон, К. Н. Курбатова, А. Є. Личко, А. О. Реан, Л. С. Славіна, Є. Хейсерман, В. О. Худік); праці, що стосуються вивчення різноманітних форм агресивної поведінки, які виявляються у певному характері внутрішньо родинних відносин та в неблагополуччі в спілкуванні у колективі (Н. В. Алкіна, С. В. Бєлохвостова, О. Б. Бовть, О. М. Гаспарова, Н. А. Дубінко, І. В. Кущенко, М. Мід, Г. Паренс, Л. М. Семенюк, І. П. Сопрун, І. О. Фурманов); праці про властиву підліткам агресивність і ворожість у вчинках, що суперечать прийнятим у суспільстві правовим і моральним нормам (М. І. Блонського, К. Бютнера, Б. П. Жизневського, З. І. Ікуніної, Н. М. Каут, О. Ю. Климовської, Б. С. Кобзар, Н. Ю. Максимової, К. Л. Мілютіної, О. Ф. Осикі та іншіх).

Методи дослідження: у роботі застосовувалися такі методи: теоретичні – узагальнення і систематизація теоретичних підходів та емпіричних результатів, що містяться в психологічній літературі з проблеми дослідження; емпіричні – спостереження, бесіда, тестування (тест Ассінгера, методика Басса-Дарки (МБД).

База дослідження: експериментальне дослідження проводилось на базі ЗОШ I-III СТ. № 22 м. Рівне, у дослідженні брали участь 30 учнів з 9-х класів 15 хлопчиків, 15 дівчаток.
Структура роботи: робота складалась із вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури і додатків.

 

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ВИВЧЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ АГРЕСИВНОЇ ПОВЕДІНКИ ПІДЛІТКІВ

РОЗДІЛ 2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ВИВЧЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ АГРЕСИВНОСТІ У ПІДЛІТКІВ

Опис та обґрунтування методів і методик дослідження

У курсовій роботі використовується психологічне тестування кожного з випробуваних, за допомогою методик визначають їх рівень і тип агресії, а також особливості міжособистісних відносин, з метою з'ясування залежності між цими показниками.

Для проведення тестування було взято 30 учнів з 9-х класів ЗОШ № 22 м. Рівне, у віці 14 - 15 років, з них 15 дівчаток та 15 хлопчиків.

Методи дослідження:

Методика А. Ассінгера (додаток А). Методика призначена для діагностики агресивності особистості по відношенню до оточуючих, дозволяє визначити рівень коректності при соціальних контактах, і дозволяє судити про спрямованість агресії. Методика призначена для діагностики агресії особистості в трудових коллективах.

Методика Басса - Дарки (МБД) (додаток Б). Методика була запропонована в 1957 році для вимірювання ступеня прояву різних форм агресивної поведінки, все більш широко застосовується в нашій країні (як і за кордоном). А. Басс і А. Дарки, створюючи свій опитувальник, диференціюючи прояви ворожості і агресії, виділили наступні види реакцій:

- фізична агресія - використання фізичної сили проти іншої особи;

- непряма - агресія, обхідним шляхом спрямована на іншу особу або ні на кого не спрямована;

- роздратування - готовність до прояву негативних почуттів при найменшому порушенні (запальність, грубість);

- негативізм - опозиційна манера в поведінці від пасивного опору до активної боротьби проти встановлених звичаїв і законів;

- образа - заздрість і ненависть до оточуючих за дійсні та вигадані дії.

- підозрілість - в діапазоні від недовіри і обережності по відношенню до людей до переконання у тому, що інші люди планують та приносять шкоду;

- вербальна агресія - вираз негативних відчуттів як через форму (крик, виск), так і через зміст словесних відповідей (прокляття, погрози);

- почуття провини - висловлює можливе переконання суб'єкта в тому, що він є поганою людиною, що надходить зло, а також відчуваються їм докори сумління.

Опитувальник складається з 75 тверджень, на які випробовуваний відповідає «так» чи «ні». Обробка результатів опитувальника відбувається за допомогою індексів різних форм агресивних і ворожих реакцій, котрі визначаються шляхом додавання отриманих відповідей.

 

Рис. 2.1. Рівень агресивності у підлітків

Також по отриманим даним була складена наступна таблиця 2.1.

 

Таблиця 2.1.

ВИСНОВКИ

Провівши комплексне дослідження обраної проблематики та згідно з поставленими задачами ми дійшли до наступних висновків:

Агресія - складний, багаторівневий феномен, щодо якого не існує загальноприйнятої думки: за допомогою нього позначають різноманітні по цілях, механізмам, методи і результати індивідуальні та групові дії людей.Тому всі сучасні дослідження орієнтовані на комплексне вивчення різних рівнів і компонентів агресії.

Агресивна поведінка в підлітковому віці може виступати, як спосіб адаптації до соціальних умов: підлітки засвоюють агресивні зразки поведінки як соціально визнані у повсякденному житті, ЗМІ, в сім'ї і в референтній групі.

Також, на рівень агресивності підлітка великий вплив має соціальне оточення, родина та її добробут, відеопродукція.

Різноманітні теоретичні концепції агресії, по-різному пояснюють психологічні механізми виникнення агресії. Найбільш відомими є: теорія потягу (З. Фрейд); етологічна теорія (К. Лоренц); теорія фрустрації-агресії (Л. Берковіц, А. Басс); теорія соціального навчання (А. Бандура); теорія принуждающей сили (Фішбах).

У нашій роботі ми під агресією розуміємо «це комплексне поняття, яке включає в себе акти ворожості, атаки, руйнування, тобто дії, які шкодять іншій особі або об'єкту» а під агресивністю - готовність до агресивних дій по відношенню до іншої, яку забезпечує (підготовляє) готовність особистості сприймати і інтерпретувати поведінку іншого відповідним чином.

Загальновідомим є, що підлітковий вік є гостроплинний перехід від дитинства до дорослості. Особливе положення підліткового періоду в розвитку дитини відображено в його назвах: «перехідної», «переломний», «важкий», «критичний».

З фізіологічної сторони в організмі підросту відбуваються процеси, що впливають на його поведінку. Перший підлітковий період - 11-13 років у дівчаток, 13-15 років у хлопчиків. При статевому дозріванні під впливом різко збільшеного рівня статевих гормонів, збудливість нервової системи значно підвищується і слабшає процеси гальмування: погіршується робота ГАМК-ергіческой системи мозку. Це приводить до дратівливості, легкої стомлюваності, розладів сну. Сповільнюється мова, погіршуються процеси умовного гальмування, збільшуються латентні періоди сенсомоторних реакцій.

Другий підлітковий період - 13-15 років у дівчаток, 15 - 17 років у хлопчиків. Це найбільш критична стадія. У цей період скачки концентрації статевих гормонів настільки великі, що в результаті страждають не тільки гальмові, але і збуджуючі системи мозку. Звідси - емоційна неврівноваженість, образливість, негативізм.

Виникаючий тиск з боку дорослих в і відсутність адекватних каналів для самореалізації, викликають у багатьох підлітків не тільки агресивні установки, але і сприяють формуванню таких рис характеру як запальність, дратівливість, невміння себе стримувати.

Агресивна поведінка в підлітковому віці стає одним з найбільш поширених, а для багатьох і найбільш зручним способом вирішення проблем, що виникають у складних ситуаціях і викликають психічну напруженість.

Дослідники неодноразово встановлювали, що на прояв рівня агресії впливають не тільки вікові особливості індивідів, але й статеві відмінності.

Метою нашого дослідження стало вивчення гендерних відмінностей прояву агресивності в підлітковому віці.

Основними показниками агресивності в нашій роботі виступають: індекс агресивності і індекс ворожості (отримані за опитувальником А. Басса - Дарки), діагностика агресивності особистості по відношенню до оточуючих (методика А. Ассінгера.

У результаті проведеного на базі ЗОШ № 22 м. Рівне, дослідження підлітків нами було встановлено, що в даному віковому періоді агресивність у різних її проявах так чи інакше властива більшості дітей, але перебуває, як правило, в допустимих межах нормою. У піддослідних швидше виражена ворожість, ніж агресивність. Показники ворожості: 50% хлопчиком і 30% дівчаток мають високі оцінки, що свідчить про вираженість даної реакції. Агресивності: лише один випробуваний № ​​8 має оцінку, що перевищує норму.

Висунута нами на початку роботи гіпотеза, що існують гендерні відмінності у прояві агресивності підлітків: у хлопчиків прояв агресивних реакції зустрічається частіше, ніж у дівчаток; хлопчики більш схильні до фізичної агресії, дівчинки - до непрямої, - за результатами дослідження підтвердилася частково.Ми дійсно побачили значущі відмінності. Хлопчики більшою мірою схильні до фізичної і вербальної агресії, по непрямій агресії хоч і середовищі більше у дівчаток відмінності не значимі. У більшості випадків серед хлопчиків і дівчаток ми не спостерігали підвищеної агресії, яскравіше була виражена ворожість: хлопчики частіше - 50%, а серед дівчаток рідше - 30%.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Бандура О., Уолтерс Р. Підліткова агресія / О. Бандура, Р. Уолтерс.- М.: Владос, 2000. - 512 с.

2. Бандура О., Уолтерс Р. Підліткова агресія. Вивчення впливу виховання і сімейних відносин / О. Бандура, Р. Уолтерс.- М.: Ексмо-Пресс, 1999. - 120 с.

3. Берон Р., Річардсон Д., Агресія / Р. Берон, Д. Річардсон. Пітер.: СПб, 2000. - 336 с.

4. Виготський Л.С. Педологія підлітка/Л. С. Виготський.- М.: Соб. Соч 1984. том 4.

5. Беличева С. А. Діагностика та корекція соціальної дезадаптації підлітків / Під. ред. С.А. Беличева. М.: Ред. вид. Центр Консорціуму "Соціальне здоров'я Росії", 1999.

6. Ільїн Є.П. Мотивація і Мотиви / Є.П. Ільїн. СПб.: Пітер, 2000. - 298 с.

7. Ковальов П. А. Статево-вікові особливості відображення у свідомості структури власної агресивності та агресивної поведінки/ П. А. Ковальов. Автореф. канд. дисс. -СПб.: 1996. - 132 с.

8. Ковальова А.І., Луків В.А. Соціологія молоді: Теоретичні питання/ А. І. Ковальова В. А. Луків. - М.: Соціум, 1999.

9. Леонгард Карл "Акцентуйовані особистості" / Карл Леонгард.- Ростов на Дону: вид-во "Фенікс", 2000. - 228 с.

10. Можгинського Ю.Б. Агресія підлітків: Емоційний і кризовий механізм. - Серія "Світ медицини"/ Ю. Б. Можгинського.- СПб: "Лань", 1999. - 154 с.

11. Пашукова Т.І. Егоцентризм в підлітковому та юнацькому віці: причини та можливості корекції / Т. І. Пашукова.- М.: Інститут практичної психології, 1998. - 128 с.

12. Раїс Ф. Психологія підліткового і юнацького віку / Ф. Раїс.- СПб.: Пітер, 2000. - 228 с.

13. Райгородський Д.Я. Практична психодіагностика/ Д. Я. Райгородський - Самара: БАХРАХ, 2001. - 402 с.

14. Реан А.А. Агресія та агресивність особистості. / А. А. Реан. Психологічний журнал. 1996. № 5. С.3-18.

15. Реан А.А., Трофімова Н.Б. Гендерні відмінності структури агресивності у підлітків. Актуальні проблеми діяльності практичних психологів./ А. А. Реан Н. Б.Трофімова.- Мінськ.: 1999. С.6-7.

16. Семенюк Л.М. Психологічні особливості агресивної поведінки підлітків і умови його корекції/ Л. М. Семенюк - М.: Мова, 2003. - 96 с.

17. Томас Є.М. Нешкідливі люди/ Є. М. Томас. - СПб.: Видавництво Пітер, 1998. - 112 с.

18. Таут М.М. Психологічний супровід виховної роботи. Підвищення якості професійної освіти та досвід впровадження державних освітніх стандартів/ М. М. Таут. -Пітер.: СПб, 2004. - 331 с.

19. Фельдштейн Д. І. Особливості особистісного розвитку підлітка в умовах соціально-економічної кризи. Світ психології і психологія в світі/ Д. І. Фельдштейн: Науково-методичний журнал. 1994, 10.

20. Фельдштейн Д. І. Психологічні аспекти вивчення сучас ного підлітка / Д. І. Фельдштейн Питання психології 1983. № 1., С. 6 - 8.

21. Василь Сухомлинський про виховання успіхом у навчанні [Електронний ресурс]: стаття – режим доступу: http://osvitadubno.blogspot.com/2013/09/blog-post_1210.html - Загол. з титул. екрану. Мова: укр. Останнє поновлення: 17. 09. 2013.

ДОДАТОК А

Ключ до опитувальника

Фізична агресія: 'Так”: 1, 25, 33, 48, 55, 62, 68. “Ні”: 9, 17, 41. Непряма агресія: “Так”: 2, 18, 34, 42, 56, 63. “Ні”: 10, 26, 49. Роздратування: “Так”: 3, 19, 27, 43, 50, 57, 64, 72. “Ні”: 11, 35, 69. Негативізм: “Так”: 4, 12, 20, 23. “Ні”: 36.

Образа: “Так”: 5, 13, 21, 29, 37, 51, 58. “Ні”: 44.

Підозрілість: “Так”: 6, 14, 22, 30, 38, 45, 52, 59. “Ні”: 65, 70.

Вербальна агресія: “Так”: 7, 15, 23, 31, 46, 53, 60, 71, 73. “Ні”: 39, 66, 74, 75.

Почуття провини.: “Так”: 8, 16, 24, 32, 40, 47, 54, 61, 67.

Індекс ворожості: сума балів за шкалами “образа” і “підозрілість”. Індекс агресивності: сума балів за шкалами “фізична агресія”, “роздратування” і “вербальна агресія”.

 

ДОДАТОК Б

ДОДАТОК В

ВСТУП

Актуальність дослідження. Нестійке соціальне, економічне, екологічне, ідеологічне середовище, яке склалося в наш час в суспільстві, обумовлює ріст різних відхилень в особистісному розвитку та поведінці людей. Серед них особливу тривогу викликають не тільки прогресуюча відчуженість, підвищена тривожність, духовна бідність дітей, але й цинізм, жорстокість, агресивність. Найбільш гостро цей процес проявляється на межі переходу дитини із дитинства в дорослий стан – в підлітковому віці. При цьому проблема агресивності підлітків, яка торкається суспільства в цілому, викликає як глибоку тривогу педагогів, батьків так і гострий науково-практичний інтерес дослідників. Однак спроби пояснення агресивних дій молоді ускладнюються тим, що не тільки в повсякденній свідомості, але в професіональних колах і в багатьох теоретичних концепціях явище агресії отримує досить протирічливі тлумачення заважаючи як його розумінню, так і можливості нівелювання агресивності.

Сучасні підлітки живуть у вкрай нестабільних умовах. Власні проблеми, пов’язані з особливостями віку, підсилюються загальним занепадом моральних цінностей людства. Байдужість дорослого населення до проблем дітей змушує їх самостійно, методом «спроб і помилок», вчитись орієнтуватись у житті.

У зв'язку із цим, під час глобальних змін самосвідомості, які відбуваються під час перехідного віку, часто виникають проблеми. Зокрема, однією з таких проблем є агресивна поведінка підлітків та проблема рівня самооцінки. Вона формується на основі оцінок оточуючих: батьків, друзів, вчителів, однокласників. Питання про самооцінку тобто відношення до себе, прийняття себе навіть для дорослої людини складне та багатогранне. Для підлітка, який в цей час починає формувати своє «Я» і місце в суспільстві хворобливе відношення до себе, як зі знаком плюс, так і зі знаком мінус, створює багато проблем. Часто проявом неадекватного відношення до себе може стати агресивна поведінка у будь-якому прояві. Нажаль, коли дорослі люди стикаються з девіантною або делінквентною поведінкою підлітка єдиними «ліками» вважається суворе покарання. Але, більш дієвим був би аналіз причин такої поведінки. Можливо, саме рівень самооцінки і проблеми та комплекси, пов’язані з відношенням до себе лежать в основі та мотивації агресивних проявів.

Багатопланове психологічне дослідження цієї проблеми в вітчизняній психології тільки починається, хоча окремі питання вивчення агресивної поведінки привернули увагу багатьох авторів, знайшли відображення в ряді праць (Г.М. Андрєєва, В.В.Знаков, С.В.Єнікополов, Л.П.Колчина, Т.Г.Румянцева), в тому числі розглядаються особливості делінквентної поведінки підлітків (М.А.Алємаскін, С.А.Бєлічева, Г.М.Мєньковський, І.А.Нєвський та ін.)

Об’єкт дослідження — особистісні прояви агресивності.

Предметом дослідження є — гендерні особливості агресивності у підлітковому віці.

Мета дослідження полягає у здійсненні теоретичного та емпіричного аналізу особливостей агресивної поведінки у підлітковому віці, виявленні її гендерних відмінностей.

Виходячи з поставленої мети, нами вирішуються такі завдання:

1) розглянути та проаналізувати психолого-педагогічні дослідження зарубіжних і вітчизняних дослідників з проблеми визначення феномену агресії;

2) виявити закономірності агресії як риси характеру;

3) провести діагностичне обстеження підлітків для з’ясування гендерних особливостей агресивності та співвідношення різних її форм;

4) здійснити аналіз результатів проведеного дослідження.

Теоретико-методологічною основою дослідження стали праці, що стосуються різних аспектів вікових особливостей агресивної поведінки (В. А. Аверін, Л. І. Божович, І. А. Горькова, І. В. Дубровіна, А. В. Кірейчев, І. С. Кон, К. Н. Курбатова, А. Є. Личко, А. О. Реан, Л. С. Славіна, Є. Хейсерман, В. О. Худік); праці, що стосуються вивчення різноманітних форм агресивної поведінки, які виявляються у певному характері внутрішньо родинних відносин та в неблагополуччі в спілкуванні у колективі (Н. В. Алкіна, С. В. Бєлохвостова, О. Б. Бовть, О. М. Гаспарова, Н. А. Дубінко, І. В. Кущенко, М. Мід, Г. Паренс, Л. М. Семенюк, І. П. Сопрун, І. О. Фурманов); праці про властиву підліткам агресивність і ворожість у вчинках, що суперечать прийнятим у суспільстві правовим і моральним нормам (М. І. Блонського, К. Бютнера, Б. П. Жизневського, З. І. Ікуніної, Н. М. Каут, О. Ю. Климовської, Б. С. Кобзар, Н. Ю. Максимової, К. Л. Мілютіної, О. Ф. Осикі та іншіх).

Методи дослідження: у роботі застосовувалися такі методи: теоретичні – узагальнення і систематизація теоретичних підходів та емпіричних результатів, що містяться в психологічній літературі з проблеми дослідження; емпіричні – спостереження, бесіда, тестування (тест Ассінгера, методика Басса-Дарки (МБД).

База дослідження: експериментальне дослідження проводилось на базі ЗОШ I-III СТ. № 22 м. Рівне, у дослідженні брали участь 30 учнів з 9-х класів 15 хлопчиків, 15 дівчаток.
Структура роботи: робота складалась із вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури і додатків.

 

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ВИВЧЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ АГРЕСИВНОЇ ПОВЕДІНКИ ПІДЛІТКІВ